Курсовая работа (т): Організація нового виробництва на заводі залізобетонних виробів в м. Рівне

Організація нового виробництва на заводі залізобетонних виробів в м. Рівне

Курсова робота

Організація нового виробництва на заводі залізобетонних виробів в м. Рівне

Зміст

Вступ

. Характеристика і технічні вимоги до сировини і готової продукції

.1 Характеристика і технічні вимоги до труб напірних

.2 Характеристика і технічні вимоги до стінових блоків

. Матеріальний баланс виробництва

.1 Розрахунок складу товарного бетону В30

.2 Розрахунок складу напірних труб

.3 Розрахунок складу стінових блоків

.4 Розрахунок потреби в арматурній сталі

. Вибір та обґрунтування способу виробництва

.1 Виробництво напірних труб

.2 Виробництво стінових блоків

. Транспортно-технологічна схема виробництва

.1 Транспортно-технологічна схема виробництва напірних труб

.2 Транспортно-технологічна схема виробництва стінових блоків

. Розрахунок складського господарства

.1 Склад цементу

.2 Склад заповнювачів

.3 Склад добавок

.4 Склад арматури

. Розрахунок бетонозмішувального цеху

.1 Розрахунок бетонозмішувального цеху напірних труб та стінових блоків

.2 Розрахунок бетонозмішувального цеху товарного бетону

. Проектування арматурного цеху

. Проектування формувального цеху

.1 Розрахунок продуктивності ліній

.2 Основне технологічне обладнання формувального цеху

. Архітектурно-будівельне рішення та проектування генплану

.1 Проектування генплану

.2 Архітектурно-будівельне рішення

Висновок

Список використаної літератури

Додаток

залізобетон стінний блок арматура труба

Вступ

Промисловість збірного залізобетону України - це досить могутня, технічно озброєна галузь будівельної індустрії, яка поставляє будівництву 20 % матеріальних ресурсів.

Виробництво збірного залізобетону України базується в основному на потоково-агрегатних технологічних лініях, які випускають 55...58 % усіх виробів, обсяг продукції конвейєрних ліній не перевищує 15 %. Стендове виробництво становить 27...30 %.

На сучасному етапі і в осяжному майбутньому бетон та залізобетон у нашій країні й за рубежем залишаться найважливішими конструктивними матеріалами для будівництва. Затрати праці та енергії на монтаж металевих і збірних залізобетонних конструкцій приблизно однакові, але трудові та енергетичні затрати на виробництво 1 м³ збірного залізобетону значно нижчі за витрати на еквівалентну кількість металевих конструкцій і становлять: за трудовими затратами 75 %, за витратами умовного палива 50 %, за витратами електричної енергії 40 %, за капіталовкладеннями 67 %.

Заводська технологія збірного бетону і залізобетону дозволяє повністю механізувати і автоматизувати їх виготовлення, застосувати передові методи організації виробництва, економно витрачати матеріали, прискорювати процес твердіння бетону і, саме головне, виконувати роботи як на заводі, так і на будівельному майданчику на протязі року.

Із збірного залізобетону організовано масове виробництво виробів для інженерних споруд (т.з. спеціального залізобетону): пролітні будови мостів, опори, палі, водопропускні труби, лотки, блоки і тюбінги для оброблення тунелів, плити покриттів доріг і аеродромів, шпали, опори контактної мережі і ліній електропередачі, елементи обгороджувань, напірні і безнапірні труби і ін. Значна частина цих виробів виконується із заздалегідь напруженого залізобетону стендовим або потоково-агрегатним способом. Для формування і ущільнення бетону застосовуються вельми ефективні методи: вібропресування (напірні труби), центрифугування (труби, опори), віброштампування (палі, лотки).

Значні перспективи для подальшої індустріалізації житлового будівництва має спосіб зведення будівель з об'ємних блоків. Такі блоки на одну-дві кімнати або на квартиру виготовляються на заводі з повною внутрішньою обробкою і устаткуванням; збірка будинків з цих елементів займає всього декілька днів.

Технологічний процес виробництва залізобетонних виробів складається з ряду послідовно виконуваних операцій: приготування бетонної суміші, виготовлення арматури (арматурних каркасів, сіток, гнутих стрижнів і т. д.), армування виробів, формування виробів (укладання бетонної суміші і її ущільнення), тепловологісної обробки, що забезпечує необхідну міцність бетону, обробки лицьової поверхні виробів.

Широкий розвиток залізобетонні будівельні вироби набули завдяки великій розповсюдженості і також достатньо низькій ціні вихідної сировини, високим фізико-механічним показником, гігієнічним властивостям, довговічності.

Задовольнити попит на ці матеріали можливо будівництвом нових заводів, підвищення потужності діючих підприємств, а також розширенням асортименту продукції. Основним напрямком в подальшому розвитку виробництва є технічне переоснащення, механізація і автоматизація технологічних процесів.

Тому виходячи з вище сказаного є можливість випуску нової продукції на заводі залізобетонних виробів в м.Рівне, який випускає напірні труби, стінові вібропресовані блоки та товарний бетон. Річна продуктивність заводу - 50000 м³/рік.

1. Характеристика і технічні вимоги до сировини і готової продукції

1.1 Характеристика і технічні вимоги до труб напірних

Напірні труби, виготовлені із важкого бетону методом віброгідропресування і призначені для прокладання напірних трубопроводів, по яких транспортують рідину з температурою 40  ̊С і не агресивному степені впливу на залізобетону конструкцію і гумові кільця стикових з’єднань.

Якщо рідина, що транспортується, чи грунт є агресивними по відношенню до труб або гумовим кільцем, то необхідно передбачити їх захист від корозії. Труби використовують в трубопроводах в відповідності з вказаними матеріалом для проектування серії 3.901-1/85.

Основні розміри і параметри

Труби в залежності від значення внутрішнього тиску в трубопроводі розподіляється на чотири класи:

Ø 0 - на тиск 2,0 МПа (20 кгс/см²);

Ø  І - на тиск 1,5 МПа (15 кгс/см²);

Ø  ІІ- на тиск 1,0 МПа (10 кгс/см²);

Ø  ІІІ - на 0,5 МПа (5 кгс/см²).

Міцнісні характеристики труб забезпечують роботу трубопроводів під вказаними тисками при зовнішніх навантаженнях, що відповідають середнім умовам вказаним труб по ДСТУ Б.В.2.5-48:2010.

При умові укладання труб забезпечуючи зниження значення зовнішніх навантажень на трубопровід, по згоді споживача з підприємством-виробником і проектною організацією, допускається застосовувати труби І і ІІ класу при внутрішньому тиску, що перевищує розрахункове значення для кожного класу труб на 0,3 МПа (3 кгс/см²).

Труби слід виготовляти із важкого бетону по ДСТУ Б.В.2.7-43-96 класів по міцності на стиск:

Ø В30 - труби марок ТН50-ІІІ і ТН60-ІІІ;

Ø  В40 - труби всіх решта марок.

Отже, в даному курсовому проекті приймаємо виготовлення труб напірних ТН60-ІІІ (d=0,6 м) для бетону класу В30 (згідно завдання).

Форма і розміри труб повинні відповідати вказаним на рис.1 і табл.1.1.

По технічним умовам допускається змінювати форму переходу циліндричної частини труби в розтрубі без зміни кута нахилу зовнішньої поверхні розтрубу. Труби армують поздовжньою напруженою арматурою із дроту періодичного профілю класу В_р-ІІ і спіральної напруженої арматури із гладкого дроту класу В-ІІ, витки, що закріплюються в роздільних полосах із сталевої холоднокатаної стрічки. В випадку передбаченого проектом захисту трубопроводу від електрокорозії, що викликається блукаючими токами, на вимогу споживача, труби виготовляють зі спеціальними закладними виробами, що з’єднанні з арматурою труб. Труби необхідно виготовляти згідно діючого стандарту і технологічної документації, що затверджена в встановленому порядку по кресленнях приведених в ДСТУ Б.В.2.5-48:2010.

Таблиця 1.1

Труби повинні бути водонепроникні і витримувати внутрішній дослідний (випробувальний) гідростатичний тиск, МПа (кгс/см²):

Ø 2,4 (24) - для труб 0 класу;

Ø  1,8 (18) - для труб І класу;

Ø  1,2 (12) - для труб ІІ класу;

Ø  0,6 (6) - для труб ІІІ класу.

Труби, що призначені для трубопроводів з внутрішнім тиском, який перевищує розрахункове значення і обумовленні в замовленні на їх виготовлення, повинні витримувати дослідний тиск, котрий збільшений відповідно на 0,3 МПа (3кгс/см²).

Труби повинні бути тріщиностійкими. При внутрішніх дослідних гідростатичних тисках, що вказані, а в табл. 1.2, утворення тріщин в бетоні труб не допускається.

Таблиця 1.2

Між закладними деталями труб, які призначені для експлуатації в умовах впливу блукаючих токів, повинен бути електричний контакт. Труби повинні задовольняти вимоги ДСТУ Б В.2.6-2-95:

Ø по показниках фактичної міцності бетону ( в проектному віці передаточної);

Ø  до якості арматурних і закладних деталей і їх положення в трубі;

Ø  до захисту корозії.

Значення нормованої передаточної міцності бетону труб (міцності бетону в момент передачі на нього зусилля стиску від спіральної арматури) повинно відповідати вказаним в табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Постачання труб споживачам необхідно проводити після випробування їх на водонепроникність і тріщиностійкість. Якість матеріалів що використовуються для виготовлення бетону на труби, повинна забезпечити виконанні технічні вимоги до бетону, що встановленні діючим стандартом, і відповідати вимогам:

Ø цемент ДСТУ Б.В. 2.6-46:2010;

Ø  заповнювачі ДСТУ Б В.2.7-43-96, ДСТУ Б.В.2.7-32-95, ДСТУ Б.В.2.7-75-98;

Ø  вода ДСТУ ГОСТ 18294:2009.

Крупний заповнювач необхідно використовувати фракції: 5-10мм; 5-15мм; 10-20мм.

Бетон

Ø Бетон у виробi повинен вiдповiдати вимогам робочих креслень або замовлення на постачання.

Ø  В загальному випадку якiсть бетону визначають:

- вид;

мiцнiсть в проектному вiцi, передаточна (для попередньо напружених виробiв) та нормована вiдпускна;

середня густина легкого і нiздрюватого бетону;

теплопровiднiсть легкого бетону в сухому станi;

- водопоглинання, вiдпускна вологiсть, пористiсть, стiйкiсть проти дiї поперемiнного заморожування i вiдтавання (морозостiйкiсть), високої температури, хiмiчно агресивного середовища та стирання;

- водонепроникнiсть.

Ø Згiдно з робочими кресленнями або замовленням на поставку нормована вiдпускна мiцнiсть бетону виробiв може бути нижчою за його нормовану мiцнiсть у проектному вiцi.

Ø  Значення нормованої вiдпускної мiцностi бетону на стиск потрiбно встановлювати розрахунком з урахуванням технологiї виготовлення виробiв, їх транспортування i монтажу, можливостi подальшого зростання мiцностi бетону в рiзнi пори року та термiну навантаження конструкцiй повним розрахунковим навантаженням.

При цьому нормовану вiдпускну мiцность бетону на стиск не допускається встановлювати нижче: мiцностi в проектному вiцi для виробiв типу паль, шпунту, деталей крiплення тунелiв, а також для виробiв з бетону автоклавного тверднення; передаточної мiцностi для попередньо напружених виробів.

Арматурний дріт повинен задовольняти вимоги:

Ø класів В-ІІ і В_р-ІІ по ГОСТ 7348;

Ø  класів В-І і В_р-І по ГОСТ 6727.

Стальна холоднокатана стрічка із низьковуглецевої сталі (для роздільних полос) повинна задовольняти вимоги ГОСТ 503.

Форма і розміри арматурних і закладних деталей для труб повинні відповідати приведеним в ДСТУ Б.В.2.5-48:2010.

Армування напірної труби

При виробництві труб напірних ТН60-ІІІ використовуємо бетон В30, витрата сталі - 49,3 кг. (ДСТУ Б.В.2.5-48:2010)

Розріз по поздовжній осі труби

Деталь армування стінки труби

Рис.2

     =18 мм, =43 мм, =20 мм.

К1-К21 - вибираю К-6а для ТН60-ІІІ

Таблиця 1.4 Специфікація арматурних деталей на одну трубу