Рівняння вихідної моделі другого порядку має вигляд:
сталь регресійний математичний випад
????
= 172.38 - 235.09C - 40.82Mn + 86.21Si - 2270.19S - 703.34Al + 176.99Ti - 0.04T
+ 0.20T-C ± 2.2170
Рисунок 4.1 - Графік
експериментальних значень та залишків для вихідної моделі другого порядку
Рисунок 4.2 - Графік
експериментальних та отриманих значень для вихідної моделі другого порядку
При аналізі залишків був виключений 12й дослід, після чого статистичні характеристики почали збільшуватись. Модель з 29 дослідами має такі характеристики:Summary for Dependent Variable:= 0,82201429 R2=0,67570749R2= 0,54599048 F(8,20)=5,2091<,00130 Std.Error of estimate: 2,0352
Далі виключили 7й дослід. Модель із 28 дослідами має такі статистичні характеристики:Summary for Dependent Variable:= 0,86957487 R2= 0,75616045R2= 0,65349116 F(8,19)=7,3650<,00018 Std.Error of estimate: 1,7803
Потім виключили 9й дослід. Модель із 27 дослідами має такі характеристики:Summary for Dependent Variable:= 0,89935793 R2= 0,80884468R2= 0,72388676 F(8,18)=9,5205<,00004 Std.Error of estimate: 1,5334
Після виключення 5го досліду
статистичні характеристики значно збільшилися, а саме вона має більший критерій
Фішеру 9,5205>4.0729 і коефіцієнт множинної кореляції 0.89935793> А саме
вона має більший критерій Фішеру 10,074 >3.5595 і коефіцієнт множинної
кореляції 0,892549 >0.796613.
Таблиця 4.2 - Статистичні характеристики кінцевої моделі другого порядкуSummary for Dependent Variable:= 0,93016718 R2=0 ,86521098R2= 0,80178085 F(8,17)=13,640<,00001 Std.Error of estimate: 1,2399
|
BetaStd.Err. of BetaPatrial. Cor.BStd.Err. of Bt (18)p-level |
|
|
|
|
|
|
|
|
intercept |
|
|
|
147.43 |
51.7225 |
2.85045 |
0.011064 |
|
C |
-6.60130 |
1.708096 |
-0.683875 |
-238.72 |
61.7681 |
-3.86471 |
0.001243 |
|
Mn |
-1.19953 |
1.105409 |
-0.254518 |
-23.44 |
21.5997 |
-1.08514 |
0.293009 |
|
Si |
1.88124 |
1.662377 |
0.264679 |
47.97 |
42.3917 |
1.13166 |
0.273490 |
|
S |
-0.73287 |
0.518201 |
-0.324453 |
-1312.38 |
927.9625 |
-1.41426 |
0.175338 |
|
Al |
-3.24226 |
2.219159 |
-0.334002 |
-467.54 |
320.0066 |
-1.46103 |
0.162244 |
|
Ti |
2.52766 |
1.727797 |
0.334390 |
122.68 |
83.8575 |
0.161727 |
|
|
T |
-1.56066 |
0.419969 |
-0.669495 |
-0.09 |
0.0246 |
-3.71613 |
0.001717 |
|
T-C |
4.96393 |
0.932355 |
0.790634 |
0.32 |
0.0606 |
5.32407 |
0.000056 |
Оптимальна модель
другого порядку має наступний вигляд:
????
= 147.43 - 238.72C - 23.44Mn + 47.97Si - 1312.38S - 767.54Al + 122.68Ti - 0.09T
+ 0.32T-C ± 1.2399
Рисунок 4.3 -
Залишки оптимальної моделі другого порядку після виключення дослідів
Рисунок 4.4 -
Залишки оптимальної моделі другого порядку після виключення дослідів
Визначимо оптимальний вид рівняння для розрахунку очікуваного значення властивості.
Для цього порівняємо статистичні характеристики, що описують рівняння в цілому.
Чим менше залишкова
сума квадратів, чим більше коефіцієнти детермінації, множинної кореляції і
критерій Фішеру, тим точніше модель описує результати експерименту. Для
порівняння статистичних характеристик складемо таблицю 4.3.
Таблиця 4.3 - Порівняння статистичних характеристик моделей першого і другого порядків
|
Статистична характеристика |
Модель першого порядку |
Модель другого порядку |
|
Коефіцієнт множинної кореляції R |
0,89254985 |
0,93016718 |
|
Коефіцієнт детермінації R2 |
0,79664523 |
0 ,86521098 |
|
Критерій Фішеру F |
10,074 |
13,640 |
|
ε |
1,6462 |
1,2399 |
Виходячи з таблиці 4.3 можна зробити висновок, що модель другого порядку набагато точніше описує результати експерименту, так як вона має значно більші коефіцієнти детермінації та множинної кореляції, а також помітно більший критерій Фішеру.
Тому для розрахунку очікуваного
значення властивості краще використовувати модель другого порядку.