Материал: Економічна історія України том 2

невільних», впритул наблизилася до категорії «помірно вільних». У 2010 р. індекс становив 45,8%, що відповідало категорії «пригноблених» економічних свобод85. Найгірші показники були зафіксовані у таких сферах: інвестиційний клімат, втручання уряду, податкова система*, фінансова політика, корупція, захист прав власності, монетарна політика, корупція.

Ці дані збігаються з оцінкою, наданою у звітах Всесвітнього економічного форуму «Про глобальну конкурентоспроможність» за 2009–2011 рр. У 2009 р. вона посіла 82 місце, у 2011 р. – 8986. Найпроблемнішими показниками стали такі: макроекономічна стабільність, рівень розвитку фінансового ринку, ефективність товарних ринків, інституційні питання (державне регулювання, прозорість ухвалення рішень, ефективність законодавчих органів, захист прав міноритарних акціонерів, незалежність судової влади, бюджетна дисципліна). Цікаво, що за даними опитування вищого менеджменту українських компаній, оприлюдненими форумом, головними чинниками перешкоджання нормальному розвиткові бізнесу називалися корупція, політична нестабільність, бюрократія, податкове законодавство, інфляція, політика обмінного курсу щодо основних валют.

Неважко помітити, що поряд із суто структурними й інфраструктурними чинниками (структура основних фондів, капіталовкладення, транспортна мережа, технічна оснащеність, фінансова система тощо) серйозним гальмом у розвитку української економіки залишаються системні фактори, пов’язані з політичним і державним устроєм, структурою влади, корупцією, загальною культурою суспільства.

Наслідком є ситуація, яка значно ускладнює можливість реальних економічних реформ. Попри те що Україна частково відновила свій економічний потенціал порівняно з 1990-ми рр., зазначені економічні й політико-системні проблеми створюють ситуацію, коли радикальні економічні реформи, які зазвичай потребують високого рівня консолідації суспільства, політичної волі державного керівництва, ефективного менеджменту, кваліфікованої і компетентної бюрократії, високого рівня правової свідомості і влади закону, часто залишаються лише політичною риторикою.

Однак перші практичні кроки у діяльності нової влади вже зроблені. При Президенті України у лютому 2010 р. створено Комітет з економічних реформ, метою якого є: «впровадження системних економічних реформ, що спрямовані на вихід із фінансової та економічної кризи. Забезпечення сталого економічного розвитку України як передумови зростання добробуту її населення»87. Подібні комітети діють при обласних і міських державних адміністраціях. На початку червня 2010 р. комітет запропонував для обговорення програму економічних реформ на 2010–2014 рр. під назвою «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», яка на загал була позитивно оцінена експертами.

Програма охоплює широкий набір стратегічних перетворень за п’ятьма напрямами:

* За даними агенції «Дінай», загальна кількість податків на бізнес в Україні сягає 147, на спілкування з контрольними і фіскальними органами український підприємець має витрачати в середньому 2760 годин на рік (у Європі – 270–280). Див.: Податковий кодекс: рахуємо поправки

// www.buhinform.com.ua.

562Частина шоста. НОВІТНЯ ЕПОХА

1.Створення базових передумов економічного зростання через утримання низького рівня інфляції, стабілізації державних фінансів і створення стійкої фінансової системи.

2.Формування режиму максимального сприяння бізнесу шляхом зменшення втручання держави в економіку, зниження адміністративних бар’єрів для його розвитку, модернізації податкової системи й поглиблення міжнародної економічної інтеграції України.

3.Модернізація інфраструктури й базових секторів шляхом усунення усталених структурних проблем в енергетичній, вугільній, нафтогазовій галузях і ЖКГ, а також розвитку транспортної інфраструктури й ринку землі. Перехід від дотацій до самоокупності виробництва й соціальних послуг.

4.Збереження й розвиток людського й соціального капіталу шляхом підвищення ефективності й стабільності соціального захисту, поліпшення якості й доступності освіти й медичного обслуговування.

5.Підвищення ефективності державного управління шляхом реформування державної служби й виконавчої влади.

Як продемонстрували перші практичні кроки з реалізації цієї програми, добрі наміри стикнулися з традиційними труднощами. Одним із головних пунктів програми була податкова реформа. Проект Податкового кодексу, поданий на обговорення, отримав понад 6 тис. поправок, профільний комітет Верховної Ради і уряд намагалися проігнорувати їх, результатом став так званий «податковий Майдан» – майже двотижнева масова акція протестів представників малого бізнесу в Києві, обурених цілим рядом статей Податкового кодексу, які фактично знищували мале підприємництво. Лише відкриті масові протести змусили владу дослухатися до голосу тих, кого вона намагалася звично ігнорувати. 2 грудня 2010 р. Верховна Рада ухвалила новий Податковий кодекс з поправками В.Януковича, в якому було збережено статус-кво для малого бізнесу.

На вимогу міжнародних фінансових інституцій, які надають стабілізаційні кредити Україні, з 2011 р. розпочато підвищення цін на газ для населення, планується підвищення цін на електроенергію, «замороження» зарплат у бюджетних галузях. Усі ці заходи справді є економічно обґрунтованими, однак вони слабо враховують реальну соціальну ситуацію в Україні й спрямовані на розв’язання поточних завдань (передусім вихід з кризи). Проте структурні та системні економічні реформи в Україні досі попереду.

Наприкінці січня 2011 р. Кабінет Міністрів України схвалив план дій на поточний рік, спрямований на виконання програми економічних реформ на 1910– 1014 рр. Головною метою плану дій на 2011 р. є реалізація середньострокової програми реформ. Він побудований за напрямами реформ і має понад два десятки векторів, які поширюються на всі галузі економіки.

Зокрема, передбачено дерегулювання всіх сфер економічного життя. Для спрощення дозвільних процедур заплановано розробити і прийняти близько трьох десятків нормативно-правових актів (передусім – у ході реалізації податкової і бюджетної реформ).

У галузі сільського господарства план дій передбачає продовження земельної реформи. Мета її – розробка і ухвалення законів про ринок землі та державний

земельний кадастр. З метою розвитку аграрно-промислового комплексу будуть опрацьовані і затверджені національні проекти «Зерно України» та «Ефективне тваринництво».

Здійснюватимуться реформи в енергетиці і житлово-комунальному господарстві. З цією метою передбачається реалізувати низку національних проектів – «Доступне житло», «Чисте місто», «Якісна вода», «Місто майбутнього» тощо.

Урядовий план дій передбачає системні реформи в галузі освіти. В 2011 р. будуть розроблені нові державні стандарти початкової, базової і повної середньої освіти. Затверджується національний проект запровадження в навчально-виховний процес інформаційно-комунікаційних технологій.

План дій на 2011 р. передбачає продовження соціальних реформ, зокрема, пенсійної. Загалом президентська програма «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» буде реалізуватися в три етапи. Перший з них був розрахований на 2010 р. Реалізація цього етапу показала, наскільки важко просуваються реформи. Цього слід було чекати хоча б тому, що реалізація програми реформ і розробка самої програми збіглись у часі. Крім того, реформи важко просувалися в умовах ще не подоланої економічної кризи. Другий етап у реалізації програми припадає на 2011–2012 рр. Як бачимо, урядовий план дій на перший з цих двох років затверджений майже своєчасно, але національні проекти ще перебувають в основному на стадії розробки. Третій етап припадає на 2013–2014 рр. і поки що не конкретизований. Проте як серед населення, так і у керівників держави вже визріла переконаність у тому, що жити в нереформованому суспільстві більше не можна.

Посилання до розділу 33

1.Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави: Національна доповідь. –

К., 2009. – С.5.

2.Kravchuk R. Ukrainian Political Economy: The First Ten Years. – 2002. – P.24.

3.Markovskaya A., Pridemore W.A., Nakajima С. Laws without teeth: An overview of the problems associated with corruption in Ukraine // Crime, Law and Social Change. – 2003. – №39. – Р.199.

4.Kravchuk R. Ukrainian Political Economy. – P.24.

5.Aslund A. Why Has Ukraine Failed to Achieve Economic Growth? // Aslund A., de Menil G. (eds) Economic Reform in Ukraine: The Unfinished Agenda. – New York, 2000. – Р.264.

6.Fujimori S. Ukrainian Gas Traders, Domestic Clans and Russian Factors: A Test Case for MesoMega Area Dynamics // Matsurato K. (ed) Emerging Meso-Areas In the Former Socialist Countries: Histories Revised or Improvised? – Sapporo, 2005. – P.118.

7.Марков И. Кому нужен скандал «республиканского» масштаба? // Зеркало недели. – 1996. – 20-26 апр.

8.Fujimori. Op. cit. – Р.121.

9.It’s a gas – funny business in the Turkmen – Ukraine gas trade. A report for Global Witness. April 2006. – Р.27.

10.Адміністративна реформа в Україні: чи вдасться розірвати замкнене коло? // Національна без-

пека і оборона. – 2000. – №5. – С.17.

11.Виттковски А. Пятилетка без плана // Украина: 1991–1996. Формирование национального государства, экономики, элиты. – К., 1998. – С.129. Автор посилається на надзвичайно цікаві спогади віце-прем’єр міністра Ю.Іоффе: Див.: Иоффе Ю. Один на один с системой. – Луганск‚ 1995.

12.Aslund A. Why Has Ukraine Failed to Achieve Economic Growth? – Р.264.

13.Там само.

564 Частина шоста. НОВІТНЯ ЕПОХА

14.Убытки стабильны // Бизнес. – 1998. – №5. – С.8.

15.Послання Президента України до Верховної Ради України 6.03.2001 «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2000 році // zakon.rada.gov.ua/cgi bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=n000210001.

16.Паніна Н. Українське суспільство 1994–2005. Соціологічний моніторинг. – К., 2005. – С.21.

17.Kuzio T., Wilson A. Ukraine: from perestroika to independence. – Macmillan, 1994. – P.125-126.

18.Kravchuk R., Chudowski V. Ukraine’s 1994 elections as an economic event // Communist and PostCommunist Studies (38). – 2005. – P.48.

19.Yekhanurov Y.I. The Process of Privatization // Aslund A. and de Menil G. (eds). Economic Reform in Ukraine: The Unfinished Agenda. – New York, 2000.

20.Drum B. Privatization, Enterprise Restructuring and Capital Market Reform // Cornelius P.K., Lenain P. (eds) Ukraine: Accelerating The Transition to Market: Proceedings of an IMF/World Bank Seminar. – Washington, 1997. – Р.140.

21.Yekhanurov. – Оp.cit. – Р.192.

22.Lundell M. Realizing Ukraine’s Agricultural Potential // Op.cit. – Р.193.

23.Українська приватизація в спогадах та роздумах. – К., 2001. – С.286.

24.Biryukov A. Bankruptcy and Legislation Reform in Ukraine // Review of Central and East European Law. – 2001. – №4. – Р.581.

25.Гальчинский А. Собственность, какая она есть // Зеркало недели. – 2000. – 30 сент. – 6 окт. –

С.8.

26.Наслідки і перспективи приватизації в Україні. – К., 2003. – С.8.

27.Українська приватизація в спогадах… – С.447 (цитуються підрахунки В.Ланового).

28.Yekhanurov, op.cit. – Р.195. Міжнародний валютний фонд наводить інші дані – 42 тис. підпри-

ємств (або 90% від загальної кількості). Див.: IMF staff country report. – №97/109 (October, 1997). – IMF, 1998. – Р.23.

29.Аграрна реформа в Україні: сучасний стан і основні тенденції // Національна безпека і обо-

рона. – К., 2001, №5. – С.4.

30.Дубогрыз Е. Сокровища нации // Контракты. – 2005, 4 янв.

31.Сухомозский Н. Никопольский ферросплавный: сытый голодного разумеет? // Зеркало неде-

ли. – 2006. – 11-17 февр.

32.Маскалевич И. «Криворожсталь»: десять лет одного часа // Там само. – 29 жовт. – 4 лист.

33.Підраховано за: Барановський О.‚ Сіденко В. Проблеми власності та легалізації капіталів і доходів в Україні // Національна безпека і оборона. – 2004. – №2. – С.3.

34.Там само.

35.Бураковський І., Новицький В. Економічні перетворення в Україні // Політичні і економічні перетворення в Росії і Україні. – М., 2003. – С.81.

36.Коробов В. Ликбез для фонда госимущества. Кто есть who? // Зеркало недели. – 2003. – 22–28 марта.

37.Цит. за: Сухомозский Н. Никопольский ферросплавный: сытый голодного разумеет? // Там само. – 2006. – 11–17 лют.

38.Kravchuk R.S. Kuchma as Economic Reformer // Problems of Post-Communism. – SeptemberOctober, 2005. – Р.53.

39.IMF Staff Country Report №97/109 (October, 1997). – IMF, 1998. – Р.7.

40.Як голосують селяни? Забезпечення усвідомленого вибору. – К., 2005. – С.8-9.

41.Там само. – С.9‚ 10.

42.Там само. – С.13.

43.Шелешко В. Terra Infamita // www.pravda.com.ua. Сайт відвідано 13 липня 2006 р.

44.Україна. Формування основи для стабільного зростання. Меморандум про економічний розвиток. – Р.28.

45.Дані Державного комітету статистики України наведено за: International Monetary Fund. Country Report №01/28. Ukraine: Statistical Appendix. – P.10.

46.Ukraine: Selected Issues. IMF Country Report. №05/20. January 2005. – Washington, DC, 2005. – P.6.

47.Дані Міжнародної федерації працівників металургії, наведено у: Формування великого приватного капіталу в Україні. – К., 2003. – С.66.

48.Там само. Підрахунки фахівців київського Центру економічного розвитку.

49.Рік діяльності нової влади. Погляд неурядових аналітичних центрів // Національна безпека і оборона. – 2005. – №12. – С.4.

50.Шангина Л. В угаре экономического чуда‚ или что же вы делаете‚ господа? // Зеркало неде-

ли. – 2004. – 24-30 июля.

51.Найдокладішний систематичний огляд активів і сфер впливу великих бізнес-груп подано в доповіді київського Центру економічного розвитку: Проблемы развития финансово-промышленных групп Украины. – К., 2003.

52.Дані наведено за: Бондаренко К. Хто й чим володіє в Україні // Львів. газет. – 2003. – 17 лип.

53.http://www.scm.com.ua/index.php?page=11&l=3. Сайт відвідано 4 жовтня 2007 р.

54.Повний список підприємств, що перебувають у складі або пов’язані з Capital System Management,

див.: http://baza.proua.com/g/7.

55.Офіційний сайт ІСД: http://www.isd.com.ua.

56.Терентьева А., Холмогорова В. Русские на Украине // Ведомости. – 2010. – №1. – 11 янв.

57.Секрети групи «Приват» – місця старту кар’єри Тигіпка // Укр. правда. – 2004. – 3 серп. www. pravda.com.ua/news/2004/8/3/11017.htm. Сайт відвідано 9 серпня 2006 р.

58.Нещодавно з’явився перший систематизований огляд розвитку великого капіталу в Україні: Великий український капітал: взаємовідносини з владою і суспільством. – К., 2007.

59.http://www.korrespondent.net/politics/yaroslavsky/658. Сайт відвідано 30 вересня 2007 р.

60.Див. офіційний сайт компанії: http://www.dch.com.ua/.

61.Дані наведено за: Action Ukraine Report (AUR). – №721. – 2006. – July 2.

62.Дані Антимонопольного комітету України наведено за: Національна безпека і оборона. – 2003. –

№4. – С.9.

63.Наявність і стан основних засобів на 2009 рік // http://www.ukrstat.gov.ua/.

64.Рік діяльності нової влади. Погляд неурядових аналітичних центрів // Національна безпека і оборона. – 2005, №12. – С.5.

65.Шангина Л. После праздника: уведомление о состоянии расчетов по кредиту // Зеркало не-

дели. – 2005. – 27 авг. – 2 сент.

66.Луценко Ю. Мы не были готовы к войне // Там само. – 14–20 мая.

67.Львов Б., Столбено С. Оранжевый передел // www.from-ua.com/eco/eco1/42176bec9ac33/.

68.Маскалевич И. «Криворожсталь»: десять лет одного часа // Зеркало недели. – 2005. – 29 окт. – 4 нояб.

69.Дацишин М. Пост-революційний уряд і СЕЗонні граблі // Національна безпека і оборона. – 2005. – №9. – С.6.

70.www.obozrevatel.com.ua/news/2007/6/14/175550.htm. Сайт відвідано 15 червня 2007 р.

71.Центр економічного розвитку: Інформаційний бюлетень. Влада та економіка. (листопад 2005 –

березень 2006). – К., 2006. – С.12.

72.Рік діяльності нової влади. Погляд неурядових аналітичних центрів // Національна безпека і оборона. – 2005. – №12. – С.6.

73.Дані Державного комітету статистики: http://ukrstat.gov.ua/wsite/niistat/druk/soc_ek/publ_u.html.

Сайт відвідано 26 липня 2006 р. Див. також: Реальна заробітна плата українців за останній рік зросла на 20‚6%: http://podrobnosti.ua/economy/regulations/2006/07/26/333837.html.

74.Дані Державного комітету статистики: Витрати і ресурси домогосподарств http://www.ukrstat. gov.ua/operativ2005/gdvdg_rik/dvdg_u/2005.htm. Сайт відвідано 9 серпня 2006 р.

75.Aslund A. The Economic Policy of Ukraine after the Orange Revolution // Eurasian Geography and Economics. – 2005. – 46, №5. – P.345.

76.Воробйова О.І. Банківське кредитування в умовах фінансової кризи // Фінанси, облік і аудит. – 2009. – Вип.14. – С.37.

77.Центр економічного розвитку: Інформаційний бюлетень. Влада, економіка і суспільство (перше півріччя 2008 р.) – К., 2008. – С.13.