Дипломная (вкр): Гідрофобна обробка текстильних матеріалів

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Таблиця 3.2 Результати обробки тканини

Показники

Варіант обробки


1

2

3

4

5

6

Капілярність через 30 і 60 хв.

140/170

180/210

140/160

100/130

40/80

60/100

Водопоглинання, %

42

45

46

53

50

52

Водовідштовхування, у.о.

75

75

70

70

55

60

Водотривкість, мм.вод.ст.

280

280

280

260

180

250


Використання різноманітних методів оцінки гідрофобності тканини (водопоглинання, водовідштовхування, водотривкість) не дозволяють однозначно відповісти на запитання, який же ступінь підготовки повинен бути при наданні тканині високих гідрофобних властивостей. Одержані нами результати показують, що для досягнення гостованого ефекту, оцінюваного показником водовідштовхування необхідно зупиниться на варіантах обробки 1 і 2. Однак, згідно технічних умов на тканину нейтрон[ ], гідрофобний ефект оцінюється показником водотривкості, який найкращий для варіантів 1,2,3.

Для одержання інформації про об'єкт дослідження проводили повний факторний експеримент типу 2,3 з восьми дослідів. Матриця планування, інтервали та рівні змінюваних факторів, а також результати експерименту наведені у таблиці 3.3.

Обробка результатів експерименту здійснили за допомогою програмного забезпечення надбудови "Excel", що дозволило розрахувати коефіцієнти рівняння регресії - залежність водотривкості тканини від концентрації дисперсії, ступеня насичення тканини гідрофобізатором та температури обробки.

Таблиця 3.3 Вихідні значення для статистичної обробки

N. п/п

Матриця планування

Робоча матриця

Результати експерименту, водотривкість, мм.вод.ст.


Х0

Х1

Х2

Х3

С дисперсії розчину, г/л

Сорбція препарату на тканині, % до м.тк.

Т, °С


1

+

+

-

-

40

6,66

45

290

2

+

-

-

-

40

6,25

45

280

3

+

+

+

-

36

5.12

45

280

4

+

-

+

-

36

5,7

45

268

5

+

+

-

+

28

4,65

50

260

6

+

-

-

+

28

4,15

50

260

7

+

+

+

+

23

4,12

50

200

8

+

-

+

+

23

4,67

50

250


Після виключення незначущих коефіцієнтів рівняння регресії має вигляд:

Y=341,25+41,9x1+3,75x2-5x1x3 (3.1)

Для аналізу рівняння регресії перевірялась адекватність результатів дослідження та значимість коефіцієнтів регресії за критерієм Фішера та коефіцієнта детермінації. Одержанні результати (додаток 1) вказують про те, що рівняння адекватне даним експерименту та враховує більшу частину вихідних параметрів.

Аналіз рівняння 3.1 дозволяє зробити висновок, що підвищенню водотривкості сприяє збільшення концентрації гідрофобізатора та підвищення сорбції препарату, однак ступінь їх впливу різний. Так, підвищення концентрації гідрофобізатора (х 1) набагато ефективніше, ніж сорбція препарату(х 2). Температура(х 3) має значний вплив лише на межі та поза межею визначеного інтервалу змінювання факторів.

.3 Визначення фізико-механічний показників текстилю після гідрофобізації

Важливо, щоб гідрофобна обробка не сприяла зниженню інших фізичних та гігієнічних властивостей текстильного матеріалу, не погіршувала його експлуатаційних характеристик. В роботі досліджували зниження міцності нейтрону, визначали такі фізичні показники як повітропроникність, жорсткість, а також характеризували зминання тканини.

Аналіз даних, що характеризують зміну розривного навантаження тканини після різних стадій підготовки свідчать про те, що зниження розривного навантаження не спостерігалось, навпаки. У тканинах з водовідштовхувальною обробкою міцність збільшується.

Таблиця 3.4 Зміна розривного навантаження

N,п/п

Розривне навантаження, Н


Основа

Уток

Контрольний зразок, без обробки

453

508

1

465

680

2

480

686

3

475

654

4

481

679

5

464

649

6

479

658


Результати таблиці 3.5 свідчать, що гігієнічні властивості - паропроникність та жорсткість, після обробки тканин не погіршуються. Це можна пояснити тим, що полімери пронизані системами субмікроскопічних пор і капілярів, також мають пустоти і тріщини, які не лише визначають сорбційну та адгезивну здатність, а й підвищують проникність до основи.

Таблиця 3.5 Фізичні та гігієнічні характеристики текстильних матеріалів.

N,п/п

Жорсткість, сН

Повітряпроникність, см³/см²

Ступінь усадки,%

Стирання, 103 вигинів

Контрольний зразок, без обробки

25

1130

4

70

1

30

1016

3

75

2

32

1010

2,8

79

3

28

1150

3

84

4

28

1140

2,5

79

5

27

1120

2,8

85

6

26

1130

3,2

80


Одночасно в незначній мірі підвищується міцність тканини: підвищується стійкість до багатократного вигину, знижується усадка при кип’ятінні тканини.

Рис.3.2. Залежність коефіцієнту незминання тканини від кількості прання: ---- зразок оброблений гідрофобізатором №2; -- контрольний зразок без обробки

В процесі експлуатації виробів їх перуть. Одержані данні характеризують вплив прання на ефект зминання тканини. Результати вказують, що обробка тканин мало впливає на зміну показника зминання. Порівняння проводили для контрольного зразка без обробки та для зразка №2 з найбільшою витратою композиції.

Висновки

1.   В результаті проведеної роботи досліджено вплив покривної обробки тканини з штучного волокна нейтрон дисперсіями акрилових полімерів на гідрофобний ефект та її фізико-механічні показники. Встановлено, що для досягнення високого водовідштовхувального ефекту необхідно проведення замочування в полімерній композиції впродовж 2 годин при температурі 45-55°С з подальшим висушуванням матеріалу протягом 2-3 годин.

.     Одержані результати показують, що для досягнення гостованого ефекту, оцінюваного показниками водовідштовхування і водотривкості, витрати лакрилу мають становити 15-20%.

.     Тканини після водовідштовхувальної обробки мають вищі фізико - механічні показники. При відсутності зниження розривного навантаження, підвищується міцність тканини: збільшується стійкість до багатократного вигину, знижується усадка при кип’ятінні. Гігієнічні властивості - паропроникність та жорсткість, після обробки тканин не погіршуються.

4.      Результати вказують, що гідрофобна обробка сприяє зниженню зминання, хоча і в незначній мірі (1-2%) при визначенні коефіцієнта незминання після нормованого третього прання.

Список використаної літератури

1.     Азгальдов Г.Г. Теория и практика оценки качества товаров / Азгальдов Г.Г. - М.: Экономика, 1982. - 256 с.

2.     Браславский В.А. Капиллярные процессы в текстильных материалах. - М.: Легпромбытиздат, 1987. - 112 с.

3.     Бузов Б.А. Материаловедение швейного производства: учеб. [для высш. учеб. заведений легкой промсти] /Бузов Б.А., Модестова Т.А., Алыменкова Н.Д. - М.: Легкая индустрия, 1978. - 480 с.

4.     Бузов Б.А., Модестова Т.А., Алыменкова Н.Д. Материаловедение швейного производства: 4-е изд.,перераб. и доп. - М.: Легпромиздат, 1986, - 424 с.

5.     Галик І. С. Екологічна безпека та біостійкість текстильних матеріалів: монографія / Галик І. С., Концевич О.Б.,Семак Б.Д. - Львів: вид-во Львів. комерц. акад., 2006. - 232 с.

6.      Галык И.С. Оптимизация ассортимента и качество текстильных материалов / [Галык, Д.И. Козьмич,Б.Д. Семак и др.] - К.: Тэхника, 1991. - 174 с.

.        Глубіш П.А. Перспектива розвитку сировинно-енергетичної бази для виробництва текстильних матеріалів / П.А. Глубіш // Вісник КНУТД. - 2005. - № 1. - С. 72-76.

.        Глубіш П.А. Хімічна технологія текстильних матеріалів. (Завершальне оброблення) :[навчальний посібник] / П. Глубіш - К. : Арістей, 2006. - 304с.

9.     Диффузия и сорбция в процессах крашения и печатания /Кричевский Г.Е. - М.: Легкая индустрия. 1981, 207 с.

10.    Износостойкость и формоустойчивость одежных тканей с малосминаемой и малоусадочной отделкой /Семак Б.Д. - М.: Легкая индустрия, 1979. - 152 с.

11.   Кирюхин С.М. Качество тканей / C.М. Кирюхин, Ю.В. Додонкин. - М.: Легпромбытиздат, 1986. - 160 с.

12.    Козьмич Д. І. Товарознавство текстильних, швейних і трикотажних товарів / [Д. І. Козьмич, Л.В. Поліщук,Л, М.М. Діанич та ін.]. - К.: Вища шк., 1992. - 408 с.

13.   Материалы текстильные и изделия из них. Метод определения воздухопроницаемости: ГОСТ 12088-77. - М.: ИПК Издательство стандартов, 2003. - 11с.

14.    Материалы текстильные. Климатические условия для кондиционирования и испытания проб и методы их определения: ГОСТ 10681-75. - М.: ИПК Издательство стандартов, 1997. - 30с.

.        Материалы текстильные. Полотна. Методы определения жесткости при изгибе: ГОСТ 10550-93. - Минск: Издательство стандартов, 1995. - 9с.

.        Материалы текстильные. Ткани и штучные изделия. Методы определения разрывных характеристик при растяжении: ГОСТ 3813-72 . - М.: ИПК Издательство стандартов, 1992. - 20с.

17.   Несминаемая и малоусадочная отделка тканей /Эфрос Р.Л., Куликова Г.И. Текстильная промышленность, 1976. №1, с. 68-70

18.    Новая технология малосминаемой отделки текстильных материалов /Шубина Е.В., Никифоров А.Л., Мельников Б.Н. Известия вузов. Технология текстильной промышленности, 2003. №1, с. 72-76.

19.   Полотна текстильные. Метод определения несминаемости: ГОСТ 19204-73. - М.: Издательство стандартов, 1985. - 9с.

20.    Полотна текстильные. Методы определения изменения размеров после мокрых обработок или химической чистки. Общие положення ГОСТ 30157.0-95: Минск: Издательство стандартов, 2002. - 8с.

21.   Придание свойств несминаемости хлопчатобумажным тканям в сухом и мокром состоянии /Широкова М.К., Виноградова Г.М, Зверевская К.И. Известия вузов. Технология текстильной промышленности, 1976. №4, с. 77-81.

22.   Пугачевський Г.Ф. Товарознавство непродовольчих товарів. Ч. І. Текстильне товарознавство: підруч.[для студ. товарозн. спеціальн. вищ. закл. освіти] / Г.Ф. Пугачевський, Б.Д. Семак. - К:. НМЦ "Укоопосвіта", 1999. - 596 с.

23.    Склянников В.П. Потребительские свойства текстильных товаров / Склянников В.П. - М.: Экономика,1982. - 160 с.

.        Склянников В.П. Строение и качество тканей / Склянников В.П. - М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1984.- 176 с.

25.   Советский энциклопедический словарь /Прохоров А.М. и др. - М.: Советская энциклопедия, 1984. - 1600 с.

26.   Соловьев А.Н. Оценка и прогнозирование показателей качества тканей / А.Н. Соловьев, C.М. Кирюхин.-М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1984. - 215 с.

27.   Теория и практика подготовки текстильных материалов /Кричевский Г.Е., Никитков В.А. - М.: Легпромбытиздат, 1989. - 208 с.

28.   Ткани и штучные изделия текстильные. Правила приемки и метод отбора проб: ГОСТ 20566-75: М.: Издательство стандартов, 2002. - 8с

29.    Ткани льняные и полульняные для спецодежды. Метод определения стойкости к истиранию по плоскости: ГОСТ 15967-70: М.: Издательство стандартов, 1989. - 8с.

30.    Ткани плащевые и курточные из синтетических нитей. Общие технические условия: ГОСТ 28486-90: М.: Издательство стандартов, 1998. - 8с.

.        Ткани текстильные. Методы определения гигроскопических и водоотталкивающих свойств. ГОСТ 3816-81: М.: Издательство стандартов, 1997. - 14с.

32.   Физико-химические основы отделочного производства текстильной промышленности /Беленький Л.И.- М.: Легпромбытиздат, 1979. -312 с.

33.    Химическая технология текстильных материалов /Кричевский Г.Е., Корчагин М.В., Сепахов А.В. - М.: Легпромбытиздат, 1985. - 640 с.

.        Химическая технология текстильных материалов /Феликс В. - М.: Легкая индустрия, 1965. - 487 с.

35.   Чайковская А.Е. Комплексная оценка качества текстильных материалов / [Чайковская, Л.В. Полищук,И.С. Галык и др.] - К.: Тэхника, 1989. - 254 с.

36.   Шкурка шлифовальная тканевая водостойкая. Технические условия ГОСТ 13344-79

37.   Энциклопедия полимеров. Т 2, Т 3 /Кабанов В.А. и др. - М.: Советская энциклопедия, 1974.

38.   Якість продукції. Оцінювання якості. Терміни та визначення: ДСТУ 2925-94.- К.: Держстандарт України, 1995.

39.    http://www.perchatkі.com.ua

.        http://www.xіmіcat.com

.        http://www.vsegost.com

Додаток А. Значення функції А від відносного прогину f0

f0

А

А

f0

А

f0

А

0,01 0,02 0,03 0,04 0,05 0,06 0,07 0,08 0,09 0,10 0,11 0,12 0,13 0,14 0,15 0,16 0,17 0,18 0,19 0,20 0,21 0,22 0,23 0,24 0,25

0,08 0,16 0,24 0,32 0,40 0,48 0,56 0,64 0,72 0,80 0,88 0,96 1,04 1,12 1,21 1,29 1,38 1,47 1,56 1,66 1,75 1,84 1,94 2,03 2,13

0,26 0,27 0,28 0,29 0,30 0,31 0,32 0,33 0,34 0,35 0,36 0,37 0,38 0,39 0,40 0,41 0,42 0,43 0,44 0,45 0,46 0,47 0,48 0,49 0,50

2,22 2,32 2,41 2,51 2,60 2,70 2,80 2,90 3,00 3,10 3,21 3,31 3,48 3,54 3,66 3,79 3,92 4,06 4,19 4,34 4,49 4,64 4,79 4,95 5,11

0,51 0,52 0,53 0,54 0,55 0,56 0,57 0,58 0,59 0,60 0,61 0,62 0,63 0,64 0,65 0,66 0,67 0,68 0,69 0,70 0,71 0,72 0,73 0,74 0,75

5,28 5,44 5,52 5,79 5,97 6,15 6,34 6,54 6,74 6,96 7,18 7,42 7,66 7,95 8,24 8,56 8,90 9,27 9,66 10,08 10,54 11,08 11,55 12,10 12,70

0,76 0,77 0,78 0,79 0,80 0,81 0,82 0,83 0,84 0,85 0,86 0,87 0,88 0,89 0,90 0,91 0,92 0,93 0,94 0,95 0,96 0,97 0,98 0,99

13,34 14,04 14,79 15,63 16,57 17,85 18.92 20,43 22,26 24,53 27,33 30,92 35,43 41,17 48,46 57,70 69,40 84,14 102,16 125,81 154,60 190,24 234,14 288,00


Додаток Б. Розрахунок коефіцієнтів рівняння регресії

ВЫВОД ИТОГОВ





Регрессионная статистика


Y1=A+BX1+CX2+DX1X2


Множественный R

0,960210286





R-квадрат

0,922003794





Нормированный R-квадрат

0,87520607





Стандартная ошибка

0,673295202





Наблюдения

9





Дисперсионный анализ





 

df

SS

MS

F

Значимость F

Регрессия

3

26,79416786

8,931389286

19,70189409

0,003363175

Остаток

5

2,266632143

0,453326429



Итого

8

29,0608

 

 

 

Регрессионная статистика


Y2=A+BX1+CX2+DX1X2


Множественный R

0,919051918





R-квадрат

0,844656428





Нормированный R-квадрат

0,751450284





Стандартная ошибка

0,90632693





Наблюдения

9





Дисперсионный анализ





 

df

SS

MS

F

Значимость F

Регрессия

3

22,33194637

7,443982124

9,062239858

0,018266267

Остаток

5

4,107142517

0,821428503



Итого

8

26,43908889

 

 

 

Источник: https://www.bibliofond.ru/detail.aspx?id=788232