659. Інженерне забезпечення організується і здійснюється з метою створення підрозділам необхідних умов для своєчасного і прихованого їх висування, розгортання і маневру, підвищення захисту особового складу, озброєння і техніки від усіх засобів ураження, а також для завдання противнику втрат і утруднення його дій.
Інженерне забезпечення в батальйоні (роті) включає: інженерну розвідку противника, місцевості й об’єктів; фортифікаційне обладнання опорних пунктів, позицій і районів розташування підрозділів; улаштування інженерних загороджень, пророблення проходів у загородженнях, руйнуваннях і влаштування переходів через перешкоди; обладнання і утримання переправ через водні перешкоди; обладнання пунктів водопостачання, виконання інженерних заходів щодо маскування і захисту від високоточної зброї; ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ.
660. Завдання інженерного забезпечення виконуються підрозділами всіх родів військ, підрозділами забезпечення і тилу. Вони самостійно зводять споруди для ведення вогню і спостереження, укриття для особового складу, озброєння, техніки і запасів матеріальних засобів, прикривають інженерними загородженнями і мінують свої позиції і райони розташування, прокладають і позначають шляхи руху, долають загородження і перешкоди; форсують водні перешкоди убрід, під водою і на плаваючій бойовій техніці; обладнують пункти водопостачання з використанням табельних засобів.
Інженерні підрозділи виконують найбільш складні завдання інженерного забезпечення, що вимагають спеціальної підготовки особового складу, застосування інженерних боєприпасів та інженерної техніки.
661. Фортифікаційне обладнання опорних пунктів, позицій і районів розташування підрозділів здійснюється з метою захисту особового складу, озброєння і техніки від усіх засобів ураження противника. Воно ведеться силами самих підрозділів з максимальним використанням засобів механізації, застосуванням підривних зарядів, місцевих матеріалів, конструкцій і споруд промислового виготовлення, а також з урахуванням захисних властивостей місцевості. Черговість і терміни фортифікаційного обладнання опорних пунктів (позицій) або районів розташування підрозділів визначаються з урахуванням забезпечення їхньої постійної готовності до ведення бою і нарощування захисту особового складу, озброєння і техніки від усіх засобів ураження.
Усі довгочасні вогневі спорудження, а також вогневі позиції артилерії і танків обладнуються з урахуванням ведення кругової оборони.
662. Інженерні загородження влаштовуються в усіх видах бою з метою завдання втрат противнику, затримки його просування та сковування його маневру, примушення до руху в невигідному для нього напрямку. Загородженнями прикриваються, як правило, опорні пункти, стики та проміжки між підрозділами та їх відкриті фланги. Для цього встановлюються протитанкові і протипіхотні мінні поля, групи мін та окремі міни, протитанкові рови, підготовляються до зруйнування об’єкти, влаштовуються дротяні огорожі та сітки, рогатки й інші невибухові загородження.
Інженерні загородження влаштовуються підрозділами батальйону (роти) і доданими підрозділами інженерних військ.
663. Пророблення проходів у загородженнях, руйнуваннях та обладнання переходів через перешкоди здійснюються силами батальйону (роти), доданими підрозділами інженерних військ з використанням навісного (вбудованого) обладнання бойової та інженерної техніки, підривних зарядів і місцевих матеріалів.
Дистанційно встановлені мінні поля обходяться по розвіданих напрямках, а в разі неможливості долаються з використанням мінних тралів, по проходах, які проробляються групами розгородження (розмінування) батальйонів (рот).
Група розгородження в батальйоні створюється з доданих підрозділів інженерних військ і за потреби підсилюється загальновійськовим підрозділом.
Група розмінування в роті призначається з підготовлених для цього відділень (екіпажів). Вона забезпечується возимим комплектом розмінування і підривними зарядами.
664. Обладнання та утримання переправ на штатній плаваючій бойовій техніці, убрід і танків під водою включають: визначення та позначення напрямків (ділянок) переправ і напрямків (маршрутів) виходу до них, улаштування з’їздів у воду та виїздів з води; маскування й охорону переправ, комендантську службу на них; пророблення проходів у загородженнях на берегах та у воді.
Під час дій у передовому загоні, авангарді або на напрямку головного удару бригади (полку) обладнання та утримання переправ батальйон, як правило, здійснює своїми силами та доданими підрозділами інженерних військ. Діючи у складі головних сил, підрозділи форсують водну перешкоду, як правило, на штатній плаваючій бойовій техніці і по переправах, обладнаних силами і засобами старшого командира.
665. Здійснення інженерних заходів щодо маскування та захисту від високоточної зброї противника полягає у своєчасному і вмілому застосуванні табельних маскувальних комплектів і покриттів, маскувальному фарбуванні озброєння і техніки під фон місцевості, улаштування приховуючих масок з місцевих матеріалів, макетів, фальшивих теплових цілей (пасток), оманних споруд, опорних пунктів та інших об’єктів. Над тепловипромінювальними поверхнями броньованої техніки за потреби додатково можуть встановлюватися перекриття, теплорозсіювальні екрани і козирки. Усі заходи здійснюються в поєднанні з максимальним використанням маскувальних властивостей місцевості.
Довгочасні вогневі споруди повинні бути замасковані так, щоб при наземному спостереженні неозброєним оком вони не могли бути виявлені з відстані більш 300 м.
Ці споруди не повинні дешифруватися на наземних знімках масштабу 1:1000, на аерофотознімках масштабу 1:3000, а також не повинні розпізнаватися на екрані радіолокатора і виявлятися приладами інфрачервоного спостереження.
666. Добування, очищення води та обладнання пунктів водопостачання здійснюються, як правило, в батальйоні своїми силами з використанням табельних засобів польового водопостачання. За відсутності місцевих джерел води, а також на маловодній місцевості водопостачання організується силами і засобами старшого командира.
У районах з обмеженою кількістю води пункт водопостачання обладнується, як правило, один на батальйон (дивізіон), а в кожній роті (батареї) організується водорозбірний пункт. Доставку води організують: на водорозбірні пункти – заступник командира бригади з тилу, у довгочасних спорудах – командири рот (батарей). Контроль за санітарним станом пунктів водопостачання, якістю очищення води покладається на старшого лікаря і начальника служби РХБз.
667. Під час організації інженерного забезпечення командир батальйону (роти), як правило, вказує: характер, черговість і терміни фортифікаційного обладнання і маскування опорних пунктів (позицій) або районів розташування підрозділів; основні напрямки, які необхідно прикрити загородженнями, які об’єкти зруйнувати (підготувати до зруйнування), способи і час виконання цих завдань; кількість, місця, час і способи пророблення проходів у загородженнях, порядок їх позначення, утримання і пропуску по них підрозділів, порядок подолання підрозділами важкопрохідних ділянок місцевості; місця, види і час готовності переправ через водну перешкоду; сили і засоби, які залучаються для виконання завдань інженерного забезпечення, порядок використання доданих підрозділів інженерних військ (інженерної техніки).
668. Начальник штабу на підставі рішення командира батальйону і вказівок з інженерного забезпечення старшого командира (начальника) уточнює підрозділам завдання інженерного забезпечення, обсяг і терміни їх виконання, необхідні для цього сили і засоби, контролює виконання поставлених завдань та забезпечення підрозділів інженерним озброєнням і майном.
669. Основними завданнями інженерного забезпечення в обороні є: інженерна розвідка противника, місцевості та об’єктів, фортифікаційне обладнання опорних пунктів, вогневих позицій танків, БМП (БТР), приданої та підтримуючої артилерії, мінометних і протитанкових підрозділів, районів розміщення ПУ, підрозділів технічного і тилового забезпечення; улаштування інженерних загороджень перед і в проміжках між опорними пунктами, своєчасне їхнє відновлення, підготовка до зруйнування об’єктів, охорона, позначення та прикриття проходів у інженерних загородженнях для підрозділів бойової охорони, своєчасне їхнє закриття після виходу підрозділів, підготовка шляхів підвозу й евакуації; обладнання і утримання пунктів водопостачання, виконання інженерних заходів щодо маскування підрозділів, озброєння і техніки, поповнення запасів інженерних боєприпасів і їх ефективне застосування.
670. Основними завданнями інженерного забезпечення в наступі й у зустрічному бою є: підготовка вихідного району (позиції) для наступу, маршрутів висування, розгортання і переходу в атаку, їх обладнання та маскування; обладнання позицій для вогневих засобів, призначених для стрільби прямим наведенням, вогневих позицій приданої артилерії, мінометів і інших вогневих засобів; пророблення проходів у інженерних загородженнях противника на передньому краї й у глибині його оборони; встановлення мінно-вибухових загороджень на ймовірних напрямках контратак противника; підготовка й утримання переправ через водні перешкоди.
671. Основними завданнями інженерного забезпечення під час бою в оточенні і виходу з нього є: інженерне обладнання опорних пунктів і вогневих позицій; улаштування інженерних загороджень по периметру району оборони (опорного пункту); своєчасне відновлення ушкоджених або знищених противником загороджень; підготовка шляхів висування підрозділів на ділянки прориву кільця оточення, їхнє маскування та утримання; пророблення проходів у своїх інженерних загородженнях і загородженнях (мінних полях) противника, встановлених дистанційним способом; прикриття флангів ділянки прориву мінно-вибуховими і невибуховими загородженнями під час прориву та виходу підрозділів з оточення; підрив мостів і інших споруд для зниження темпу переслідування підрозділів противником.
672. Основними завданнями інженерного забезпечення батальйону (роти) під час дій у складі ТакПД є: маскування районів очікування, завантаження, висадки десанту; обладнання і позначення маршрутів виходу в призначений район (рубіж), розмінування районів і маршрутів висування; інженерне обладнання району оборони (опорного пункту); улаштування інженерних загороджень; підготовка до підриву і підрив об’єкта (елементів об’єкта) ТакПД; підготовка та утримання пунктів водопостачання.
673. Основними завданнями інженерного забезпечення під час пересування (на марші) є: інженерне обладнання районів очікування, завантаження, вивантаження; підготовка шляхів виходу в призначений район (рубіж); розмінування районів і шляхів висування; виконання інженерних заходів маскування; влаштування інженерних загороджень.
674. Основними завданнями інженерного забезпечення під час розташування на місці є: інженерна розвідка основного і запасного районів, їх розмінування; інженерне обладнання районів, позицій для сторожової охорони; улаштування інженерних загороджень на доступних для противника напрямках; обладнання і утримання пунктів водопостачання; виконання інженерних заходів маскування районів.
675. Радіаційний, хімічний, біологічний захист організовується і здійснюється з метою унеможливлення або максимального зменшення втрат особового складу підрозділу і забезпечення необхідних умов для виконання поставлених завдань під час дій в обстановці радіоактивного, хімічного, біологічного зараження, підвищення їх захисту від високоточної та інших видів зброї, а також маскування своїх дій димами (аерозолями).
Основними завданнями РХБ захисту є: виявлення та оцінювання РХБ обстановки; підтримання живучості військ (сил) в умовах РХБ зараження; ліквідація РХБ зараження; маскування дій військ (сил) та об’єктів із застосуванням аерозолів.
Завдання радіаційного, хімічного, біологічного захисту виконуються силами і засобами взводу (відділення, екіпажу танка) з використанням табельних засобів у всіх видах воєнних дій, у різних умовах обстановки, у будь-який час року і доби. При цьому найбільш складні і специфічні завдання, які потребують особливої підготовки особового складу і застосування спеціальної техніки, виконуються підрозділами радіаційного, хімічного, біологічного захисту.
До заходів радіаційного, хімічного, біологічного захисту, які проводяться підрозділом, належать: виявлення та оцінювання РХБ обстановки (радіаційна, хімічна розвідка і контроль); підтримання живучості (оповіщення про РХБ обстановку; застосування засобів індивідуального і колективного захисту, виконання режимно-обмежувальних заходів, ліквідація РХБ зараження (часткова спеціальна обробка ОВТ; часткова санітарна обробка особового складу; а також дегазація, дезактивація, дезінфекція фортифікаційних споруд та пилопридушення на них); маскування дій військ та об’єктів (застосування димів, аерозолів).
676. Виявлення та оцінювання РХБ обстановки проводиться з метою своєчасного забезпечення інформацією про РХБ обстановку на місцевості, у повітрі, морській акваторії та оповіщення підрозділів про РХБ зараження і включає: ведення радіаційної, хімічної розвідки; радіаційний і хімічний контроль.
У результаті РХБ розвідки (спостереження) одержуються дані про факт, масштаби радіаційного і хімічного зараження та фактичної радіаційної і хімічної обстановки, визначається необхідність використання засобів індивідуального і колективного захисту. Вона ведеться безперервно спеціальними підготовленими відділеннями (екіпажами, розрахунками) з використанням бортових (переносних) приладів радіаційної і хімічної розвідки. Дані про радіаційну, хімічну і біологічну обстановку наносяться командиром взводу на карту (схему) і передаються старшому командиру.
677. Радіаційний та хімічний контроль організується з метою отримання даних для оцінювання боєздатності підрозділу та визначення обсягу його спеціальної обробки, дезактивації та дегазації матеріальних засобів, ділянок місцевості, шляхів і споруд.
Радіаційний і хімічний контроль у батальйоні (роті) проводиться з використанням військових вимірювачів доз опромінювання (дозиметрів) і приладів радіаційної і хімічної розвідки.
678. Підтримання живучості військ (сил) в умовах РХБ зараження організується та здійснюється з метою максимального зменшення їх втрат під час дій на зараженій місцевості (повітрі) і включає: оповіщення про РХБ обстановку, застосування засобів індивідуального та колективного захисту, виконання режимно-обмежувальних заходів на зараженій території.
Засоби індивідуального та колективного захисту застосовуються для зменшення ймовірності ураження отруйними (небезпечними, хімічними) речовинами, потрапляння в організм на шкірний покрив радіоактивних речовин і біологічних засобів.
Для своєчасного застосування засобів індивідуального захисту особовий склад повинен під час дій у пішому порядку постійно мати їх на собі, а під час дій на бойовій техніці – поряд, у доступних місцях.
679. За сигналами оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження особовий склад, який діє в пішому порядку або на відкритих машинах, не припиняючи виконання бойового завдання, надягає засоби індивідуального захисту, а особовий склад, який перебуває у закритих БТР, БМП і танках, – негайно надіває засоби захисту органів дихання, зачиняє люки, жалюзі, бійниці та вмикає систему захисту від ЗМУ.
За сигналом “Радіаційна небезпека” особовий склад надіває респіратори (протигази), а за сигналом “Хімічна тривога” – протигази.
За необхідності спішування або залишення техніки особовий склад надягає індивідуальні засоби захисту шкіри.
680. Використання засобів індивідуального та колективного захисту організується та здійснюється з метою збереження боєздатності підрозділу і надання можливості діяти в умовах РХБ зараження.
Своєчасне та вміле використання засобів індивідуального та колективного захисту досягається: постійним контролем наявності та справності засобів індивідуального захисту в особового складу, а також засобів колективного захисту в підрозділі; завчасною підготовкою і тренуванням особового складу у використанні засобів індивідуального та колективного захисту в різній обстановці; правильним визначенням місця і часу завчасного переведення засобів індивідуального та колективного захисту в бойове положення; визначення часу перебування особового складу в засобах індивідуального захисту, а також режиму експлуатації засобів колективного захисту; установленням часу зняття засобів індивідуального захисту та вимкнення систем фільтровентиляції для засобів колективного захисту.
Виконання режимно-обмежувальних заходів на зараженій території організується та здійснюється з метою зменшення ризику ураження особового складу в умовах РХБ зараження.
Для зменшення ризику ураження особового складу в умовах РХБ зараження командир повинен розглянути такі заходи: зонування території за ступенями небезпеки; застосування профілактичних засобів від впливу радіаційних, хімічних, біологічних факторів; виведення або заміна підрозділів, які розміщуються на зараженій місцевості; дотримання правил поведінки і дій на зараженій місцевості; пилопридушення на ділянках місцевості.
Для запобігання зараженню особового складу під час дій на зараженій місцевості командир (начальник) повинен визначати зони, які небезпечні для здоров’я особового складу в разі тривалого перебування на місцевості.
Під час здійснення маршу через заражені зони в пішому порядку або на відкритих автомашинах особовий склад надягає засоби захисту органів дихання, очей і шкіри, а особовий склад, який перебуває в закритих бойових машинах (машинах), надіває засоби захисту органів дихання та очей, зачиняє люки, двері, бійниці і жалюзі та вмикає систему захисту від ЗМУ.
Зони з високими значеннями потужності дози випромінювання, великою концентрацією отруйних та сильнодіючих отруйних речовин, як правило, обходять. У разі неможливості обходу цих зон вони долаються з максимальною швидкістю за напрямками, що забезпечують найменше зараження бойової техніки і ураження особового складу.
При передбаченні ведення бойових дій на зараженій місцевості профілактичні заходи включають застосування протирадіаційних препаратів, антидотів, антибіотиків й інших засобів.
681. Спеціальна обробка організується командирами підрозділів та полягає в проведенні дегазації, дезактивації, дезінфекції озброєння, військової техніки, засобів індивідуального захисту та інших матеріальних засобів. Вона здійснюється силами та засобами самих підрозділів та підрозділами військ РХБ захисту. Залежно від обстановки, наявності часу та засобів спеціальної обробки вона виконується частково або в повному обсязі.
Часткова спеціальна обробка проводиться особовим складом без припинення виконання бойових завдань за вказівкою командирів військових частин (підрозділів): у разі зараження отруйними речовинами – негайно; радіоактивними речовинами – за першої нагоди, але якнайшвидше після зараження.
Повна спеціальна обробка включає проведення в повному обсязі дегазації, дезактивації, дезінфекції озброєння, військової техніки, засобів індивідуального захисту, обмундирування та інших матеріальних засобів. Вона проводиться з дозволу старшого командира (начальника) силами та засобами самих підрозділів, а також підрозділами військ РХБ захисту, як правило, після виконання бойових завдань у районах зайнятих військами (на маршрутах висування) або після виходу військ з бою у незаражені райони.
Підрозділи, які ведуть бойові дії у першому ешелоні, спеціальну обробку проводять у своїх бойових порядках, решта – у районах спеціальної обробки (на пунктах спеціальної обробки).