НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
Кафедра
маркетингу та міжнародної торгівлі
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни
«Аграрний маркетинг»
на тему:
«Економічна
ефективність виробництва молока та шляхи його підвищення»
Виконала
студентка 2 групи, 3 курсу
Печенюк Вадим Васильович
Перевірила
к.е.н.,
доцент Рябчик А.В.
Київ
- 2015
ВСТУП
молоко корова продуктивність беззбитковість
Актуальність теми. Ринкова трансформація аграрного сектору України призвела до появи приватних форм власності, різних форм господарювання та широкого впровадження елементів ринкових відносин в практику діяльності підприємств. Такі зміни економічної ситуації потребують здійснення докорінних перетворень щодо організації конкурентоспроможного виробництва продукції, та просування її на ринок як в галузях, так і на підприємствах, спроможних вести жорстку і безкомпромісну конкурентну боротьбу, швидко і адекватно реагувати на постійні зміни ринку, мобільно переходити на випуск нових видів високоякісної продукції, забезпечуючи при цьому ефективну діяльність, як виробників, так і переробників.
Формування сучасного цивілізованого ринку молочної продукції постійно вимагає включення у якості найбільш активно-діючого суб’єкта на цьому ринку вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника, взаємодія якого з іншими суб’єктами - державою, переробними підприємствами, реалізаторами, посередниками - у цілому повинна забезпечити вирішення цієї проблеми у даному секторі економічної системи України.
Молочний підкомплекс займає важливе місце в АПК України. Від рівня його розвитку залежить задоволення потреб населення у високоцінних продуктах харчування, що виробляються з молока. Основною ланкою підкомплексу є молочне скотарство. Цій галузі належить одне з провідних місць у сільськогосподарському виробництві. Слід зазначити, що з року врік скорочується частка суспільного сектору у загальному виробництві молока. Молочний підкомплекс є сукупністю сільськогосподарського й промислового виробництва, а також сервісних видів діяльності, взаємопов’язаних і зорієнтованих на одержання сільськогосподарської сировини (молока), її промисловій переробці та реалізації молочної продукції споживачу. Тому надзвичайно актуальною проблемою в сучасних умовах є проблема пошуку таких ринкових механізмів в управлінні агропромисловим комплексом та, зокрема, молочним підкомплексом, які б максимально сприяли гармонізації інтересів усіх суб`єктів ринкових відносин і підвищенню економічної ефективності виробництва молока, що б у свою чергу, значно посилило конкурентоспроможність продукції національного виробника як на вітчизняному, так і на міжнародному ринках. Важливим ринковим інструментарієм у процесі розробки таких механізмів є маркетингове управління, що дозволяє одночасно оптимізувати задоволення потреб та попиту конкретних споживачів, і при цьому отримувати певну вигоду тим суб`єктам ринкових відносин, що забезпечують організацію руху молочної продукції від безпосереднього товаровиробника до кінцевого споживача.
Підвищення економічної ефективності виробництва молока насамперед стосується обґрунтування шляхів підвищення ефективності виробництва молочної продукції в частині вдосконалення системи управління процесом виробництва молочної продукції на основі зменшення собівартості продукції за рахунок застосування досягнень НТП у виробництві молока на підприємстві. Вирішення цих проблем дозволить доповнити теоретичні, методологічні й прикладні аспекти маркетингового управління ефективністю виробництва молока аграрних формувань на споживчому ринку. Це у свою чергу, забезпечить підвищення рівня прикладної спрямованості вирішення досліджуваної проблеми і дасть практиці відповідний економічний механізм його ефективного розвитку. Усе це зумовило вибір і актуальність теми дослідження.
Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є розробка теоретико-методичних та прикладних аспектів підвищення економічної ефективності виробництва молока вітчизняними аграрними підприємствами на основі даних конкретного суб’єкту господарювання у даній галузі.
Для досягнення поставленої мети визначені такі основні завдання:
- розкрити суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва;
- дослідити показники економічної ефективності виробництва молока та методика їх визначення;
- проаналізувати виробничі ресурси господарства та їх використання;
- визначити динаміку поголів’я корів, їх продуктивність та валове виробництво молока;
- розрахувати економічну ефективність виробництва молока;
- розкрити перспективи розвитку молочного скотарства;
- визначити рівень беззбитковості виробництва молока;
- запропонувати напрями розвитку агропромислової інтеграції в молочному підкомплексі.
Об’єктом дослідження є економічні відносини в процесі виробництва молока.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та прикладних аспектів маркетингового управління економічною ефективністю виробництва молока вітчизняними аграрними підприємствами.
Методи дослідження.
Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод
пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ, фундаментальні
класичні і сучасні положення ринкової економіки, маркетингу та управління з
питань визначення місця і значення процесу виробництва молока у системі
молочного підкомплексу, наукові розробки зарубіжних і вітчизняних вчених стосовно
дослідження теоретико-методологічних засад маркетингового управління
економічною ефективністю виробництва молока та проблем формування й розвитку
ринку молока і молочної продукції, законодавчі та інші нормативні документи з
досліджуваної проблеми.
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА
.1 Суть економічної ефективності
сільськогосподарського виробництва
Ефективне функціонування національної економіки України в ринкових умовах, зокрема підприємств галузі АПК, об'єктивно обумовлює підвищення економічної ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції і послуг на основі впровадження інновацій, ефективних форм господарювання й управління виробництвом, активізації підприємництва у сфері виробництва сільськогосподарської продукції.
Економічна ефективність суб'єктів господарювання, незалежно від їх організаційно-правової форми і галузі функціонування, залежить від рівня забезпеченості підприємств ресурсним потенціалом (матеріальними, трудовими, фінансовими ресурсами), їх раціональним співвідношенням та ефективним використанням у процесі господарської діяльності.
Ефективність виробництва як економічна категорія відображує дію об’єктивних економічних законів, яка проявляється в результативності виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень.
Термін «ефективність» є похідним від терміну «ефект», який в перекладі означає виконання, результат певної причини або дії [17, с. 122]. Під ефектом розуміють досягнутий результат у матеріальному, грошовому або соціальному вираженні, а під економічним ефектом розуміють результат виробництва, виробничу вартість, національний дохід, валову продукцію, зростання прибутку та зменшення витрат. Звідси «ефективність» можна трактувати як результативність певного процесу, дії, що вимірюється співвідношенням між отриманим результатом і витратами (ресурсами), що його спричинили. Нерідко ефективність визначають як досягнення максимального ефекту за мінімального витрачання ресурсів [2, с. 55].
В економічній енциклопедії зазначається, що ефективність - це здатність приносити ефект, результативність процесу, проекту, тощо, які визначаються як відношення ефекту, результату до витрат, що забезпечили цей результат [14, с. 144].
Домінуюче до цього часу уявлення про ефективність виробництва сформувалась ще в 1960-ті роки: «Економічна ефективність виробництва може бути виражена лише співвідношенням результатів виробництва і використаних ресурсів». Тоді ж А. Ноткін висунув два варіанти форми критерію економічної ефективності. При першому варіанті витрати і результат беруться в абсолютному вираженні, а при другому - витрати і результат відображають приріст величин (приріст чистого продукту і приріст отриманих матеріальних витрат на його виробництво). Американські автори розглядають ефективність як добуток сільськогосподарської продукції на одиницю матеріально-технічних ресурсів [25, с. 75].
Ефективність аграрного виробництва визначається наявністю, станом всіх факторів виробництва: земельних та трудових ресурсів, основних виробничих і оборотних засобів. Збільшити виробництво сільськогосподарської продукції до повного задоволення потреби населення неможливо без всебічного прискорення розвитку сільського господарства, без зростання рівня економічної ефективності розвитку окремих його галузей [18, с. 33].
Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат за собівартістю виробництва і живої праці. Ефективність виробництва - це узагальнююча економічна категорія.
Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з 1 га земельної площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбивається також якість продукції і здатність її задовольнити певні потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці. Тому основним критерієм економічної ефективності аграрного виробництва є збільшення обсягу чистої продукції за найменших затрат живої й уречевленої праці на її одиницю.
В теоретичних розробках вітчизняних економістів-аграріїв оцінка ефективності виробництва базується на показниках загально (абсолютно) економічної, технічної та інших видах ефективності, які не можуть в повній мірі відобразити суттєву характеристику категорії «ефективність виробництва», яка в свою чергу базується на досягненні поставленої мети.
На думку Михайлова С.І. ефективність сільськогосподарського виробництва як економічна категорія відображає дію об’єктивних економічних законів, які проявляються в результативності виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень [23, с. 33].
Як економічна категорія критерій ефективності відображає основну мету виробництва, суть якої полягає в нерозривній єдності кількісної і якісної оцінки. Ефективність виробництва з кількісного боку характеризується системою економічних показників, між якими повинна бути відповідальність щодо змісту і методики обчислення.
Ефективність сільськогосподарського виробництва - це узагальнена економічна категорія, якісна характеристика якої відображається у високій результативності використання живої і уречевленої у засобах виробництва праці [27, с. 72]. Ефективність виробництва відноситься до числа ключових категорій ринкової економіки, та безпосередньо пов'язана з досягненням кінцевої мети розвитку виробництва в цілому й кожного підприємства окремо [11, с. 68].
Ринкова ж стихія вельми складна, і перехід до ринку обумовлює важливість розробки єдиних підходів до виміру витрат і результатів для відбору та реалізації справді ефективних рішень на всіх рівнях управління виробництвом, які перетворюють розрахунок економічної ефективності з формальної господарської процедури в життєву необхідність [16, с. 44].
Економічна ефективність виробництва молока характеризується системою показників, основними з який є надій молока на одну корову, вихід телят на 100 корів, витрати кормів на 1ц молока, витрати праці на 1ц продукції (трудомісткість), собівартість одиниці продукції, прибуток від реалізації молока і рівень рентабельності виробництва.
Економічна ефективність виробництва молока, його якість залежать від породних і індивідуальних спадкоємних особливостей корів. Для їхнього визначення проводять бонітування. Під бонітуванням розуміють комплексну оцінку сільськогосподарських тварин за племінними і продуктивними якостями для визначення їх дальшого використання [4, с. 72].
Економічна ефективність молочного скотарства підвищується і за рахунок поліпшення якості молока, зокрема підвищення його жирності, адже при цьому суттєво зростає ціна його реалізації. Залежно від породи, годівлі та умов утримання корів вміст жиру в молоці може становити від 2,5 до 7%. У зв’язку з цим завдання підвищення жирності молока має велике народногосподарське значення. Так, за рахунок підвищення вмісту жиру в молоці можна додатково одержувати щорічно значну кількість молочної продукції.
Поліпшення якості молока потребує забезпечення ферм необхідним устаткуванням для його охолодження і фільтрувальними засобами, а також кваліфікованими кадрами. Слід підтримувати належний санітарний стан у приміщеннях, забезпечувати бездоганну чистоту доїльних пристроїв і молочного посуду, своєчасно виявляти і лікувати мастити у корів тощо [12, с. 107].
Важливий показник ефективності використання кормів - оплата їхньою продукцією. Весь корм, згодований тварині понад підтримуючий, йде на підвищення продуктивності (продуктивний корм). Чим вище рівень годівлі, тим краще оплата корму продукцією, якщо інші фактори не лімітують цей процес. Таким чином, перерозподіл витрат між підтримуючим і продуктивним кормом убік збільшення останнього - найбільш ефективний вид економії у тваринництві, й навпаки, будь-яке скорочення раціону йде за рахунок його продуктивної частини. Крім того, абсолютні витрати корму в розрахунку на одиницю продукції в зв'язку з підвищенням рівня і якості годівлі, а також з ростом продуктивності знижуються.
Одним із найбільш узагальнюючих показників економічної ефективності діяльності підприємства В.Г. Андрійчук [2], Г.В. Черевко [31] та інші вчені вважають рентабельність. У цьому показнику відображаються результати витрат не лише живої, а й уречевленої праці, міра використання засобів виробництва, якість реалізованої продукції, рівень організації сільськогосподарського виробництва та його управління.
В умовах ринкової економіки сільськогосподарські підприємства мають змогу самостійно визначати напрями своєї виробничо- господарської діяльності, приймати рішення щодо формування та використання виробничих ресурсів, вибору напрямів виробництва та реалізації продукції, розподілу доходу й прибутку.
Ефективність виробництва відноситься до числа ключових категорій ринкової економіки, яка безпосередньо пов'язана з досягненням кінцевої мети розвитку суспільного виробництва в цілому і кожного підприємства окремо. У найбільш загальному вигляді економічна ефективність виробництва являє собою кількісне співвідношення двох величин - результатів господарської діяльності і виробничих витрат. Сутність проблеми підвищення економічної ефективності виробництва полягає у збільшенні економічних результатів на кожну одиницю витрат у процесі використання наявних ресурсів. В умовах ринку кожне підприємство, будучи економічно самостійним товаровиробником, має право використовувати будь-які оцінки ефективності розвитку власного виробництва в рамках встановлених державою податкових відрахувань і соціальних обмежень.