Материал: Конспект лекцій 5 (Технології цифрової фотограмметрії)

вхідні цифрові знімки

Рис.13. Принцип формування цифрового фотоплану

Формування цифрового фотоплану в межах кожної з цих ділянок виконується аналогічно процесу формування цифрового ортофотознімка.

Визначення координат X,Y вузлів полілінії в системі координат цифрового фотоплану за значеннями координат xc,yc їх зображень в системі координат цифрового зображення знімка виконується методом наближень наступним чином.

За координатами xc,yc зображення вузла розраховуються координати x,y

зображення вузла в системі координат знімка.

У випадку, якщо при внутрішньому орієнтуванні цифрового знімка використовувались афінні перетворення, ці розрахунки виконуються за формулами:

Далі розраховують значення координат X,Y вузла в системі координат цифрового фотоплану за формулами:

Y A y y0 Z f

В першому наближенні значення висоти вузла приймають рівною середньому значенню висот точок цифрової моделі рельефу Z1.

За розрахованими значеннями X1,Y1 по цифровій моделі рельєфу методом білінійної інтерполяції визначають уточнене значення висоти вузла Z2 ,і за ним - уточнене значення координат вузла X2,Y2. За цими координатами, в свою чергу, визначають нове значення висоти вузла Z3.

Розрахунок продовжують до тих пір, поки різниці значень координат X та Y вузла в наближеннях не будуть перевищувати встановленого допуску. Можливий варіант, в якому контролюється різниця висот точок вузла в наближеннях.

Процес визначення координат X,Y вузлів полілінії методом наближень представлено на рис.14.

Рис.14.

Оцінка точності цифрових трансформованих фотознімків і фотопланів

Створені в результаті цифрового трансформування знімків цифрові зображення місцевості за точністю повинні відповідати вимогам, що висуваються нормативними документами, якщо фотоплани призначені для створення кадастрових і топографічних карт (планів) чи технічного завдання на виконання робіт, якщо фотоплани створюються для вирішення інших задач.

Контроль створених трансформованих фотознімків і фотопланів виконують за розходженнями значень координат контрольних точок, виміряних на цифровому плані і координат цих точок, визначених геодезичними методами чи в результаті побудови мережі просторової фототріангуляції.

В якості контрольних точок вибираються тільки точки, розташовані безпосередньо на земній поверхні, так як зображення об’єктів місцевості над поверхнею землі (дахи, мости і т.п.) мають на фотопланах спотворення.

Контроль фотопланів виконується також за розходженнями однойменних контурів вздовж лінії порізу (граничної лінії) суміжних трансформованих знімків. У випадку, коли трансформовані фотознімки і фотоплани використовуватимуться для створення

топографічних і кадастрових карт чи планів, розходження в плані положення контрольних точок не повинні перевищувати величини 0.5 мм в масштабі створюваної карти (плану), а розходження однойменних контурів на граничній лінії - величини 0.7 мм.

При цифровому трансформуванні знімків з метою контролю точності визначеня елементів орієнтування вихідних знімків і точності побудови цифрової моделі рельефу місцевості, перед формуванням цифрових трансформованих зображень виконують апріорну оцінку їх точності.

Апріорна оцінка точності виконується за контрольними точками шляхом порівнянння значень їх істинних планових координат і значень координат розрахункового положення зображення контрольної точки на трансформованому зображенні.

Визначення планових координат розрахункового положення зображення контрольної точки виконується за значеннями координат зображень контрольних точок на вихідних знімках, значениями елементів внутрішнього і зовнішнього орієнтування знімків, параметрами внутрішнього орієнтування знімка в системі координат цифрового зображення з використанням цифрової моделі рельефу. При цьому використовується алгоритм, аналогічний алгоритму визначення координат кутів граничної лінії на фотоплані.

При визначенні координат в якості початкового наближення, використовується висота контрольної точки, значення якої було визначене в результаті геодезичних чи фотограмметричних побудов.

Проведенння апріорної оцінки точності дозволяє проконтролювати якість фотограмметричних робіт, виконуваних для забезпечення процесу цифрового трансформування і при необхідності повторити ці процеси.