Дипломная (вкр): Друкована плата пристрою

Корпус проектованого виробу буде виготовлятися методом штампування з листового металу товщиною 3 мм, це дає йому такі переваги над пластмасовим: спрощення технологічного процесу, збільшення механічної міцності виробу, покращення дизайну. Він складається з двох «П» подібних кришок. У верхній кришці, окрім кріпильних отворів, передбачені отвори для кріплення семи-сегментного індикатора, вимикача, кнопок, кабелів та світлодіодів. У нижній кришці передбачено овори для ніжок, кріпильні отвори, та отвори для кріплення друкованого вузла і трансформатора. Корпус задовольняє вимогам технічної естетики, відносно простий у виготовленні і простий у зборці.

Кришки приєднуються одна до одної за допомогою чотирьох болтів. До нижньої кришки кріпляться гумові ніжки, які забезпечать стійкість приладу на різних поверхнях.

Плата встановлюється на гумові стойки які вставляються 4 болти, після чого прикручуються гайками. Для з’єднання індикатора, вимикача, кнопок та світлодіодів з платою використовують перемички з багатожильного ізольованого дроту. Взаємне розміщення елементів конструкції проектованого виробу забезпечує легкий доступ до елементів спрощує процес налаштування та контролю параметрів, забезпечує легкий доступ до кріплення друкованого вузла і інших елементів конструкції, що дозволяє застосовувати автоматизацію складальних робіт.

Конструкцію проектованого виробу забезпечує функціонально-вузловий метод компоновки з врахуванням вимог нормативних документів. Цей метод широко використовується при проектуванні приладів з великою кількістю малогабаритних елементів. Виріб складається з однієї конструктивно завершеної одиниці.

Використання цього методу компоновки дозволяє підвищити надійність апаратури, скоротити термін і вартість проектування, підготовки виробництва, а також собівартість.

Проектований виріб задовольняє всім умовам технічної естетики. Колір корпуса сірий, з чорними надписами, що покращує зовнішній вигляд приладу.

2. Організаційно-економічна частина

2.1 Розрахунок повної собівартості проектованого виробу

Одним з найважливіших показників ефективності виробництва є собівартість продукції.

Ми знаємо різні види собівартості: - технологічна; - цехова; - заводська або виробнича; - повна.

На підприємстві береться до уваги величина повної собівартості виробу, оскільки вона враховує всі грошові затрати підприємства на випуск та реалізацію продукції і служить основою для встановлення вільної оптової ціни підприємства. Калькуляція собівартості продукції починається з розрахунку вартості матеріалів. Перелік основних матеріалів подано в таблиці 4.1

Таблиця 2.1 - Вартість основних матеріалів

Вартість основних матеріалів на даний виріб складає: 36, 5(грн.)

Найбільш об’ємним є перелік покупних напівфабрикатів, які підприємство одержує по кооперації з інших підприємств. Вартість цих виробів складає грн. Їх перелік поданий в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Вартість покупних матеріалів

При виготовленні проектованого виробу користуються допоміжними матеріалами, перелік і вартість яких подано в таблиці 2.3

Таблиця 2.3 - Вартість допоміжних матеріалів

1)   Загальна вартість матеріалів:

В_М = В_О + В_П.М + В_Д;(2.1)  В_М = 36.5+220.17+3, 97=260, 64 (грн.);

2)   Транспортно-заготівельні витрати на базовому підприємстві

складають 10% від вартості всіх матеріалів:

В_ТЗ = В_М. 0, 1;(2.2)   B_ТЗ =^. 0, 1=26, 07;

) Основна заробітна плата на виріб на підприємстві складає:

Р_ВІД = (∑ Т_ШТ / 60)· С_г ;(2.3)

Р_ВІД = (220 /60)·15, 4 =56, 46(грн.) ;

де Т_СТ - тарифна ставка робітника V розряду. Т_СТ=15, 4(грн.).

) Додаткова заробітна плата:

ЗП_дод= Р_від. 0, 11=6.21(грн.) ;  (2.4)

) Відрахування на єдиний соціальний внесок:

ЗП_відр=(Р_від + ЗП_дод) · 0, 347; (2.5)

ЗП_відр =(56.46+6.21) · 0, 347=21, 74 (грн.);

) Загально виробничі витрати:

ЗВВ=(Р_від + ЗП_дод)·1, 5;  (2.6)

ЗВВ = (56.46+6.21) · 1, 5= 93.93 (грн.);

) Виробнича собівартість:

СВ_в=В_м+В_тз+Р_від+ЗП_дод+ЗП_від+ЗВВ; (2.7)

СВ_в =260.64+26, 07+56.46+6.21+23.06+93.93;

СВ_в =466.37(грн.) ;

) Позавиробничі витрати:

ПВ=СВ_в· 0, 03= 466, 37 · 0, 03=13.99 (грн.) ;  (2.8)

) Повна собівартість:

СВ=СВ_в+ПВ=466, 37+13.99 =480.36 (грн.) ; (2.9)

Таблиця 2.4 Порівняння економічних показників по базовому і проектованому варіантах

.2 Визначення оптової ціни виробу

Величина прибутку:

П=СВ·0, 15; (2.10)

П =480, 36·0, 15=72, 06 (грн) ;

Ціна виробу без ПДВ:

Ц=СВ+П; (2.11)

Ц =480, 36+72, 06=552, 42 (грн.);

Ціна виробу з ПДВ:

Ц_пдв=Ц+Ц·0, 2 ; (2.12)

Ц_пдв = 552, 42+552, 42·0, 2 = 662, 9(грн);

2.3 Визначення економічного ефекту від впровадження проектованого виробу

Розрахунок економічного ефекту від впровадження у виробництво проектованого виробу включає розрахунок зниження собівартості продукції, розрахунок зниження трудомісткості виробу та ріст продуктивності праці.

) Зниження собівартості:

ΔСВ=(СВ_базова-СВ_{проектна}/СВ_базова)·100%; (2.13)

ΔСВ=(491, 404-480, 36/491, 04) ·100%=2, 17%;

) Зниження трудоємкості виробу розраховуємо за формулою:

ΔТ=(∑ Т_{ШТбазове}-∑ Т_{ШТпроектоване}/∑ Т_{ШТбазове})·100%;

ΔТ=(228-220/228)·100%=3, 5%; (2.14)

3)   Ріст продуктивності праці:

ΔПП=100·ΔТ/100-ΔТ ; (2.15)

ΔПП =350/96, 5=3, 5;

4)   Умовно річна економія:

Е=(СВ_базова-СВ_{проектна})·N;  (2.16)

Е = 10, 65 · 23000 = 244950(грн);

Чиста теперішня вартість проекту (NPV)

;  (2.11)

капітальні вкладення

Г_п- грошовий потік за n-ний рік (грошовий потік - прибуток плюс

амортизаційні відрахування) грн.

Е-дисконтна ставка

; (2.12)

(2.13)

Т_н.в-кількість років до повного відшкодування

Н_в- невідшкодовані витрати останього року

2.4 Техніко-економічні показники розроблюваної конструкції

Техніко-економічні показники проектованого виробу зводимо в таблицю:

Таблиця 2.5 Техніко-економічні показники проектованого виробу

.5 Висновки до організаційно економічної частини

Проектований автоматичний зарядний пристрій е економічно вигідний і конкурентно здатний.

Було розраховано повну собівартість виробу, та проаналізовано шляхи її зменшення. Також було визначено оптову ціну, яка становить - 480, 36грн. Розрахунок економічного ефекту від впровадження виробу складався з розрахунку зниження собівартості продукції, трудомісткості виробу та росту продуктивності праці. Було створено таблицю техніко економічних показників виробу, куди зведено всі розраховані показники в попередніх пунктах цього підрозділу.

3. Охорона праці

3.1 Розслідування нещасних випадків на виробництві

Конституція України гарантує громадянам України право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Єдиний порядок організації охорони праці в Україні визначає Закон України "Про охорону праці".

Статтею 22 цього Закону на роботодавця покладено обов’язок щодо розслідування на ведення нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.

З 1 жовтня 2004 року в Україні діє новий порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Такий Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання Кабінет Міністрів України визначив постановою від 25 серпня 2004 р. № 1112.

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України визнано такою, що втратила чинність постанову Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 р. N 1094, яка до 25 серпня 2004 року регулювала вказані правовідносини.

Новий Порядок уточнив процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб - підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю, а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Дія цього Порядку поширюється на власників підприємств або уповноважені ними органи; осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично були допущені до роботи в інтересах підприємства, а також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

Розслідування нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися з працівниками, які перебували у відрядженні за кордоном, проводиться згідно з цим Порядком, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Також, згідно з цим Порядком проводиться розслідування та ведеться облік нещасних випадків, професійних захворювань, що сталися з особами, які відповідно до законодавства про працю працюють за трудовим договором (контрактом) у військових частинах (підрозділах) або на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Міноборони, МВС, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби, Державного департаменту з питань виконання покарань, МНС.

Проте, на військовослужбовців та інших осіб, які проходять військову службу в зазначених частинах чи на підприємствах згідно із статутами військової служби, дія цього Порядку не поширюється.