Курсовая работа (т): Оранізація технічного обслуговування і ремонту автомобілів підприємства

Розподілення трудомісткості робіт, які виконують під час проведення ТО-1 приведено в таблиці 2.9, ТО-2, СО приведено в таблиці 2.10, а поточного ремонту в таблиці 2.11.

Розрахунок виробничої програми з технічного обслуговування та ремонту автомобілів робиться за допомогою пакета програми "ЕДМА".

Розрахункова частина пакета побудована на базі табличного процесора Місrosoft Ехсеl.

Системні вимоги пакета: Реntium-100; 16 Мб RАМ; 3 Мб HDD.

Вихідні дані для розрахунків:

-        кількість дорожніх машин у типорозмірній групі;

-        коефіцієнт використання машини за часом;

-        кількість автомобілів визначеної модифікації;

-        добовий пробіг автомобілів;

         коефіцієнт змінності;

.3 Визначення кількості постів у пункту технічного обслуговування

де Тпост.то - трудомісткість постових робіт при технічному обслуговуванню, визначаємо за формулою

Т пост.то = Тпост - 1 + Тпост - 2

де Тпост_1; Тпост_2 - трудомісткість постових робіт при виконанні відповідно ТО-1 і ТО-2

Фпост - річний фонд часу поста визначаємо за формулою

Др = 189 днів;

tзм - тривалість зміни, tзм = 8 год;

qзм - коефіцієнт змінності, qзм = 1,85

т - число робочих, які одночасно приймають участь в обслуговуванні на одному посту, m = 3 чол.

Тоді

Тпост.то = 9342 + 7893 = 17235 люд.год

Фпост = 18981,854 = 1189 годин

приймаємо Хп = 2

Число постів для проведення поточного ремонту визначаємо згідно з формулою

де Тпост.пр. - трудомісткість постових робіт при поточному ремонті

Фпост - річний фонд часу поста.

Тоді

приймаємо Хп = 4

1.4 Визначення кількості виробничих робочих зони ТО

Кількість виробничих робочих для зони ТО визначаємо за річною трудомісткістю робіт.

Технологічно необхідну кількість робочих визначаємо згідно з формулою

 люд

де Т- річний об'єм робіт, люд. год.;

Фнр - річний номінальний фонд робочого місця. Визначений з урахуванням кількості робочих днів і тривалості зміни, для однозмінної роботи, Фнр = 2070 год.

Тоді

=30 чол

приймаємо Рт = 30 чол.

Штатну кількість робочих визначаємо згідно з формулою

де Фе.р - дійсний або ефективний річний фонд робочого часу.

Визначений з урахуванням тривалості відпустки та інших поважних причин, Фер = 1860 год.

Тоді

 = 34 чол.

Кількість виробничих робочих окремих ділянок виробничого корпусу визначаємо згідно з річною трудомісткістю робіт кожної ділянки.

Технологічно-необхідну та штатну кількість робочих визначаємо згідно з формулами та розрахунки зводимо до таблиці.

Таблиця 1.1- Кількість робочих

1.5 Визначення кількості та номенклатури технологічного обладнання пункту ТО та поточного ремонту

Номенклатура та кількість технологічного обладнання визначаємо з урахуванням необхідності даного технологічного процесу.

Під час вибору та складання переліку обладнання були використані табелі оснащення, технічна документація з технічного обслуговування та ремонту автомобілів і їх складальних одиниць, каталоги, різні довідники ремонтного обладнання.

Таблиця 1.2 - Відомість технологічного обладнання

1.6 Розрахунок площі дільниці

Площу дільниці орієнтовано визначають з урахуванням прощі, яку займає обладнання у плані

де К0 - коефіцієнт щільності розташування постів, який ураховує робочі місця, проходи, проїзди у зоні ремонту;

Sоб. - сумарна проща обладнання, яке знаходиться у зоні робочих постів.

Sтоіп = 4,512,3 = 55,35 м2

Приймаємо 55 м2

Витрати силової енергії визначаю залежно від установленої потужності обладнання дільниці:

, кВт

де - коефіцієнт переробки норм,  = 1,2 1,4

Ті - річна трудомісткість робіт на і-ій дільниці, люд.год.

 = 9 кВт

Витрати силової енергії за рік визначаємо за формулою

, кВт

де НД - потужність обладнання дільниці;

ФДО - дійсний річний фонд часу обладнання, (таблиця 2.10);

КП - коефіцієнт попиту, КП = 0,40,6;

КН - коефіцієнт навантаження, КН = 0,70,8.

кВт

Витрати електроенергії на освітлення за рік

 кВт (2.20)

де f - потужність освітлювального навантаження, Вт/м2;

Для дільниць дефектної, слюсарно-механічної, інструментальної

f = 2530 Вт/м2;

-        для дільниць ремонту агрегатів електрообладнання, приладів живлення фарбувальної; лабораторій; адміністративних приміщень

f = 2025 Вт/м2;

         для інших дільниць f = 1416 Вт/м2;

         для складів, побутовок f = 68 Вт/м2.

S - площа дільниці;

Т0 - кількість годин освітлювального навантаження за рік (2200 годин при двозмінній роботі);

КП - коефіцієнт попиту, КП = 0,8.

кВт

2. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Виробнича санітарія

Територія підприємства та розташовані на ній будівлі, споруди, площі для сховища техніки повинні задовольняти вимогам санітарних, будівельних і протипожежних норм.

Територія підприємства повинна бути озеленена. Зелені насадження дозволяють зменшити загазованість та забруднення навколишнього середовища та знизити рівень шуму.

Виробничі приміщення необхідно утримувати чистими. Необхідно регулярно проводити вологе прибирання, очищення підлоги від слідів масел, бруду та води.

Технічне обслуговування техніки необхідно виконувати, в приміщеннях на спеціально обладнаних постах з використанням засобів механізації.

Оглядові канави та естакади повинні мати направляючі запобіжні реборди. У місцях переходу оглядові канави та траншеї обладнуються знімальними перехідними мостиками шириною не менше 0,8 м. Вихід із одинарної тупикової канави повинен бути зі. сторони протилежної заїзду техніки.

Для збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці особливого значення набуває становище повітряного середовища.

З метою безпеки працюючих зменшення кількості шкідливих речовин у повітрі робочої зони пропонується комплекс організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і медико-біологічних заходів:

1.       Своєчасний контроль за утримуванням шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

2.      Спеціальна підготовка та інструктаж обслуговуючого персоналу.

3.       Удосконалення технологічних процесів і їх раціоналізація.

.         Удосконалення конструкції обладнання з метою виключення, або зменшення виділення шкідливих речовин.

5.      Своєчасний і якісний, ремонт обладнання.

.        Будова місцевої витяжної вентиляції для усунення шкідливих речовин безпосередньо від місць їх утворення.

.        Регулярне прибирання приміщень, які характеризуються значним виділенням пилу.

.        Використання засобів індивідуального захисту працюючих.

.        Попередні та періодичні медичні огляди, профілактичне харчування та дотримання правил особистої гігієни.

Метеорологічні умови, (мікроклімати) виробничих приміщень визначаються діючими на організм людини сполученнями температури, вологості та швидкості руху повітря, а також температуру навколишнього середовища

Оптимальні значення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні приведені в таблиці 3.1.

Таблиця 2.1 - Оптимальні значення температури, відносної вологості та швидкості, руху повітря в робочій зоні

У чисельнику дані для холодного та перехідного періоду року, а в знаменнику - для теплого періоду року.

Вентиляція передбачається для забезпечення у виробничих, допоміжних і побутових приміщеннях підприємства параметрів повітряного середовища, які, задовольняють санітарно-гігієнічним: вимогам. Рекомендується до використання натуральна або механічна вентиляція.

Найбільш, раціонально використовувати, змішану вентиляцію. Більшість виробничих приміщень пропонується обладнати механічною загально обмінною приточно-витяжною вентиляцією.

Раціонально запроектоване освітлення дозволяє забезпечити необхідну якість обслуговування та ремонту і автомобілів, збільшені продуктивність та безпеку праці. Сприятливі умови здорової роботи роблять позитивну психологічну дію на людину, сприяють збереженню його здоров'я та працездатності в процесі роботи.

В залежності від використовуваного джерела світла виробниче освітлення поділяється на природне, сумішеве та штучне.

Природне освітлення володіє значною біологічною та гігієнічною цінністю для людини. Завдяки високій дифузії він найбільш сприяє для здорової роботи. Тому в денний, час для освітлення виробничих приміщень необхідно максимально використовувати природне світло.

Для додержування нормального природного освітлення необхідно слідкувати за чистотою скла та становищем внутрішнього фарбування стін, стель і обладнання.

Створення сприятливих зовнішніх обставин, сприяють безпеки праці, підвищенню його якості та найбільш високій, продуктивності, естетичному вихованню та доброму настрою працюючих - основна мета технічної естетики.

Вимоги технічної естетики необхідно враховувати під час організації робочих місць, колірному рішенню обладнання, транспортних засобів, комунікацій.

Раціональна організація робочих місць, передбачає оптимальне планування, вибір вірної робочої пози, ступені механізації та автоматизації виробничих процесів, зручне розташування органів керування, засобів відображення інформації та сигналізації, інструментів, приладів, матеріалів та інших об'єктів праці, зменшення шкідливого впливу виконуємо! Роботи на організм людини.

.2 Техніка безпеки

Під час проведення технічного обслуговування (ТО) та поточного ремонту (ПР) машин і автомобілів можливе виникнення різних небезпечних і шкідливих виробничих факторів: рухомих машин; незахищених рухомих елементів виробничого обладнання; підвищена, загазованість .приміщень відпрацьованими газами; підвищена вологість у відділеннях мийки; підвищеного рівня шуму під час випробовування двигунів внутрішнього згоряння; небезпека враження електричним струмом під час роботи з електроінструментом та іншим.

Запобігаючи забрудненню повітря відпрацьованими газами, робота, двигунів у місцях проведення ТО і ПР і автомобілів забороняється. Короткочасна робота можлива лише під час регулювання двигуна (системи запалювання: та живлення), але при цьому треба влаштовувати місцеве відсмоктування повітря.