Зміст
Вступ
Історія виникнення вітриністики
Етнічний стиль в оформленні вітрини
Загальні правила для створення вітрини
порад з оформлення вітрин для дизайнера
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Нові запити суспільства ХХІ сторіччя висунули відповідні вимоги до підготовки майбутніх компетентних фахівців, що і зумовило потребу в пошуку і впровадженні нових сучасних технологій навчання, а це, у свою чергу, - інтерактивних форми на всіх рівнях освіти. І саме вивчення мерчандайзингу (вітриністики) є зараз потрібною.
Актуальність теми «Етнічні мотиви у дизайні вітрини» є у тому, що вітриністика (мерчандайзинг) на теренах сучасної України щойно починає розвиватись як різновид дизайну, а етнічний стиль взагалі є світовою концепцією, яка на даний час має провідне значення у мистецькому стилі ХХІ ст.
Метою цієї методичної розробки є дослідження розвитку світового мерчандайзигу від к. ХІХ ст. і до сьогодення. Для досягнення цієї мети ставимо перед собою такі завдання:
Вивчити передумови розвитку вітрини;
Описати мистецькі стилі та основні концепції розвитку мерчандайзингу;
Встановити вплив суспільних і торгових передумов на дизайн вітрини;
Виявити стильові і сюжетні особливості у тематиці дизайну;
Систематизувати загальні правила та поради дизайнерам при створенні вітрини;
Довести важливий внесок етнічності на розвиток мистецтва і сучасного дизайну.
Об’єктом дослідження є розвиток мерчандайзингу, а предметом дослідження виступають мотиви етніки у вітрині.
Джерельною базою дослідження є критичні статті дизайну вітрин відомих європейських брендів, статті про зародження етнічного стилю і його моду у світі моди та дизайну.
Часові межі дослідження охоплюють к. ХІХ ст. і до сьогодні.
Практичне значення методичної розробки є у тому, що робота може дати учням загальні відомості про мистецтво мерчандайзингу та етнічні мотиви народів світу. Робота складається зі вступу, чотирьох основних розділів, висновків та списку використаної літератури.
Історія виникнення вітриністики
Вітрина - це обличчя магазину, яке приваблює і запам’ятовується як позитивний емоційний відгук у потенційного споживача. Її ще називають «вікном у світ» - ілюзорний світ привабливих модних речей, казкового життя та ілюзії розкошів. «Вікно» ззовні в середину, за яким прихована казка. У цієї казки є власні закони, за якими вона створюється й функціонує, виконуючи абсолютно реальне завдання - рекламування та продаж товарів. Як виявилося, є у казки й свої автори та історія, якій вже понад сто років.
З точки зору психології, намір зайти в магазин у людини виникає спонтанно на підставі образу магазину, який виникає в уяві завдяки оформленню вітрини. Як написав Роберт Колборн, більш ніж у 60% жінок бажання купити ту чи іншу річ виникає тоді, коли вони бачать її у вітрині.
Відкритість бізнесу і гордість своєю продукцією - перші мотиватори розвитку вивісок і виставляння товарів на вулицю. У 1830-х з артистичної демонстрації товару, починається зародження сучасної вітриністики (виставкового мерчандайзингу). Демонстрація товару популярна і до цього дня. М'ясники виставляють свіже м'ясо. Флористи виставляють букети, щоб притягати людей запахом і фарбами свіжих кольорів, перукарі ставлять крісло перед прозорою вітриною і перехожі можуть бачити майстерність перукаря.
Розвиток вітрин підштовхнув появу технології виготовлення великих скляних листів (1840-і). Першими пильну увагу своїм вітринам стали приділяти універмаги - найбільш прогресивна форма торгівлі у той час. На них ми зупинимося детальніше.
Загалом, надавати особливого значення красиво прикрашеним вітринам почали французи ще у ХІХ ст. Перший в історії універмаг «Бон Марше» у Парижі був відкритий у 1852 р. Астрідом Бусіко, який мріяв про величезне місто-магазин, в якому можна робити закупи прогулюючись, розважаючись і відпочиваючи.
Потім концепція універмагів поширилася в США і швидко стала популярною. Мэйсі (Macy) в Нью-Йорку в 1858, Маршалл Філд (Marshall Field) в Чикаго в 1865, Блумінгдейл в Нью-Йорку в 1872, Уонамейкерс (Wanamaker's) у Філадельфії в 1876. Усі вони вплинули на появу вітрин, схожих на сцену, які притягують погляди і примушують перехожих зупинятися. Американці зуміли перетворити оформлення вітрин у мистецтво та прибутковий бізнес. Одним з перших професійно підійшов до оформення вітрин американець Гордон Селфрідж - талановитий менеджер, якому вдалося не лише пройти увесь кар’єрний шлях від звичайного продавця до директора величезного універмагу, але й створити власний унікальний в багатьох аспектах універсальний магазин. У 1909 р. Г. Селфрідж відкрив у Лондоні універмаг, який досі залишається стандартом візуального мерчендайзину світового рівня Він використовував будь-яку нагоду викликати ажіотаж довкола свого бізнесу.
Відома історія з літаком, на якому Луі Блеріо вперше здійснив переліт через Ламанш (1909 р.), і який Селфрідж уже ранком наступного дня виставив у вітрині свого магазину. Більшість британців вперше у житті побачили телевізор також у його вітринах. Так виникли «неписані закони жанру»: демонструвати усе найновіше і демонструвати першим, використовуючи для цього часом прийоми епатажу.
Вітриністика є вузькою спеціалізацією візуального мерчандайзингу, направленою на створення образу магазину. У модній індустрії поняття образу є ключовим. Отже, найважливішою частиною мерчендайзингу модного магазину є візуальний мерчендайзинг і все, що з ним пов’язано. Це візитівка будь-якого магазину, а її основна функція - оформлення вітрин. Її завдання - привабити споживача до магазину шляхом донесення «месседжу» - слова, фрази, ідеї. Завдяки вказаному процесу вітрини магазинів перетворюються у подіуми стилю. Манекени, що елегантно маячили у вітринах, поступаються місцем величезним зображенням відомих моделей, а продумане освітлення додає їм видовищності й театральності. У фахівців існує загальноприйнята класифікація варіантів оформлення вітрин, яка поділяє їх на три типи: відкритий, закритий і відкрито -закритий.
Вітрини також поділяють на товарні, сюжетні й товарно-сюжетні. Сюжетні вітрини акцентують увагу не на товарах, а на продуманому дизайнером сюжеті. В них стилізовані сценки містять елементи декору, які вибудовуються в один сюжет за участі «героя». Подібні вітрини можуть бути пов’язані з асортиментом магазину лише на асоціативному рівні, коли вітрина відіграє роль швидше не реклами товару, а реклами бренду та ідеології магазину. Визнаним метром сюжетних вітрин був Сальвадор Далі, який свого часу працював над вітринами магазинів Chanel і Hermes [12]. Складні за конструкцією, його роботи доводили, що композиція - це основа оформлення вітрин. Зараз більш популярними є мінімалістичні вітрини, у яких на тлі плакату або однотонного полотна розміщується одна річ або один манекен. Ефектними вважаються рухомі конструкції у вітринах, гра світла,інтерактивність.
Для вітрин Далі використав натуралістичні старі воскові манекени початку ХХ століття французької роботи із справжнім волоссям і вставленими скляними очима (за легендою юної мадам Тюссо), які знайшов в підвалі одного з магазинів (існуючі тоді вже пластикові фігури Далі не сприймав). Ці вітрини притягнули стільки публіки, що було складно пройти по тротуару П'ятої авеню. Адміністрація вимушена була внести зміни в експозицію.
Через пару днів Далі, зайшовши подивитися на своє творіння, побачив, що самі страхітливі деталі прибрали, а запорошені воскові фігури замінили на пластикові. Далі спробувавши щось поміняти рухаючи ванну розбив скло, у результаті прийшов в лють або працюючи на публіку, розірвав на частини ненависну пластикову пані і вийшов через розбите скло на вулицю, де його заарештувала поліція. Перехожі з цікавістю спостерігали за Далі.
Витівка була згадана в пресі і притягнула таку увагу до Далі, що наступна його виставка в Нью-Йорку користувалася величезним успіхом - було продано 21 полотно. Жителі і гості Нью-Йорка ще довго приходили сюди, говорячи про те, як на П'ятій авеню Далі розбив вітрину і розтерзав пластикову дівицю. Торговці з вулиці були щасливі.
Паризький сюрреалізм у вітринистиці був досить недовгим і був швидко витіснений німецькою школою Баухауза, грунтованою на мінімалізмі.
Одночасно з цими процесами, мода сама по собі ставала усе більш масовою, і модні дизайнери у всьому світі почали серйозно працювати над своїми вітринами. П’єр Карден, Вівьєн Вествуд, Мері Квант стали в цьому першошукачами. Саме вони надихали тодішню молодь, і показували їй, в який соціальний шар їм варто прагнути. Цей тренд зберігся досі, адже сьогодні саме роздрібні магазини модних будинків світових марок задають напрям розвитку вітриністики.
У 1990-х відбувається бурхливий розвиток технологій і поява таких супер-брендів, як наприклад Гуччі і Прада. Вітринні виставкові комплекси еволюціонують в пропагандистські машини, підкріплені потужними маркетинговими бюджетами, які продавали вже не просто товари, а стиль життя і самовідчуття. Основним інструментом стали фотографії найвідоміших і дорожчих обличь і тіл.
Стиль оформлення вітрини значною мірою продиктований архітектурними особливостями будови і вулиці, оскільки вітрина повинна органічно вписувалася в міське середовище. Вітрини вже давно перестали бути звичайною демонстрацією товарів. Зараз центральні вулиці великих мегаполісів буквально всипані справжніми інсталяціями і арт-об’єктами, які світяться за склом вітрин універмагів. З яскравої приманки вітрини перетворилися на мистецтво, в окрему професію і навіть в науку. Магазини одягу змінюють свій зовнішній вигляд частіше ніж інші: кожна нова колекція несе з собою нову тему оформлення. Значимість «обгортки» магазину надзвичайно висока - це факт, який сьогодні ніхто не ставить під сумнів. Однак, не слід забувати про тонку грань, яка розділяє рекламну функцію вітрини й чисте мистецтво. Креативні вітрини ніколи не зупиняються у своєму розвитку як синтез мистецтва, моди і маркетингу, яка спрямована на те, щоб дивувати й приваблювати. Саме ці вітрини слугують ідентифікації бренду. Завдяки цьому вітрини провідних брендів все більше уподібнюються художнім інсталяціям та фантастичним сценам із фільмів. З іншого боку значна кількість брендів тягнеться до простоти, яка криється у концептуальності й мінімалізмі.
Мінімалізм і лаконічність зовсім не означають малобюджетність концепції оформлення вітрини.
Прості і елегантні нові різдвяні вітрини Dior (манекени стоять на тлі велетенських ялинкових іграшок) або Cartier (різдвяна символіка доповнюється символікою Будинку - пантерами, логотипами і т. д.). Минімалістичні і різдвяні вітрини у Max Mara (манекени сидять на величезних коробках, обернутих срібним папером з графичным принтом), і у Furla (сумки на полицях в оточенні зірок, що падають).
Між тим прагматичність і стриманість зараз хоч і головна, але все-таки не єдина тенденція. "Не менш помітний підхід - "вітрини емоцій". Головне завдання в "емоційній" концепції не продати продукт, а врізатися в підсвідомість покупця, запам'ятатися надовго, краще назавжди. Основоположник тут Louis Vuitton з гучною серією вітрин The Ostrich : одне "віконце" було зайняте тілом страуса, його довга шия "проходила" крізь стіну і висовувалася в сусідній вітрині. А аксесуарна вітрина була оформлена стендом у вигляді розбитої яєчної шкаралупи.
"Емоційний" підхід популярний у багатьох люксових брендів, наприклад Moschino, Hermes. Однією з серій вітрин бренду Hermes "Мрії маленької конячки" : в центрі уваги велика кінська голова з пап'є-маше, а краватки, сумки, аксесуари Hermes в цій композиції відходять на другий план.
Оригінальні і вітрини Agent Provocateur - білизняний бренд представляє цілу жанрову сценку: на велетенській раковині з фібергласа сидить жіночий манекен з келихом шампанського, в оточенні пакетів і подарункових рожевих коробок, а поруч височіє "чоловік" з підносом. У кутку - відерце з шампанським, всюди -конфетті.
Компроміс між практичністю і емоційністю - інтерактивні вітрини. Вони теж можуть потішити або епатувати, але при цьому абсолютно функціональні. Суть таких вітрин в тому, що, стоячи на вулиці, можна віртуально "приміряти" продукт і побачити на екрані, як це виглядає, тобто стати частиною вітрини. У нью-йоркському універмазі Bloomingdale's цього року були встановлені вітрини із спеціальними датчиками, які фіксували людину, що підійшла, і міняли зображення залежно від його дій".
Деякі магазини і бренди використовують цифрові технології, щоб забезпечити покупця інформацією. Той же Louis Vuitton цього року пропонує скористатися функцією LV Pass: додаток на iPhone дозволяє відсканувати спеціальний знак на вітрині і отримати інформацію про товар чи про бренд.
Потреба у креативних вітринах зростає, оскільки конкуренція посилюється, відповідно, споживач пересичується. Інсталяції у вітринах мають домінуючий ефект, їх основна місія - формування самостійного інформаційного приводу, який працює на ім’я магазину краще любої реклами.
У 21 столітті розвиток інформаційних технологій кинув потужний виклик традиційним магазинам, адже стає все складніше протистояти електронній комерції. На щастя, похід по магазинах завжди був і залишається не стільки утилітарним зайняттям, скільки деяким проявом соціальної активності. Адже це не просто покупки, але і емоції збудження і радості від пошуку і знаходження тих речей, які подобаються і надихають. Тому завдання виставкового мерчандайзингу, у тому числі, полягає в тому, щоб у покупця залишилися приємні враження від процесу покупок. Щоб простір магазину допомагав йому залишатися в нім як можна довше і здійснювати якомога більше покупок як можна яскравішими враженнями.
Ще один важливий аспект застосування
сучасних технологій полягає в тому, що на перше місце виходить персональний
досвід кожного конкретного споживача, тому більшою популярністю користуються
інтерактивні технології, що залучають споживача до процесу спілкування і
взаємодії. Всілякі інтерактивні вітрини, 3d-демонстрації, тачскріни, доповнена
реальність. Усе це впливає на технології ВМ, причому зі все більшою швидкістю.
Етнічний стиль в оформленні вітрини
Характерні особливості етнічного стилю - це використання натуральних матеріалів і тканин; природно, хром, алюміній, пластик і інші матеріали, властиві, скажімо, стилю хай-тек, виключаються. Слід віддати перевагу характерним елементам меблів і декору саме тієї культури, яку ви хочете утілити в інтер'єрі.
Не варто використати еклектичні дизайнерські прийоми (змішення двох або більше за стилі інтер'єру в одному приміщенні). Інші особливості необхідно брати з характерних рис конкретної культури. Отже, якщо ви збираєтеся оформити інтер'єр в етнічному стилі, то в першу чергу слід визначити, культуру якого народу ви хочете бачити в його основі.
Що конкретно мається на увазі під словосполученням "народний колорит"? Це характерні риси тієї або іншої культури. Наприклад, для Японії характерні розсувні двері, симетрія, ієрогліфи, дуже низькі меблі.
Характерні риси Франції - високі стелі, складні кольори, поєднання в одному інтер'єрі елементів старовини і сучасності.
Але зовсім інший стиль французьких вітрин.
Для Ірландії характерні коричневі і зелені тони, візерунок - клітина. Як бачите, створити етнічний стиль можна, спираючись на культуру абсолютно будь-якого народу.
За останні роки у дизайні вітрин можна побачити багато Китаю, Японії, Африки, Східної Європи і вкраплення інших країн.