377. Батальйон, який діє в складі головних сил (бригади) полку, використовуючи успіх передового загону (авангарду) і тактичного повітряного десанту, по захоплених ними переправах або на переправно-десантних засобах (механізовані підрозділи, крім того, на БМП, БТР, а танкові – під водою) безупинно в міру підходу до водної перешкоди форсує її, з ходу атакує противника, розширює плацдарм, стрімко розвиває наступ у глибину та у взаємодії з іншими підрозділами (бригади) полку знищує противника.
Батальйон, який виконує бойове завдання на ділянці, де передовий загін (авангард) не діє, форсує водну перешкоду з ходу після вогневої підготовки форсування і атаки та продовжує наступ на протилежному березі за підтримки вогню танків і інших засобів, виділених для стрільби прямою наводкою зі свого берега.
378. При форсуванні з розгортанням головних сил безпосередньо біля водної перешкоди батальйон (рота), який діє у складі першого ешелону головних сил бригади (полку), посадку в БМП (БТР) і на самохідні переправно-десантні засоби здійснює в укритих місцях і висувається до водної перешкоди під час вогневої підготовки форсування і атаки.
Сигнал про початок висування командир батальйону (роти) подає, виходячи з встановленого часу початку форсування (“Ч”) і часу, необхідного для подолання відстані від місця посадки до урізу води. Підрозділи стрімко висуваються до водної перешкоди й у встановлений час за підтримкою вогню артилерії й інших вогневих засобів форсують її і безупинно розвивають наступ у глибину оборони противника.
379. Узимку форсування водних перешкод може здійснюватися по льодових переправах. Якщо товщина льоду не дозволяє танкам, БМП (БТР) та іншій важкій військовій техніці подолати водну перешкоду по льоду, то спочатку її форсують механізовані підрозділи в пішому порядку. ОВТ переправляються на протилежний берег після підсилення льоду або по поромних, десантних переправах, обладнаних у майнах, а також по захоплених мостах. Танки, крім того, за сприятливих умов можуть долати водну перешкоду по глибоких бродах, а іноді й під водою.
380. Інженерні підрозділи ведуть інженерну розвідку водної перешкоди, обладнують, маскують і утримують переправи та шляхи підходу до них, пророблюють проходи в інженерних загородженнях на берегах і у воді, організують і несуть комендантську службу на обладнаних ними переправах.
Підрозділи МТЗ батальйону, а також автомобілі механізованих підрозділів переправляються на переправно-десантних засобах, поромах і по мостах за артилерійськими підрозділами.
Переправа поранених і хворих на свій берег здійснюється переправно-десантними засобами, які повертаються після висадки підрозділів, а за потреби і спеціально виділеними для цього переправними засобами.
Особливості підготовки та ведення наступального бою
у місті (населеному пункті)
381. Батальйон (рота), що діє в напрямку міста (населеного пункту), з ходу знищує противника, який обороняється на підступах до нього, вривається в місто (населений пункт) і безупинно розвиває наступ у глибину. Якщо місто (населений пункт) захопити з ходу не вдалося, підготовляється його штурм.
Умови, за яких ведеться наступ у місті (населеному пункті), характеризуються обмеженістю зон огляду й обстрілу, складністю маневру і управління підрозділами. На ведення бою в місті також впливають: розмір, конфігурація, планування і забудова міста (населеного пункту), міцні будинки і споруди, розгалужене підземне господарство, велика кількість перешкод і важкопрохідних ділянок, характер оборони противника, наявність місцевого населення та інші умови обстановки, що ускладнюють ведення наступу. Наступ у місті (населеному пункті) складається з окремих місцевих боїв і відрізняється складністю.
У місті (населеному пункті) батальйон наступає в складі бригади (полку) по одній-двох магістральних вулицях із прилеглими кварталами на фронті до 1000 м. Рота наступає по одній вулиці або в середині кварталу.
Під час захоплення міста з ходу завдання батальйону (роти) по глибині такі самі, як і у звичайних умовах.
При штурмі міста найближчим завданням батальйону є захоплення опорного пункту або одного, а іноді двох-трьох кварталів, подальшим завданням – оволодіння важливими об’єктами (кварталами) у глибині оборони противника.
Найближчим завданням роти є оволодіння будинком (частиною великого будинку або декількома невеликими будинками) в опорному пункті противника.
Під час наступу в місті (населеному пункті) більша частина гранатометного і протитанкового взводів (протитанкового відділення роти), мінометної батареї, артилерійського дивізіону (батареї) додаються ротам (взводам).
382. Командир батальйону (роти) завчасно по великомасштабній карті (плану, фотознімках) вивчає місто (населений пункт), особливості оборони противника в ньому та організує розвідку.
Під час організації наступу командир батальйону (роти), крім звичайних питань, визначає найбільш важливі райони, об’єкти (будинки), якими необхідно оволодіти щонайперше, кількість і склад штурмових груп, способи ВУП з урахуванням особливостей будинків, споруд та інших об’єктів.
Під час організації взаємодії командир батальйону (роти) погоджує: порядок виходу підрозділів до об’єкта атаки, у тому числі з використанням прихованих підступів і підземних комунікацій; дії підрозділів під час атаки (штурму) будинку і ведення бою всередині нього; порядок взаємодії з сусідами і заходи для недопущення підходу резервів противника і проведення ним контратак; порядок забезпечення флангів рот (штурмових груп), боротьба з диверсійно-розвідувальними групами противника в тилу підрозділів; способи розпізнавання своїх військ, сигнали для позначення свого положення в середині об’єкта (будинку), що атакується, та інші питання.
383. З підходом військ до міста (населеного пункту) артилерія придушує і знищує противника в опорних пунктах одночасно на підступах до нього і на його околицях. З виходом підрозділів до околиць міста (населеного пункту) артилерія переносить вогонь по будинках й інших спорудах у глибині опорних пунктів і перешкоджає підхід резервів противника до об’єктів атаки.
Батальйон (рота), використовуючи проміжки і слабкі ділянки в обороні противника, а також результати вогневого ураження, з ходу вривається в місто (населений пункт) і, наступаючи вздовж вулиць, послідовно захоплює будинки і квартали (важливі об’єкти).
Танки діють у бойових порядках механізованих підрозділів або за ними і своїм вогнем знищують противника насамперед у підвалах, нижніх поверхах будинків й інших укриттях. БМП (БТР) діють за танками маневром від укриття до укриття та вогнем гармат і кулеметів знищують противника, який перешкоджає просуванню танків і своїх підрозділів.
Зенітні, а також інші виділені для боротьби з повітряним противником засоби розміщуються на площах, у скверах й інших місцях, які забезпечують можливість ведення вогню, а стрільці-зенітники можуть займати позиції і на дахах будинків.
Для прикриття флангів і відбиття контратак противника, а також для блокування окремих укріплених будинків командир батальйону (роти) може виділити бойову охорону, а головними силами продовжувати розвивати наступ.
384. Штурм міста (населеного пункту) здійснюється після ретельної підготовки атакою батальйону одночасно з декількох напрямків.
Для захоплення великих споруд або важливих об’єктів міста (населеного пункту), підготовлених до оборони, створюються штурмові загони і штурмові групи.
У штурмовий загін виділяються до механізованого батальйону. У ньому створюються штурмові групи. До складу штурмового загону (груп) включаються танки, гармати, міномети, протитанкові керовані ракетні комплекси, гранатомети, а також підрозділи інженерних військ і підрозділи РХБ розвідки.
Штурмовий загін (групи) забезпечується підривними зарядами, аерозольними (димовими), запальними і сигнальними засобами, пристосуваннями для штурму будинків і подолання перешкод.
Бойовий порядок штурмового загону включає дві-три штурмові групи у складі посиленої механізованої роти кожна (в окремих випадках у складі взводу), резерв, групу прикриття, групу розгородження, вогневі засоби, що є в безпосередньому підпорядкуванні командира штурмового загону. У тих випадках, коли штурмовому загону додається достатня кількість артилерії, може створюватися група руйнування, яка буде використовуватися для руйнування особливо міцних будинків.
Бойовий порядок штурмової групи в наступі може включати одну-дві групи, які атакують (групи захоплення); резерв; групу прикриття і закріплення; групу вогневої підтримки; групу розгородження.
Група, яка атакує (група захоплення), може складатися з механізованого взводу або відділення. Вона призначена для стрімкого зближення з об’єктом атаки, знищення противника і захоплення об’єкта ( будинку або його частини).
Резерв використовується для підсилення груп, які атакують, або груп закріплення, для розвитку успіху, а також для виконання інших завдань, які раптово виникають. У резерв штурмового загону призначається до взводу, а штурмової групи – одне-два відділення.
Група прикриття і закріплення призначається в складі взводу або відділення. Вона призначена для прикриття дій груп, які атакують, вогнем по противнику в сусідніх будинках і відбиттю його контратак.
До групи вогневої підтримки входять додані артилерійські і танкові підрозділи, а також БМП (БТР) групи, яка атакує. Вона виконує завдання щодо вогневого забезпечення штурмових дій механізованих підрозділів.
До складу групи розгородження включаються додані інженерно-саперні підрозділи. На неї покладаються завдання зі створення проходів у загородженнях перед переднім краєм оборони противника, підриву стін будинку, який штурмується, розмінування захопленого будинку та інші.
385. Командир штурмового загону (групи), організовуючи захоплення укріплених споруд (будинків), ретельно вивчає характер оборони противника в них, особливо систему вогню і можливість вогневого фланкування із сусідніх будинків, найбільш зручні підступи, наявність загороджень, приймає рішення, віддає бойовий наказ і організує взаємодію.
386. Перед штурмом здійснюється вогневе ураження об’єктів оборони противника з залученням усіх сил і засобів. Штурм ведеться безперервно вдень і вночі до повного оволодіння містом (населеним пунктом).
Штурмовий загін (група) під час вогневої підготовки атаки займає вихідне положення якнайближче до об’єкта атаки й у встановлений час переходить в атаку. Додані гармати і танки знищують противника в будинках, які атакуються, і сусідніх будівлях, а механізовані підрозділи, використовуючи проломи в стінах, підземні комунікації, ходи сполучень, під’їзди, виступи будинків, висуваються до об’єкта й у встановлений час під прикриттям вогню всіх засобів і аерозольних (димових) завіс штурмують будинок. Атака проводиться стрімко, із застосуванням ручних гранат по вогневих точках, живій силі через вікна усередину будинків.
Увірвавшись у будинок, механізовані підрозділи прагнуть роз’єднати сили противника та позбавити його підрозділи можливості спілкуватися між собою і допомагати один одному. Штурмові групи захоплюють сходові клітки, площадки і закріплюються на них, звільняючи від противника прилеглі приміщення. Підтримка вогнем артилерії і танків здійснюється до моменту проникнення механізованих підрозділів у будинок. Бій у великому будинку розпадається на окремі роз’єднані сутички на поверхах.
Підрозділи інженерних військ, які входять до складу штурмового загону (групи), пророблюють проходи в стінах і міжповерхових перекриттях, а за потреби розміновують захоплені будинки.
Артилерійські підрозділи в цей час ведуть вогонь по сусідніх будинках, зайнятих противником, і ускладнюють підхід його резервів.
Батальйон (рота), захопивши будинок або квартал, продовжує бій за наступні будинки і квартали та виконує поставлене завдання. Окремі осередки опору та дрібні групи противника знищуються другим ешелоном (резервом). Особливо міцні довгочасні вогневі споруди блокуються і підриваються разом з гарнізонами, які їх обороняють. Захоплені важливі будинки і перехрестя вулиць закріплюються. Виходи з підземних комунікацій охороняються або руйнуються.
Командир батальйону (роти) управляє боєм, перебуваючи в безпосередній близькості від підрозділів, які атакують найбільш важливий будинок (об’єкт).
387. Підрозділи МТЗ батальйону розташовуються поза містом (населеним пунктом) або на його околиці. У місто (населений пункт) висуваються засоби для евакуації та ремонту озброєння, військової техніки і транспорт з необхідною кількістю ракет, боєприпасів і пального, а також медичний пункт батальйону. Пункти технічного спостереження розгортаються на вулицях якнайближче до рот першого ешелону, які наступають. Для розшуку і винесення (вивезення) поранених створюються групи санітарів-носіїв.
Особливості підготовки та ведення наступального бою у горах
388. На дії підрозділів у горах впливають: обмежена кількість доріг і складність просування поза дорогами; велика кількість мертвих просторів і прихованих підступів; можливість утворення гірських обвалів, завалів і сніжних лавин; складність виконання інженерних робіт і застосування мінних тралів; тривалість застою отруйних речовин в ущелинах і глибоких долинах; екрануюча дія гір на роботу радіо і радіолокаційних станцій і засобів звукової розвідки, різкі зміни денної та нічної температур, розрідженість повітря. Під час пересування машин у горах підвищується витрата пального, а на великих висотах знижується потужність двигунів.
389. Під час дій у горах батальйон (рота) може наступати в складі головних сил або діяти в обхідному загоні.
Найближче завдання батальйону першого ешелону полягає в знищенні противника в опорних пунктах взводів першого ешелону, який обороняється на підступах до перевалу (важливого об’єкта), і оволодіння ними; подальше завдання – у розвитку наступу, знищенні противника (у взаємодії з сусідніми батальйонами) в опорних пунктах рот першого ешелону та оволодінні їх рубежем. Напрямок продовження наступу визначається таким чином, щоб забезпечувалося виконання найближчого завдання бригади (полку).
Найближче завдання роти першого ешелону при цьому полягає в знищенні противника, який обороняє першу траншею, і оволодіння нею. Напрямок продовження наступу визначається таким чином, щоб забезпечувалося виконання найближчого завдання батальйону.
Найближче завдання роти другого ешелону полягає в знищенні противника у взаємодії з першим ешелоном у глибині опорних пунктів рот першого ешелону. Напрямок продовження наступу визначається таким чином, щоб забезпечувалося виконання подальшого завдання батальйону.
Найближче завдання батальйону другого ешелону полягає в знищенні у взаємодії з батальйонами першого ешелону підрозділів противника, які обороняють перевал (важливий об’єкт), і оволодіння їх рубежем. Напрямок продовження наступу визначається таким чином, щоб забезпечувалося виконання подальшого завдання бригади (полку).
Якщо перевал (важливий об’єкт) обороняється обмеженими силами, оволодіння ним може бути подальшим завданням батальйонів першого ешелону. Глибина бойових завдань рот першого ешелону за цих умов збільшується.
Батальйону (роті), який призначено в обхідний загін, ставиться завдання щодо захоплення важливого в тактичному відношенні рубежу (об’єкта), з оволодінням якого створюються сприятливі умови для успішного наступу головних сил бригади, полку (батальйону).
Наступ у горах ведеться по схилах висот, уздовж хребтів, долин і доріг, а також по інших доступних напрямках із широким застосуванням обхідних загонів. Не зайняті противником ділянки гірської місцевості використовуються підрозділами для прихованого виходу у його фланг і тил. Захоплення командних висот, перевалів і інших важливих об’єктів забезпечує вигідні умови для розвитку наступу.
Командир механізованого батальйону (роти) повинен уміло використовувати особливості гірської місцевості і бути готовим до самостійних дій батальйону (роти) у відриві від головних сил бригади, полку (батальйону). Обхід і охоплення противника в поєднанні з наступом із фронту є найбільш ефективними діями батальйону (роти) у горах.
Для дій у високогірних районах підрозділи забезпечуються гірським спорядженням.
390. Під час організації наступу в горах командир батальйону (роти) додатково вивчає систему вогню противника на всіх ярусах, намічає можливі місця його засідок, напрямки, вигідні для дій своїх танкових і механізованих підрозділів і здійснення ними обхідних маневрів.
У рішенні командир батальйону (роти), крім звичайних питань, визначає: порядок захоплення перевалів, тунелів, інших важливих об’єктів; завдання підрозділам, що здійснюють обхід (охоплення), порядок їх взаємодії з підрозділами, які наступають з фронту, або з тактичним повітряним десантом; заходи щодо прикриття флангів, знищення засідок противника, орієнтування, витримування напрямку і позначення положення підрозділів, що наступають; заходи для захисту від обвалів, лавин, селів; можливі місця підриву для утворення обвалів, лавин, селів на позиції противника, порядок забезпечення підрозділів необхідним гірським спорядженням.
391. Під час організації взаємодії командир батальйону (роти) особливо детально погоджує дії підрозділів, що здійснюють обхід (охоплення), з підрозділами, які наступають з фронту, а також артилерією і підрозділами, які атакують, щодо оволодіння перевалом (важливим об’єктом) у ході наступу.
392. У ході вогневої підготовки наступу і вогневої підтримки військ, що наступають, противник придушується і знищується одночасно на всіх ярусах і найбільш надійно в опорних пунктах, які прилягають до доріг і напрямків наступу підрозділів, на перевалах і командних висотах. Міномети можуть використовуватися для ураження противника на зворотних схилах висот. Основним засобом ураження противника на нижньому ярусі є вогонь прямою наводкою гармат, танків, БМП і протитанкових засобів, на другому ярусі – вогонь артилерії і мінометів, на наступних ярусах – удари авіації і вогонь гаубичної артилерії.
Для виклику і коректування вогню підтримуючої артилерії та ударів авіації батальйону можуть виділятися артилерійський корегувальник і призначається ПУ авіаційного навідника.
Під час наступу по вузьких полонинах і ущелинах (каньйонах) бойовий порядок батальйону (роти) будується більш глибоким: у батальйоні – у два-три ешелони, у роті – у два ешелони. Така побудова бойового порядку може застосовуватися і для підтримки високих темпів наступу. Передбачається завчасне розгортання частини артилерії в готовності до відкриття вогню до втягування в ущелину першого ешелону батальйону.
393. Механізовані підрозділи на важкодоступних ділянках атакують противника в пішому порядку. При цьому механізована рота може підсилюватися протитанковим, гранатометним і підрозділом ППО.
Танки на важкодоступній місцевості наступають у ланцюзі механізованих підрозділів або за ними по доступних напрямках. БМП (БТР) діють за танками і вогнем своєї зброї знищують цілі противника, які перешкоджають просуванню атакуючих підрозділів. У деяких випадках танки і БМП (БТР) вогнем з місця з вигідних позицій підтримують підрозділи, що наступають. Особовий склад механізованих підрозділів, використовуючи вогонь танків і артилерії, долає перешкоди і разом з інженерно-саперними підрозділами забезпечує подальше просування танків.
Підрозділ ППО, який діє в бойових порядках батальйону, прикриває підрозділи, діючи з урахуванням рельєфу місцевості і напрямків, з яких можливі удари повітряного противника, особливо з малих висот.
394. У ході наступу в горах командир батальйону (роти) особливу увагу звертає на ведення розвідки і забезпечення флангів. Розвідка ведеться більшою, ніж у звичайних умовах, кількістю розвідувальних (бойових розвідувальних) дозорів, спостережних постів і спостерігачів. Забезпечення відкритих флангів батальйону (роти) досягається побудовою бойового порядку рот (взводів) уступом, підсиленням спостереження і веденням розвідки на напрямках можливого прихованого підходу противника, постійною готовністю до маневру другого ешелону (резерву) у боки флангів або на загрозливий напрямок, а також виставленням на них бойової охорони.
395. Під час наступу по вузькій полонині батальйон насамперед захоплює прилеглі висоти, з яких прострілюється долина. При цьому особлива увага звертається на узгоджені дії підрозділів, які наступають одночасно по долині і хребту.
Під час атаки висоти з багатоярусним розташуванням вогневих засобів артилерія з підходом атакуючих підрозділів до висоти переносить вогонь по вогневих засобах на верхніх ярусах, особливо по фланкуючих. Якщо висоту можна обійти, то частина сил батальйону (роти) атакує з фронту, а підрозділи, які обходять, – із флангу і тилу. Висоти з одноярусним розташуванням вогневих засобів також атакуються, якщо можливо, одночасно з різних напрямків.
У ході наступу, особливо при виході в долини та на гірські плато, підрозділи повинні бути в постійній готовності до відбиття контратак противника.
396. Гірським перевалом або ущелиною батальйон (рота), який наступає з фронту, оволодіває самостійно або у взаємодії з обхідним загоном і тактичним повітряним десантом.
Оволодіння перевалом або ущелиною починається із захоплення прилеглих до нього висот і знищення противника на схилах, звернених до перевалу або ущелини. Батальйон (рота) після захоплення прилеглих висот (висоти) частиною сил із захопленого рубежу сковує противника, який безпосередньо обороняє перевал або ущелину, а головними силами атакою у фланг і в тил знищує його та оволодіває перевалом (висотою) або ущелиною.