Курсовая работа (т): Періодизація розвитку англійської мови та її діалекти. Вплив різноманітних мов на формування англійської мови. Лінгвістичні відмінності та особливості діалектів

Численним особливостям територіальних діалектів протистоять вимова та норми літературної мови, так званої Standard English. Сучасна зразкова вимова, поширювана в Англії і за її межами викладанням англійської мови кваліфікованими викладачами, а також за допомогою радіо і кіно, не базується на вимові якогось одного або кількох діалектів. Standard English становить собою зразкові норми вимови, стилю та лексики в сучасній літературній мові, які підтримуються науковими дослідженнями з вивчення мови, зокрема її фонетики [13].English є до певної міри штучним утворенням, розходження між вимовою середньо- та висококультурних представників різних графств Англії та вимовою, рекомендованою Standard English, іноді досить значні. Розходження між Standard English та живою розмовною мовою переважної частини населення Англії, представників робітничих верств, ще помітніші. Проте вивчення фонетичної системи та особливостей вимови в сучасній англійській мові базується на нормах Standard English, які щодо фонетики, лексики та стилю становлять собою певний ступінь у підвищенні культури мови [22].

Цікавою спробою реформи правопису, яка поєднує історичний та фонетичний принципи, є праця шведського вченого R. К. Zachrisson’a “Anglic, An International Language". Зміст реформи орфографії, запропонованої в цій праці, стає зрозумілим з аналізу таких прикладів: father - faadher, new-nue, all - aul, created - kreeated, are - ar, so - soe, have - hav, dedicate - dedikaet, here - heer, increased - inkreest, can - kan, take - taek, task - taask тощо.

Таким чином, проаналізувавши літературу з історії вивчення та становлення сучасної загальнонаціональної англійської мови, та на підставі опрацьованих джерел можна зробити висновок, що різні види діалектів Англії є складовою частиною англійської мови і продовжують її формувати, а, отже, - вони важливі при її вивченні. Ретельно проаналізовано вплив історичних епох на формування діалектів різних територіальних зон Англії та відмінності територіальних та професійних діалектів з наведеними прикладами, які показують наскільки велика різниця між стандартною вимовою та діалектним мовленням.

2. Вплив запозичень на формування англійської мови

Слідом за Бажановською ми називаємо те чи інше слово запозиченням, якщо можливо вказати фактичне джерело цього запозичення [15, c 14]. Проте, багато слів, не включених таким чином в запозичення, можуть опинитися запозиченням з якого-небудь невідомого джерела або стародавнім запозиченням.

Необхідно також відрізняти запозичення в результаті безпосереднього масового спілкування англійців з носіями інших мов. Середньоанглійська мова протягом довгого часу розвивалася під безперервним впливом, з одного боку, скандинавських говорів, принесених скандинавськими завойовниками в IX-XI ст., а з іншої - французької мови, «привезеної» до Англії нормандськими завойовниками в 1066 році [19, c. 25], [2, c. 146], [13, c. 81]. Зазначені автори й науковці особливо виділяють вплив скандинавських мов і французької мови у вказані періоди. Переконатися значущості цих мов порівняно інших можа побачити у додатку Б «Доля іншомовних запозичень із загальної кількості»

2.1 Запозичення, що з’явились в англійській мові до скандинавського періоду

Вплив кельтських мов на староанглійську фактично звівся до запозичення певної лексики, що збереглися в сучасній англійській мові і до теперішнього часу. Відносно більша кількість кельтських слів була запозичена англійською мовою в пізніші періоди вже з гельської (Ірландія) і шотландської мов. В якості прикладів ранніх запозичень їх кельтських мов можна згадати і наступні слова: bard - бард, співак, поет; bin - мішок, кошик (для вина, зерна); brat - дитина, шибеник; brock - борсук; down - пагорб; dun - мишастий. З шотландської в англійську мову потрапили наступні слова: сlan - клан, рід (у Шотландії); claymore - старовинний палаш (шотландських горців); сrag - скеля, круча; glen - вузька долина; loch - озеро, вузька морська затока; veel - назва швидкого (шотландського) танцю; slogan - гасло, заклик tartan - картата, вовняна матерія. З ірландської мови були запозичені наступні слова: banshee - дух, стогони якого провіщали смерть; bog - болото, трясовина; galore - удосталь; shamrock - трилисник; shillelagh - палиця; spalpen - нероба; tory - торі, консерватор. Серед слів активного вокабуляру сучасної англійської мови знаходимо такі запозичення з кельтської мови, як bald „лисий”, bard „співець”, bin „ящик”, bog „болото”, doe „самка оленя”, gull„чайка”, loop„петля”, тощо. З інших кельтських за походженням мов запозичені такі слова, як crowd„натовп”, flannel„фланель, різновид тканини” - із уельської (валлійської) мови; clan „клан”, loch „затока”, slogan „гасло”, whiskey„віскі” - із гельської мови; shanty„хижа, хатина”, Тоrу „консерватор” - із ірландської.

Певна кількість кельтських слів надійшла до англійської мови через інші європейські мови. Так, через французьку мову потрапили запозичення beak„дзьоб”, budget„бюджет”, bulge„виступ”, cloak„плащ, сіряк”, clock„годинник”. Ці запозичення допомагають встановити окремі лексичні залежності в межах історичної лексикології, зокрема між лексичними дублетами shee p- mutton. Виникнення останнього дублета відносили до часів норманського завоювання 1066 p.; насправді він міг потрапити до складу англійської лексики раніше.

Кельтські слова прослідковують через ряд мов з подвійним запозиченням. Так, вважається, що через французьку мову з іспанської в англійську запозичене слово bracket „бантина, перекладина”, хоча ця будівельна деталь - спадщина кельтів (як і гостроверхий дах). З французької через датську мову надійшло слово dune „дюна”, через латинську - artesian „артезіанський колодязь”, carpenter „тесля”, charge„ порція глини та вугілля при випалюванні”, chariot„колісниця”, druid „священик у стародавніх бретонців”, embassy „чужоземне представництво”.

2.2 Латинські запозичення

З епохою військових походів римських військ під проводом Юлія Цезаря і Авла Британіка (І ст. до н.е.) пов'язані слова першого або раннього прошарку запозичень, що відбивають поняття, пов'язані з римською колонізацією. Запозичення цього часу стосуються військового і торговельного проникнення на острови і колоніального урядування на залежній території під так званим „Римським миром ” (PaxRomana). Запозичень небагато, оскільки вони носили усний характер: aborigine, arena, arc, belt, castle, cell, cereal, kitchen, street, villa, wine. Залишки латинського castrum „укріплений табір” спостерігаються в географічних назвах Chester, Gloucester, Lancaster тощо.

Другий прошарок латинських запозичень пов'язаний з введенням на островах християнства у VII ст.(597 р.) і поширенням латинської граматики [10, c. 102]. Більшість цих запозичень виражають церковно-релігійні поняття. Основна маса латинських запозичень пов’язана з введенням християнства в. Загальний підйом культури, пов’язаний з введенням християнства, спричинив появу нових понять, що потребували відповідного мовного оформлення. З’явилися нові слова з латинської мови, що означали поняття з сфери культури і побуту і збереглися в сучасній англійській мові:

) предмети домашнього ужитку, інструменти, знаряддя: ancor (anchor) від лат. ancora; box (box) від лат. buxus; cealc (chalk) від лат. calcem; paper (paper) від лат. paryrus; pyle (pillow) від лат. pulvinus; post (post) від лат. postis; purs (purse) від лат. bursa; sicol (sikle) від лат. secula;

) предмети одягу: cappe (cap) від лат. cappa; socc (sock) від лат. soccus;

) міри ваги і довжини: circul (circle) від лат. circulus; pund (pound) від лат. pondo; ynce (inch) від лат. іncia;

) назви тварин, птахів і риб: assa (ass) від лат. asinus; camel (camel) від лат. camelus; turtle (turtle) від лат. turtur; truth (trout) від лат. tructa;

) назви рослин: palm (palm) від лат. palma; pere (pear) від лат. pirum; rose (rose) від лат. rosa; lilie (lily) від лат. lilium; plante (plant) від лат. рlanta;

) слова, пов’язані з релігійними поняттями: engel (angel) від лат. angelus; biscop (bishop) від лат. episcopus; cyrice (church) від лат. cyriaca; munuc (monk) від лат. monachus; nunne (nun) від лат. nonna; papa (pope) від лат. papa.

Найбільша кількість слів, запозичених англійською мовою з латині, є так звані книжкові запозичення. Книжкові запозичення якісно відмінні від інших видів запозичень. Передусім, вони менш схильні всякого роду змінам, особливо семантичним. Ці запозичення зазвичай носять абстрактний або термінологічний характер. Більшість латинських книжкових запозичень в англійській мові доводяться на епоху Відродження в Англії. З’являються слова з області медицини, літератури, теології, технічні терміни. У більшості випадків це так звані «вчені слова», що нерідко зберігають особливості морфологічного характеру латинських слів, як, наприклад, inertia, sanatorium, genus, radius, curriculum, datum, vacuum.

Серед запозичених латинських слів виділяється певна група слів, які в тій або іншій звуковій формі, граматичному оформленні і смисловому змісті можуть бути знайдені у ряді мов, - інтернаціональні слова. Саме латинська мова дала найбільш значну кількість таких слів. Це пояснюється тим, що латинська мова в епоху феодалізму була для багатьох країн Західної Європи інтернаціональною мовою науки, а в деяких країнах взагалі літературною мовою [2].

Ці слова важко відрізнити від подальших латинських запозичень через французьку мову після норманського завоювання в XI ст., проте уже у британсько-латинському словнику 925 p. знаходимо такі слова, як advent, aggregate, altar, candle, pastor, scribe. Поряд з культовими запозиченнями до англосаксонської мови надійшли такі рослинні назви, як laurel, lily, palm, pine. До другого періоду відносять назви будівельних матеріалів - marble, mica, tile, bitumen, chalk, basalt; тканин - linen; одягу - mantle.

Частина латинських запозичень другого прошарку не цілком з'ясована. Окремі з наведених слів християнського культу вживаються в одному із найстаріших словників - Ерфуртському глосарії (ElfurtGlossary), датованому 700р. Так, слово candle означало одну з культових речей, обов'язкових для виконання церковної літургії. Щодо слова cross, яке більшість підручників відносить до цього періоду, слід сказати, що в англосаксонській лексиці воно не зустрічається, і лише наприкінці X ст. слово згадується у „Записах подарунків єпископа Ательвальда” як Normannescros. У діалектах Нортумбрії і Шотландії воно зустрічається раніше і навіть входить до складу топонімів, наприклад: Corserig, Corstorphine та ін.; форма cors(e) застосовувалась, занесена вікінгами і у англосаксонській мові до норманського завоювання 1066 р. вживалася лише діалектно [10, c. 78].

В XV - XVI ст. продовжувався „третій період” латинських запозичень, що почався у мові XIV - XV ст. Латинські слова, запозичені в цей час в англійську мову, відносяться до медицини, фізики, механіки, біології, мистецтва, літератури, суду, законодавства, релігії тощо. Значна кількість латинських слів була запозичена без орфографічних змін: alibi, animal, errata, formula, folio, item, maximum, minimum, superior, та інші.

Численна група слів, запозичених з латинської мови, характеризуються частковими змінами в орфографії, які полягали в скороченні слова за рахунок відкидання суфіксів, відкидання відмінкових закінчень. Наприклад: consult (< лат. consult-āre), expect (<лат. expect- āre); exclusion (лат. exelusiōn-is (род.), -em (дав.)), conjugation (лат. conjugation-is (род.), -em (дав.)) та інші.

Деякі латинські слова зазнали орфографічних змін, характер яких дає підстави вважати, що ці слова були запозичені з латинської мови через французьку:

лат. conspicu-us >сonspicuous; лат. extern-us > external; лат. celeri-tas > celerity тощо.

Слід відзначити, що в усіх випадках, тобто незалежно від того, безпосередньо з латинської мови чи через французьку було запозичене те чи інше слово в англійську мову в XV - XVI ст., корінь (основа) латинського слова залишається без змін: лат. irrito, irritāre - англ. irritate; лат. separāre - англ. separate; а також collect, correct, permit, produce та багато інших. Ця особливість має істотне значення для історії мови при вирішенні питання про час та епоху, коли було запозичене те чи інше латинське слово.

В XV - XVI ст., а також і пізніше, в XVI - XVII ст. деякі латинські слова були запозичені в англійську мову вдруге, бо ці ж самі латинські слова вже ввійшли до словникового складу англійської мови багато століть тому [1]. Так, запозичене з латинської мови в давньоанглійську слово episcopus(VII ст.) перетворилося в bishop, а повторне запозичення цього слова в XV ст. дало сучасне слово episcopal.

Аналогічно лат. discusдало сучасне слово dish(з давньоанглійської disk) та disc.

Прикладів таких етимологічних пар (дублетів) в англійській мові дуже багато:

sure - secure (з давньофр. seure та лат. secūrus); ray- radius(з давньофр. rai та лат. radius); vowel- vocal (з давньофр. vouet та лат. vōcālis) і т. ін. В усіх випадках слово, що зазнало змін у складі кореня (основи), запозичене з французької мови в період XII - XIV ст., а слово, яке зберігає склад латинського кореня (основи), - запозичене в XV - XVI ст.

2.3 Вплив скандинавських мов на формування англійської мови

Вплив скандинавських мов пов’язаний із завоюванням Англії скандинавами протягом IX-XI ст. Приблизно однаковий ступінь суспільно-економічного і культурного розвитку завойовників зумовив проникнення в англійську мову слів, що позначають вже відомі англійцям предмети і явища об’єктивній дійсності.

Порівнянний anger - гнів (середньо-англійське, anger - нещастя, біда, розлад, гнів; з скандинавського і древнескандинавського, angr - горе, печаль); fellow - хлопець, товариш (середньо англ. felawe - товариш, компаньйон, хлопець; з ск.-давньоск. felagi - товариш, компаньйон, співучасник) та ін.

Запозичення зі скандинавських мов були звичайними повсякденними, широко споживаними словами, пов’язаними з поняттями, що вже мали в англійській мові синонімічний вираз. Англійська мова, з одного боку, і скандинавські мови, принесені до Англії, з іншого боку, були мовами близько спорідненими. Такі мови можуть більш менш легко застосовуватися одночасно в одному і тому ж процесі спілкування. Подібне співвідношення між мовами було назване «потенційно-діалектним» [12].

Таким чином, ті або інші слова проникали з скандинавських говорів в англійських переважно не внаслідок того, що вони були пов’язані з якими-небудь новими поняттями для англійців, а внаслідок того, що в процесі регулярного і масового спілкування між англійцями і скандинавами дані слова виявлялися зручнішими для адекватного виразу думок. У переважній більшості випадків відбувалася взаємодія між англійським і скандинавським діалектними варіантами у зв’язку з їх регулярним ототожненням як варіантів того ж самого слова. В результаті цієї взаємодії в мові з’являвся третій варіант, що поєднував в собі риси обох діалектних варіантів (як англійського, так і скандинавського) [13].

«Скандинавізми» в словарному складі англійської мови в переважній більшості випадків з самого моменту їх появи відносилися до загальновживаної лексики. До цього необхідно додати ще і наступне: скандинавськими запозиченнями не тільки були загальновживані слова, але і дали велику кількість похідних слів: hap - «випадок, щаслива випадковість», haphazard - «випадок, випадковість», haphazard - «випадковий», hapless - «нещасний, нещасливий», happen - «траплятися», happening - «випадок, подія», happy - «щасливий», happily - «щасливо», happiness - «щастя», perhaps - «можливо»; weak - «слабкий», weaken - «послаблювати, слабіти», weak-headed - «недоумкуватий, легко пۥÿí³þ÷èé», weak-kneed - «слабкий на ноги», weakling - «слабовільна людина», weakness - «слабкість» та інші. В більшості випадків вони збереглися в цій частині словарного складу і надалі.

Запозичення з тих же скандинавських мов в пізніший період, в переважній більшості випадків, не є загальновживаними словами, не мають або майже не мають похідних і відрізняються по своїй фонетико-орфографічної подобі: tungsten, geyser, ski та інші. Подібні лексичні одиниці в словарному складі сучасної англійської мови мають характер поодиноких вкраплень і в цілому зближуються більше не ранніми запозиченнями з скандинавських мов, а з пізнішими запозиченнями з німецького, голландського і інших германських мов: waltz - «вальс», nickel - «нікель», zinc - «цинк», Luftwaffe - «авіація» і тому подібними.

Основна граматична відмінність між двома мовами полягала в особових та відмінкових закінченнях, в той час як корені слів були спільними. При взаємному спілкуванні скандинавів та англійців і ті, і другі розуміли основну частину слова - корінь, а закінчення, різні в обох мовах, були елементами, які ускладнювали взаєморозуміння. Тому вся увага була спрямована на сприйняття та розуміння основи слова, а закінчення в цей же час почали ослаблятися, редукуватися. Граматичні відносини між членами речення, які раніше передавалися за допомогою флексії, поступово почали виражатися іншими засобами: порядком слів, прийменниковими зворотами тощо. Проте було б помилковим вважати, що скандинавський вплив міг бути основною причиною переходу англійської мови до аналітичної будови. При схрещуванні давньоанглійської та скандинавської мов перша зберегла свій словниковий склад, поповнившись деякими запозиченими словами, зберегла свою граматичну будову, а вплив скандинавської мови лише сприяв розвитку тих тенденцій, які існували у мові давньоанглійського періоду задовго до скандинавського завоювання [27, c. 178]. Зокрема, ослаблення ролі закінчень спостерігалося ще в давньоанглійській мові, особливо на півночі країни. Відмінності у морфологічному оформленні слів в обох мовах були незначні: dagedǽg (day); vindr wind (wind);góbr gód (good); fiskr fisk (fish); sunr sunu (sun); hiarta heorte (heart); falla feallan (to fall); sitja sittan (to sit); oxe, uxe oxa (ox); egg æg (egg); time time (time); mōper mōdor (mother); faper fælеr (father).

ßê âèäíî ç âèùåíàâåäåíèõ ïðèêëàä³â, áëèçüê³ñòü ôîðì êîðåíÿ ñïðèÿëà çàêð³ïëåííþ éîãî ó ìîâ³: òàê, ñêàíä.òà äàâíüîàíãë. time ïðè ñõðåùóâàíí³ óêð³ïèëè ôîðìó êîðåíÿ tim-, à îáèäâà çàê³í÷åííÿ çëèëèñÿ â îñëàáëåíó ôîðìó time, tyme, ÿêà ó ìîâ³ ñåðåäíüîàíãë³éñüêîãî ïåð³îäó ïåðåòâîðèëàñÿ â time[ti:mə > ti:m > taim], ùî ³ñíóº â ñó÷àñí³é ôîðì³ time [29, c. 56]. Àíàëîã³÷í³ çì³íè â³äáóëèñÿ ³ ç ³íøèìè ñëîâàìè: Êð³ì ïðèñêîðåííÿ ïðîöåñó ðåäóêö³¿ çàê³í÷åíü, ñêàíäèíàâñüêèé âïëèâ ïîçíà÷èâñÿ òàêîæ íà ³íøèõ ìîâíèõ ÿâèùàõ:

 ï³âí³÷íîìó ä³àëåêò³ ï³ä âïëèâîì ìîâè ñêàíäèíàâ³â çàêð³ïèëîñÿ çàê³í÷åííÿ -s ó 3-é îñîá³ îäíèíè òåïåð³øíüîãî ÷àñó 䳺ñë³â òà çàê³í÷åííÿ -and 䳺ïðèêìåòíèêà (binband) ïðè çàê³í÷åíí³ -end, -ind â öåíòðàëüíîìó òà ï³âäåííîìó ä³àëåêòàõ. Çàê³í÷åííÿ -s çáåðåãëîñÿ â ñó÷àñí³é ìîâ³ (hetakes, goes³ ò. ³í.) à çàê³í÷åííÿ 䳺ïðèêìåòíèêà -and ï³çí³øå ïåðåòâîðèëîñÿ â -sng (ñó÷. going, taking ³ ò. ³í.);

Îñîáîâ³ çàéìåííèêè ñêàíäèíàâñüêîãî ïîõîäæåííÿ (ñêàíä. peim) çàì³íèëè â³äïîâ³äí³ äàâíüîàíãë³éñüê³ çàéìåííèêè ³ çàêð³ïèëèñÿ â àíãë³éñüê³é ìîâ³ (ñó÷. they, them, their). Êð³ì öüîãî, â àíãë³éñüê³é ìîâ³ çáåðåãëîñÿ äåê³ëüêà ñàìîñò³éíèõ òà ñëóæáîâèõ ñë³â ñêàíäèíàâñüêîãî ïîõîäæåííÿ: till, toandfro, though, ado(< at+ do), both, same.

Ñêàíäèíàâñüêèé âïëèâ íàéïîì³òí³øå â³ä÷óâàºòüñÿ ó ñëîâíèêîâîìó ñêëàä³ ìîâè. Ïàì'ÿòêè äàâíüîàíãë³éñüêîãî ïåð³îäó â³äîáðàæàþòü ëèøå ÷àñòèíó çàïîçè÷åíü, ÿê³ çíà÷íî ïîâí³øå ïðåäñòàâëåí³ ó ïàì'ÿòêàõ ñåðåäíüîàíãë³éñüêîãî ïåð³îäó. Ëåêñè÷í³ çàïîçè÷åííÿ ìàëè ð³çíîìàí³òíèé õàðàêòåð:

. Ãåîãðàô³÷í³ íàçâè:

ñêàíä. bŷr (a village) > by â Derby, Rugby, Grimsby;

ñêàíä. thorp (a village) > thorp â Althorp, Linthorp;

ñêàíä. veiti (clearing) > thwait (e) â Applethwait, Satterthwait, Crossthwaite.

 ãåîãðàô³÷íèõ íàçâàõ çóñòð³÷àºòüñÿ òàêîæ áàãàòî ³íøèõ åëåìåíò³â, ÿê³ ïîõîäÿòü â³ä ñêàíäèíàâñüêèõ çàïîçè÷åíü, ÿê:

beckâ Lauterbeck (äàâíüî³ñë. bekkr- „ñòðóìîê”, í³ì. Bach, ãåðì, bakir);

daleâ Liddesdale, Kendal (äàâíüî³ñë. dalr - „äîëèíà”, í³ì. Òàl, ðîñ. äîëèíà);

gateâ Canongate (äàâíüî³ñë. gata- „äîðîãà”, í³ì. Gasse, ãåðì. gatwōn).

. ³éñüêîâî-ìîðñüêà òåðì³íîëîã³ÿ: barda, cnearr (ship), scegp (vessel), lip (fleet), sagpmann (pirate), á³ëüø³ñòü ç ÿêèõ íå çáåðåãëèñÿ â ñó÷àñí³é ìîâ³.

. Ñóäîâ³ òà çàêîíîäàâ÷³ òåðì³íè: lagu, lage (law), ntlag (outlaw), mal (actionoflow), husting (assembly) òà ³íø³, à òàêîæ äåê³ëüêà ïåðåêëàä³â-êàëüîê, ÿê hāmsōcn (attackingtheenemyinhishouse), landcēap (landtar) òîùî.

. Ñóñï³ëüíî-ïîáóòîâà ëåêñèêà:

à) ³ìåííèêè - crook, dirt, egg, fellow;

á) ïðèêìåòíèêè - awkward, flat, ill;

â) 䳺ñëîâà - bait, call, cast.

ʳëüê³ñòü çàïîçè÷åíü ö³º¿ ãðóïè ñòàíîâèòü ïîíàä 500 ñë³â [25, c. 102]. Äåÿê³ ñëîâà çáåðåãëèñÿ â ñó÷àñí³é ìîâ³ ó ôîðì³ á³ëüø áëèçüê³é äî ñêàíäèíàâñüêîãî ñëîâà: sister (ñêàíä. syster, ä.à. sweoster); boon(ñêàíä. bōn, ä.à. bēn); loan(ñêàíä. lān, ä.à. lǽn).

Äåÿê³ ñëîâà ñêàíäèíàâñüêîãî ïîõîäæåííÿ, ÿê³ øèðîêî âæèâàëèñÿ â äàâíüîàíãë³éñüê³é ìîâ³, â ñó÷àñí³é ìîâ³ âæèâàþòüñÿ äóæå ð³äêî, à äåÿê³ çóñòð³÷àþòüñÿ ëèøå â ï³âí³÷íèõ ä³àëåêòàõ: kirk (church), garth (yard). Áàãàòî ñë³â, ÿê³ â IX - XI ñò. ìàëè áëèçüêå çíà÷åííÿ â îáîõ ìîâàõ, äèôåðåíö³þâàëèñÿ â ñó÷àñí³é ìîâ³: no - nay, from - fro, whole - hale.

×àñòèíà ëåêñèêè àíãëîñàêñ³â ³ äàò÷àí ìàëà ñï³ëüíå ïîõîäæåííÿ: ïðèáëèçíî ïîëîâèíà çàïîçè÷åíèõ ñë³â ³ñíóâàëà â îáîõ ìîâàõ, âíàñë³äîê ÷îãî ðîçâèíóëàñü ïîë³ñåì³ÿ ö³º¿ ëåêñèêè. Îäíàê ñåðåä çàïîçè÷åíèõ ñë³â áàãàòî ³ òàêèõ, ùî âèò³ñíèëè íàâ³òü ïîáóòîâó àíãëîñàêñîíñüêó ëåêñèêó. Ñêàíäèíàâñüê³ çàïîçè÷åííÿ - öå, ãîëîâíèì ÷èíîì, ïîáóòîâ³ íàéìåíóâàííÿ, ñåðåä ÿêèõ ðîçð³çíÿþòüñÿ:

³ìåííèêè: anger, axle, bag, booth;

䳺ñëîâà: awe, blend, call, cast;

Äàòñüêà ìîâà - öå ºäèíà ìîâà, ç ÿêî¿ çàïîçè÷åí³ çàéìåííèêè - both, they, them, their. Ñåðåä âëàñíèõ íàçâ ó ñó÷àñí³é àíãë³éñüê³é ìîâ³ ìàºìî ñêëàäí³ ³ìåííèêè, äðóãèì åëåìåíòîì ÿêèõ º -by, íàïðèêëàä: Applaby, Derby, Ashby, Whitby. Ñêàíäèíàâñüêèìè º òàê³ íàçâè, ÿê Thursday, viking, valkyria

2.4 Ðîëü ôðàíöóçüêèõ çàïîçè÷åíü ó ôîðìóâàíí³ ñåðåäíüîàíãë³éñêî¿ òà ñó÷àñíî¿ àíãë³éñüêî¿ ìîâè

Çîâñ³ì ³íøèé õàðàêòåð, í³æ ðàíí³ ñêàíäèíàâñüê³ çàïîçè÷åííÿ, íîñÿòü ôðàíöóçüê³ çàïîçè÷åííÿ åïîõè íîðìàíäñüêîãî çàâîþâàííÿ. Òóò ñë³ä âðàõîâóâàòè, ïåðåäóñ³ì, òå, ùî ôðàíöóçüêà ìîâà ïî â³äíîøåííþ äî àíãë³éñüêî¿ ìîâè çàéíÿëà ïàíóþ÷å ïîëîæåííÿ ÿê ìîâà äâîðó, ôåîäàëüíî¿ çíàò³, óðÿäîâèõ óñòàíîâ, øêîëè ³ âçàãàë³ ÿê îñíîâíó ìîâó ïèñåìíîñò³ (ðàçîì ç ëàòèííþ). Ó çâ’ÿçêó ç öèì, ôðàíöóçüê³ ñëîâà, íà â³äì³íó â³ä ñêàíäèíàâñüêèõ, ó ñâî¿é ìàñ³ ÿñêðàâî â³äáèâàþòü ïîëîæåííÿ, ñïîñ³á æèòòÿ, ä³ÿëüí³ñòü ³ ³íòåðåñè òèõ ãðîìàäñüêèõ øàð³â, ÿê³ âèêëþ÷íî àáî ïåðåâàæíî êîðèñòóâàëèñÿ ôðàíöóçüêîþ ìîâîþ: action - «ä³ÿ» (ñåðåäíüî-àíãë. accioun - «ä³ÿ, çâèíóâà÷åííÿ»: ³ç ñòàðîôðàíöóçüêîãî accioun); agreeable - «ïðèºìíèé, çã³äíèé» (ñåðåäíüî-aíãë. agreable: ³ç ñòàðîôð. agreable); beauty - «êðàñà» (ñåðåäíüî-àíãë. beautee: ³ç ñòàðîôð. beate); carpenter - «òåñëÿð» (carpenter: ³ç ñòàðîôð. carpentier); duke - «ãåðöîã» (duk: ³ç ñòàðîôð. duc) ³ áàãàòî ³íøèõ.

Ñë³äóº, ïðîòå, â³äì³òèòè, ùî ñïî÷àòêó ôðàíöóçüêà ìîâà ïîøèðþâàëàñü â Àíã볿 ãîëîâíèì ÷èíîì ó ôîðì³ íîðìàíäñüêîãî ä³àëåêòó, çì³øàíîãî ç åëåìåíòàìè ï³âí³÷íî-ñõ³äíèõ ôðàíöóçüêèõ ãîâîð³â. Âæå â XIII ñò. ôðàíöóçüêà ìîâà ïî÷àëà âòðà÷àòè â Àíã볿 õàðàêòåð æèâî¿ ðîçìîâíî¿ ìîâè ³ ïîñòóïîâî ïåðåòâîðþâàëàñÿ íà òðàäèö³éíó îô³ö³éíó ìîâó (òåïåð ôðàíöóçüê³é ìîâ³ â³äâåäåíà ðîëü îô³ö³éíî¿ ó ñôåð³ ì³æíàðîäíîãî äîêóìåíòîçíàâñòâà (ÿê ëàòèí³ - â ìåäè÷í³é îáëàñò³)). Ó çâ’ÿçêó ç öèì ï³çí³ø³ çàïîçè÷åííÿ ñòâîðþþòüñÿ ïåðåâàæíî âæå íå ç àíãëî-ôðàíöóçüêî¿, à ç öåíòðàëüíî-ôðàíöóçüêî¿ (ïàðèçüêî¿), ïåðåâàæàþ÷î¿ â XIII ñòîë³òò³. [2]

Ïàíóâàííÿ ôðàíöóçüêî¿ ìîâè çàâåðøóºòüñÿ â äðóã³é ïîëîâèí³ XVI ñòîë³òòÿ, àëå íàéá³ëüøà ê³ëüê³ñòü çàïîçè÷åíü ç íå¿ äîâîäèòüñÿ ÿêðàç íà öåé ÷àñ: àíãë³éñüêà ìîâà, âèò³ñíÿþ÷è ôðàíöóçüêó, îñîáëèâî ïîòðåáóâàëà çáàãà÷åííÿ ñâ ëåêñèêè òèìè åëåìåíòàìè, ÿê³ ìàëà â ðîçïîðÿäæåíí³ îñòàííÿ.

Âåëèêà ÷àñòèíà öèõ çàïîçè÷åíü òàê ³ çàëèøèëàñÿ íà ïåðèôå𳿠ñëîâíèêîâîãî çàïàñó: âîíè ñêëàäàþòü ÷èñëåííó ãðóïó áàãàòîñêëàäîâèõ ñë³â, òèïîâèõ ïåðåâàæíî äëÿ ìîâè ë³òåðàòóðíîãî ³ íàóêîâîãî ³ õàðàêòåðèçóþòüñÿ ñïåöèô³÷íîþ ñëîâîòâîð÷îþ ñòðóêòóðîþ [2, c. 81]. Ïðîòå, äåÿê³ ñëîâà ç ÷àñîì ñòàëè çâè÷àéíèìè, ïîâñÿêäåííèìè ³ çàãàëüíîâæèâàíèìè. Íàïðèêëàä, face - îñîáà (la face), gay - âåñåëèé (gai), hour - ãîäèíà (l'heure), ink - ÷îðíèëà (les encre), joy - ðàä³ñòü (la jolie), letter - ëèñò (la letter), money - ãðîø³ (la monnaie), pay - ïëàòèòè (payer), river - ð³÷êà (la rivière), table - ñò³ë (la table), place (la place), large (large), change (changer), minute (la minute), second (la second), mountain (la montagne), soil (le sol), air (l'air), flower (la fleur), fruit (le fruit).

Ó çâ’ÿçêó ç òèì, ùî ç ôðàíöóçüêî¿ ìîâè â àíãë³éñüêó áóëî çàïîçè÷åíî âåëè÷åçíó ê³ëüê³ñòü ëåêñè÷íèõ îäèíèöü, áàãàòî ç ÿêèõ ìàëà ñêëàäíó ñëîâîòâîð÷ó ñòðóêòóðó, âïëèâ ôðàíöóçüêî¿ ìîâè âåëèêîþ ì³ðîþ ïîçíà÷èâñÿ íà ñèñòåì³ àíãë³éñüêîãî ñëîâîòâîðåííÿ. Ïåâí³ ôðàíöóçüê³ ñóô³êñè ³ ïðåô³êñè, ùî çóñòð³÷àþòüñÿ â çàïîçè÷åíèõ ñëîâàõ, ìîãëè âèòÿãàòèñÿ ç öèõ ñë³â ³ âèêîðèñòîâóâàòèñÿ äëÿ òâîðåííÿ ñë³â, â³ä îäâ³÷íèõ êîðåí³â. Íàïðèêëàä, ñóô³êñ -able, âèòÿãíóòèé ç òàêèõ çàïîçè÷åíü, ÿê acceptable - ïðèéíÿòíèé ïðè accept - ïðèéìàòè; ñóô³êñ -ence - ç difference, excellence, evidence, violence.

Ó XIX ³ ïî÷àòêó XX ñòîë³òòÿ çàïîçè÷åííÿ íîñÿòü ïåðåâàæíî êíèæêîâèé õàðàêòåð. Ïðîòå â ïåð³îä, ùî áåçïîñåðåäíüî ñë³äóº çà çàê³í÷åííÿ Äðóãî¿ ñâ³òîâî¿ â³éíè, àíãë³éñüêà ìîâà çàïîçè÷óº ôðàíöóçüê³ ñëîâà â ðåçóëüòàò³ æèâîãî ñï³ëêóâàííÿ àìåðèêàíñüêî¿ àð쳿 ç ôðàíöóçüêèì íàðîäîì. Îñîáëèâî ö³êàâèé âïëèâ ôðàíöóçüêèõ ñë³â íà ëåêñèêó àíãë³éñüêî¿ ìîâè (íàïðèê³íö³ XX ñòîë³òòÿ). Ôðàíöóçüê³ çàïîçè÷åííÿ ç’ÿâëÿþòüñÿ ó áàãàòüîõ ñôåðàõ æèòòÿ. Öå ³ ïîë³òèêà, ³ ñâ³òñüêå æèòòÿ, ñïîðò ³ â³äïî÷èíîê [2, c 83].

Âåëèêà ê³ëüê³ñòü ôðàíöóçüêèõ ³ ³íøèõ ³íîçåìíèõ çàïîçè÷åíü íå ëèøå çáàãàòèëî öþ ìîâó, àëå â ÿêèéñü ì³ð³ êîìïåíñóâàëî íåäîñòàòíüî ðîçâèíåíó ñèñòåìó ñëîâîòâîð÷èõ çàñîá³â äëÿ âèðàæåííÿ íîâèõ ïîíÿòü àáî â³äò³íê³â çíà÷åíü [27, c. 62]. Áàãàòî çàïîçè÷åíü ç ôðàíöóçüêî¿ ìîâè áóëî îáóìîâëåíî ³ñòîðè÷íî: ñëîâà, ïîâ’ÿçàí³ ç ôåîäàëüíèìè ñòîñóíêàìè: feudal, baron, vassal, liege, chivalry (äåÿê³ ç öèõ ñë³â, ùî ó òîé ÷àñ â³äáèâàëè ó ñâîºìó çíà÷åíí³ ôåîäàëüíó ³äåîëîã³þ, ï³çí³øå îòðèìàëè çàãàëüíèé ñåíñ: command, obey, serve, noble, glory, danger); ìàéæå óñ³ òèòóëè, çà âèíÿòêîì king, queen, earl, lord ³ lady íîðìàíî - ôðàíöóçüêîãî ïîõîäæåííÿ; ñëîâà, ïîâ’ÿçàí³ ç äåðæàâíèì óïðàâë³ííÿì: people, nation, government, power, authority, court, crown; ñëîâà, ïîâ’ÿçàí³ ç ãðîøîâèìè ñòîñóíêàìè: money, property; ñëîâà, ùî îçíà÷àþòü ñ³ìåéí³ ñòîñóíêè: parent, spouse, cousin, uncle, aunt, nephew, niece; âåëèêà ê³ëüê³ñòü â³éñüêîâèõ òåðì³í³â ³ ñë³â, ïîâ’ÿçàíèõ ç â³éíîþ, óñ³ íàçâè â³éñüêîâèõ ÷èí³â; ÷èñëåíí³ ñëîâà, ùî îçíà÷àþòü çàäîâîëåííÿ ³ ðîçâàãè: feast, leisure, pleasure, delight, ease, comfort, chase ³ áàãàòî êàðòêîâèõ òåðì³í³â: trump, àñîâ³, cards; þðèäè÷í³ òåðì³íè: accuse, court, crime, felony, plaintiff, defendant, attorney; ôðàíöóçüêèìè ñëîâàìè íàçèâàëèñÿ ïðîôåñ³¿ ðåì³ñíèê³â, ÿê³ îáñëóãîâóâàëè ôåîäàë³â: tailor, butcher, painter, carpenter, joiner.

Òàêèì ÷èíîì, çàïîçè÷åííÿ ç ôðàíöóçüêî¿ ìîâè, ÿâëÿëè ñîáîþ, íà â³äì³íó â³ä çàïîçè÷åíü ñêàíäèíàâñüêèõ, ñïåöèô³÷í³ òåðì³íè-íàçâè, ïîâ’ÿçàí³ ç íîâèìè ïîíÿòòÿìè, ïðèâíåñåíèìè íîðìàíäñüêèìè çàâîéîâíèêàìè. Çàïîçè÷åííÿ ç ôðàíöóçüêî¿ ìîâè ïðîäîâæóþòü ïîïîâíþâàòè ñëîâíèêîâèé ñêëàä ïî ñüîãîäí³øí³é äåíü, àëå âîíè íîñÿòü ïåðåâàæíî êíèæêîâèé õàðàêòåð.

2.5 Çàïîçè÷åííÿ ç ðîìàíî-ãåðìàíñüêèõ ìîâ

Áåçóìîâíî, àíãë³éñüêà ìîâà çáàãà÷óâàëàñÿ ñëîâàìè ç àáñîëþòíî¿ á³ëüøîñò³ ³ñíóþ÷èõ ìî¿, îäíàê âïëèâ ðîìàíñüêèõ ìîâ áóâ íàéá³ëüø âàãîìèì çàâäÿêè ³ñòîðè÷íèì, åêîíîì³÷íèì òà ïîë³òè÷íèì çâ’ÿçêàì Àíã볿 ³ç íîñ³ÿìè ðîìàíñüêèõ ìîâ, çîêðåìà ç ³òàë³éñüêî¿, ³ñïàíñüêî¿, ôðàíöóçüêî¿, í³ìåöüêî¿ ìîâè. Ó àíãë³éñüêîìó ñëîâíèêîâîìó ñêëàä³ º çíà÷íà ê³ëüê³ñòü ñë³â, çàïîçè÷åíèõ ç í³ìåöüêî¿ ìîâè.  òîé æå ÷àñ, âëàñíå í³ìåöüêèõ ñëîâíèêîâèõ îäèíèöü, ùî óâ³éøëè äî ñêëàäó àíãë³éñüêî¿ ëåêñèêè, íå òàê âæå ³ áàãàòî. г÷ ó òîìó, ùî äóæå âåëèêà ê³ëüê³ñòü ñë³â, ùî çàïîçè÷åíèõ ç í³ìåöüêî¿ ìîâè ³ â³äíîñÿòüñÿ äî ãàëóç³ íàóêè, º óòâîðåííÿìè â³ä ëàòèíñüêèõ ³ ãðåöüêèõ êîðåí³â, òîáòî öå, íàñïðàâä³, ñëîâà ³íòåðíàö³îíàëüí³, õî÷à âîíè ³ áóëè çàïîçè÷åí³ ç í³ìåöüêèõ äæåðåë.

Äî çàïîçè÷åíü ç í³ìåöüêî¿ ìîâè, â ïåðøó ÷åðãó, â³äíîñÿòüñÿ ñëîâà, ùî âèðàæàþòü ïîíÿòòÿ ñóñï³ëüíî-ïîë³òè÷íîãî ³ ô³ëîñîôñüêîãî õàðàêòåðó. Á³ëüø³ñòü ç íèõ îôîðìèëàñÿ â àíãë³éñüê³é ìîâ³ â ïåðåâ³äí³é ôîðì³, òîáòî ó ôîðì³ êàëüêè. Êàëüêóâàííÿ ðÿäó ñëîâîñïîëó÷åíü ³ ñêëàäíèõ ñë³â í³ìåöüêî¿ ìîâè ïîëåãøóâàëîñÿ áëèçüêîþ ñïîð³äíåí³ñòþ í³ìåöüêî¿ ³ àíãë³éñüêî¿ ìîâ [29].

Åêîíîì³÷í³ ³ ïîë³òè÷í³ çâ'ÿçêè Àíã볿 ³ ²òà볿 ïî÷èíàþ÷è ç XIV ñòîë³òòÿ çíàéøëè â³ääçåðêàëåííÿ â ñëîâíèêîâîìó ñêëàä³ àíãë³éñüêî¿ ìîâè â öàðèí³ òîðã³âë³, ìàíóôàêòóðè ³ â³éñüêîâî¿ ñôåðè. Ñë³ä çàçíà÷èòè, ùî â çâ'ÿçêó ç øèðîêèì ïîøèðåííÿì ³òàë³éñüêèõ çàïîçè÷åíü â ºâðîïåéñüêèõ ìîâàõ, äåÿê³ ³òàë³éñüê³ ñëîâà áóëè çàïîçè÷åí³ àíãë³éñüêîþ ìîâîþ çàâäÿêè ìîâàì-ïîñåðåäíèêàì. Íàïðèêëàä barouche (³òàë³éñüêå ñëîâî baroccio- áàðîêî); cohl-rabi (³òàë. cavolirape- êîëüðàá³) çàïîçè÷åí³ ç í³ìåöüêî¿ ìîâè. Á³ëüø³ñòü ³òàë³éñüêèõ ñë³â äî XVI ñòîë³òòÿ áóëî çàïîçè÷åíî ÷åðåç ôðàíöóçüêó ìîâó, ³ ëèøå ç XVI ñòîë³òòÿ ç'ÿâëÿþòüñÿ çàïîçè÷åííÿ áåçïîñåðåäíüî ç ³òàë³éñüêî¿ ñôåðè.

Íàéäàâí³ø³ (XIV - XV ñò.) çàïîçè÷åííÿ â³äíîñÿòüñÿ äî òîðã³âë³ ³ â³éñüêîâî¿ ñôåðè. Òàê ç îáëàñò³ òîðã³âë³ ³ ô³íàíñ³â áóëè çàïîçè÷åí³ ñëîâà: ducat, million, lombard. Ç îáëàñò³ â³éñüêîâî¿ ñôåðè ³ ìîðåïëàâñòâà: alarm (òðèâîãà), brigand (áàíäèò), bark (áàðêà).  XVI ñòîë³òò³ åêîíîì³÷í³ çâ'ÿçêè ç ²òà볺þ âèêëèêàëè íîâ³ çàïîçè÷åííÿ: carat (êàðàò), traffic (ðóõ òðàíñïîðòó), porcelain (ôàðôîð).  XVII ñòîë³òò³ çðîñòຠê³ëüê³ñòü çàïîçè÷åíü, ÿê³ â³äíîñÿòüñÿ äî ñóñï³ëüíîãî æèòòÿ, òîðã³âë³, à òàêîæ äî ìèñòåöòâà, ìóçèêè, íàïðèêëàä: manifesto, intrigue, bulletin, risk. bandit, biretta, mustachio, cavalcade, gondola.  XVIII ñòîë³òò³ çàõîïëåííÿ ³òàë³éñüêîþ ìóçè÷íîþ êóëüòóðîþ âèêëèêàëî íîâèé ïðèïëèâ ìóçè÷íèõ òåðì³í³â ç ³òàë³éñüêî¿ ìîâè.  öåé ïåð³îä ç'ÿâèëèñü òàê³ ñëîâà ÿê soprano, falsetto, viola, mandolin. dz ñôåðè ³íøèõ âèä³â ìèñòåöòâà áóëè çàïîçè÷åí³ òàê³ ñëîâà: picturesque, costume, terracotta, sonnet, stanza, motto.  XIX ñòîë³òò³ áóëè çàïîçè÷åí³ äåÿê³ ñëîâà, ÿê³ â³äîáðàæàëè ïîë³òè÷íó áîðîòüáó â ²òà볿. Íàïðèêëàä: carbonary, camorra. Çá³ëüøóâàëàñü ãðóïà çàïîçè÷åíü, ïîâ'ÿçàíèõ ç íàóêîþ, îäíàê íàéá³ëüøà ê³ëüê³ñòü çàïîçè÷åíü, ÿê ³ â äâîõ ïîïåðåäí³õ ñòîë³òòÿõ, ñòîñóºòüñÿ îáëàñò³ ìóçèêè ³ ìèñòåöòâà. Ïðèêëàäîì ìîæóòü ñòàòè íàñòóïí³ ñëîâà: sonatina, cavatina, legato. Äî çàïîçè÷åíü XX ñòîë³òòÿ ìîæíà â³äíåñòè: autostrada, duce, fascist. Ñëîâî fascis ïîâ'ÿçàíå ç ëàòèíñüêèì ñëîâîì fasces- íàçâà åìáëåìè ä³þ÷î¿ âëàäè â Ñòàðîäàâíüîìó Ðèì³ (ïó÷îê áåðåçîâèõ ãàëóçîê, ç âñòðîìëåíîþ âñåðåäèí³ ñîêèðîþ) [34, c. 148]. Âàðòî â³äçíà÷èòè, ùî â àíãë³éñüê³é ìîâ³, ÿê ³ â ³íøèõ ºâðîïåéñüêèõ ìîâàõ, âæèâàþòüñÿ äåÿê³ ³òàë³éñüê³ ôðàçåîëîã³÷í³ îäèíèö³, sottovoce (ïîøåïêè, âï³âãîëîñà), traditoriòà ³íø³.

ßê ³ çàïîçè÷åííÿ ç ³òàë³éñüêî¿ ìîâè, ³ñïàíñüê³ çàïîçè÷åííÿ ïî÷àëè ç'ÿâëÿòèñü â àíãë³éñüê³é ìîâ³ ç XVI ñòîë³òòÿ. ²ñòîðè÷í³ ïî䳿, ÿê³ âèêëèêàëè ïðèëèâ çàïîçè÷åíü, ïîâ'ÿçàí³ ç âåëèêèìè ãåîãðàô³÷íèìè â³äêðèòòÿìè ê³íöÿ XV - ïî÷àòêó XVI ñòîë³òòÿ. Íàéïåðø³ çàïîçè÷åííÿ, ïîâ'ÿçàí³ ç ³ñïàíñüêîþ ìîâîþ, ïîòðàïèëè äî ñêëàäó àíãë³éñüêî¿ ëåêñèêè ùå äî XIX ñòîë³òòÿ ÷åðåç ôðàíöóçüêó ìîâó. ²ñíóþòü ñåðåä íèõ ³ ñëîâà àðàáñüêîãî ïîõîäæåííÿ, ÿê³ â³äîáðàæàþòü òîðãîâåëüí³ â³äíîñèíè ç Ñõîäîì ³ âïëèâ ñõ³äíî¿ êóëüòóðè, íàïðèêëàä cotton, zenith [36].  XV ñòîë³òò³ áóëî çàïîçè÷åíî ùå äåê³ëüêà ñë³â: lemon, tare- áåçïîñåðåäíüî ç ³ñïàíñüêî¿ ìîâè. Ç ³ñïàíñüêèõ çàïîçè÷åíü öüîãî ïåð³îäó ìîæíà, ÿê ïðèêëàä, âêàçàòè íà òàê³ ñëîâà: infanta, don, hidalgo. Íàéá³ëüø â³äîìèìè ñëîâàìè, çàïîçè÷åíèìè â XVII ñòîë³òò³ º íàñòóïí³: cargo, guitar, castanetòà ³íø³.

Ñåðåä çàïîçè÷åíü XVIII ñòîë³òòÿ ìîæíà â³äì³òèòè íàçâè ³ñïàíñüêèõ òàíö³â, ³ãîð ³ ñòðàâ, åëåìåíòè îäÿãó, çàãàëüíîïîë³òè÷í³ òåðì³íè. Íàïðèêëàä: quadrille, bolero, picadoròà ³íø³. Á³ëüø³ñòü çàïîçè÷åíü ç ³ñïàíñüêî¿ ìîâè â XIX ñòîë³òò³ ñïîñòåð³ãàëîñÿ â ϳâäåíí³é ³ ϳâí³÷í³é Àìåðèö³. ×àñòèíà öèõ ñë³â ââ³éøëà äî ñêëàäó àíãë³éñüêî¿ ìîâè ÷åðåç àìåðèêàíñüêó ë³òåðàòóðó. Ç öèõ ñë³â ìîæíà ïðèãàäàòè: guerilla (êîð³íü í³ìåöüêîãî ïîõîäæåííÿ: werrawar), cigarette, lasso,mustang.

Á³ëüø³ñòü çàïîçè÷åíü ç ³ñïàíñüêî¿ ìîâè çáåð³ãàþòü ñâ³é âèãëÿä, ³ çàçâè÷àé âèêîðèñòîâóþòüñÿ â àíãë³éñüê³é ìîâ³ â ñòèë³ñòè÷íèõ ö³ëÿõ, íàé÷àñò³øå äëÿ íàäàííÿ „ì³ñöåâîãî êîëîðèòó” ðîçïîâ³ä³. Ñåðåä ³ñïàíñüêèõ ñë³â, ÿê³ ââ³éøëè äî ñêëàäó àíãë³éñüêî¿ ìîâè ³ íå ñïðèéìàþòüñÿ, ÿê âàðâàðèçìè, ìîæíà â³äçíà÷èòè íàñòóïí³ ñëîâà: cotton, zenith, renegade. ²ñíóþòü òàêîæ ³ñïàíñüê³ ñëîâà, ÿê³ àíãë³éñüêà ìîâà çàïîçè÷èëà ïðîòÿãîì îáðàíîãî ïðîì³æêó ÷àñó; òàê³ ÿê: dinero, macho, amigo òà ³íø³.

3. ˳íãâ³ñòè÷í³ â³äì³ííîñò³ òà îñîáëèâîñò³ âàð³àíò³â àíãë³éñüêî¿ ìîâè

Äî âàð³àíò³â àíãë³éñüêî¿ ìîâè ìè â³äíîñèìî áðèòàíñüêèé, àìåðèêàíñüêèé, êàíàäñüêèé òà àâñòðàë³éñüêèé âàð³àíòè [2], [14], [10],[13].  äàí³é ãëàâ³ ìè íå àíàë³çóºìî êðåîëüñüê³ ìîâè òà ï³äæèíè, îñê³ëüêè âîíè º ñ³ìïë³ô³êîâàíèìè ôîðìàìè ëîêàëüíèõ ä³àëåêò³â [24, c. 14]. Òàêîæ â ðàìêàõ ö³º¿ ãëàâè íàìè íå áóäå ðîçãëÿäàòèñÿ áðèòàíñüêèé âàð³àíò àíãë³éñüêî¿, îñê³ëüêè â³í âæå áóâ äåòàëüíî îïèñàíèé ó ïï. 1.3.2 òà 1.4 íàøî¿ ðîáîòè.

3.1 Çàãàëüíîàìåðèêàíñüêà àíãë³éñüêà ìîâà: îñîáëèâîñò³ ëåêñè÷íî¿ ïîáóäîâè àìåðèêàíñüêîãî âàð³àíòó àíãë³éñüêî¿

Äî ôàêòîð³â ôîðìóâàííÿ àìåðèêàíñüêîãî âàð³àíòó ÿê îêðåìîãî ð³çíîâèäó àíãë³éñüêî¿ ìîâè ìè â³äíîñèìî õðîíîëîã³÷í³ ðàìêè ôîðìóâàííÿ òà ³íøîìîâí³ âïëèâè [5]. ϳñëÿ îòðèìàííÿ íåçàëåæíîñò³, â óìîâàõ â³äñóòíîñò³ çàñîá³â ìàñîâî¿ êîìóí³êàö³¿, çì³íè â³äáóëèñÿ â ìîâ³ ìåòðîïî볿 â XIX - ïî÷àòêó XX ñòîë³òü.

Îñîáëèâèé âïëèâ íà ìîâó íàäàëè ñóòòºâ³ â³äì³ííîñò³ â æèòòÿ ³ ïîáóò³ êîëîí³ñò³â ó ÑØÀ ³ Âåëèêîáðèòàí³¿. ²íøèé êë³ìàò, ïðèðîäà, îòî÷åííÿ ³ ïîáóò ïðèâåëè äî àäàïòàö³¿ ³ âèíèêíåííþ ó ì³ñöåâîìó àíãë³éñüêîþ íîâèõ ñë³â ³ ïîíÿòü. Ó öþ êàòåãîð³þ âõîäÿòü ñëîâà, ùî âèíèêëè ñàìå â ÑØÀ ³ íå îòðèìàëè ïîøèðåííÿ â Àíã볿: íàçâè ðîñëèí ³ òâàðèí ï³âí³÷íîàìåðèêàíñüêîãî êîíòèíåíòó (moose «ï³âí³÷íîàìåðèêàíñüêèé ëîñü» ïðè àíãë³éñüêîìó elk, ÿêå â ÑØÀ îòðèìàëî çíà÷åííÿ èçþáðü), ð³çíèõ ÿâèù, ïîâ'ÿçàíèõ ç äåðæàâíèì ³ ïîë³òè÷íèì óñòðîºì ÑØÀ (dixiecrat - «äåìîêðàò ç ï³âäåííîãî øòàòó»), ç ïîáóòîì àìåðèêàíö³â (drugstore - «àïòåêà-çàêóñî÷íà»).

Îñîáëèâó ãðóïó ñêëàäàþòü ñëîâà, ÿêèìè êîðèñòóþòüñÿ ÿê â Àíã볿, òàê ³ â ÑØÀ ³ â ÿêèõ ñïåöèô³÷íî-àìåðèêàíñüêèì º ëèøå îäíå ç âëàñòèâèõ ¿ì çíà÷åíü (market - «ïðîäîâîëü÷èé ìàãàçèí», career - «ïðîôåñ³éíèé»). Ñëîâî faculty â Àíã볿 âæèâàºòüñÿ â çíà÷åíí³ «ôàêóëüòåò», à â Àìåðèö³ «ïðîôåñîðñüêî-âèêëàäàöüêèé ñêëàä». ²ìåííèê pavement äëÿ àíãë³éöÿ îçíà÷ຠ«òðîòóàð», à äëÿ àìåðèêàíöÿ «ìîñòîâà». Äî ðîçðÿäó àìåðèêàíèçì³â â³äíîñÿòüñÿ òàêîæ ñëîâà, ÿê³ â Àíã볿 ïåðåòâîðèëèñÿ íà àðõà¿çìè àáî ä³àëåêòèçìè, àëå ÿê ³ ðàí³øå øèðîêî ïîøèðåí³ â ÑØÀ: fall - «îñ³íü» çàì³ñòü ôðàíêî-íîðìàíñüêîãî autumn, apartment - «êâàðòèðà» çàì³ñòü flat, tardy - «çàï³çí³ëèé», railroad çàì³ñòü railway - «çàë³çíèöÿ», subway çàì³ñòü metro - «ï³äçåìêà, ìåòðî», òà ³íø³ [22, c. 119]. Ó ïðîöåñ³ çàïîçè÷åííÿ äåÿê³ àìåðèêàí³çìè â Áðèòàí³¿ ï³ääàþòüñÿ ïåðåîñìèñëåííþ. Íàïðèêëàä, caucus - «çàêðèò³ çáîðè ïàðò³éíèõ ë³äåð³â» ïðèäáàëî â Àíã볿 íîâå çíà÷åííÿ: «ïîë³òèêà ï³äòàñóâàííÿ âèáîð³â», «òèñê íà âèáîðö³â» òà ³í. Äåÿêèé âïëèâ çðîáèëè íà ëåêñèêîí àìåðèêàíñüêî¿ àíãë³éñüêî¿ òà ³íø³ ºâðîïåéñüê³ ìîâè.

Á³ëüø ³íòåíñèâíèé â ÑØÀ âïëèâ ³ñïàíñüêî¿ ìîâè, îñîáëèâî íà ï³âäåííîìó çàõîä³. Òàê³ ñòàíäàðòí³ ³ñïàíñüê³ òà ³ñïàí³çîâàí³ ³íä³àíñüê³ çàïîçè÷åííÿ ÿê adios, solo, rancho, buckaroo, tapas, tacos, guacamole, latino øèðîêî âèêîðèñòîâóþòüñÿ â ìîâ³ ³ ë³òåðàòóð³ äëÿ íàäàâàííÿ ¿é ð³çíîãî ðîäó ñòèë³ñòè÷íèõ, ³ðîí³÷íèõ òà ³íøèõ â³äò³íê³â. Íàáóëè ïîøèðåííÿ ³ ð³çíîãî ðîäó ëîæí³ ³ñïàí³çìè òèïó chitos, doritos ³ ò. ³í.

Ãàëë³öèçìè, øèðîêî ïðåäñòàâëåí³ â àíãë³éñüê³é ìîâ³ â ö³ëîìó, ìàþòü â àìåðèêàíñüêîìó àíãë³éñüêîìó äåùî ³íøó ÷àñòîòí³ñòü. Íàéá³ëüø ÷àñò³ êàíöåëÿðèçìè ç ôðàíöóçüêèì ñóô³êñîì ïðè÷àñòÿ [éå] êîíòðàñòóºìèì ç [er] äëÿ ðîçìåæóâàííÿ ñóá'ºêòà òà îá'ºêòà 䳿: tutor (ðåïåòèòîð) ³ tutee (ó÷åíü), employer (ðîáîòîäàâåöü) ³ employee (ñëóæáîâåöü, ðîá³òíèê).

Âïëèâ í³ìåöüêî¿ ìîâè íà àìåðèêàíñüêó àíãë³éñüêó áóâ ìåíø çíà÷íèì, àëå äîñèòü â³ä÷óòíèì. Ç îäíîãî áîêó, í³ìåöüêà ìîâà, à òî÷í³øå ð³çí³ éîãî ä³àëåêòè, áóëà ð³äíîþ äëÿ íàéçíà÷í³øî¿ õâèë³ ³ìì³ãðàíò³â. ² ñüîãîäí³ áëèçüêî 20% íàñåëåííÿ ÑØÀ (áëèçüêî 60 ì³ëüéîí³â ÷îëîâ³ê) ìàþòü ïîâíå àáî ÷àñòêîâå í³ìåöüêå ïîõîäæåííÿ. Ç ³íøîãî áîêó, â³äñóòí³ñòü îô³ö³éíîãî ñòàòóñó í³ìåöüêî¿ ìîâè ïðèçâåëà äî ñêîðî÷åííÿ ¿¿ ñôåðè âïëèâó (ñüîãîäí³ ò³ëüêè 1,5 ì³ëüéîíà àìåðèêàíö³â ââàæàþòü ¿¿ ð³äíîþ). ͳìåöüêèé âïëèâ â³ä÷óâàºòüñÿ â äåÿêèõ ñëîâàõ ³ ñëîâíèêîâèõ ïåðåîñìèñëåííÿõ (íàïðèêëàä, «dumb» ó çíà÷åíí³ äóðíèé, ïîð. ͳì. Dumm). Ïîáà÷èòè ðîçïîä³ë âëàñíîìîâíèõ òà çàïîçè÷åíèõ ñë³â â ñó÷àñí³é àíãë³éñüê³é ìîæíà ïîáà÷èòè ó äîäàòêó  «Ðîçïîä³ë âëàñíî ìîâíèõ òà çàïîçè÷åíèõ ñë³â â ñó÷àñí³é àíãë³éñüê³é ìîâ³».

3.2 Ôîíåòè÷í³ òà ãðàìàòè÷í³ â³äì³ííîñò³ àìåðèêàíñüêîãî âàð³àíòó àíãë³éñüêî¿

Ó ÑØÀ, ÿê ³ ó Âåëèêîáðèòàí³¿, º ð³çí³ âèìîâí³ ä³àëåêòè (ùî íàçèâàþòüñÿ ðåã³îíàëüíèìè àêöåíòàìè). Ó ÑØÀ íåìຠîô³ö³éíî çàòâåðäæåíîãî «ïðàâèëüíîãî» àêöåíòó. Îäíàê, äèêòîðàìè á³ëüøîñò³ çàãàëüíîôåäåðàëüíèõ Ç̲ (â ïåðøó ÷åðãó, CNN) âèêîðèñòîâóºòüñÿ òàê çâàíèé General American accent.  ÿêîñò³ General American áóâ îáðàíèé àêöåíò Midwestern. Õî÷à íà íüîìó ãîâîðèòü äóæå ìàëà ÷àñòêà íàñåëåííÿ ÑØÀ (øòàòè Íåáðàñêà, Àéîâà òà ²ëë³íîéñ), â³í çðîçóì³ëèé âñ³ì àìåðèêàíöÿì [31]. Ç ï³ñëÿâîºííèõ ïðåçèäåíò³â ÑØÀ íà General American ãîâîðèëè Ä. Åéçåíõàóåð, Ð.ͳêñîí, Äæ. Ôîðä, Ð. Ðåéãàí ³ Á. Îáàìà.

Íèæ÷å ïîäàí³ îñîáëèâîñò³, õàðàêòåðí³ â³äðàçó äëÿ áàãàòüîõ ðåã³îíàëüíèõ àêöåíò³â ÑØÀ. Á³ëüø³ñòü ç öèõ îñîáëèâîñòåé ìàþòü ì³ñöå ³ â General American. Àëå íåìຠæîäíî¿ îñîáëèâîñò³, ÿêà áóëà á õàðàêòåðíà â³äðàçó äëÿ âñ³õ àêöåíò³â ÑØÀ ³ ïðè öüîìó â³äñóòíÿ á â áðèòàíñüêîìó àíãë³éñüêîþ. Á³ëüø òîãî, íà ï³âí³÷íîìó ñõîä³ ÑØÀ º ä³àëåêòè, ïðàêòè÷íî íåìîæëèâî â³äð³çíèòè çà âèìîâîþ â³ä áðèòàíñüêîãî Received Pronunciation.

Õàðàêòåðíîþ îñîáëèâ³ñòþ îñíîâíîãî àìåðèêàíñüêîãî ìàñèâó º çáåðåæåííÿ àðõà¿÷íîãî ðåòðîôëåêñíèé r â ïîëîæåíí³ ï³ñëÿ ãîëîñíèõ (âèìîâà “r” ó òàêèõ ñëîâàõ ÿê part àáî girl), ùî º òàêîæ îñîáëèâ³ñòþ ä³àëåêò³â ²ðëàí䳿, Øîòëàí䳿 òà ϳâäåííî-Ñõ³äíî¿ Àíã볿 (³ â XVIII ñòîë³òò³ ìàéæå âñ³º¿ òåðèòî𳿠Àíã볿) [37]. Âèíÿòêè ñòàíîâëÿòü äåÿê³ ðåã³îíè ϳâäíÿ, Íîâ³é Àíã볿, Íüþ-Éîðê, àôðîàìåðèêàíñêèé ä³àëåêò òà ³í. Àìåðèêàíñüêà àíãë³éñüêà ìຠìåíøå â³äì³ííîñòåé ó ãîëîñíèõ ïåðåä “r”, í³æ áðèòàíñüêà. Ñëîâà merry, marry ³ Mary ñòàíäàðòíîìó àìåðèêàíñüêîìó âèìîâëÿþòü îäíàêîâî (ïðîòå ð³çíèöÿ çáåð³ãàºòüñÿ ó áàãàòüîõ ðåã³îíàëüíèõ àêöåíòàõ ÑØÀ) [31]. Äîâæèíà ãîëîñíèõ (ïîçíà÷àºòüñÿ ÷åðåç [ː]) ìåíø âàæëèâà â àìåðèêàíñüê³é àíãë³éñüê³é, í³æ ó áðèòàíñüêîìó RP (äå äîâã³ ãîëîñí³ íàé÷àñò³øå çàì³íÿþòü çíèêëèé çâóê [r]).

Òèï ïàëàòàë³çàö³¿, â³äîìèé àíãë³éñüêîþ ÿê yod-coalescence (ïåðåòâîðåííÿ êëàñòåð³â [dj], [tj], [sj] ³ [zj] â³äïîâ³äíî â [dʒ], [tʃ], [ʃ] òà [ʒ]) - ÿâèùå, çàãàëüíå äëÿ âñ³õ âàð³àíò³â àíãë³éñüêî¿, ³ á³ëüø³ñòü âèïàäê³â ïîä³áíî¿ ïàëàòàë³çàö³¿ âæå äàâíî ñòàëè ë³òåðàòóðíèìè (ñëîâà nature, pressure, measure íå âèìîâëÿâ ÷åðåç [tj], [sj] ³ [zj] í³ â îäíîìó ç ñó÷àñíèõ âàð³àíò³â àíãë³éñüêî¿), ïðîòå â äàíèé ÷àñ â³í á³ëüø òèïîâèé äëÿ áðèòàíñüêî¿ àíãë³éñüêî¿. Çíèêíåííÿ êëàñòåðà [tj] â òàêèõ ñëîâàõ ÿê tune ³ Tuesday ïðîõîäèòü â îáîõ âàð³àíòàõ àíãë³éñüêî¿; ïðîòå â á³ëüøîñò³ àìåðèêàíñüêèõ ä³àëåêò³â [j] ïðîñòî çíèêຠ(ò. çâ. yod-dropping), â ðåçóëüòàò³ ÷îãî ö³ ñëîâà çâó÷àòü ÿê toon ³ Toose-day, â òîé ÷àñ ÿê â ðîçìîâíîìó áðèòàíñüêîìó ö³ ñëîâà çâó÷àòü ÿê choon ³ Choose-day (yod-coalescence).

Õàðàêòåðíîþ îñîáëèâ³ñòþ àìåðèêàíñüêî¿ àíãë³éñüêî¿ º óäàðíå êîâçàííÿ (flapping) - âèìîâà çâóêà [t] (³ [d]) ì³æ äâîìà ãîëîñíèìè ÿê àëüâåîëÿðíîãî îäíîóäàðíèé ïðèãîëîñíîãî (³ñïàíñüêî¿ “r” â ñëîâ³ pero, ñõîæîãî çà çâó÷àííÿì äî ðîñ³éñüêî¿ ïîñò-àëüâåîëÿðíî¿ äðèæà÷îãî «ð» (ÿê, íàïðèêëàä, ó ñëîâ³ ãðàòè)). Öå ÿâèùå ïðèñóòíº ³ â áðèòàíñüê³é àíãë³éñüê³é. Çâóêîñïîëó÷åííÿ -nt- ì³æ ãîëîñíèìè (â ñëîâàõ òèïó twenty, Internet òà center) âèìîâëÿºòüñÿ â àìåðèêàíñüêîìó àíãë³éñüêîìó çàçâè÷àé ÿê äçâ³íêèé àëüâåîëÿðíèé íîñîâî¿ îäíîóäàðíèé ïðèãîëîñíèé (â òðàíñêðèïö³¿ ÌÔÀ [ɾ]), ð³äê³ñíèé çâóê, ùî ïîºäíóº â ñîá³ îäíî÷àñíî ÿêîñò³ íîñîâîãî ïðèãîëîñíîãî «í» ³ àëüâåîëÿðíîãî îäíîóäàðíîãî ïðèãîëîñíîãî (³ñïàíñüêîþ «r») [35].

Ãîâîðÿ÷è ïðî íåùîäàâíî ìèíóë³ ïî䳿, àáî ïðè âèêîðèñòàíí³ ñë³â already, just ³ yet, áðèòàíñüêèé àíãë³éñüêèé âèìàãຠpresent perfect. Íîñ³¿ àìåðèêàíñüêî¿ àíãë³éñüêî¿ â öèõ âèïàäêàõ ïåðåâàæíî âèêîðèñòîâóþòü past simple, õî÷à îáèäâà âàð³àíòè ïðàâèëüíèìè. «I’ve just arrived home.» / «I just arrived home.» «I’ve already eaten.» / «I already ate.» ×àñòêîâî öå ÿâèùå ïåðåõîäèòü ³ â áðèòàíñüêèé àíãë³éñüêèé «Cable broadband just got faster»  ³íøèõ âèïàäêàõ òðàäèö³éíå ðîçõîäæåííÿ ì³æ present perfect ³ simple past äîòðèìóºòüñÿ â îáîõ âàð³àíòàõ àíãë³éñüêî¿.

3.3 Àâñòðàë³éñüêèé âàð³àíò àíãë³éñüêî¿ ìîâè

Á³ëüø í³æ ï³âñòîð³÷÷ÿ ³ñíóâàííÿ Àâñòðàë³éñüêîãî äîì³í³îíó, â³ä³ðâàíîãî â³ä ìåòðîïî볿 ê³ëüêîìà òèñÿ÷àìè ìèëü, à òàêîæ ñëàáêèé êóëüòóðíèé çâ'ÿçîê ç ìåòðîïî볺þ, ç îäíîãî áîêó, ³ çðîñòàþ÷å ïî÷óòòÿ íàö³îíàëüíî¿ ñàìîñâ³äîìîñò³ òà íàö³îíàëüíî¿ íåçàëåæíîñò³, ç ³íøîãî, áåçóìîâíî íå ìîãëè íå â³äáèòèñÿ íà ñëîâíèêîâîìó ñêëàä³, âèìîâ³ à òàêîæ ãðàìàòèêè àíãë³éñüêî¿ ìîâè â Àâñòðà볿. Ðåã³îíàëüí³ â³äì³ííîñò³ â ëåêñè÷íîìó ñêëàä³ àâñòðàë³éñüêîãî ìîâè ñòîñóþòüñÿ íàéá³ëüø ïîøèðåíèõ ïðîÿâ³â êóëüòóðè: íàçâ ñòðàâ, óñòàíîâ, ³ ò. Ï., Òàê ÿê â ð³çí³ øòàòè Àâñòðà볿 ïðèáóâàëè ïåðåñåëåíö³ ç ð³çíèõ äåðæàâ: Ïîëüù³, ͳìå÷÷èíè, Óêðà¿íè, Ðîñ³¿, Áåëü㳿 [33].

Íàïðèêëàä, âàðåíî-êîï÷åíà ñâèíÿ÷à êîâáàñà, çâàíà «fritz» â øò. ϳâäåííî¿ Àâñòðàë³ÿ, ³ìåíóºòüñÿ «devon» â øò. Íîâèé ϳâäåííèé Óåëüñ, «Belgium sausage» íà î. Òàñìàí³ÿ, «Empire sausage» â ì Íüþêàñë, «polony» â øò. Çàõ³äíà Àâñòðàë³ÿ, «Windsor sausage» â øò. Êâ³íñëåíä, ³ «German sausage» àáî «Strasburg» â øò. ³êòîð³ÿ. ϳäãîòîâ÷èé êëàñ ó øêîë³ íàçèâàºòüñÿ «kindergarten» â øò. Íîâèé ϳâäåííèé Óåëüñ, «prep class» («ï³äãîòîâ÷èé êëàñ») â øò. ³êòîð³ÿ ³ íà î. Òàñìàí³ÿ ³ «reception class» («ïðèéîìíèé êëàñ») â øò. ϳâäåííà Àâñòðàë³ÿ. Îñîáíÿê ç äâîõ êâàðòèð («a semi-detached house») íàçèâàºòüñÿ maisonnette (ôð. Áóäèíî÷îê) â øò. ϳâäåííà Àâñòðàë³ÿ. [9] Çàãàëüíîâæèâàíå ñëîâî «forest» («ë³ñ») ïðàêòè÷íî íå âæèâàºòüñÿ ïî â³äíîøåííþ äî ë³ñ³â Àâñòðà볿, òàê ÿê öå ñâ³òë³ åâêàë³ïòîâ³ ë³ñè ³ ÷àãàðíèêè. ˳ñèñòó ì³ñöåâ³ñòü â Àâñòðà볿 íàçèâàþòü «áóø» àíãë. «The bush» Ïîøèðåíèì ïðèâ³òàííÿì º « g'day »(âèìîâëÿºòüñÿ / gdaɪ /), ñêîðî÷åííÿ â³ä« good day» - «äîáðèé äåíü». Ùå á³ëüø ïîøèðåíå çâåðíåííÿ îäèí äî îäíîãî - «mate» («ïðèÿòåëü»), âèìîâëÿºòüñÿ / maɪt / [28, c. 197].

 àâñòðàë³éñüê³é àíãë³éñüê³é ³ñíóþòü âëàñí³ ³ä³îìè (íàïðèêëàä, «âíèçó ï³ä [åêâàòîðîì]» (àíãë. Down Under) - Àâñòðàë³ÿ ³ Íîâà Çåëàíä³ÿ), ³ îêðåì³ ñëîâà («sheila» - æ³íêà â³ä ³ðë. «Sheila» - ïîøèðåíå æ³íî÷å ³ì'ÿ â ²ðëàí䳿, «bloke» - ÷îëîâ³ê). Âèðàç «fair dinkum» («ùî-ë. ñïðàâæíº; äîñòîâ³ðíî àâñòðàë³éñüêå») ïåðåãóêóºòüñÿ ç òàêèì æå âèðàçîì, ùî ³ñíóâàëè ðàí³øå â ë³íêîëüíøèðñüêîì ä³àëåêò³, çâ³äêè âîíî ³ âåäå ñâîº ïîõîäæåííÿ. Ïîøèðåíèé ðèìîâàíèé ñëåíã - «ñïàäùèíà» ïåðåñåëåíö³â-êîêí³. («Ïîðöåëÿíîâà òàð³ëêà» (àíãë. China plate) -> «õîðîøèé äðóã» (àíãë. Good mate), «äàâàéòå ïîäèâèìîñÿ» (àíãë. Have a look) -> «äàâàéòå êàï³òàíà Êóêà» (àíãë. Have a captain Cook), «àêóëà» (àíãë. shark) - «Íî¿â êîâ÷åã» (àíãë. Noah's ark) ³ ò. ä.). Ïîøèðåí³ ñêîðî÷åííÿ (äîêóìåíòàö³ÿ - doco, ïåðåêóð - smoko, ôóòáîë - footie ³ ò. Ä.).

Ñàìîíàçâà àíãëî-àâñòðàë³éö³â òàêîæ º ðåçóëüòàòîì ñêîðî÷åííÿ - «îçç³» (àíãë. Aussie), ñêîðî÷åíå â³ä «àâñòðàë³éö³» (àíãë. Australians). Äåÿê³ äîñë³äíèêè àâñòðàë³éñüêîãî àíãë³éñüêî¿ ïîð³âíþþòü éîãî ç æèâèì ìóçåºì, â ÿêîìó çáåðåãëèñÿ ðåã³îíàë³çìó XVIII ³ XIX ñò ç: ²ðëàí䳿: dust-up «á³éêà, á³éêà», tootsy (← foot) «íîãà» (äèòÿ÷å âèìîâà), corker «ïðèãîëîìøëèâèé åêçåìïëÿð» (ïðî ëþäèíó àáî ðå÷³);Øîòëàíäèè: billy (← bally) «âåäðî èç-ïîä ìîëîêà»; Âóñòåðà / Óîð³êø³ðà: larrikin «õóë³ãàí; Õóë³ãàíñòâî»; Êîðíóîëëà: to fossick «ðûòüñÿ, êîïàòüñÿ; èñêàòü çîëîòî»; Öåíòðàëüíèõ ãðàôñòâ Àíãëèè (àíãë. The Midlands): to stonker (← to stonk): I am stonkered «ß âèñíàæåí»; Ñóôôîëêà: cobber (← to cob) «ïðèÿòåëü»; Êåíòà: clobber (← clubbered up «ðàçîäåòûé»); àíãë³éñüêî¿ âçàãàë³: tucker («¿æà; [øê³ëüíà] ¿äàëüíÿ»).

Îäíàê ³ñíóº ³ ñâ³é, ñàìîáóòí³é àâñòðàë³éñüêèé ñëåíã, ùî ÿñêðàâî ³ âëó÷íî îïèñóº ëþäåé, ñèòóàö³¿. Âèðàç «çà ÷îðíèì ïíåì» (àíãë. «Past the black stump») îïèñóº íåçàñåëåíó, äèêó ì³ñöåâ³ñòü, ïîçáàâëåíó âñÿêèõ îçíàê öèâ³ë³çàö³¿, òîáòî âíóòð³øí³ ðàéîíè êîíòèíåíòó. Ôîëüêëîð íàä³ëèâ ö³ ðàéîíè ïåâíî¿ ì³ñòèêîþ. Äî òàêèõ âèðàç³â ìîæíà òàêîæ â³äíåñòè: «Àêóëÿ÷å ïå÷èâî» (àíãë. «shark biscuits») - ñåðôèíãèñò-íîâè÷îê; «Íå çàêðè÷èòü, íàâ³òü ÿêùî àêóëà âêóñèòü» (àíãë. «Wouldn't shout if a shark bit her») - õàðàêòåðèñòèêà ñêóïî¿ ëþäèíè, ÿêà íå áàæຠïðèãîñòèòè äðóç³â âèïèâêîþ (àíãë. «shout» çíà÷èòü «êðè÷àòè»,àëå òàêîæ «ïðèãîùàòè êîãî-ñü âèïèâêîþ».) «Áóìåðàíã» (àíãë. «boomerang») - ùî-ë., íàïð. êíèãà, ÿêó íåîáõ³äíî ïîâåðíóòè.

Äåÿê³ âèðàçè îïèñóþòü ÿâèùà, ùî ìàþòü àíàëîãè â ³íøèõ âàð³àíòàõ àíãë³éñüêî¿: «Ñàðàôàííå ðàä³î »:« bush telegraph »(« ë³ñîâèé òåëåãðàô ») â Àâñòðà볿 òà « moccasin radio / telegraph » (« ìîêàñèííå ðàä³î ») â Êàíàä³. Ïåâíó ê³ëüê³ñòü ñë³â â àâñòðàë³éñüêîìó àíãë³éñüêîþ ðîçâèíóëî íîâ³ çíà÷åííÿ: «station» - «ìåñòîïîëîæåííÿ; ñòàíöèÿ», AustrE + «òâàðèííèöüêà, â³â÷àðñüêà ôåðìà»; «bush» - «÷àãàðíèê, ì³ñöåâ³ñòü, ïîðîñëà ÷àãàðíèêîì », AustrE +« ë³ñ; ñ³ëüñüêà ì³ñöåâ³ñòü «to tie up» - «çâ’ÿçóâàòè; ïðèâ’ÿçóâàòè äî ÷îãîñü.», AustrE + «ïðèâ’ÿçóâàòè òâàðèíó äî ñòîëáó».

Àìåðèêàíö³â â àâñòðàë³éñüê³é àíãë³éñüê³é íàçèâàþòü «Ñåïïî» (àíãë. Seppo), ùî óòâîðåíî ïî ëàíöþæêó «Yanks" -> "Septic tanks" -> "Seppos». Àíãë³éöÿ ìîæóòü íàçâàòè pommy, pommie àáî pom (åòèìîëîã³ÿ íå ÿñíà; îñíîâíèé ñåíñ - ÷åðâîíèé êîë³ð (â³ä «pomegranate» - «ãðàíàò»), ìîæëèâî êîë³ð ôîðìè áðèòàíñüêèõ ñîëäàò³â, êîë³ð ù³ê ó áðèòàíñüêèõ ³ìì³ãðàíò³â, àáî â³ä àáðåâ³àòóðè íà îäÿç³ óâ'ÿçíåíèõ - POM (Prisoner of Motherland). Çàïîçè÷åííÿ ç àìåðèêàíñüêî¿ àíãë³éñüêî¿ íà ð³âí³ ëåêñèêè ïðåäñòàâëåí³ ñëîâàìè «bonanza» - «áàãàòà çîëîòà æèëà». Ñëîâî «biscuit» («ïå÷èâî») ³ñíóº ïîðÿä ç àìåðèêàíñüêèì «cookie», áðèòàíñüêå «motorway» («øîñå») - ðàçîì ç àìåðèêàíñüêèì «freeway». «Âàíòàæ³âêà» - àìåðèêàíñüêå «truck», àëå «áåíçîêîëîíêà» - áðèòàíñüêå «petrol station».

3.4 ²íø³ âàð³àíòè àíãë³éñüêî¿ ìîâè

Äî âàð³àíò³â àíãë³éñüêî¿ ìîâè ÿê³ âèêîðèñòîâóþòüñÿ ÷èñåëüíèìè íîñ³ÿìè àëå íå âèð³çíÿþòüñÿ â³ä áðèòàíñüêîãî âàð³àíòó çà ÷³òêî âèðàæåíèìè ãðàìàòè÷íèìè àáî ôîíåòè÷íèìè îçíàêàìè, ìè â³äíîñèìî êàíàäñüêèõ òà íîâîçåëàíäñüêèé âàð³àíòè. Òèì íå ìåíøå ñë³ä îêðåñëèòè ïåâí³ ëåêñè÷í³ â³äì³ííîñò³.

Êàíàäñüêèé âàð³àíò àíãë³éñüêî¿ ìîâè

Ó Ï³âí³÷í³é Àìåðèö³, ÿêó íàñåëÿëè êîð³íí³ ìåøêàíö³ - ³íä³àíö³ òà åñê³ìîñè, âïåðøå àíãë³éñüêà ìîâà çàçâó÷àëà ó 1622 ðîö³, êîëè áóëî çàñíîâàíî ïåðøå ïîñò³éíå àíãë³éñüêå ïîñåëåííÿ. Øèðîêå ðîçïîâñþäæåííÿ íà òåðèòî𳿠Êàíàäè àíãë³éñüêà îòðèìàëà íà ïî÷àòêó XVII ñò., êîëè ïîñèëèëàñÿ àíãë³éñüêà êîëîí³çàö³ÿ êðà¿íè. Íà ñòàíîâëåííÿ àíãë³éñüêî¿ ìîâè â Êàíàä³ âïëèíóëà áðèòàíñüêà àíãë³éñüêà ìîâà íàùàäê³â ïåðøèõ ïåðåñåëåíö³â ç³ Ñïîëó÷åíîãî Êîðîë³âñòâà, à òàêîæ íàéáëèæ÷èõ ñóñ³ä³â - àìåðèêàíö³â. ³äïîâ³äíî, êàíàäñüêà àíãë³éñüêà ìîâà ââ³áðàëà â ñåáå ³ ò³, é ³íø³ íîðìè.

Òàê, àíãë³éñüêà â Êàíàä³ ïîºäíóº â ñîá³ òðàäèö³¿ áðèòàíñüêî¿ àíãë³éñüêî¿ ìîâè (ãîëîâíèì ÷èíîì öå ñòîñóºòüñÿ ïðàâîïèñó), à òàêîæ àìåðèêàíñüêîãî âàð³àíòó àíãë³éñüêî¿ ìîâè, ùî çíà÷íî âïëèâຠíà ëåêñèêó ³ ôîíåòèêó êàíàäñüêî¿ àíãë³éñüêî¿ ìîâè. Õî÷à é íàáàãàòî ìåíøîþ ì³ðîþ, àíãë³éñüêà ìîâà â Êàíàä³ ñõèëüíà äî âïëèâó ³íøèõ ìîâ, ñåðåä ÿêèõ öåíòðàëüíå ì³ñöå çàéìຠôðàíöóçüêà ìîâà (äðóãà äåðæàâíà ìîâà Êàíàäè), ìîâè êîð³ííèõ íàðîä³â òà ìîâè àñèì³ëüîâàíèõ ãðóï ³ìì³ãðàíò³â.

Íàïðèêëàä, òàêèì øëÿõîì â êàíàäñüêó àíãë³éñüêó ìîâó ïîòðàïèëè ñëîâà esquimaux, canoe, caribou. Êð³ì òîãî, áàãàòî âèðàç³â ââ³éøëè äî êàíàäñüêî¿ àíãë³éñüêî¿ ìîâè ç ëåêñèêîíó òîðãîâö³â õóòðà.

³äîìîþ ôîíåòè÷íîþ îñîáëèâ³ñòþ àíãë³éñüêî¿ ìîâè â Êàíàä³ º âèìîâà ñë³â ôðàíöóçüêîãî ïîõîäæåííÿ çà ïðàâèëàìè ôðàíöóçüêî¿ ìîâè. Áàãàòî ë³íãâ³ñò³â â³äì³÷àþòü òîé ôàêò, ùî ïîð³âíÿíî ç àìåðèêàíñüêîþ òà áðèòàíñüêîþ àíãë³éñüêîþ, êàíàäñüêó àíãë³éñüêó ºâðîïåéöÿì ëåãøå ñïðèéìàòè íà ñëóõ [26]. Öÿ äóìêà áàçóºòüñÿ íà òîìó, ùî â ÑØÀ, îñîáëèâî â ï³âäåííèõ øòàòàõ, ñèëüíî ð³æå ñëóõ òàê çâàíå "ðèêàííÿ" â ìîâëåíí³ - ã³ïåðòðîôîâàíå "r" òà "a", ÷åðåç ÿê³ ìîâëåííÿ çâó÷èòü òàê, í³áè â íüîìó â³äñóòí³ çàê³í÷åííÿ. Àíãë³éñüêà ìîâà â Êàíàä³ â³äð³çíÿºòüñÿ â³äñóòí³ñòþ êîâòàííÿ çàê³í÷åíü òà "ìîâíî¿ ãóìêè". Òåìï òà øâèäê³ñòü ìîâëåííÿ ðîáëÿòü ¿¿ á³ëüø ïðîñò³øîþ äëÿ ñïðèéíÿòòÿ. Öþ â³äíîñíó ïðîñòîòó ìîâè áàãàòî ³íîçåìö³â çàðàõîâóþòü äî áîíóñ³â åì³ãðàö³¿ â Êàíàäó.

Íå äèâëÿ÷èñü íà òå, ùî âèìîâà á³ëüøîñò³ ñë³â êàíàäñüêî¿ àíãë³éñüêî¿ ìîâè ñï³âïàäຠàáî ç àìåðèêàíñüêèì, àáî ç áðèòàíñüêèì âàð³àíòîì àíãë³éñüêî¿, â Canadian English ³ñíóº ðÿä îñîáëèâîñòåé, õàðàêòåðíèõ ñàìå äëÿ êàíàäñüêîãî âàð³àíòó. Àíãë³éñüê³é ìîâ³ â Êàíàä³ ïðèòàìàííà íåâåëèêà ãðóïà âëàñíå àíãëî-êàíàäèçì³â, íàïðèêëàä, ñïåöèô³÷íå âèêîðèñòàííÿ âèãóêó "eh!", ùî âæèâàºòüñÿ â çíà÷åíí³ "ùî?", "Î'êåé!", "õì!" ³ ùî ñòàëî "ïðèò÷åþ âî ÿçèöåõ" òèõ, õòî ïàðîä³þº êàíàäñüêå ìîâëåííÿ.

Êð³ì òîãî, â Canadian English ³ñíóº âåëèêà ê³ëüê³ñòü âèðàç³â, ÿêèõ íå çóñòð³òè â ³íøèõ âàð³àíòàõ àíãë³éñüêî¿ ìîâè. ²ñíóâàííÿ òàêèõ âèðàç³â îáóìîâëåíî âïëèâîì ôðàíöóçüêî¿ ìîâè, à òàêîæ âåëèêî¿ ê³ëüêîñò³ ³ìì³ãðàíò³â, ùî ïðè¿çäÿòü äî Êàíàäè ³ç ð³çíèõ êðà¿í ªâðîïè.

Íîâîçåëàíäñüêèé âàð³àíò àíãë³éñüêî¿ ìîâè

Ó íîâîçåëàíäñüê³é àíãë³éñüê³é ³ñíóº òàêîæ ðÿä ä³àëåêòíèõ ñë³â ³ ñëîâîñïîëó÷åíü.  îñíîâíîìó, öå ñëîâà íåîô³ö³éíîãî ðåã³ñòðó, ùî íàé÷àñò³øå çóñòð³÷àþòüñÿ â ïîâñÿêäåííîìó ìîâëåíí³. Íîâàÿ Çåëàíäèÿ ïåðåéøëà íà äåñÿòè÷íóþ âàëþòó â 1960-õ ãã., à â 1970-õ ãã. ïðèéíÿëà ìåòðè÷íó ñèñòåìó. Ó òîé ÷àñ, ÿê ñòàð³ ì³ðè äîâæèíè áóëè çðîçóì³ëèìè äëÿ òèõ íîâîçåëàíäö³â, ÿê³ íàðîäèëèñÿ äî 1960-õ ðð., Á³ëüø ìîëîä³ æèòåë³ êðà¿íè ïðîæèëè á³ëüøó ÷àñòèíó ñâîãî æèòòÿ â ìåòðè÷íîìó îòî÷åíí³, ³ ¿ì ìîæóòü áóòè íåçíàéîì³ ôóíòè, óíö³¿, ñòîóíè, ãðàäóñè çà Ôàðåíãåéòîì, àêðè, ÿðäè, àáî ôóíòè ñòåðë³íã³â, øèë³íãè ³ ïåíñè.

Áàãàòî ç òàêèõ â³äì³ííîñòåé ïîâ'ÿçàí³ ç³ ñëîâàìè, ùî âêàçóþòü çâè÷àéí³ ïðåäìåòè; ¿õ ïîÿâà ÷àñòî îáóìîâëåíî òèì, ÿê³ ç íàéá³ëüø â³äîìèõ áðåíä³â ñòàþòü çàãàëüíèìè òîâàðíèìè çíàêàìè:

³äì³ííîñò³ ñåìàíòèêè ñë³â íîâîçåëàíäñüêîãî òà àâñòðàë³éñüêîãî âàð³àíò³â

Âèñíîâêè

Äîñë³äèâøè àíãë³éñüêó ìîâó ç òî÷êè çîðó ¿¿ ïîä³ëó íà ïåð³îäè ç âèðàæåíèìè ëåêñèêî-ãðàìàòè÷íèìè òà ôîíåòè÷íèìè â³äì³ííîñòÿìè ì³ ä³éøëè âèñíîâêó:

²ñòîð³ÿ àíãë³éñüêî¿ ìîâè òðàäèö³éíî ä³ëèòüñÿ íà òðè ïåð³îäè, ÿê³ â³äîáðàæàþòü ¿¿ çâ'ÿçîê ç ³ñòîð³ºþ íàðîäó ³ áàçóþòüñÿ íà ðîçâèòêó ñèñòåìè ñëîâîçì³íþþ÷èõ àô³êñ³â;

Ïåð³îäèçàö³ÿ ³ñòî𳿠àíãë³éñüêî¿ ìîâè â³äîáðàæຠîñíîâí³ â³õè êóëüòóðíîãî ðîçâèòêó àíãë³éñüêîãî íàðîäó íà øèðîêîìó òë³ ñîö³àëüíî-åêîíîì³÷íèõ ïåðåòâîðåíü äåðæàâè, ùî ïîçíà÷èëèñÿ íà ðîçâèòêó ìîâè;

Äàâíüîàíãë³éñüêèé ïåð³îä â³äçíà÷àºòüñÿ ÿê ìîâà ðåã³îíàëüíèõ ä³àëåêò³â ç âèðàæåíèìè ðèñàìè äàâíüîãåðìàíñüêèõ ìîâ: 䳺þ çàãàëüíèõ äëÿ ãåðìàíñüêèõ ìîâ ôîíåòè÷íèõ çàêîí³â, ñï³ëüí³ñòþ ñëîâíèêà, ñèíòåòèçìà, ðîçâèíåíîþ ñèñòåìîþ ìîðôîëîã³÷íèõ êàòåãîð³é ³ìåííèêà ³ ïðèêìåòíèêà, â³äíîñíî â³ëüíèì ïîðÿäêîì ñë³â;

Ñåðåäíüîàíãë³éñüêèé ïåð³îä - öå ïåð³îä í³âåëþâàííÿ çàê³í÷åíü, îñê³ëüêè âñ³ íåíàãîëîøåí³ çàê³í÷åííÿ ðåäóêóþòüñÿ, ïîçíà÷åííÿ ÷èñëåííèõ íîâèõ ïîíÿòü ñëîâíèê ïîïîâíþºòüñÿ ÿê çà ðàõóíîê âíóòð³øí³õ ðåñóðñ³â ìîâè, òàê ³ ôðàíöóçüêèìè òà ñêàíäèíàâñüêèìè çàïîçè÷åííÿìè;

Ðàíí³é íîâîàíãë³éñüêèé ïåð³îä (XVI-ÕVII ñòîë³òòÿ) - ïåð³îä ñòàíîâëåííÿ íîðì ìîâè çàâäÿêè åêîíîì³÷íîìó ³ ïîë³òè÷íîìó îá'ºäíàííþ êðà¿íè, ÿêå ñïðèÿëî ñòàíîâëåííþ àíãë³éñüêî¿ íàö³¿; ìîâà ðîçâèâàºòüñÿ âèñîêèìè òåìïàìè: ñëîâíèê â³äîáðàæຠøâèäê³ çì³íè â áóðæóàçí³é ïðîìèñëîâîñò³, êóëüòóð³, çì³íè ôîíåòèêè íàáàãàòî âèïåðåäæàþòü ïèñüìîâó ô³êñàö³þ, ³íâåíòàð ãðàìàòè÷íèõ ôîðì ³ ñèíòàêñè÷íèõ êîíñòðóêö³é â³äïîâ³äຠñó÷àñíîìó ñòàíó, àëå ¿õ âæèâàííÿ íå îáìåæåíå ðàìêàìè íîðìè;

Àíãë³éñüêà ìîâà íà â³äì³íó â³ä áàãàòüîõ ³íøèõ ºâðîïåéñüêèõ ìîâ çàçíàëà çíà÷íîãî âïëèâó ç áîêó ñêàíäèíàâñüêèõ, ðîìàíñüêèõ òà ãåðìàíñüêèõ ìîâ, òîìó á³ëüø í³æ 80% ñëîâíèêîâîãî ñêëàäó àíãë³éñüêî¿ ìîâè ñêëàäàþòü çàïîçè÷åííÿ ð³çíèõ ïåð³îä³â;

Çàâäÿêè ãåîãðàô³÷íèì òà ïîë³òèêî-åêîíîì³÷íèì ôàêòîðàì íà äàíèé ÷àñ ñôîðìîâàí³ ï’ÿòü âàð³àíò³â àíãë³éñüêî¿ ìîâè: áðèòàíñüêèé, àìåðèêàíñüêèé, àâñòðàë³éñüêèé, íîâîçåëàíäñüêèé, òà êàíàäñüêèé, ùî ¿õ â³äð³çíÿþòü çíà÷í³ â³äì³ííîñò³ â öàðèí³ âîêàáóë ÿðó òà â ìåíøîìó ñòóïåí³ âèìîâè òà ãðàìàòèêè.

Ñïèñîê âèêîðèñòàíèõ äæåðåë

1. Àðàêèí Â.Ä. Èñòîðèÿ àíãëèéñêîãî ÿçûêà / Âëàäèìèð Äìèòðèåâè÷ Àðàêèí. - 3-å èçä. - Ì.: Ôèçìàòëèò, 2011. - 304 ñ.

. Èëüèø Á.À. Èñòîðèÿ àíãëèéñêîãî ÿçûêà / Áîðèñ Àëåêñàíäðîâè÷ Èëüèø. - Ì.: Âûñøàÿ øêîëà, 1968. - 420 ñ.

3. Êî÷åðãàí Ì.Ï. Âñòóï äî ìîâîçíàâñòâà: ϳäðó÷íèê / Ì.Ï. Êî÷åðãàí. - 2-ãå âèäàííÿ. - Ê.: ÂÖ «Àêàäåì³ÿ», 2006. - Ñ. 35-36.

. Êîáÿêîâà ².Ê. Íàâ÷àòè ïåðåêëàäó: íàâ÷. ïîñ³á. / ².Ê. Êîáÿêîâà. - Ñóìè: Ñóìñüêèé äåðæàâíèé óí³âåðñèòåò, 2013. - 159 ñ.

5. Òîìàõèí, Ã.Ä.  Ðåàëèè-àìåðèêàíèçìû [Òåêñò]: ïîñîáèå ïî ñòðàíîâåäåíèþ / Ã.Ä. Òîìàõèí. - Ìîñêâà: Âûñøàÿ øêîëà, 1988. - 239 ñ.

. Ëåêñèêîëîãèÿ àíãëèéñêîãî ÿçûêà: Ó÷åá. äëÿ èí-òîâ è ôàê. èíîñòð. ÿç. / Ð. 3. Ãèíçáóðã, Ñ.Ñ. Õèäåêåëü, Ã.Þ. Êíÿçåâà è À.À. Ñàíêèí. - 2-å èçä., èñïð. è äîï. - Ì.: Âûñø. øêîëà, 1979. - 269 ñ

7. Ñåêèðèí Â.Ï. Çàèìñòâîâàíèÿ â àíãëèéñêîì ÿçûêå. Êèåâ, 1964. - 232 ñ.

.Íåëþáèí Ë.Ë. Ëèíãâîñòèëèñòèêà ñîâðåìåííîãî àíãëèéñêîãî ÿçûêà / Ë.Ë. Íåëþáèí. - Ì.: Âûñøàÿ øêîëà, 1990. - 187 ñ.

. Ìàêîâñüêèé Ì.Ì. Àíãë³éñüê³ ñîö³àëüí³ ä³àëåêòè, - Ì.: Âèù. øêîëà, 1982. - 135ñ.

. Âåðáà Ë.Ã. ²ñòîð³ÿ àíãë³éñüêî¿ ìîâè. - Ê.: Íîâà Êíèãà, 2004. - 296 ñ

. Ñìèðíèöüêèé Î.² Äðåâíåàíãëèéñêèé ÿçûê / Ïîä ðåä. Â.Â. Ïàññåêà. Ì.: ÈË, 1955. - 318 ñ

. Ãîðåëîâ Ì.Ì. Äàòñêîå è íîðìàíäñêîå çàâîåâàíèÿ Àíãëèè â âîñïðèÿòèè ñðåäíåâåêîâûõ àâòîðîâ XI-XII ââ. - Äèàëîã ñî âðåìåíåì: Àëüìàíàõ èíòåëëåêòóàëüíîé èñòîðèè. Âûïóñê 6

. Êîñòþ÷åíêî Þ.Ï. ²ñòîð³ÿ àíãë³éñêî¿ ìîâè / Þ.Ï. Êîñòþ÷åíêî. - Ê.: Ðàäÿíñüêà øêîëà, 1953. - 352 ñ

14. Èâàíîâà È.Ï., ×àõîÿí Ë.Ï. Èñòîðèÿ àíãëèéñêîãî ÿçûêà / È.Ï. Èâàíîâà, ×àõîÿí Ë.Ï. - Ì.: Âûñø.øê., 1976. - 319 ñ.

.  Î.Â. Áàæàíîâñüêà; Ëóãàíñüêèé íàö³îíàëüíèé ïåäàãîã³÷íèé óí-ò ³ì. Òàðàñà Øåâ÷åíêà. - Ëóãàíñüê: Àëüìà-ìàòåð, 2006. - 66 ñ.

. An Introduction to Old English [Text]: íàâ÷. ïîñ³áíèê / Ì.Â. Ìàòêîâñüêà. - Êàì'ÿíåöü-Ïîä³ëüñüêèé: [s. n.], 2013. - 271 ñ.

. Øàõáàãîâà Äæ.À. Ôîíåòè÷åñêèå îñîáåííîñòè ïðîèçíîñèòåëüíûõ âàðèàíòîâ àíãëèéñêîãî ÿçûêà - Ì., 1982. - 128 ñ.

18. Áóí³ÿòîâà ².Ð. Ôîðìóâàííÿ ñòðóêòóðè äàâíüîãåðìàíñüêîãî ðå÷åííÿ â êîíòåêñò³ åòíîô³ëîñîôñüêî¿ äèõîòî쳿 «àêòèâí³ñòü - ïàñèâí³ñòü»//³ñíèê ÊÍËÓ. Ñåð³ÿ: Ô³ëîñîô³ÿ. - 2001. Ò.4. ¹2

. Ìîðàõîâñüêèé À.Í. Ñëîâî è ïðåäëîæåíèå â èñòîðèè àíãëèéñêîãî ÿçûêà: Äèñ. … ä-ðà ôèëîë. íàóê: 10.02.04. - Ê., 1981 - 350ñ.

20. Çàáîòêèíà Â.È. Íîâàÿ ëåêñèêà ñîâðåìåííîãî àíãëèéñêîãî ÿçûêà. - Ì.: Âûñøàÿ øêîëà, 1989. - 303ñ.

. Àíòðóøèíà Ã.Á., Àôàíàñüåâà Î.Ð. Ëåêñèêîëîãèÿ àíãëèéñêîãî ÿçûêà. - Ì.: ÂØ, 1985. - 288 ñ.

. Äóáåíåö Ý.Ì. Modern English Lexicology. - Ì., 2002. - 192 ñ.

. Ìåæóºâà ².Þ. Êîíñïåêò ëåêö³é ç äèñöèïë³íè «²ñòîð³ÿ îñíîâíî¿ ³íîçåìíî¿ ìîâè» äëÿ ñòóäåíò³â ñïåö³àëüíîñò³ 6.02030304 «Ïåðåêëàä» / È.Þ.Ìåæóºâà. - Ìàð³óïîëü: ÏÄÒÓ, 2011. - 99 ñ

24. Algeo, Pyles 2009: Algeo, J., Pyles, Th. The Origins and Development of the English Language [Text] / J. Algeo, Th. Pyles. - Boston: Cengage Learning, 2009. - 347 pp.

25. Shay 2008: Shay, S. The History of English: A Linguistic Introduction [Text] / S. Shay. - San Francisco, CA / Washington, DC: Wardja Press, 2008. - 232 pp.

. Jespersen 1922: Jespersen, Î. Language: Its Nature and Development [Hardcover] [Text] / Î. Jespersen. - New York: H. Holt Publishing, 1922.

. Millward, Hayes 2011: Millward, C.M., Hayes, M. A Biography of the English Language / C.M. Millward, M. Hayes. - Boston: Cengage Learning, 2011. - 478 pp

. Sproat 1985: Sproat, R. Welsh Syntax and VSO Structure [Text] / R. Sproat // Natural Language and Linguistic Theory. - Vol. 3. - 1985. - Pp. 173-216

. British English; Hiberno-English // Oxford English Dictionary. - 2. - Oxford, England: Oxford University Press, 1989.

. Fowler, H.W. (1996). Ó R.W. Birchfield. «Fowler's Modern English Usage». Oxford University Press.

. The Handbook of The History of English. - Blackwell Reference, 2006.

. The Oxford History of English / edited by Lynda Mugglestone. - Oxford University Press, 2006

. Alternative Histories of English / Edited by R. Watts and P. Tradgill. - Routledge, 2002.

. Nevalainen T. An Introduction to Early Modern English. - Edinburgh University Press, 2006.

. Êðàòêàÿ èñòîðèÿ àíãëèéñêîãî ÿçûêà. [Ýëåêòðîííûé ðåñóðñ] Ðåæèì äîñòóïà: http://translatessubtitles.ru/metodika-izucheniya/kratkaya-istoriya-angliiskogo-yazyka.html

.  Anthology of Middle English Literature (1350 - 1485) [Åëåêòðîííèé ðåñóðñ]. - Ðåæèì äîñòóïó:  http://www.luminarium.org/medlit/index.html.

. Learning: Language & Literature: Sounds Familiar? Case studies: Received Pronunciation. [Åëåêòðîííèé ðåñóðñ]. - Ðåæèì äîñòóïy: http://www.bl.uk/learning/langlit/sounds/case-studies/received-pronunciation/

Ðàçìåùåíî íà Allbest.ru