Статья: Макроекономічні проблеми торговельних відносин України з ЄС і нагальні завдання економічної політики

Макроекономічні проблеми торговельних відносин України з ЄС і нагальні завдання економічної політики

Макроекономічні проблеми торговельних відносин України з ЄС і нагальні завдання економічної політики

Богдан Тетяна Петрівна, доктор економічних наук

Анотація

ринок національний експортний інтеграція

Обґрунтовано перспективність ринку ЄС як драйвера зростання української економіки і визначено ризики погіршення структури національної економіки в умовах поглиблення інтеграції з ЄС. Доведено залежність експортної виручки України від рівня світових цін на сировину, отримано кількісні оцінки впливу глобальних валютно-курсових і цінових чинників на обсяги товарного експорту України. Наголошено на неможливості суттєвого підвищення добробуту населення при закріпленні курсу на сировинну спеціалізацію України. Підтверджено та оцінено взаємозв’язки між показниками економічного зростання у країнах ЄС і темпами приросту українського експорту до ЄС. Обґрунтовано низку заходів торговельної, промислової та фінансової політики держави для диверсифікації структури національного експорту і здобуття реальних економічних переваг у процесі асоціації України з ЄС.

Ключові слова: структура експорту, експортна виручка, світові ціни, модернізація промисловості.

Annotation

The author highlights the advantages of exporting to the EU that may drive economic growth in Ukraine, as well as the risks of national exports structure deterioration in course of deepening Ukraine’s integration into the EU. She reveals the relations between export revenues in Ukraine and world commodity prices; she also estimates the effects of global exchange rates movements and commodity prices fluctuations on commodity exports of Ukraine. Objective impossibility to enhance welfare of Ukraine’s population while maintaining the commodity specialization of the national economy is emphasized. The author confirms and estimates the relations between economic growth rates in the EU and rates of increase of Ukraine’s export to the EU. She draws trade, industrial and financial policies recommendations, targeted at diversification of the national export structure, and obtaining significant economic benefits in the process of Ukraine’s association with the EU.

Keywords: export structure, export revenue, world prices, industry modernization.

З 2016 р. вступає в дію економічна частина Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, а також повністю у двосторонньому форматі запрацює поглиблена та все- охоплююча зона вільної торгівлі. Зона вільної торгівлі передбачає створення умов для вільного переміщення товарів, послуг і капіталів між Україною та ЄС. Стратегічна мета Угоди про асоціацію полягає в посиленні інвестиційного і торговельного співробітництва між Україною та ЄС, а також наближенні національної економіки до принципів і стандартів функціонування внутрішнього ринку ЄС.

Усунення бар’єрів для зовнішньої торгівлі, гармонізація регуляторних режимів і вдосконалення ринкових інститутів під час імплементації Угоди про асоціацію можуть стати потужними драйверами зростання української економіки. Місткий і диверсифікований ринок ЄС створює значні потенційні можливості для експортерів України. Адже ЄС - масштабне і диверсифіко- ване об’єднання, що налічує 28 держав і 500 млн жителів. Сумарний ВВП країн - членів ЄС становить близько 13 трлн євро, тоді як сумарний ВВП 10 країн СНД - 2 трлн євро [1].

Однак низький рівень конкурентоспроможності українських виробників у багатьох галузях промисловості та переважання в структурі вітчизняного експорту сировинних і напівсировинних товарів можуть істотно знизити економічні переваги від поглиблення інтеграції України з ЄС.

Істотною перешкодою для збалансованої і динамічної інтеграції України до європейського економічного простору є закріплення за нашою країною ролі постачальника сировинної продукції на світовий ринок в умовах низького рівня національної конкурентоспроможності. У І півріччі 2015 р. продовольчі товари та сировина для їх виробництва, мінеральні продукти, чорні й кольорові метали та вироби з них у структурі експорту товарів з України становили 74,4 %. Проблема структурних дис- балансів ускладнюється тим, що продукція з високою часткою доданої вартості в значних обсягах експортувалася на російський ринок. 55-58 % товарного експорту України за групою «Машини, устаткування, транспортні засоби та прилади» реалізується у Росії. Нині машинобудівна продукція на ринках країн поза межами СНД здебільшого є неконкурентоспроможною.

У таблиці 1 наведено дані щодо абсолютних обсягів та структури українського експорту товарів до ЄС. У І півріччі 2015 р. експорт продовольчих товарів і сировини для їх виробництва, мінеральних продуктів, чорних та кольорових металів і виробів з них становив 78 % у структурі товарного експорту України до ЄС. При цьому на машини та устаткування, транспортні засоби, прилади припадало лише 5,3 % загального експорту до ЄС.

Таблиця 1. Товарний експорт України до ЄС згідно з КПБ6)

*Дані Державної служби статистики і Національного банку України

Проблемними питаннями в означеному контексті є залежність динаміки українського ВВП та експортної виручки від рівня світових цін на сировину, а також незначна доходність експортних операцій в умовах дії довгострокового тренду щодо зниження реальних цін на сировинну продукцію.

Для дослідження взаємозв’язків між обсягами експортної виручки України і рівнем світових цін було використано дані ЮНКТАД - Комісії ООН, що здійснює моніторинг цін вільного ринку, або біржових цін, на основні групи сировинних товарів на міжнародних ринках (unctadstat.unctad.org). ЮНКТАД обчислює індекси поточних цін у доларах США відносно 2000 р. [2]. З огляду на структуру українського експорту для емпіричного дослідження було використано три індекси ЮНКТАД, які охоплюють: 1) усі сировинні товари, 2) продовольчі товари, 3) мінерали, руди й метали.

На рис. 1 відображено траєкторію трьох цінових індексів упродовж 20002015 років. Рисунок демонструє загалом висхідний тренд номінальних доларових цін, починаючи з 2000 року. Однак ІІ квартал 2008 р. і І квартал 2011 р. стали поворотними точками для зламу позитивних тенденцій. На кінець 2015 року агрегований індекс цін на сировинні товари у поточних доларах США на 42 % був меншим відносно І кварталу 2011 року, індекс цін на продовольчі товари - на 32 %, а індекс цін на мінерали, руди і метали - на 53 %.

Рис. 1. Індекс світових цін на сировинні товари у доларах США за кварталами у 2000-2015 рр.

У період «фінансіалізації» сировинних ринків почав спостерігатися високий ступінь кореляції між цінами на сировинні товари, цінами на фінансові активи і валютними курсами на глобальних ринках, що пояснюється спекулятивною активністю інвесторів та вільним перетоком капіталів між фінансовими й товарними ринками. Так, одним із чинників зниження світових цін на сировину в період 2011-2015 рр. стало зміцнення курсової позиції долара до основних світових валют.

На початку 2000-х років на ринок сировинних ф’ючерсів увійшла група фінансових інвесторів, які розглядали сировину як інвестиційну альтернативу таким класичним активам, як акції, облігації, нерухомість. Вони відкривали позиції на сировину, ґрунтуючись на оцінках доходності/ризикованості сумарного портфеля активів.

Нові гравці на світових товарних ринках - інвестиційні, пенсійні фонди, хедж-фонди, а також фонди суверенного добробуту - активізували сегмент ф’ю- черсів і опціонів на ринку сировинних товарів [3]. Таким чином, поширення спекулятивних операцій на ринках сировинних товарів та використання долара для фінансування спекуляцій "carry- trade" призводить до того, що знецінення долара США щодо основних світових валют підвищує попит на альтернативні активи (у т.ч. сировинні товари), а зміцнення позицій долара на валютному ринку стає причиною відпливу фінансового капіталу з ринку сировинних товарів. Зазначені курсові коливання відповідним чином позначалися на рівні сировинних цін на міжнародних ринках.

За умов домінування в структурі національного експорту сільськогосподарської і металопродукції зміни світових цін на сировинні товари неминуче впливають на обсяги експортної виручки України. А враховуючи, що між динамікою обмінного курсу долара до основних світових валют та рівнем цін на сировинні товари існує тісний кореляційний зв’язок, обсяги експорту України залежать і від курсових коливань долара на світовому валютному ринку. Феномен залежності темпів економічного зростання та валютних надходжень на ринки, що формуються, від обмінного курсу долара США, на світових ринках виявляється як у глобальному масштабі (див. детально [4]), так і у випадку України.

Дані рис. 2 свідчать, що в Україні простежується чіткий взаємозв’язок між вартісними обсягами експорту й динамікою світових цін на сировинні товари: підвищення цін супроводжується збільшенням експортної виручки, а зниження цін - скороченням надходжень від експорту.

Рис. 2. Динаміка цін на сировинні товари і квартальна експортна виручка

Динамічні ряди цінових індексів на сировину та експортної виручки України мають тісний ступінь кореляційного зв’язку. Як свідчать дані таблиці 2, значення коефіцієнтів парної кореляції приросту світових цін на сировину й обсягів експортної виручки України за квартал коливаються від 0,91 до 0,95.

Коефіцієнти парної кореляції обмінного курсу долара США (до СПЗ і євро) та експортної виручки України також свідчать про високий ступінь кореляційного зв’язку. Значення цих коефіцієнтів змінюються від 0,83 до 0,87 (таблиця 3). Тобто зміцнення курсової позиції долара до євро і СПЗ стає чинником зменшення експортної виручки України внаслідок негативного впливу на рівень світових цін на сировину. Хоча варто зазначити, що в період 2014-2015 рр. цей чинник не був домінуючим у процесі зовнішньоекономічної діяльності України, адже значний вплив на обсяги українського експорту мало руйнування виробничої бази на сході країни та блокування експорту урядом країни-агресора.

Таблиця 2. Коефіцієнти парної кореляції цінових індексів на сировину та експортної виручки України

Джерело: розрахунки автора за даними ЮНКТАД і НБУ.

Таблиця 3 Коефіцієнти парної кореляції обмінного курсу долара США та експортної виручки України

Джерело: розрахунки автора за даними ОЕСР і НБУ.

На рис. 3 наведено дані щодо квартальної експортної виручки України як функції кумулятивного індексу світових цін на сировинні товари. Оцінювання за методом еластичності дає такі результати: наслідком зростання світових цін на сировинні товари на 1 % є збільшення квартального обсягу експортної виручки України приблизно на 65 млн дол., відповідно, падіння світових цін призводить до зменшення вартісного обсягу експорту товарів у такій само пропорції.

Індекс світових цін на сировинні товари, % до 2000 року

Рис. 3. Залежність експортної виручки України (в млрд дол.) від динаміки світових цін на сировинні товари (% до 2000 р.)

У процесі дослідження виявлено також залежність вартісного обсягу експорту з України (в млрд дол.) від динаміки світових цін на руди й метали. Функція апроксимації такої залежності - у=0,081*лА⁹°² - має досить високе значення коефіцієнта детермінації - 0,89. На основі оціненого регресійного рівняння можемо зробити такий висновок: наслідком зростання світових цін на руди і метали на 1 % є збільшення квартального обсягу експорту товарів з України приблизно на 43 млн дол., відповідно, зниження світових цін стає чинником зменшення експортних надходжень.

Під час емпіричного оцінювання впливу динамічних змін на глобальному ринку сировинних товарів на обсяги українського експорту було отримано такі результати:

•           зменшення за 2014 р. агреговано- го індексу світових цін на сировинні товари на 17,5 % відносно 2000 р. означало зниження доларових цін на сировинні товари на 7 % у річному вимірі; такі цінові зрушення призвели до зменшення річного обсягу експорту товарів з України на 4,8 млрд дол. США;

•           триваюче зниження агрегованого індексу світових цін на сировинні товари у 2015 р. (на 18,5 % у річному вимірі) стало чинником скорочення річного експорту товарів з України на 11,6 млрд дол. США.

Здійснене емпіричне дослідження продемонструвало високу чутливістьвартісних обсягів експорту від процесів на світовому ринку сировинних товарів. Отримані оцінки втрати експортної виручки України за 2014р., зумовленої несприятливими ціновими процесами на світових товарних ринках, коливаються від 4,8 до 5,5 млрд дол. США. За 2015 р. оцінки втрати експортної виручки, за різними моделями, становлять від 11,6 до 12,2 млрд дол. США.

Оскільки експорт товарів є складовою ВВП за виробничим методом, то світові ціни на продукцію українського експорту мають впливати не лише на вартісні обсяги експорту, а й на темпи зростання ВВП країни. У процесі дослідження ми спробували оцінити залежність квартальних темпів зростання реального ВВП в Україні від квартального приросту світових цін на сировинні товари. Зв’язок між зазначеними показниками виявився нестійким (Л2 = 0,21), однак лінія апроксимації була зростаючою, що свідчить про здебільшого позитивний вплив підвищення світових цін на сировину на темпи зростання реального ВВП в Україні, а також про переважно негативний вплив зниження світових цін.