Материал: Как на дубе Ю. Славницкий

Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв ім. І. Карабиця

ЦК «Хорове диригування»

Анотація На хоровий твір

«Как на дубе»

обр. Ю. Славницького

Виконала здобувач освіти

І курсу ЦК «Хорове диригування»

Левіна Анастасія

клас викладача

Олейнікова О.О.

Бахмут

2020

1. Загальні відомості про хоровий твір .

Автором обробки для хору є Юрій Михайлович Славницький (1925-2000р.р) – хоровий диригент, талановитий музикант, засновник дитячого хору Ленінградського Телебачення і Радіо. Стаж роботи з хором 33 роки ( 1988 – 1955). Закінчив Ленінградську консерваторію ім. М.А. Римського-Корсакова по класу хорове диригування професора Дмітрієвського. Працював викладачем диригування в хоровому коледжі ім. М.І.Глінки, місто Санкт-Петербург (з 13.09 1955 р. – по 01.09 1961 р.). З десятого класу пішов на фронт Великої Вітчизняної Війни, був нагороджений орденами і медалями. Головною справою його життя було створення ним в 1955 році дитячий хор радіо телебачення. Це був перший в Радянському союзі дитячий колектив, голос якого зазвучав у ефірі. Творча діяльність Юрія Михайловича цим не обмежувалась. У різні роки він був керівником дитячого хору Маріїнського театру, дитячого хору ДК ім.Першою П'ятирічки. З цим колективом він брав участь в авторських концертах улюбленого з дитинства композитора І.О. Дунаєвського. Славницький був головним хормейстером Михайлівського театру. Також Юрій Михайлович Славницький є автором багатьох перекладів народних пісень для дитячого, жіночого хору.

Інформації про рік видання хорового твору – не було знайдено.

Пісня «Как на дубе» – немає автора літературного тексту, так як вона народна.

2. Аналіз літературного тексту.

Зміст літературного тексту хорового твору:

Как на дубе на высоком, Над шумящею волной, Одиноко думал думу сокол Ясный молодой. “Что ты, сокол сизокрылый, Призадумавшись, сидишь, Что ты грустными очами В даль туманную глядишь? Буря воет, гром грохочет Свищет ветер и шумит Сокол борется с погодой Сокол борется с волной А-а-а А на утро было тихо Солнце ясное взошло – И волною близ утеса Тело сокола несло…

Порівняння літературного тексту з оригіналом:

Как на дубе на высоком, Над шумящею рекой, Одинокий думал думу Ясный сокол молодой. “Что ты, сокол сизокрылый, Призадумавшись, сидишь, Своими ясными очами В даль далекую глядишь? Или грустно, или скучно Тебе здесь в родном краю? Или нет тебе привета На родимом берегу?” Вновь поднялся ясный сокол, К синю морю полетел, На любимую сторонку Он последний раз глядел. Ночь прошла, настала утро… Солнце ясное взошло – А по морю легкой зыбью Тело сокола несло…

Автор змінював деякі слова для того щоб краще співпадало з мелодією.

Ідея - В даному творі розповідається про драму між суспільством і героєм. Він постає у творі незрозумілим і відкинутим, і тому він не йдучи на компроміс гине.

Музика повністю відповідає настрою і змісту тексту, передаючи різні його відтінки, завдяки насиченою динаміці. У пісні «Как на дубе» поєднуються різні можливості художньої виразності: милозвучність яскрава зображувальність і красива гармонізація.

Перший куплет є зачином, вступом, який показує нам атмосферу навколо, але герой відкривається тільки з боку.

Динаміка першого куплету тиха, спокійна, так як нема напруженої події .

Другий куплет розповідає нам про зміну в погоді, про боротьбу головного героя, сокола, з природними явищами.

Динаміка у третьому куплеті гучна , тому, що цей куплет є кульмінаційним. У третьому куплеті закінчується буря, і настає затишшя. Динаміка дуже спокійна.

3. Партитури запис хорового твору.

В обробці «Как на дубе» написано для однорідного жіночого хору. Виконується a cappella, трьохголосна. Характер пісні змінюється в кожному куплеті:

1 куплет – спокійний, неквапливий, сумний, з відтінком печалі, мелодичний, задумливий, розмірений.

2 куплет – йде повноцінний контраст між першим і другим куплетом. Якщо перший куплет був більш спокійний, то в другому з’являється напруга, мелодичний рух , боротьба сокола за існування.

Після паузи хор вступає на piano і повертається 1 темп ( як у першому куплеті).

Жанр твору «Как на дубе» – хорова лірика.

Форма: проста технічна репризна з доповненням.

Темп : Largo – широко, неквапливо.

Розмір: .

Лад: гармонічний мінор.

Основна тональність: d-moll.

Характеристика вступу: хор вступає із затакту, вступає на ріано.

Кульмінація всього твору знаходиться в вокалізі (з французької - голосний – це вправа, етюд або концертного; п'єса для голосу; виповнюється без тексту, на який-небудь голосний звук, найчастіше - на прикрите “А”.) , вона досягається шляхом збільшення динаміки всіх партій від mezzo piano до forte. Також зустрічаються темпові нюанси (з латинської Tempus - час – це швидкість виконання, в частоті чергування метри часткою Т визначає абсолютну швидкість виконання п'єси, на відміну від відносить, швидкості, пов'язаної з ритми співвідношеннями.) , такі як: rit., piu mosso, нота з крапкою динамічні (грецької Dynamis – сила- це сукупність явищ, пов'язаних з гучністю - силою звучання.), такі як: pianissimo, piano, mezzo forte , forte.

4. Музично-теоретичний аналіз.

Голосоведення- плавне, має скачки, у деяких тактах у сопрано і альтів різні тривалості в голосах ( підголосок)

• Фактура( латинської Factura - обробка, роблю – це сукупність засобів музичного викладу, утворює технічний склад творів. На відміну від форми, під розуміються одночасно (по вертикалі) розгортаються компоненти творів іноді замість терміна "Ф" вживають вирази: склад, будова, складання, викладення. Елементами фактури: мелодія, бас, акорди, фігурація, вид голосу, орнаментика, видержка звуки та інші. Фактура обумовлена ​​змістом твору, композиційними принципами , виразними і технічні. можливостями інструментів і голосів. Основні форми фактури музичного складу: моно-ною (одноголосний), поліфонічний, підголосочна, акордовий, гомофонічний; найчастіше застосовуються змішані види цих складів фактура хорових творів визначається, крім загальномузтчних вимог, специфікою хорових партій (діапазоном, теситурою), можливостями їх поєднань, голосоведенням.): гармонічна.

• Ладовий план – d-moll (перехід в гармонійний мінор) .

Починаючи з четвертого такту: T53 T5 Б6

• Розмір: – простий.

Особливість ритмічного малюнка в хоровій частині партитури це «Пунктирний ритм» нота з крапкою :

Пунктирний ритм (латинської punc-tum - точка) – це ритм, заснований на чергуванні довгою і коротшою ноти; в запису довга нота зазвичай зображується нотою з точкою (або з двома і більше точками). Часто застосовується в маршах і взагалі в музиці героїчного, урочистого характеру, в танцювальних п'єсах і іноді вокальних виконання.:

Агогіка (грецької agoge - рух) – це один із засобів виразності музичного виконання, що полягає в короткочасних відхиленнях від рівного темпу і суворого ритму, за умови їх збереження в цілому. Агогіка має свої закономірності. Наприклад прагнення до кульмінації може супроводжуватися прискоренням або, навпаки, розширенням темпу Прискорення повинно, як правило, врівноважуватися подальшим уповільненням. Найбільш значить, звуки, важливі за змістом слова можуть підкреслюватися деяких «Відтягуванням» (агогічний акцент), а так звані слабкі закінчення за цей рахунок скорочуватися).

тенуто (італійській Tenere - тримати) - витримано, точно по тривалості і рівно по силі. Графічно зображується рискою над або під нотою. Тенуто – своєрідне виділення (не акцентуючи) звуку чи стилю в тексті, значного за змістом; нерідко вживається при хорових виконаннях.):

У другому куплеті вказано «більш рухливо». Використовується тільки у другому куплеті тому, що йде най напруженіша частина в усьому творі. Настає пік і в літературному тексті і в самій мелодії.

У кінці rit (друга сторінка п’ята аколада затакт до другого такту) та декілька fermat (італійської зупинка – це знак продовження звуку (акорду) або паузи на невизначений, підказане музичним почуттям виконавця, час. Одне з висловить, значень фермат - в припиненні мет-річ. течії п'єси, однак зустрічається іноді раптова фермата не знімає повністю відчуття темпу.). Якщо у нашому творі є фермата, а ми знаємо що фермата просто так не ставиться, тому її потрібно якось підготовити для цього у нас попереду стоїть знак rit.

• Темп: largo, з другого куплету починається співатись, швидше ( з рухом), у третьому куплеті – темп повертається у первісний. Кінцівка сповільнюється.

5. Вокально-хоровий аналіз.

Діапазон хорових партій і всього хору.

Діапазон твору: а - f²

Склад хору: середній; його класифікація: навчальний

- Перша партія (голос) сопрано 1- d¹-f², провідна партія.

Друга партія ( голос) сопрано 2 –c¹-d² , другорядна.

Третя партія (альт ) –a-d²

- Роль різних партій: перше сопрано виконує роль мелодії, друге сопрано та альти – гармонічна підтримка.

- Теситурні умови хорових партій – близькі, зручні.

- Ансамбль гармонічний, співається а капела.

- Розподіл основного тематичного матеріалу між партіями хору, сольними голосами і інструментальним супроводом:

На першому місці за складністю йде партія перших сопран тому, що є не зручні скачки такі як кварта (перша сторінка, друга аколада,затакт до другого такту), квінта ( перша сторінка, друга аколада, останній такт ), октава ( перша сторінка, третя аколада, третій такт), секста (друга сторінка, перша аколада, третій такт ).

На другому місті це партія альтов ускладнена: квартами (перша сторінка, друга аколада, затакт до другого такту), квінтами ( перша сторінка, друга аколада, початок третього такту).

На третьому місці партія других сопран. Складність в цій партії малі секунди (перший аркуш, перша аколада, третій такт), кварта ( перший аркуш, друга аколада, затакт до другого такту).

• Інтонаційні труднощі в хоровому виконанні можуть бути пов'язані з особливостями мелодійного рельєфу хорових партій. Особливу увагу слід звернути на позиційну рівність у виконанні висхідних і низхідних мелодійних стрибків, захоплюючих звуки різних регістрів. Інтонаційні труднощі подібного роду долаються в процесі «оспівування» твору. Хорове виконання неможливо без активного співочого дихання, за допомогою якого долаються не тільки вокальні труднощі, а й труднощі ладу.

- Музичне фразування в зв’язку з фразою літературного тексту: особливість літературного тексту полягає у тому що слова у пісні вимовляються чітко з дикцією. Характер звуку зосереджений, грізний, широкий, спокійний, схвильований.

- Особливості співочого дихання – ланцюгове.

- Спосіб виведення звуку: legato.

6.Виконавчий план досліджуваного твору.

Характеристика диригентських жестів

Характер диригентського жесту в значній мірі залежить від характеру і темпу

музики. В хоровому творі «Как на дубе» присутні такі характери: співучо, зручно, сумно, м’яко, слізно, жалібно; темп Largo. У ньому повинні бути присутні такі властивості, як сила, пластичність, розмах, темп. Всі ці властивості мають, однак, відносні показники. Так, сила і темп рухів гнучко

йдуть за характером музики. Наприклад, при прискоренні темпу твору амплітуда рухів руки поступово зменшується, а при уповільненні - збільшується. Збільшення амплітуди руху і «ваги» руки природно також для передачі посилення звучності, а зменшення обсягу жесту природно при diminuendo.

Пам'ятаючи про те, що в диригуванні беруть участь всі частини руки: і кисть, і плече, і передпліччя, - диригент при прискоренні темпу переходить від руху всією рукою до кистьового руху. Відповідно при розширенні темпу відбувається зворотній процес.

Кисть - це найбільш виразна частина диригентського апарату. Кистям рук доступна передача будь-якого штриха, від legato до staccato і marcato. Для передачі сильніших жестів необхідно підключати передпліччя.

У повільній, спокійній музиці рух руки має бути безперервним, але з ясним

відчуттям «точки». В іншому випадку жест стає пасивним і аморфним.

Велике значення для характеру жесту має форма кисті. Вона, як правило,

видозмінюється в залежності від характеру штриха виконуваного твору. При диригуванні спокійної, плавної музики зазвичай використовується округла, «куполообразная» кисть.