Відкриті уроки. Ця форма методичної роботи дає можливість показати особливості використання вчителем форм, методів і прийомів роботи на уроці, розв’язання окремих педагогічних проблем (здійснення навчальної роботи на уроці, реалізація індивідуального і диференційованого підходу до учнів, активізація пізнавальної діяльності школярів і ін.).
Відкриті уроки — це спеціально підготовлені уроки, які проводять як учителі-методисти, старші вчителі, так і молоді вчителі. «Це не просто методично правильно проведене заняття, а своєрідний взірець з виразним почерком вчителя-майстра, наочно втіленими сучасними прийомами навчання» (Савченко О. Я. Урок у початкових класах. – К. : Освіта, 1993. – С. 110).
Спостереження відкритих уроків допомагає заглянути в творчу лабораторію вчителя.
Методичні оперативки. Завдання методичних оперативок (оперативних нарад) – підвищення наукового рівня педагогічної роботи, попередження можливих помилок, виправлення допущених недоліків в роботі. Змістом їх роботи є ознайомлення вчителів з новими досягненнями в педагогіці, психології, методиках викладання, з передовим педагогічним досвідом, з новими наказами, методичними листами Міністерства освіти, з результатами перевірки стосовно дотримання в школі єдиного мовного режиму, ведення класних журналів і ін.
Методичні оперативки не повинні займати багато часу. Вони можуть проводитися до уроків, на великих перервах, між змінами, після уроків як з усіма вчителями школи, так і з окремими групами вчителів (з учителями початкових класів; з учителями, які працюють у 5-11 класах; у випускних класах; з класними керівниками 5-11 класів і ін.).
Окремі питання методичних оперативок передбачаються в річному плані роботи школи, в планах роботи методичних об’єднань. Наприклад, тематика методичних оперативок на рік може бути такою: «Формування в учнів прийомів розумової діяльності», «Методика проведення індивідуальних занять», «Дотримання єдиного мовного режиму в школі», «Формування в учнів інтересу до знань».
На методичні оперативки виносяться питання, які не можливо передбачити заздалегідь, з якими потрібно оперативно ознайомити вчителів: цікава стаття в педагогічному журналі, новий наказ Міністерства освіти чи управління освіти, відділу освіти, новий методичний прийом чи наочний посібник, який заслуговує на увагу. Періодичність проведення методичних оперативок диктується практичною необхідністю. Проводить їх, в основному, заступник директора з навчально-виховної роботи.
Методична рада школи. У великих школах утворюється методична рада, яка координує всю методичну роботу, що ведеться в школі. До складу методичної ради входять керівники шкільних методоб’єднань, шкіл передового педагогічного досвіду, творчих груп, найбільш досвідчені вчителі, вчителі-новатори. Склад методичної ради затверджує педагогічна рада школи, а очолює її роботу заступник директора з навчально-виховної роботи.
У зміст роботи методичної ради школи входить: 1) визначення основних напрямків діяльності предметних методоб’єднань, методоб’єднань учителів початкових класів, класних керівників, шкіл передового педагогічного досвіду, творчих груп; 2) організація і проведення педагогічних читань, розробка тематики виступів на них, рецензування доповідей, розробка проекту рекомендацій педагогічних читань; 3) вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду, досягнень психолого-педагогічної науки в практику роботи школи; 4) розробка тематики і програм семінарів, практикумів для педагогічних працівників; 5) випуск методичних бюлетенів про передовий педагогічний досвід, про новини педагогічної і методичної літератури; 6) проведення консультацій для молодих учителів, учителів, які одержали рекомендації за наслідками атестації; 7) організація роботи методичного кабінету школи; розробка проблеми, над якою працює школа.
План роботи методичної ради голова погоджує з директором школи.
Експериментальний педагогічний майданчик. Наказом Міністерства освіти від 16 грудня 1993 р. № 451 затверджено «Положення про експериментальний педагогічний майданчик». Мета створення експериментального педагогічного майданчика – це реалізація соціально-педагогічних ініціатив, спрямованих на оновлення змісту освіти, впровадження принципово-нових технологій у практику закладів освіти. Автором таких ініціатив може бути будь-яка особа, а також заклад освіти, установа, кооператив, громадська організація тощо.
Для створення майданчика автор ініціативи оформляє заяву, в якій відображає основні ідеї експерименту, умови його проведення; очікувані результати; план програми дослідження; характер і межі змін в існуючій практиці освіти; попередні розрахунки матеріально-технічного, економічного, кадрового і наукового забезпечення експерименту.
Рішення про відкриття майданчика приймається експертною комісією після проходження спеціальної експертизи, в ході якої визначається відповідність ініціативи меті розвитку освіти.
Рада(комітет) майданчика в своїй діяльності керуються Конституцією України, Законом України «Про освіту», іншими законодавчими та нормативними актами.
Положенням визначено пріоритетні напрями діяльності майданчика: випробування нових концепцій освіти і виховання; впровадження нового змісту освіти (навчальних планів, програм, нових підручників); розроблення і експериментальна перевірка результативності державного компоненту змісту освіти; створення нових моделей навчальної діяльності; розроблення нових методів і засобів виховання учнів; створення нових схем управлінської діяльності, спрямованих на розвиток освіти.
Підсумки діяльності експериментального педагогічного майданчика оформляються у письмовій формі і подаються до відповідного органу державного управління освітою, який видає їх у вигляді методичних рекомендацій, листів чи інших документів.
Мікрогрупа — це колективна форма методичної роботи, до складу якої входять люди, об’єднані виключно на добровільній основі, і критерієм такого об’єднання є їх психологічна сумісність, інтерес до однієї педагогічної проблеми. Такі групи утворюються тоді, коли потрібно освоїти певну концепцію, теорію, методику. Спочатку кожний член групи самостійно вивчає теоретичний матеріал, потім обговорюють його колективно, доповнюють, коригують, реалізують дану ідею у практиці своєї роботи. Освоївши нову ідею, мікрогрупа розпадається.
Ініціативні групи. Вони утворюються на час проведення великих методичних заходів (педагогічної ради, педагогічних читань, конференцій тощо). Зміст роботи ініціативної групи педагогів полягає у вивченні стану конкретної проблеми навчально-виховної та методичної роботи, узагальненні думок та виробленні рекомендацій, підготовці проекту рішень, а в ході проведення самих заходів — в організації дискусії.
Мозковий штурм, методичний ринг. Вони організовуються з метою термінового розв’язання складної навчально-методичної проблеми. Особливістю його є максимальна концентрація уваги педагогів на даній проблемі, активна участь всіх учасників в її обговоренні.
Методичний фестиваль – це колективна форма пропаганди передового педагогічного досвіду, це разовий багатоплановий захід, сценарій якого залежить від мети проведення, рівня підготовленості педагогічних та методичних працівників.
Педагогічний КВК. Він проводиться за традиційним сценарієм на педагогічну тематику, сприяє активізації масових і індивідуальних форм методичної роботи, особливо в період підготовчої роботи.
Методичний кабінет школи. Важливу роль в підвищенні загального, фахового і методичного рівня вчителів відіграє шкільний методичний кабінет. Основними завданнями методичного кабінету є: надання практичної допомоги вчителям, вихователям, класним керівникам у формуванні їх педагогічної майстерності; координація методичної роботи в школі; пропаганда досягнень психолого-педагогічної науки і передового педагогічного досвіду роботи вчителів і педагогічних колективів.
Керівництво роботою шкільного методичного кабінету може здійснювати рада кабінету, обрана з числа вчителів-методистів, досвідчених вчителів, яка працює під керівництвом заступника директора школи з навчально-виховної роботи. Рада методичного кабінету організовує роботу для стажування молодих учителів, координує діяльність методичних об’єднань школи, допомагає вчителям у проведенні методичних заходів, організовує і проводить виставку нових наочних посібників, знайомить учителів з новинками психолого-педагогічної літератури, з передовим педагогічним досвідом тощо.
У шкільному методичному кабінеті зосереджено такі матеріали: документація шкільних, міжшкільних методоб’єднань, зразки кращих конспектів уроків, сценаріїв виховних заходів (бесід, диспутів, вечорів, КВК), планування виховної роботи, матеріали передового педагогічного досвіду, творчі звіти вчителів, накази Міністерства освіти, управління освіти, відділу освіти, методичні рекомендації, педагогічні журнали і газети, методична література, тексти доповідей, прочитаних на засіданнях методоб’єднань, педагогічних читаннях, конференціях, зразки дидактичного матеріалу, наочних посібників, шкільної документації.
На допомогу вчителям у методкабінеті створюють анотований тематичний каталог наявної літератури, підручників, посібників, картотеку журнальних і газетних статей, періодично організовують педагогічні виставки з актуальних питань навчально-виховного процесу, наприклад, «Нетрадиційні форми організації навчальних занять в школі», «Диференційований підхід до учнів», «Реалізація міжпредметних зв’язків на уроках».
На змінних стендах розміщують цікаві статті з педагогічних та фахових методичних журналів, нові педагогічні книги, цікаві посібники, методичні рекомендації, накази Міністерства освіти, адреси і провідні ідеї передового педагогічного досвіду країни, області, району, новинки педагогічної науки, рекомендації вчителям-предметникам, вчителям початкових класів, вихователям груп продовженого дня, класним керівникам щодо ознайомлення з журнальними статтями, психолого-педагогічною літературою.