Лекция: Динаміка процесів європеїзації у сфері економіки України

Таблиця Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети «Чи відносите Ви себе до таких людей...?», %

Вартим уваги є те, що станом на листопад 2015 р. підвищився рівень громадської прихильності до «вирівнювання» доходів населення. Зазначене є показником тяжіння суспільства до державного регулювання економіки та її втручання в підприємницьке середовище, що, зрештою, є також відтворенням державного патерналізму й адміністративної форми економічного управління, характерної для авторитарних режимів (табл. 7).

Розподіл відповідей респондентів щодо пар протилежних тверджень, розташованих на умовній шкалі* стосовно доходів та частки державної власності в економіці держави, % Серпень 2015 р.

Листопад 2015 р.

*«1» означає, що Ви повністю погоджуєтеся з першим твердженням, «10» $ що Ви повністю погоджуєтеся з другим твердженням. Ви можете обрати будь-яку цифру від 1 до 10.

Понад те, значна частина опитаних у листопаді зберігають орієнтацію на збільшення частки державної власності в економіці держави (43,5 %). Можна зробити припущення, що такі погляди є виявом негативного ставлення громадськості до великого бізнесу, проте сама тенденція свідчить про тяжіння суспільства до державного регулювання економіки, що суттєво розходиться з ідеологією європеїзації економічного життя в Україні відповідно до підписаної Угоди та визначає і для влади, і для освіти дуже важливе завдання щодо необхідності піднесення в Україні підприємницької активності поміж населення. Не останню роль у цьому можуть відіграти також різноманітні програми від ЄС, завдяки яким можна й необхідно організувати в країні діяльність розгалуженої мережі сучасних консультативних центрів для надання необхідної юридичної, методичної, інформаційної допомоги населенню щодо організації діяльності, передусім малого та середнього бізнесу, зокрема допомоги на отримання грантової підтримки з відповідних фондів, які, маємо надію, розширять свою діяльність в Україні вже з 2016 р.

3. Бізнес-середовище щодо наслідків і перспектив приєднання до ЗВТ з ЄС

1.             Моніторинг бізнес-клімату України

Більшість представників бізнесу вважає, що на сьогодні, так само як і у 2014 р., умови для розвитку бізнесу в Україні є несприятливими (по відношенню до 2015 р. так вважають 43,8 % опитаних у листопаді та 54,6 % - у серпні, щодо 2014 р. - 43,2 % та 51,1 % відповідно), хоча порівняно з опитуванням у серпні зменшилася частка респондентів, які вважають ці умови несприятливими, а також зросла частка тих, хто називає їх однаковою мірою і сприятливими, і несприятливими.

Оцінюючи перспективи свого підприємства на найближчий рік, понад половину респондентів вказали на відсутність можливостей його розвитку. Зможуть продовжувати розвивати свої підприємства 4 з 10 опитаних представників бізнесу. Порівняно з опитуванням у серпні оцінки перспектив розвитку підприємств статистично істотно не змінилися й помітної динаміки не спостерігається. Водночас більш оптимістичними є надії на середньостро- кову перспективу у п’ять років. Це, власне, є результатом того, що поміж базових культурних особливостей культурного суспільства є виражена довгострокова орієнтація, яка згідно з теорією передбачає заохочення чеснот, орієнтованих на майбутні досягнення.

Результати опитування в листопаді свідчать, що порівняно із серпнем представники бізнесу налаштовані більш оптимістично стосовно майбутнього в наступні 5 років: 61,9 % (проти 54,6 % у серпні) опитаних вважають, що зможуть продовжувати розвивати свої підприємства. Представники великого бізнесу стосовно цього питання більш песимістичні. Це пев- ною мірою зумовлює необхідність здійснення значно послідовніших реформ, які б спричинили оптимістичніші настрої представників бізнесу вже в короткостроковій перспективі, з огляду на те, що з 1 січня 2016 р. Угода про асоціацію України з ЄС запрацює в ширшому форматі. Саме тому важливо було з’ясувати оцінки представників бізнес-середовища щодо наслідків і перспектив приєднання України до зони вільної торгівлі. Результати таких оцінок подано в наступному підрозділі.

2.             Оцінка наслідків і перспектив приєднання до ЗВТ та європейської інтеграції згідно з опитування м представників бізнес-середовища

Опитування представників бізнесу, яке проведено Українським інститутом соціальних досліджень ім. О. Яременка, вкотре засвідчило відсутність виваженої довготривалої біз- нес-стратегії. Третина опитаних підприємців не відчуває жодних наслідків після підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. У цьому контексті великий бізнес є значно поінформованішим: лише 17 % обирає цей варіант відповіді, натомість поміж представників малого бізнесу така відповідь є найпоширенішою (40 %). Позитивне ставлення до асоціації найбільш помітно у представників великого (53 %, у серпні - 50 %) та середнього бізнесу (49 %, у серпні - 50 %). Найменше позитиву вбачає малий бізнес (33,5 % зараз і 30 % - у серпні).

Зберігається тенденція, відповідно до якої український бізнес переважно не готовий до обговорення питань створення в реальності зони вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС, оскільки, як свідчать результати опитування, багато бізнесменів поки що не замислювалися над вирішенням цієї проблеми в конкретні строки.

Одними з позитивних наслідків Угоди про асоціацію опитані найчастіше називають ті самі можливості й перспективи, що й два місяці до цього. Поміж них провідні місця посідають збільшення можливостей для обміну досвідом і технологіями (47 % проти 57 %), гармонізація стандартів з ЄС (28 %), спрощення митних процедур (21,5 % проти 27 %), вихід на європейський ринок, розширення ринку збуту тощо.

Стосовно ризиків, до яких може призвести підписана Угода, бізнесмени найчастіше згадували про збільшення видатків на оплату праці (37,5 % - у листопаді та 38 % - у серпні), додаткові витрати при переході на стандарти ЄС (24 % і 36 % відповідно), зростання конкуренції (27 % та 28 % відповідно).

Неготовність українського бізнесу до конкуренції на ринках ЄС та внутрішньому ринку, на думку опитаних бізнесменів, полягає передусім у несприятливій кон’юнктурі та порівняно низькій конкурентоспроможності української продукції. На другому місці опинилися нарікання на високі втрати, що спричиняє корупція та надмірне оподаткування.

На сьогодні ознайомилися з текстом Угоди про асоціацію між Україною і ЄС понад третину опитаних (39 %, у серпні було 33,2 %), більшість лише планує це зробити в майбутньому (35 %), а 24 % зовсім не цікавляться цим питанням, не розуміючи очікуваного загострення конкуренції на внутрішніх ринках. Зазначимо, що відсутність інтересу притаманна лише малому бізнесу (36 %).

Поміж опитаних представників бізнесу 25 % виявили зацікавленість щодо вивчення законодавства ЄС з питань імпорту/експорту товарів (40 % планують це зробити), 29 % вивчали вимоги ЄС до своєї продукції, 23 % - тенденції на ринках країн ЄС. Реальні кроки для становлення контактів із західними партнерами зробили 20 % (у серпні - 17 %) опитаних бізнесменів, а 16 % (11 % - у серпні) вже встановили/мали такі зв’язки (2 % - поміж малого, 17,7 % - середнього, 36 % - поміж представників великого бізнесу). зона вільний торгівля експорт

Близько п’ятої частини опитаних бізнесменів розуміють, що їхня продукція не відповідає стандартам та вимогам ЄС, тому ринки для них залишаться закритими. При цьому кожне шосте підприємство обмежене застарілими технологіями, відсутністю попиту на продукцію, а без модернізації виробництва вийти на ринки країн ЄС буде неможливо. Незважаючи на те, що згідно з даними нашого дослідження відбувається поступове підвищення рівня практичної обізнаності щодоперспектив імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, певною мірою, хоча ще недостатньо, зростає частка підприємств, які здійснюють практичні кроки в європейському напрямку.

Отже, на основі дослідження змін в економічних орієнтаціях бізнесу в перший рік дії Угоди про асоціацію України з ЄС можна стверджувати про помірне, але таки поліпшення як ситуації та очікувань підприємств, так і сприйняття державної політики дерегу- ляції та європейської інтеграції. Водночас відповіді респондентів свідчать про загострення проблеми корупції, яка, як уже зазначалося, відволікаючи енергію й талант (насамперед поміж новаторів), гальмує можливості піднесення економіки на інноваційній основі. А без цього неможливо перемогти в конкуренції. Тривожною ознакою також є нарощування песимізму великого бізнесу, що свідчить про назрілу проблему реструктуризації великих підприємств, без чого неможливо подолати технологічну відсталість і зберегти рівень зайнятості. Тому підготовлені інженерно-технічні кадри, без реструктуризації і реалізації політики, спрямованої на зростання заробітної плати, поступово залишатимуть країну, тобто голосуватимуть ногами проти неуспішності реформ, позбавля- ючи країну і трудового потенціалу, і розвитку на майбутнє.

Україні потрібно мати стратегію модернізації економіки й підвищувати конкурентоспроможність, насамперед переробної промисловості. Україна з наявним інженерним потенціалом може виробляти товари з високою питомоювагою доданої вартості, попит на які постійно зростає. Разом з тим невідповідність технічних норм України та ЄС може й надалі бути суттєвою перешкодою для українських компаній для розширення їхнього експорту на ринок ЄС. Хоча більшість великих компаній не відчувають труднощів, пов’язаних із дотриманням технічних стандартів на різних стадіях просування продажу, проте чимало українських компаній-респондентів заявили, що конкретні (пов’язані з торгівлею) технічні регламенти достатньо обтяжливі для них. При цьому досвід нинішніх нових членів ЄС (країн Центральної та Східної Європи) свідчить, що разом з розвитком країни та зміною структури виробництва (й експорту) стосовно високотехнологічних продуктів експортери України також більш стрімко схилятимуться до технічних стандартів ЄС.

Секторальний аналіз свідчить, що стандарти якості продукції є найбільш важливими для всіх видів товарів, за винятком харчових продуктів. Вимоги до етикетування й маркування, а також відносно випробувань і сертифікації промислової продукції є більш суворими, ніж стандарти якості для продуктів харчування. Близько 45 % експортерів сільськогосподарської й текстильної продукції сприймають стандарти якості продукції як обмежувальні, тоді як ці стандарти є менш важливими для інших видів товарів (рис. 1).

Рис. 1. Види технічних стандартів, що перешкоджають експорту на ринок ЄС, відсоток компаній, які вказують на конкретний вид стандарту, %*

За типом товарів, які експортуються, проведений аналіз свідчить, що інтенсивність інвестицій у різних секторах різна. Компанії, що продають продукцію металургії та хімічної промисловості, витрачають незначні інвестиції на досягнення відповідності вимогам ЄС. Це можна пояснити тим, що стандарти ЄС та українські стандарти в цих секторах істотно не відрізняються, і компанії можуть забезпечити дотримання стандартів ЄС без додаткових інвестицій, а також тим, що компанії в цих секторах зробили необхідні інвестиції раніше. Компанії ж, які продають текстильну продукцію, були лідерами щодо витрат, пов’язаних із виконанням вимог ЄС. Така ситуація, ймовірно, свідчить про високий рівень участі виробників у міжнародній торгівлі через давальницькі операції. Українські компанії мають відповідати досить високим вимогам своїх партнерів на ринку ЄС (рис. 2).

Рис. 2. Відсоток загальних щорічних витрат виробництва на забезпечення відповідностей нормам ЄС (за видами товарів, що експортуються), %*

Джерело: Center for Social and Economic Research. $ Warsaw.

* За результатами опитування 510 українських компаній-експортерів.

Водночас від зміни торгівлі з ЄС уже у 2016 р. очікуваними є не тільки переваги, а й низка застережень (табл. 8).

Таблиця Вплив на окремі галузі економіки й товарні ринки Угоди про асоціацію між Україною та ЄС