Розрахунок значень одиничної
корисності товарів за умов некомпенсаційної оцінки наведений у таблиці 1.8 та
зведений до таблиці 1.9.
Таблиця 1.8
Таблиця 1.9
|
Постачальник |
Одинична корисність вироблених товарів |
|
1 |
0,9006 |
|
2 |
0,8367 |
|
3 |
0,6871 |
|
4 |
0,8509 |
|
5 |
0,8168 |
|
6 |
0,8605 |
|
7 |
0,0973 |
|
8 |
0,4251 |
|
9 |
0,5559 |
|
10 |
0,4308 |
З метою порівняння
конкурентоспроможності аналізованої продукції необхідно здійснити її
ранжирування по мірі зменшення одиничної корисності у табл. 1.10
Таблиця 1.10
Вибір стратегії конкурентоспроможності продукції підприємства на ринку при некомпенсаційній оцінці
|
Підприємство- товаровиробник |
Одинична корисність |
Конкуренто-спроможність продукції |
Стратегія |
|
1 |
0,901 |
0,901 |
Лідер |
|
6 |
0,860 |
0,860 |
Претендент (0,5<КС<0,9) |
|
4 |
0,851 |
0,851 |
|
|
2 |
0,837 |
0,837 |
|
|
5 |
0,817 |
0,817 |
|
|
3 |
0,687 |
0,687 |
|
|
9 |
0,556 |
0,556 |
|
|
10 |
0,431 |
0,431 |
Новачок (КС<0,5) |
|
8 |
0,425 |
0,425 |
|
|
7 |
0,097 |
0,097 |
|
Вищенаведена інформація дає змогу зробити висновок про те, що відповідно до некомпенсаційної оцінки, на даному ринку лідером є продукція першого підприємства, якому відповідає максимальний коефіцієнт конкурентоспроможності (КС = 0,901) та максимальна одинична корисність (U = 0,901).
Конкурентоспроможність продукції всіх інших підприємств зменшується по мірі віддалення від початку рангового списку. Так, просування продукції шостого, четвертого, другого, п’ятого, третього та дев’ятого товаровиробників відповідає стратегії ринкових претендентів, а просування продукції всіх інших постачальників відповідає стратегії новачків на даному ринку.
Для подальшого позиціювання пропозиції продукції на ринковому сегменті слід використати дві характеристики:
Характеристику відповідності продукції вимогам споживача;
- Характеристику відповідності різних видів продукції між собою.
Зведені значення координат
позиціонування товарів при компенсаційній та некомпенсаційній оцінках
розраховано і занесено до табл. 1.11.
Таблиця 1.11
Зведені значення координат позиціонування товарів
|
Постачальник |
Компенсаційна оцінка |
Некомпенсаційна оцінка |
||
|
|
одинична корисність |
відстань |
одинична корисність |
відстань |
|
1 |
0,7794 |
1,7748 |
0,9006 |
1,6033 |
|
2 |
0,7001 |
2,0883 |
0,8367 |
|
|
3 |
0,7103 |
1,6304 |
0,6871 |
1,4553 |
|
4 |
0,7019 |
1,8016 |
0,8509 |
1,7368 |
|
5 |
0,7077 |
2,0095 |
0,8168 |
1,8220 |
|
6 |
0,6361 |
1,7612 |
0,8605 |
1,6311 |
|
7 |
0,5012 |
1,4228 |
0,0973 |
1,4198 |
|
8 |
0,5534 |
1,4793 |
0,4251 |
1,4817 |
|
9 |
0,7942 |
1,7202 |
0,5559 |
1,4940 |
|
10 |
0,4089 |
2,0805 |
0,4308 |
1,8754 |
Позиціонування товарів за умов їх
компенсаційної та некомпенсаційної оцінок наведені графічно (рис. 1.1 та рис.
1.2).
Рис. 1.1- Позиціювання пропозиції
продукції при компенсаційній оцінці
Рис. 1.2 - Позиціювання
пропозиції продукції при некомпенсаційній оцінці
Як видно з рис. 1.1 - 1.2, точки, що відповідають координатам позиціонування продукції, групуються. Це свідчить про те, що в загальній масі є групи продукції, які займають різні позиції на ринковому сегменті і відповідно - сповідають різні стратегії поведінки. Для більш детальної оцінки конкурентоспроможності продукції на ринку необхідно:
- Виявити структуру її конкурентних переваг;
Визначити ринкову силу продукції.
Визначення величини внутрішніх і
зовнішніх конкурентних переваг, а також ринкову силу продукції за умов
компенсаційної та некомпенсаційної оцінок розраховано і наведено у вигляді
таблиць 1.12 та 1.13.
Таблиця 1.12
Структура конкурентних переваг та ринкова сила продукції за умов компенсаційної оцінки
|
Постачальник продукції |
Одинична корисність продукції |
Конкурентні переваги |
Ринкова сила |
|||
|
|
|
Внутрішні |
Зовнішні |
|
||
|
|
|
абсолютне |
% |
абсолютне |
% |
|
|
1 |
0,779 |
0,367 |
47,0 |
0,413 |
53,0 |
408,20 |
|
2 |
0,700 |
0,352 |
50,3 |
0,348 |
49,7 |
447,32 |
|
3 |
0,710 |
0,264 |
37,2 |
0,446 |
62,8 |
305,69 |
|
4 |
0,702 |
0,345 |
49,1 |
0,357 |
50,9 |
382,52 |
|
5 |
0,708 |
0,330 |
46,6 |
0,378 |
53,4 |
377,82 |
|
6 |
0,636 |
0,337 |
53,0 |
0,299 |
47,0 |
410,70 |
|
7 |
0,501 |
0,000 |
0,0 |
0,501 |
100,0 |
74,90 |
|
8 |
0,553 |
0,147 |
26,5 |
0,407 |
73,5 |
139,66 |
|
9 |
0,794 |
0,198 |
24,9 |
0,596 |
75,1 |
199,49 |
|
10 |
0,409 |
0,147 |
36,0 |
0,262 |
64,0 |
457,64 |
Приймаючи до уваги вагомість ціни
споживання та якості продукції (d1 =0,33 та d2=0,67) на базі попередніх
розрахунків, здійснимо її ранжирування з показниками внутрішньої та зовнішньої
корисності задля визначення її конкурентних переваг на ринку.
Таблиця 1.13
Структура конкурентних переваг та ринкова сила продукції за умов некомпенсаційної оцінки
|
Постачальник продукції |
Одинична корисність продукції |
Конкурентні переваги |
Ринкова сила |
|||
|
|
|
Внутрішні |
Зовнішні |
|
||
|
|
|
абсолютне |
% |
абсолютне |
% |
|
|
1 |
0,9006 |
0,900 |
99,9 |
0,001 |
0,1 |
123,75 |
|
2 |
0,8367 |
0,864 |
103,3 |
-0,027 |
-3,3 |
467,72 |
|
3 |
0,6871 |
0,648 |
94,3 |
0,039 |
5,7 |
-9,63 |
|
4 |
0,8509 |
0,846 |
99,4 |
0,005 |
0,6 |
66,93 |
|
5 |
0,8168 |
0,810 |
99,2 |
0,007 |
0,8 |
70,18 |
|
6 |
0,8605 |
0,828 |
96,2 |
0,032 |
3,8 |
107,04 |
|
7 |
0,0973 |
0,000 |
0,0 |
0,097 |
100,0 |
-206,38 |
|
8 |
0,4251 |
0,360 |
84,7 |
0,065 |
15,3 |
-79,90 |
|
9 |
0,5559 |
0,486 |
87,4 |
0,070 |
12,6 |
107,59 |
|
10 |
0,4308 |
0,362 |
84,0 |
0,069 |
16,0 |
40,76 |
Підсумкові результати ранжирування
продукції за умови здійснення компенсаційної та некомпенсаційної методик оцінки
наведені у таблиці 1.14.
Таблиця 1.14
|
Компенсаційна оцінка |
|
Некомпенсаційна оцінка |
||||||
|
Поста-чальник |
Uвн. d1 =0,33 |
Поста-чальник |
Uзовн. d2=0,67 |
|
Поста-чальник |
Uвн. d1 =0,33 |
Поста-чальник |
Uзовн. d2=0,67 |
|
7 |
0,0000 |
7 |
0,5962 |
|
7 |
0,0000 |
7 |
0,0973 |
|
8 |
0,1467 |
9 |
0,5012 |
|
8 |
0,3600 |
9 |
0,0699 |
|
10 |
0,1474 |
3 |
0,4463 |
|
10 |
0,3618 |
10 |
0,0690 |
|
9 |
0,1980 |
1 |
0,4128 |
|
9 |
0,4860 |
8 |
0,0651 |
|
3 |
0,2640 |
8 |
0,4068 |
|
3 |
0,6480 |
3 |
0,0391 |
|
5 |
0,3300 |
5 |
0,3777 |
|
5 |
0,8100 |
6 |
0,0325 |
|
6 |
0,3373 |
4 |
0,3573 |
|
6 |
0,8280 |
5 |
0,0068 |
|
4 |
0,3447 |
2 |
0,3481 |
|
4 |
0,8460 |
4 |
0,0049 |
|
2 |
0,3520 |
6 |
0,2987 |
|
2 |
0,8640 |
1 |
0,0006 |
|
1 |
0,3667 |
10 |
0,2615 |
|
1 |
0,9000 |
2 |
-0,0273 |
Як бачимо, найбільші конкурентні переваги за умови компенсаційної оцінки має продукція п’ятого, шостого, четвертого та другого підприємств, оскільки базову ціну на продукцію цих підприємств можна підвищувати, не втрачаючи ринкової позиції. Ціни на продукцію всих інших підприємств слід зменшувати. За умови некомпенсаційної оцінки найбільші конкурентні переваги належать продукції першого, другого, четвертого, п’ятого шостого, дев’ятого і десятого підприємств, оскільки ціни на всі види продукції можна збільшувати в межах розрахованих величин, не втрачаючи здобутої ринкової позиції. На продукцію третього, сьомого і восьмого підприємств ціни на продукцію треба зменшувати, щоб підвищити конкурентоспроможність їх продукції і, власне, підприємств на ринку.
З метою аналізу показника «ринкова сила продукції» наведемо результати здійснених розрахунків у вигляді таблиці 1.15.
Таблиця 1.15
Порівняння ринкової сили продукції підприємств при компенсаційній та некомпенсаційній оцінках
|
Компенсаційна оцінка |
|
Некомпенсаційна оцінка |
||
|
Постачальник |
Ринкова сила |
|
Постачальник |
Ринкова сила |
|
10 |
457,64 |
|
2 |
467,72 |
|
2 |
447,32 |
|
1 |
123,75 |
|
6 |
410,70 |
|
9 |
107,59 |
|
1 |
408,20 |
|
6 |
107,04 |
|
4 |
382,52 |
|
5 |
70,18 |
|
5 |
377,82 |
|
4 |
66,93 |
|
3 |
305,69 |
|
10 |
40,76 |
|
9 |
299,49 |
|
3 |
-9,63 |
|
8 |
139,66 |
-79,90 |
||
|
7 |
74,90 |
|
7 |
-206,38 |
За умов компенсаційної оцінки всі підприємства мають запас для підвищення ціни на свою продукцію. Найбільшою ринковою силою володіє продукція десятого підприємства, якому властивий найбільший запас для підвищення ціни, в розмірі 457,64 грош. од., що забезпечує стійке положення даного підприємства на аналізованому ринку.
За умов некомпенсаційної оцінки наявність запасу для підвищення ціни на продукцію характерна для першого, другого, дев’ятого, шостого, п’ятого, четвертого та десятого товаровиробників. Найсильнішу конкурентну позицію на ринку має продукція другого підприємства.