Курсовая работа (т): Організація і методика аналізу фінансових результатів діяльності оптової торгівлі

Організація і методика аналізу фінансових результатів діяльності оптової торгівлі

Вступ

Об’єктом дослідження є господарська діяльність Верхньодніпровського РССТ, яка є базою дослідження.

Предметом дослідження є облік фінансових результатів, теоретичні, організаційні та практичні аспекти його здійснення.

Метою курсової роботи є розкрити організаційні, методологічні та практичні аспекти обліку фінансових результатів на прикладі досліджуваного підприємства.

Завдання курсової роботи:

охарактеризувати сутність фінансових результатів та порядок їх формування;

дослідити облік доходів підприємства;

висвітлити облік фінансових результатів та формування прибутку;

розглянути порядок відображення фінансових результатів діяльності у фінансовій звітності.

1. Поняття фінансових результатів діяльності та порядок їх формування

Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток. Прибуток (збиток) утворюється в результаті продажу (реалізації) готової продукції (послуг, товарів). Крім того, підприємство може продавати (реалізовувати) інші матеріальні цінності та послуги допоміжних виробництв і господарств, а також мати доходи і збитки, що збільшують або зменшують розмір прибутку від інвестиційної та фінансової діяльності.

Фінансові результати діяльності підприємства відображають мету підприємства взагалі, її доходність і є вирішальними для підприємства. Окрім керівництва підприємства і колективу організації фінансові результати діяльності цікавлять інвесторів, кредиторів, державні органи, в першу чергу податкову службу, фондові біржі.

Отже взагалі можна сказати, що ефективність виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності фірми чи організації, чи підприємства відображається у фінансовому результаті.

Питання обліку фінансових результатів досліджувалися у працях таких авторів як Білухи М.Т., Дем’яненка М.Я., Гайдуцького П.І., Гарасима П.М., Кірейцева Г.Г., Кужельного М.В., Лінника В.Г., Осадчого Ю.І., Пархоменка В.М., Пушкаря М.С., Саблука П.Т., Швеця В.Г., Шпичака О.М. та інших. Питаннями обліку формування фінансових результатів та відображення їх у звітності займаються Бутинець Ф.Ф., Голов С.Ф., Єфименко В., Зубілевич С.Я., Петрик О.А., Редько О.Ю., Сопко В.В. Вони роблять значний внесок у розвиток бухгалтерського обліку, підходячи до нього з точки зору стандартизації звітності. Але ряд проблем залишаються не вирішеними, оскільки стандартизація обліку і звітності, становлення нормативної бази, теоретичного обґрунтування даних процесів знаходиться на стадії формування та розвитку. Особливою проблемою є неузгодженість методик обліку та визначення фінансових результатів діяльності підприємств для цілей оподаткування та формування фінансової звітності.

Оскільки система бухгалтерського обліку формує інформацію про фінансові результати, важливість якої описана вище, тема роботи є актуальною.

Як економічна категорія фінансові результати відображають кінцеву грошову оцінку господарської діяльності та є найважливішим показником ефективності підприємницької діяльності. У загальному вигляді, фінансові результати - це різниця між доходами від певної діяльності й витратами на її здійснені. Він інформує про необхідність заходів щодо зменшення собівартості продукції, нарощування обсягів виробництва й реалізації, розширення асортименту товарів, доцільність змін у ціновій політиці. Фінансові результати є визначальним критерієм ефективності господарювання.

Фінансовий результат має дві форми: прибуток і збиток. При перевищенні доходів на витратами підприємства за розрахунковий період, підприємство отримує прибуток. Якщо ж сума отриманого доходу менша відповідних сум витрат, підприємство отримує збиток.

Отже, прибуток є позитивною формою фінансових результатів, водночас, є рушійною силою і метою підприємницької діяльності та показником її ефективності.

Згідно з П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» [16] під збитком розуміється перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання якого були здійснені ці витрати.

На збитковість підприємства впливають ті самі фактори, які визначають його прибутковість. Основними причинами, які призводять до збитків підприємства є:

зменшення обсягів реалізації;

зменшення цін на реалізовані послуги;

висока собівартість продукції;

вимушені простої.

Завдання бухгалтерського обліку фінансових результатів полягає у визначенні кількісних і якісних параметрів фінансового результату: прибуток чи збиток; формування даних щодо фінансових результатів для потреб складання фінансової звітності й податкових декларацій. З цією метою в бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів та витрат.

Фінансові результати визначаються за кожним видом діяльності, класифікація видів діяльності підприємства представлена на рис. 1.2.

Звичайна діяльність - будь яка основна діяльність, а також операції що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення. До звичайної діяльності крім операційної належить фінансова і інвестиційна діяльність.

Надзвичайна діяльність - подія або операція яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному місяці.

Рис. 1.1 - Види діяльності підприємства [1,с.510]

Згідно з П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» [16 ] операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Основна діяльність - операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Згідно П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» [17] під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка приводить до зміни величини і складу власного і позикового капіталу. Під інвестиційною діяльністю розуміють придбання і реалізацію тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не становлять еквівалент грошових коштів (наприклад, інвестиції в асоційовані або дочірні підприємства, сумісна діяльність тощо).

То для кожного підприємства є головна мета отримати максимальний прибуток з мінімальними витратам. Фінансове становище підприємства ми можемо побачити в звіті про фінансові результати і сказати чи має воно дохід.

2. Значення і завдання організації і методики обліку фінансових результатів діяльності оптової торгівлі

Ефективність виробничої, інвестиційної і фінансової діяльності п-ва виражається в досягнутих фінансових результатах.

Для визначення фінансового результату діяльності п-ва за звітний період необхідно порівняти доходи звітного періоду і витрати, понесені для одержання цих доходів.

Доходи п-ва - це збільшення економічних вигод у вигляді надходжень активів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Доходи - витрати = прибуток чи збиток

Прибуток - перевищення доходів звітного періоду над витратами зві­тного періоду.

Збиток - перевищення витрат звітного періоду над доходами звітно­го періоду.

Для визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний період необхідно дотримуватись принципів визначення доходів і витрат, а саме: нарахування, відповідності, періодичності.

Принцип нарахування передбачає відображення результатів госпо­дарських операцій у тому звітному періоді, коли вони відбулися, а не на момент отримання чи сплати грошових коштів, оскільки ці періоди часу не завжди співпадають.

Принцип відповідності полягає у порівнянні доходів та витрат у звітному періоді, тобто витрати, що здійснені у звітному періоді, повинні порівнюватись з доходом, задля якого здійснені витрати цього звітного періоду.

Виходячи з принципу періодичності, для визначення фінансо­вого результату доходи та витрати підприємства розподіляються за звіт­ними періодами. Звітним періодом є 1 рік, проміжними звітними пері­одами є квартал, місяць.

Порівняльний аналітичний баланс чудовий тим, що він зводить воєдино і систематизує ті розрахунки і прикидки, що звичайно здійснює будь-як аналітик при первісному ознайомленні з балансом. Схемою порівняльного балансу охоплена безліч важливих показників, що характеризують статику і динаміку фінансового стану. Порівняльний баланс фактично включає показники горизонтального і вертикального аналізу, активно використовувані в практиці капіталістичних фірм. У ході горизонтального аналізу визначаються абсолютні і відносні зміни величин різних статей балансу за визначений період, а метою вертикального аналізу є обчислення питомої ваги нетто. Усі показники порівняльного балансу можна розбити на три групи:

показники структури балансу;

показники динаміки балансу;

показники структурної динаміки балансу.

Для загальної оцінки динаміки фінансового стану підприємства варто згрупувати статті балансу в окремі специфічні групи по ознаці ліквідності (статті активу) і терміновості зобов'язань (статті пасиву). На основі агрегованого балансу здійснюється аналіз структури майна підприємства, що у більш упорядкованому виді зручно проводити за такою формою:

Актив

. Майно

.1. Імобілізовані активи

.2. Мобільні, оборотні, активи

.2.1. Запаси і витрати

.2.2. Дебіторська заборгованість.

.2.3. Кошти і цінні папери.     Пасив

. Джерела майна

.1. Власний капітал

.2. Позиковий капітал

.2.1. Довгострокові зобов'язання

.2.2. короткострокові кредити і позики

.2.3. Кредиторська заборгованість

Читання балансу по таких систематизованих групах ведеться з використанням методів горизонтального і вертикального аналізу.

Горизонтальний, чи динамічний, аналіз цих показників дозволяє установити їхні абсолютні збільшення і темпи росту, що важливо для характеристики фінансового стану підприємства. Так, динаміка вартості майна підприємства дає додаткову до величини фінансових результатів інформацію про міць підприємства. Не менше значення для оцінки фінансового стану має і вертикальний, структурний, аналіз активу і пасиву балансу.

Фінансовий стан - це сукупність показників, що відбивають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Основна мета аналізу фінансового стану - це не тільки оцінка поточного стану підприємства, але і відстеження тих чи інших тенденцій у зміні основних фінансових показників, виявлення слабких позицій, проведення цілеспрямованої роботи на поліпшення цих показників.

При статистичному дослідженні застосовуються основні статистичні методи: угруповань, середніх і відносних величин, графічний, індексний, а також метод зіставлення. Головна мета аналізу фінансового стану - простежити динаміку і структуру змін фінансового стану підприємства за допомогою оцінки зміни основних фінансових показників. При цьому використовуються наступні методи дослідження:

побудова динамічних рядів як фактичних показниках, так і в порівнянних (відносних) показниках;

розрахунок показників динамічних рядів;

побудова трендових і регресних моделей;

Фінансові коефіцієнти являють собою відносні показники фінансового стану підприємства. Вони розраховуються у виді відносин абсолютних показників фінансового чи стану їхніх лінійних комбінацій. Відповідно до класифікації, відносні показники фінансового стану підрозділяються на коефіцієнти розподілу і коефіцієнти координації.

Коефіцієнти розподілу застосовуються в тих випадках, коли потрібно визначити, яку частину той чи інший абсолютний показник фінансового стану складає від підсумку його групи абсолютних показників.

Коефіцієнти координації використовуються для вираження відносин різних власне кажучи абсолютних показників фінансового стану чи їхніх лінійних комбінацій, що мають різний економічний зміст.

Система відносних фінансових коефіцієнтів по економічному змісті може бути підрозділена на ряд характерних груп:

показники оцінки рентабельності підприємства;

показники оцінки ефективності чи керування прибутковості продукції;

показники оцінки ділової чи активності капіталовіддача;

показники оцінки ринкової стійкості;

показники оцінки ліквідності активів балансу як основи платоспроможності.

Дослідження структуру і динаміки фінансового стану підприємства за допомогою порівняльного аналітичного балансу. Порівняльний аналітичний баланс виходить з вихідного балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки і структурної динаміки вкладень і джерел засобів підприємства за звітний період. Обов'язковими показниками порівняльного аналітичного балансу є: абсолютні величини по статтях вихідного звітного балансу на початок і кінець періоду; питомі ваги статей балансу у валюті балансу на початок і кінець періоду; зміни в абсолютних величинах; зміни в питомих вагах; зміни в % до величин на початок періоду (темп приросту статті балансу); зміни в % до змін валюти балансу (темп приросту структурних змін - показник динаміки структурних змін); ціна одного відсотка росту валюти балансу і кожної статті - відношення величини абсолютної зміни до відсотка абсолютної зміни на початок періоду.

Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються сумою отриманого прибутку і рівнем рентабельності. Прибуток підприємство одержує головним чином від реалізації продукції, а також від інших видів діяльності (здача в оренду основних фондів, комерційна діяльність на фондових і валютних біржах і т.д.).

Прибуток - це частина чистого доходу, створеного в процесі виробництва і реалізованого в сфері звертання, що безпосередньо одержують підприємства. Тільки після продажу продукції чистий доход приймає форму прибутку. Кількісно вона являє собою різницю між виторгом (після сплати податку на додаткову вартість, акцизного податку й інших відрахувань з виторгу в бюджетні і позабюджетні фонди) і повною собівартістю реалізованої продукції. Виходить, чим більше підприємство реалізує рентабельної продукції, тим більше одержить прибутку, тим краще його фінансовий стан. Тому фінансові результати діяльності вивчаються в тісному зв'язку з використанням і реалізацією продукції.

Обсяг реалізації, величина прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, збутової і комерційної діяльності підприємства, інакше кажучи, ці показники характеризують усі сторони господарювання.

Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються приростом суми власного капіталу (чистих активів), основним джерелом якого є прибуток від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, а також отриманий унаслідок надзвичайних обставин.

Прибуток - це частина чистого доходу, який безпосередньо одержують підприємства після реалізації продукції як винагороду за вкладений капітал і ризик підприємницької діяльності. Кількісно він становить різницю між сукупними доходами (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку та інших відрахувань з виручки в бюджетні і небюджетні фонди) і сукупними витратами звітного періоду. Обсяг прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, маркетингової, збутової, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства. Тому ці показники характеризують усі сторони господарювання.