299. Механізовані підрозділи рухаються якнайближче до танків, для того щоб забезпечити тісну вогневу взаємодію з ними і не дати можливості противнику відітнути себе від танків.
З підходом танкових і механізованих підрозділів до рубежу безпечного віддалення від розривів своїх снарядів і мін (гранат) артилерія (гранатомети) за командою (сигналом) командира бригади (батальйону) переносить вогонь у глибину.
У точно встановлений час “Ч” танкові і механізовані підрозділи стрімко вриваються на передній край оборони противника, знищують його живу силу і вогневі засоби, опановують опорними пунктами і безупинно продовжують атаку в глибину.
300. Батальйон, який діє поза ділянкою прориву, вогнем усіх засобів перешкоджає противнику зняття з позицій і перекидання сил і засобів на ділянки прориву. З досягненням необхідного ступеня ВУП або при виявленні зняття їм частини сил або відходу з займаних позицій батальйон за підтримкою вогню артилерії атакує противника в першу чергу на напрямках, які примикають до ділянки прориву, широко застосовуючи маневр підрозділами і вогнем, знищує його в опорних пунктах і у взаємодії з головними силами розвиває наступ у глибину.
У разі завзятого утримання противником переднього краю і неможливості виконати завдання підрозділами першого ешелону, другий ешелон (резерв) батальйону робить маневр і вводиться в бій на ділянці прориву бригади (полку), атакує у фланг і в тил противника, і разом з першим ешелоном батальйону завершує його знищення, розширює ділянку прориву і розвиває наступ у глибину.
301. Під час наступу бригади (полку) у всій смузі без призначення ділянки прориву батальйон, використовуючи результати вогневого ураження, здійснює маневр підрозділами та вогнем, і прикриваючи фланги підрозділами бойової охорони, головними силами з ходу проникає через розриви і проміжки в обороні противника в його тил і безупинно просувається в глибину. Противник, який продовжує чинити опір, блокується і знищується другим ешелоном (резервом) або виділеними підрозділами.
У разі, якщо проникнути в глибину оборони з ходу не вдалося, батальйон з фронту і флангів завдає ураження противнику виділеними підрозділами, робить маневр через проміжки і розриви в обороні, виходить у фланг і в тил противнику, спільною атакою всіх підрозділів з фронту, флангів і тилу завершує його розгром та розвиває наступ у глибину.
302. З початком атаки штатна і додана артилерія безперервно придушує і знищує противника, який перешкоджає наступу танкових і механізованих підрозділів, за командою (сигналом) командира батальйону самостійно переносить вогонь на знов виявлені цілі, особливо протитанкові, забезпечує безперервну вогневу підтримку наступаючих підрозділів. Під час проведення артилерійської підтримки наступу методами послідовного зосередження вогню, зосередженого вогню і вогню по окремих цілях команду на початок вогневої підтримки атаки подає командир бригади, а команди на перенесення, виклик і припинення вогню – командир батальйону.
Переміщення штатної і приданої артилерії здійснюється за розпорядженням командира батальйону. Воно починається після оволодіння ротами першого ешелону противника і здійснюється від рубежу до рубежу за ротами першого ешелону.
Гранатометний підрозділ діє за бойовими порядками рот першого ешелону на віддаленні до 300 м, а також у проміжках між ними або на одному з флангів батальйону. За потреби він може висуватися безпосередньо в бойовому порядку механізованих підрозділів. Підрозділ з гранатометами, встановленими на БМП (БТР), діє в бойових порядках механізованих підрозділів, підтримує наступ механізованих підрозділів.
Протитанковий підрозділ батальйону переміщується за однією з рот першого ешелону в готовності до відбиття контратак танків противника і вирішення інших завдань, які поставлені командиром батальйону.
Протитанкове відділення роти наступає у бойових порядках механізованих взводів, у проміжках між ними або на одному з флангів роти, з послідовно займаних вогневих позицій знищує танки та інші броньовані машини противника, які перешкоджають наступу роти.
Підрозділ ППО прикриває роти, які діють на напрямках головного удару, переміщається позаду їх бойових ліній на віддаленні 200 – 400 м.
Група розгородження батальйону висувається за підрозділами першого ешелону в готовності до пророблення проходів у загородженнях і перешкодах. Позаштатна група розмінування роти перебуває в готовності до пророблення проходів у мінних полях противника.
303. Якщо наступ батальйону (роти) зупинено, командир батальйону (роти) повинен організувати вогневе ураження противника, використовуючи всі наявні сили і засоби. При сприятливому наступі сусідів, частина підрозділів першого ешелону, використовуючи маневр, завдає удару противнику з флангу і разом з головними силами батальйону (роти) відновлює наступ.
304. Бій у глибині оборони противника характеризується нерівномірністю просування підрозділів батальйону і розвивається в складній обстановці, яка швидко змінюється. Командир батальйону (роти) повинен уважно спостерігати за ходом бою, управляти вогнем усіх засобів і вчасно підтримувати підрозділи, які досягли найбільшого успіху, вміло використовувати їх успіх для маневру і раптової атаки у фланг і в тил противника іншими підрозділами.
305. Рота другого ешелону батальйону переміщується приховано в передбойовому порядку за ротами першого ешелону, від одного рубежу до іншого, використовуючи захисні властивості місцевості, у готовності до розвитку успіху.
Другий ешелон (резерв) батальйону висувається на відстані 1,5 – 2 км від підрозділів першого ешелону в готовності до нарощування зусиль та для заміни підрозділів, що втратили боєздатність.
Залежно від обстановки другий ешелон або резерв батальйону може вводитися в бій у проміжках між ротами або через фланг однієї з рот, а іноді й перекатами через їх бойові порядки. При введенні його в бій командир батальйону уточнює (резерву вказує): останні дані про противника; положення підрозділів першого ешелону батальйону; рубіж введення в бій і час виходу на нього; найближче завдання і напрямок продовження наступу; засобу підсилення, місця і час їх прибуття; завдання штатної і приданої артилерії, порядок підтримки вогнем і взаємодії з підрозділами першого ешелону і сусідами.
Командир роти (взводу) другого ешелону ставить бойові завдання взводам (відділенням, танкам). При цьому на місцевості він вказує положення противника і його вогневих засобів, рубіж введення в бій, об’єкт атаки і напрямок продовження наступу та організує взаємодію.
На рубіж введення в бій другий ешелон (резерв) висувається, як правило в передбойовому порядку з максимальною швидкістю. З підходом до рубежу введення у бій підрозділи розгортаються у бойовий порядок та, використовуючи результати ВУП, стрімко атакують противника ведучи вогонь з усіх видів зброї з ходу і виконують поставлені завдання. Введення в бій другого ешелону (резерву) підтримується вогнем артилерії, протитанкового і гранатометного підрозділів, забезпечуються діями інженерних підрозділів і можуть прикриватися аерозолями (димами).
З введенням у бій другого ешелону (резерву) командир батальйону створює (відновлює) резерв. Про прийняття рішення на введення у бій другого ешелону командир батальйону доповідає командиру бригади, інформує сусідів та уточнює з ними порядок взаємодії.
Після введення у бій другого ешелону підрозділи першого ешелону, використовуючи його успіх, продовжують наступати у вказаних їм напрямках і виконують поставлені їм завдання, спрямовані на завершення розгрому противника, який відходить, та оволодіння рубежем, який забезпечує виконання подальшого завдання батальйоном.
306. При виводі підрозділів у резерв командир батальйону (роти) вказує порядок виходу з бою, район збору і порядок подальших дій.
307. Для відбиття контратаки сил противника, що переважають, танки і БМП (БТР) займають вогневі позиції за найближчими укриттями, особовий склад механізованих підрозділів при наступі на БМП (БТР) або десантом на танках спішується і займає позиції, які забезпечують вигідні умови для знищення противника і взаємодії з танками. Протитанковий підрозділ займає вогневу позицію на вигідному рубежі танконебезпечного напрямку в проміжках або на флангах механізованих рот (взводів). Гранатометний підрозділ займає вогневі позиції, як правило, у бойових порядках механізованих рот на напрямку дій найбільшої кількості піхоти противника. Своїм вогнем він відокремлює піхоту противника від танків і знищує її. Батальйон (рота) починає уражати противника зосередженим вогнем підрозділів з усіх вогневих засобів на граничній дальності. З підходом противника сила та інтенсивність вогню зростають і доводяться до найвищої напруги.
Мінометна (артилерійська) батарея займає вогневі позиції якнайближче до рот першого ешелону і знищує цілі, зазначені командиром батальйону.
Відбивши контратаку противника, батальйон самостійно або у взаємодії із сусідніми підрозділами рішучою атакою завершує його знищення.
Якщо противник контратакує рівними або меншими силами, батальйон (рота) знищує його вогнем усіх засобів і стрімкою атакою рот (взводів) з ходу. Після знищення противника в районах оборони на першій позиції батальйон, використовуючи результати вогню артилерії і авіації, продовжує стрімкий наступ в глибину у вказаному напрямку.
308. Захоплені рубежі або окремі об’єкти в глибині оборони противника, що мають важливе значення, закріплюються призначеними для цього підрозділами, які негайно обладнують у інженерному відношенні позиції та готують вогонь для відбиття можливих атак противника. Стики і відкриті фланги забезпечуються вогнем артилерії, маневром резерву, а за потреби і висуванням на загрозливий напрямок бойової охорони.
309. Підрозділ, виділений від батальйону (роти) у бойову охорону, з отриманням завдання висувається на визначений рубіж, переходить до оборони, готує вогонь для відбиття можливих атак і недопущення дій груп противника, який залишився в тилу. Дії бойової охорони підтримуються вогнем артилерії, за можливості встановлюються загородження. У ході просування головних сил батальйону (роти) і сусідів бойова охорона змінює свої позиції.
310. Під час завдання ударів ЗМУ та високоточною зброєю батальйон (рота), який зберіг боєздатність, продовжує виконувати бойове завдання й одночасно відновлює боєздатність.
При цьому командир батальйону (роти) особистим спостереженням, а також з доповідей з підрозділів і даних розвідки визначає його наслідки, встановлює втрати особового складу, ОВТ в підрозділах, морально-психологічний стан особового складу, боєздатність штатних і доданих підрозділів, масштаби і характер зараження, руйнувань, пожеж і затоплень.
Штаб батальйону разом із заступниками командира на основі отриманих даних і розрахунків визначає: стан і боєздатність підрозділів, органів управління і можливості підрозділів технічного і тилового забезпечення; обсяг і характер заходів, необхідних для відновлення боєздатності підрозділів і командно-спостережних пунктів. Свої пропозиції за цими питаннями начальник штабу доповідає командиру батальйону.
На основі оцінювання отриманих даних командир батальйону (роти) визначає порядок дій підрозділів, які зберегли боєздатність, щодо продовження виконання бойового завдання, виводу інших підрозділів з небезпечного району і відновлення їх боєздатності, ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ; порядок подальших дій і управління підрозділами, що відновили боєздатність; організує відновлення порушеного управління, перерозподіл сил і засобів між підрозділами, відновлює взаємодію і всебічне забезпечення.
311. Ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ включає: розвідку осередків ураження, проведення рятувальних робіт, надання першої медичної допомоги ураженому особовому складу, вивіз (винос) його із зони ураження (зараження) і евакуацію до медичних пунктів, а тих, хто отримав важкі бойові психічні травми, – до пунктів (центри) психологічної допомоги і реабілітації; проведення екстреної профілактики, радіаційного і хімічного контролю; спеціальну обробку підрозділів; санітарну обробку особового складу; розчищення завалів і гасіння пожеж, а також ізоляційно-обмежувальні заходи.
312. Часткова спеціальна обробка підрозділів і часткова санітарна обробка особового складу проводиться особовим складом за наказом командира без припинення виконання бойового завдання.
Повна спеціальна обробка проводиться за розпорядженням старшого командира у районах спеціальної обробки силами і засобами підрозділів радіаційного, хімічного і біологічного захисту забезпечення старшого командира.
Відновлення боєздатності підрозділів батальйону (роти) у ході бою може здійснюватися шляхом зведення особового складу, озброєння та військової техніки декількох підрозділів, які втратили боєздатність, в один, з одночасним відновленням органів управління.
313. Пункт технічного спостереження, ремонтно-евакуаційна (ремонтна) група батальйону, медичний взвод (пункт) батальйону і пункти технічного спостереження рот переміщуються за бойовими порядками рот першого ешелону, а пункт бойового постачання батальйону, заправний і продовольчий пункти – за другим ешелоном (резервом) батальйону.
314. Переслідування в ході бою може виникнути в результаті успішного розвитку наступу батальйону, а також у разі навмисного відходу противника. Воно має на меті завершити розгром противника, який відходить, і не допустити організованого переходу його до оборони на вигідних рубежах у глибині.
Батальйон може здійснювати переслідування з фронту по шляхах, паралельних напрямку відходу противника, а також комбінованим способом – одночасно з фронту і по паралельних напрямках. Найбільший успіх досягається при переслідуванні противника по паралельних напрямках з обходом його флангів і перехопленням шляхів відходу.
Переслідування повинно вестися безупинно вдень і вночі, за будь-якої погоди, з повною напругою сил, з використанням якомога більшої кількості шляхів, рівнобіжних напрямку відходу противника.
315. З виявленням відходу противника основні зусилля розвідки спрямовуються на розкриття: напрямку відходу основних сил противника, складу і характеру дій його ар’єргардів; підготовки оборонних позицій у глибині і зайняття їх військами; місць розташування резервів; наявності і характеру перешкод і загороджень на напрямках переслідування; найкоротших шляхів у тил противника, який відходить; зон РХБ зараження.
316. Переслідування противника підрозділи починають з початком його відходу і ведуть самостійно за рішенням своїх командирів не чекаючи наказу. Про перехід до переслідування командир батальйону доповідає командиру бригади і повідомляє сусідів.
З отриманням даних про підготовку противника до відходу або про його відхід командир батальйону (роти) приймає рішення на переслідування і направляє зусилля підрозділів на зрив його спроб відвести основні сили. У замислі бою він визначає: напрямок і спосіб переслідування; спосіб розгрому противника, що відходить (якого противника, де, у якій послідовності та як розгромити з вказівкою порядку його вогневого ураження і заходів для введення противника в оману), побудову бойового порядку.
Прийнявши рішення, командир батальйону (роти) ставить (уточнює) завдання розвідувальному органу, підрозділам, які діють по фронту, і організує взаємодію. При постановці завдань ротам командир батальйону вказує напрямок переслідування, де і якого противника знищити, у який район або на який рубіж і до якого часу вийти та визначає порядок подальших дій.
Використовуючи високу прохідність танків і БМП (БТР), батальйон (рота) стрімко обходить противника, що відходить, по паралельних маршрутах, виходить на шлях його відходу і рішучою атакою з флангів і тилу в поєднанні з діями вогневих засідок у взаємодії з підрозділами, які діють з інших напрямків, знищує його.
Якщо неможливо переслідувати противника по маршрутах, паралельних напрямку його відходу, батальйон (рота) рішучими діями знищує підрозділи прикриття, проривається до основних сил противника та у взаємодії з сусідами атакує їх з ходу.
Опорні пункти, що зустрілися в ході переслідування, і засідки обходяться, а противник, який в них оборонявся, знищується атакою з тилу.
Батальйон (рота) під час переслідування може діяти в передбойовому або похідному порядку.
317. У тих випадках, коли противнику вдалося відірватися від підрозділів, що переслідують, і організувати оборону на проміжному рубежі, командир батальйону (роти) організує, якщо дозволяє обстановка, захоплення її з ходу. З цією метою підрозділи, діючи на окремих напрямках і широко застосовуючи обходи, з ходу оволодівають опорними пунктами противника і безупинно продовжують наступ.
У разі завзятого опору противника підрозділи батальйону повинні встановити безпосереднє зіткнення з ним і забезпечити розгортання головних сил бригади (полку).
318. Від батальйону, який веде переслідування противника по паралельних маршрутах, висилається головна похідна застава, а при переслідуванні з фронту – бойова охорона.
Особливості підготовки та дій батальйону (роти) під час підготовки та ведення бригадою (полком) рейдових дій
319. Рейдові дії – складовий елемент операції оперативного угруповання військ, що являє собою сукупність узгоджених та взаємозв’язаних за метою, завданням, місцем і часом дій підрозділів, військових частин і з’єднань у тилу противника, які проводяться за єдиним замислом і планом з метою знищення (захоплення) живої сили і техніки противника, його важливих об’єктів, дезорганізації роботи тилу, ПУ, вузлів зв’язку, відволікання його сил від виконання головних завдань, порушення комунікацій, управління військами і озброєнням, повітряного сполучення, системи ППО, МТЗ.
Механізований (танковий) батальйон (рота) може діяти в рейдовому загоні. Йому призначаються смуга (напрямок) і рубежі переходу до рейдових дій та відходу після виконання бойового завдання.
Крім того, рейдовому загону призначаються об’єкти нападу (захоплення, знищення). Смуга дій батальйону в рейдовому загоні може бути шириною 5 – 10 км, глибина рейду може становити до 30 – 40 км.
За умов збереження своєї боєздатності рейдовий загін у складі механізованого (танкового) батальйону може послідовно знищити два-три об’єкти, які охороняються ротою противника, а рейдовий загін у складі роти – один-два об’єкти, які охороняються взводом.
320. Рейд у тилу противника рейдовий загін може здійснювати в передбойовій побудові з подальшим розгортанням у бойовий порядок для виконання бойового завдання.
Способи дій рейдового загону щодо знищення (захоплення) об’єктів будуть залежати від їх характеру і місця розташування.
Бойове завдання щодо знищення кількох об’єктів нападу рейдовий загін може вирішувати одночасним чи послідовним знищенням (захопленням).
Одночасний удар по декількох об’єктах нападу можливий, коли бойові можливості рейдового загону забезпечують раптовість і успішне виконання поставленого завдання в більш стислий термін. При виборі цього способу бойових дій рейдовому загону, крім основного напрямку об’єктів атаки, указується вихідний рубіж виходу до об’єкта атаки, рубіж і напрямок атаки, район зосередження після виконання бойового завдання.
Якщо об’єкти нападу розташовані на значній відстані один від одного або для захоплення (знищення) одного чи кожного з них потрібно використати значну частину сил і засобів рейдового загону, виконання бойових завдань буде здійснюватися послідовно.
Рейдовий загін стрімко виходить до важливих об’єктів, завдає по них короткого удару із застосуванням маневру у фланг і тил.
Після знищення об’єкта рейдовий загін здійснює прихований стрімкий маневр до кожного наступного об’єкта і з ходу його знищує. Атака невеликих за розміром об’єктів здійснюється частиною сил.
321. Підготовка рейдових дій є складовою підготовки бою і включає: організацію рейду; підготовку підрозділів до ведення рейдових дій; підготовку маршрутів висування до району ведення рейдових дій; практичну роботу командира (заступників) у підрозділах та інші заходи.
Основою організації рейдових дій є рішення командира батальйону (роти). Рішення на ведення рейдових дій командир приймає у рамках загального рішення на бій.
У рішенні він визначає: замисел рейдових дій, бойові завдання підрозділам і основні питання взаємодії, всебічного забезпечення, організацію управління.
У замислі бою в частині, що стосується рейдових дій, командир визначає їх мету; склад, завдання, смугу (напрямок) дій рейдового загону; об’єкти, які уражаються в його інтересах; райони дій на напрямку (у смузі) рейду аеромобільних (десантно-штурмових) підрозділів повітряних десантів і розвідувальних груп; вихідний район рейдового загону і рубіж введення рейдового загону в тил противника; порядок прикриття і забезпечення виходу рейдового загону в розташування своїх військ.
Підрозділам першого ешелону командир указує: засоби підсилення, напрямок дій, бойове завдання, район зосередження, порядок і строки його обладнання, рубіж і час переходу до рейдових дій, маршрут висування, час проходження вихідного рубежу і рубежів регулювання; район або рубіж, на який вийти після виконання бойового завдання.
Під час організації взаємодії командиру важливо узгодити порядок проходження підрозділами рейдового загону через бойові порядки підрозділів, що діють попереду.
322. Рейдові дії підрозділів починаються після виходу на рубіж переходу до рейдових дій. Підрозділи якнайшвидше виходять до призначеного об’єкта і не ув’язуються в затяжні бої. Невеликі підрозділи противника, що перешкоджають руху, рейдовий загін знищує частиною сил рішучою атакою з ходу.
Під час зустрічі з силами противника, які переважають, рейдовий загін, прикриваючись частиною сил на вигідному рубежі, головними силами ухиляється від бою з противником. Підрозділ прикриття після виконання завдання переходить до дій як бойова рухома охорона головних сил з тилу.