Оподаткуванню податком на майно підлягає: майно підприємств
сільського і лісового господарства; нерухоме майно юридичних і фізичних осіб;
виробниче майно компаній; окремі види особистого майна. Оподатковується майно
за мінусом сум заборгованості, зобов’язань по соціальних платежах тощо.
Ставка прибуткового податку в ФРН має прогресивний характер і
варіюється в межах 14% - 45% на рік. При податковій базі до 7834 євро на рік
дохід не оподатковується. При доході від 7835 євро до 52 551 євро на рік ставка
податку зростає за прогресивною шкалою з 14% до 42%. При доході понад 250 401
євро на рік застосовується максимальна податкова ставка в розмірі 45%.
.2 Аналіз структури та динаміки основних податків Німеччини
за 2010-2014 роки
Головним елементом бюджетної системи Німеччини є
федеральний бюджет. У табл.2.2 наведено динаміку змін основних джерел
надходжень до федерального бюджету за період 2011-2012 рр.
Таблиця 2.2. Структура доходів федерального
бюджету Німеччини, %
|
Доходи
|
2011
рік
|
2012
рік
|
Відхилення
(+/-)
|
|
Податкові
надходження
|
87,1
|
89,3
|
+2,2
|
|
Федеральна
частка сумісних податків:
|
70
|
71,6
|
+1,6
|
|
Доходи
від індивідуальних і корпоративних податків, з них:
|
32,5
|
33
|
+0,5
|
|
•
прибутковий податок з працівників
|
21,1
|
21,7
|
+0,6
|
|
•
податок на прибуток корпорацій
|
2,3
|
2,6
|
+0,3
|
|
ПДВ
|
37
|
38,1
|
+1,1
|
|
Інші
|
0,5
|
0,5
|
0
|
|
Податок
на електроенергію
|
15,4
|
15,2
|
-0,2
|
|
Акциз
на тютюн
|
5,2
|
5,2
|
0
|
|
Податок
на страхування
|
4
|
4,1
|
+0,1
|
|
Податок
солідарності
|
4,5
|
4,6
|
+0,1
|
|
Податок
на транспорт
|
3,3
|
3,3
|
0
|
|
Акциз
на каву
|
0,4
|
0,4
|
0
|
|
Акциз
на парфуми
|
0,8
|
0,8
|
0
|
|
Податок
на ядерне паливо
|
-
|
0,9
|
+0,9
|
|
Додаткові
гранти для земель
|
-5
|
-4
|
-1
|
|
Збори в
межах ЄС
|
-7,7
|
-9,4
|
+1,7
|
|
Відрахування
землям на витрати суспільного транспорту
|
-6,2
|
-6,2
|
0
|
|
Неподаткові
надходження
|
12,9
|
10,7
|
-2,2
|
|
Доходи
від економічної діяльності
|
1,7
|
2,2
|
+0,5
|
|
Надходження
процентних виплат за надані міждержавні кредити
|
0,1
|
0,2
|
+0,1
|
|
Доходи
від участі в капіталі, надходження від приватизації
|
1,7
|
1,7
|
0
|
|
Інші
|
9,4
|
6,8
|
-2,6
|
Наведені дані табл.2.2. вказують на зміну питомої
ваги кожної статті доходів у загальній структурі надходжень дозволяють зробити
висновок щодо переваження доходів від індивідуальних і прибуткових податків за
весь аналізований період, що відповідає загальній тенденції формування
державних бюджетів розвинених країн. Зазначимо, що у посткризовий період
незначних змін у бік збільшення питомої ваги зазнали такі статті доходів, як
податок на прибуток корпорацій, прибутковий податок з працівників, ПДВ, а
зменшилися надходження від неподаткових доходів і податку на електроенергію. Як
особливість структури федерального бюджету можна відокремити наявність значної
питомої ваги в податкових надходженнях ПДВ та зміни неподаткових надходжень у
статті “доходи від економічної діяльності”, що включають прибуток Німецького
федерального банку.
У структурі витрат федерального бюджету Німеччини
найбільшу питому вагу займають видатки на соціальне забезпечення. За
досліджуваний період відбулося зменшення даної статті, що пов’язано з бюджетною
стратегією, яка направлена на скорочення видатків задля зменшення дефіциту
федерального бюджету.
Спільною рисою з бюджетними системами розвинених
країн є значна частка видатків пенсійного страхування. Особливою статтею є
видатки на соціальні задачі, пов’язані з війною, до яких належать послуги
постраждалим від війни, компенсації втрат. Друге місце в системі державних
витрат займають витрати на суспільні послуги, що за досліджуваний період
змінились у напрямі зростання питомої ваги в загальній структурі витрат. На
третьому місці - видатки на загальне фінансове управління. Особливістю даної
статті є значна питома вага саме витрат на обслуговування федерального боргу,
що зростали за досліджуваний період. Зазначимо, що загальний напрям боргової
політики направлений на зменшення даної групи витрат за рахунок оптимізації
боргового портфеля.
За досліджуваний період відбулося зростання
питомої ваги витрат на науку й освіту, що пов’язано з наявною проблемою ринку
праці Німеччини - проблемою мігрантів. Пріоритетним напрямом соціальної
політики досліджуваної країни є забезпечення освітою дітей мігрантів, що
збільшує видатки в абсолютному розмірі на її фінансування. Крім того, частка
видатків у межах даної статті направлена на фінансування науково-дослідної
діяльності провідних університетів.
Розділ 3. Проблеми та перспективні напрями організації
оподаткування в ФРН
.1 Проблеми оподаткування в Німеччині
Фінансова система Німеччини являє собою модель
бюджетно-податкових взаємовідносин, що за суттю відображає перерозподіл
фінансових потоків з метою нівелювання нерівності різних регіонів країни.
Бюджетний устрій країни обумовлений її державним устроєм, територіально-адміністративним
поділом, рівнем розвитку економіки та її структурних елементів і включає в себе
три ланки управління: центральне, членів федерації та місцеве. Залежно від
методів формування доходів економічних суб’єктів фінансову систему Німеччини
можна поділити на дві сфери: централізовані фінанси (публічні фінанси) та
децентралізовані фінанси (фінанси підприємств і фінанси господарств). Як форма
організації грошових відносин фінансова система поділяється на такі підсистеми:
господарюючих суб’єктів, населення, держави та місцевих органів. Кожна
підсистема фінансової системи відрізняється методами, способами формування та
використання фінансових ресурсів і відповідно поділяється на певні ланки.
На сучасному етапі основна проблема фінансової системи
Німеччини характеризується зовнішнім походженням і передбачає недоотримання
країною коштів відповідно до принципу “справедливого повернення”
(непорівнянність країн - членів Європейського Союзу за рівнем розвитку), що
відображається у виникненні основного питання бюджетної політики -
взаємовідносини “донорів - реципієнтів” і спричиняє додаткове навантаження на
державні фінанси. Крім того, ефективність функціонування фінансової системи
Німеччини знижується через зростання витрат на фінансування антикризових фондів
Європейського Союзу, що є загрозою розбалансування бюджетної системи за рахунок
зростання дефіциту федерального бюджету та нарощення федерального боргу.
На сьогодні стан державних фінансів Німеччини
характеризується як задовільний завдяки стабільним податковим надходженням і
низькій вартості запозичень. Основна стратегія бюджетної політики досліджуваної
країни відображається в консолідації бюджету, коригуванні середньострокових
бюджетних планів у напрямі збалансування федерального бюджету і включає такі
напрямки:
1) обмеження зростання чистих запозичень;
) скорочення структурного дефіциту;
) зменшення соціальних видатків і процентних доходів задля
нарощення темпів економічного зростання.(Табл.3.1)
Таблиця 3.1. Основні показники фінансової системи Німеччини, %
до ВВП
|
Найменування
|
2008
|
2009
|
2010
|
2011
|
2012
|
|
Дефіцит
(-) / профіцит (+) державного бюджету
|
-0,1
|
-3,1
|
-4,1
|
-0,8
|
+0,2
|
|
Витрати
державного бюджету
|
44,1
|
48,2
|
47,7
|
45,3
|
45
|
|
Доходи
державного бюджету
|
44
|
45,1
|
43,6
|
44,5
|
45,2
|
|
Державний
борг
|
66,7
|
74,5
|
82,4
|
80,4
|
81,9
|
Дослідивши основні показники макроекономічного
розвитку національної економіки Німеччини за період 2008-2013 років, з табл.3.1
можна зробити такі висновки:
1) наявне погіршення у 2009-2010 рр.
фінансово-економічного стану, що пояснюється низькими темпами відновлення
фінансових ринків у посткризовий період, наслідками збільшення безробіття та
скорочення промислового виробництва вітчизняними компаніями;
2) спрямування бюджетної стратегії на скорочення
дефіциту федерального бюджету та скорочення боргового навантаження, причиною
зростання яких стало збільшення витрат на фінансування антикризових фондів
Європейського Союзу.
Щоб виявити особливості сучасного стану та
проблем функціонування фінансової системи Німеччини, потрібно дослідити
структуру, фактори зміни тенденцій, впливу на стан її основних ланок. Головним
елементом бюджетної системи Німеччини є федеральний бюджет. У таблиці 3.2
наведено динаміку змін основних джерел надходжень до федерального бюджету за
період 2011-2012 рр. (Табл. 3.2.)
Таблиця 3.2. Структура доходів федерального
бюджету Німеччини, %
|
Доходи
|
2011
рік
|
2012
рік
|
Відхилення
(+/-)
|
|
Податкові
надходження
|
87,1
|
89,3
|
+2,2
|
|
Федеральна
частка сумісних податків:
|
70
|
71,6
|
+1,6
|
|
Доходи
від індивідуальних і корпоративних податків, з них:
|
32,5
|
33
|
+0,5
|
|
•
прибутковий податок з працівників
|
21,1
|
21,7
|
+0,6
|
|
•
податок на прибуток корпорацій
|
2,3
|
2,6
|
+0,3
|
|
ПДВ
|
37
|
38,1
|
+1,1
|
|
Інші
|
0,5
|
0,5
|
0
|
|
Податок
на електроенергію
|
15,4
|
15,2
|
-0,2
|
|
Акциз
на тютюн
|
5,2
|
5,2
|
0
|
|
Податок
на страхування
|
4
|
4,1
|
+0,1
|
|
Податок
солідарності
|
4,5
|
4,6
|
+0,1
|
|
Податок
на транспорт
|
3,3
|
3,3
|
0
|
|
Акциз
на каву
|
0,4
|
0,4
|
0
|
|
Акциз
на парфуми
|
0,8
|
0,8
|
0
|
|
Податок
на ядерне паливо
|
-
|
0,9
|
+0,9
|
|
Додаткові
гранти для земель
|
-5
|
-4
|
-1
|
|
Збори в
межах ЄС
|
-7,7
|
-9,4
|
+1,7
|
|
Відрахування
землям на витрати суспільного транспорту
|
-6,2
|
-6,2
|
0
|
|
Неподаткові
надходження
|
12,9
|
10,7
|
-2,2
|
|
Доходи
від економічної діяльності
|
1,7
|
2,2
|
|
Надходження
процентних виплат за надані міждержавні кредити
|
0,1
|
0,2
|
+0,1
|
|
Доходи
від участі в капіталі, надходження від приватизації
|
1,7
|
1,7
|
0
|
|
Інші
|
9,4
|
6,8
|
-2,6
|
Наведені дані табл.3.2 змін питомої ваги кожної
статті доходів у загальній структурі надходжень дозволяють зробити висновок
щодо переваження доходів від індивідуальних і прибуткових податків за весь
аналізований період, що відповідає загальній тенденції формування державних
бюджетів розвинених країн. Зазначимо, що у посткризовий період незначних змін у
бік збільшення питомої ваги зазнали такі статті доходів, як податок на прибуток
корпорацій, прибутковий податок з працівників, ПДВ, а зменшилися надходження
від неподаткових доходів і податку на електроенергію. Як особливість структури
федерального бюджету можна відокремити наявність значної питомої ваги в
податкових надходженнях ПДВ та зміни неподаткових надходжень у статті “доходи
від економічної діяльності”, що включають прибуток Німецького федерального
банку.
У структурі витрат федерального бюджету Німеччини
найбільшу питому вагу займають видатки на соціальне забезпечення (табл. 3.3.).
За досліджуваний період відбулося зменшення даної статті, що пов’язано з
бюджетною стратегією, яка направлена на скорочення видатків задля зменшення
дефіциту федерального бюджету.
Таблиця 3.3. Структура видатків федерального
бюджету Німеччини, %
|
Видатки
|
2011
рік
|
2012
рік
|
Відхилення
(+/-)
|
|
Суспільні
послуги
|
17,9
|
18,1
|
+0,2
|
|
Наука
та освіта
|
4,9
|
5,5
|
+0,6
|
|
Соціальна
безпека, соціальні задачі, пов'язані з війною, компенсації
|
53,8
|
52,3
|
-1,5
|
|
Охорона
здоров'я, навколишнє середовище, спорт і відпочинок
|
0,4
|
0,5
|
+0,1
|
|
Житлове
забезпечення, регіональне планування, місцеві послуги населенню
|
0,7
|
0,7
|
0
|
|
Продовольство,
сільське, лісове господарство, торгівля, послуги
|
1,9
|
2,1
|
+0,2
|
|
Транспорт
і комунікації
|
3,9
|
3,8
|
-0,1
|
|
Комерційні
підприємства, державні капітальні активи
|
5,3
|
5,2
|
-0,1
|
|
Загальне
фінансове управління
|
11,3
|
11,6
|
+0,3
|
Спільною рисою з бюджетними системами розвинених
країн є значна частка видатків пенсійного страхування. Особливою статтею є
видатки на соціальні задачі, пов’язані з війною, до яких належать послуги
постраждалим від війни, компенсації втрат. Друге місце в системі державних
витрат займають витрати на суспільні послуги, що за досліджуваний період
змінились у напрямі зростання питомої ваги в загальній структурі витрат. На
третьому місці - видатки на загальне фінансове управління. Особливістю даної
статті є значна питома вага саме витрат на обслуговування федерального боргу,
що зростали за досліджуваний період. Зазначимо, що загальний напрям боргової
політики направлений на зменшення даної групи витрат за рахунок оптимізації
боргового портфеля.
За досліджуваний період відбулося зростання
питомої ваги витрат на науку й освіту, що пов’язано з наявною проблемою ринку
праці Німеччини - проблемою мігрантів. Пріоритетним напрямом соціальної
політики досліджуваної країни є забезпечення освітою дітей мігрантів, що збільшує
видатки в абсолютному розмірі на її фінансування. Крім того, частка видатків у
межах даної статті направлена на фінансування науково-дослідної діяльності
провідних університетів.
Аналіз структури та стану фінансово-бюджетної
системи Німеччини дозволяє відокремити її позитивні та негативні риси, а саме:
1) адаптивність федерального бюджету до
посткризових проявів;
2) можливість скорочення державних витрат за
рахунок наявних низьких ставок обслуговування боргу та низького безробіття без
необхідності збільшення податків;
3) наявність прогресивної шкали оподаткування
прибуткового податку дає можливість його скорочення навіть за високої інфляції,
адже це не призведе до зростання податкових ставок і податкового навантаження;
4) переорієнтування державних видатків на напрям
з більшим фіскальним мультиплікатором, що проявляється в позитивному зростанні
видатків на розвиток інфраструктури та інновації;
5) потреба у структурному збалансуванні
федерального бюджету з урахуванням демографічного сценарію, зокрема старіння
населення.
Світова фінансово-економічна криза загострила
проблему бездефіцитного формування місцевих бюджетів. Місцеві фінанси Німеччини
як друга ланка фінансової системи є її слабким елементом, що зумовлено
застарілою системою розподілу та критеріями фінансового вирівнювання. Основними
перевагами системи фінансового вирівнювання в Німеччині є:
1) збереження стимулів для нарощення дохідної
бази;
2) врахування фактичних особливостей розвитку
регіону, врахування реальних відмінностей у бюджетній забезпеченості регіонів;
3)полегшення тягаря на федеральний бюджет за
рахунок горизонтального вирівнювання.
Внаслідок економічних, географічних і
регіональних особливостей кожного з 16 суб’єктів федерації існують різні обсяги
надходжень до бюджету. Німеччина відрізняється нерівномірним розподілом великих
концернів і найбагатших верств населення. Регіональні й економічні відмінності
з часом посилюються і відповідно збільшується розрив у податкових надходженнях.
На сьогодні діючими донорами серед земель Німеччини є лише три землі: Баварія,
Баден-Вюртемберг і Гессен. Серед регіонів, що є найбіднішими, - Берлін, який
має статус самостійного суб’єкта федерації.
Якщо розглядати ринок державного боргу
досліджуваної країни в динаміці змін, то необхідно відмітити зменшення
основного показника боргового навантаження за період 2010-2011 рр., що
відбулося за рахунок активних заходів уряду з регулювання федерального боргу.
Одним із інструментів регулювання стало встановлення лімітів заборгованості. У
Німеччині законодавчо встановлено обмеження на розмір щорічних нових запозичень
федерального рівня та рівня земель, що не має перевищувати суму коштів,
направлених на інвестиції. Зазначимо, що основна частка державного боргу
Німеччини - це заборгованість за державними облігаціями, нарощення якої
відбулося після об’єднання Німеччини у 90-х роках за рахунок двократного
збільшення емісії державних облігацій. В інструментальній структурі
спостерігається переважання довгострокових і середньострокових державних
облігацій, меншу частку становлять дворічні казначейські ноти, піврічні
федеральні без купонні облігації та федеральні ощадні облігації для населення
Серед зовнішніх облігацій найбільшу частку у
структурі зовнішнього державного боргу займають єврооблігації. За валютною
структурою переважає заборгованість у валюті євро. Відмінною особливістю
фінансової системи Німеччини є тенденція до зростання заборгованості земель і
громад у загальній структурі федерального боргу, що негативно позначається на
стані її фінансово-бюджетної системи.
.2 Перспективні напрями організації оподаткування в Україні
на основі досвіду Німеччини та країн ЄС
У зв'язку з тим, що Україна на сьогоднішній день обрала курс
на євроінтеграцію, виникає необхідність пристосування існуючих інститутів, що
регулюють соціально-економічні процеси, до умов, які висуваються законодавством
ЄС. Зокрема, важливим аспектом розвитку будь-якої країни є ефективність
функціонування інститутів оподаткування. Регулювання податкової сфери в Україні
здійснюється у відповідності до Податкового кодексу України, норми якого
зазнають постійних змін, що свідчить про значну нестабільність вітчизняної
системи оподаткування. З іншого боку, в умовах, що склалися на сьогоднішній
день в України, реформування податкового законодавства є необхідною умовою
ефективної роботи всієї економічної системи. З огляду на прийняте рішення в
орієнтації України на Європу, корегування існуючого інституційного механізму
оподаткування має бути здійснено з урахуванням вимог євро простору. У межах
Європейського співтовариства діють Директиви ЄС, проте вести мову про їх
дотримання Україною зарано, оскільки її рівень економічного, соціального і
політичного розвитку не відповідає європейському, і відповідно інститути,
адаптовані для країн Європи, не можуть бути застосовані в Україні. Проте, при
розбудові інституційного середовища в Україні необхідно орієнтуватися на
соціально-економічні інститути, що діють в Європі, брати до уваги принципи
побудови податкової системи ЄС, однак адаптувати їх до умов, що склалися в
Україні на певному етапі розвитку. Оскільки питання реформування податкової
сфери стає все більш актуальним на сьогоднішній день, на нашу думку, доцільно
буде провести порівняльне дослідження системи оподаткування ЄС та України з
урахуванням значної кількості податкових новацій, запропонованих урядом, та
надати практичні рекомендації щодо подальшого вдосконалення вітчизняної
податкової сфери. Отже, питання реформування податкової системи України в
умовах євроінтеграції є досить актуальним на сьогоднішній день.
Українські науковці мають певні здобутки в дослідженні
системи оподаткування країн ЄС та їх порівнянні з вітчизняною податковою
системою. Серед них можна відмітити наукові праці таких вчених, як: І.О. Лютий,
А.Б. Дрига, О.М. Смірнова, І.І. Огороднікова та інші. Однак, зважаючи на
сучасні реалії у сфері оподаткування, можна зробити висновок про те, що даний
напрям дослідження потребує подальшого доопрацювання і розробки з метою
удосконалення інститутів оподаткування в Україні з орієнтацією на норми,
прописані в законодавстві країн-учасниць ЄС, для знаходження балансу інтересів
платників податків та держави.
На сучасному етапі розвитку економічних відноси вітчизняні
інститути оподаткування є не достатньо дієвими, про що свідчить низка фактів:
зростаюче невдоволення суб'єктів підприємницької діяльності, рівень тінізації
економіки, масштабність корупції на державному та місцевому рівні, значний
податковий тиск на платників, складна та довготривала процедура сплати податків
тощо. Підтвердженням недостатньої ефективності системи оподаткування в Україні
є надзвичайно низькі позиції в міжнародних рейтингах, що характеризують
податкові інститути країни. Одним з показників, що визначають рівень розвитку
податкової системи, є податкове навантаження на платників податків. Так, рівень
податкового навантаження в Україні визначається за методикою, запропонованою
Світовим банком в рамках оцінки ведення бізнесу в різних країнах світу. Сплата
податків є одним з 10 індикаторів, що показують рівень регулювання
підприємницької діяльності в країні, вони враховують час і вартість виконання
підприємцем вимог держави щодо реєстрації нового підприємства і ведення його
діяльності, здійснення торгівельних операцій, забезпечення виконання
контрактів, оподаткування та закриття підприємства. Сам індикатор «Сплата
податків» складається з трьох показників: кількість платежів протягом року,
витрати часу на підготовку податкової звітності і сплату податків для трьох
основних податків (ПДВ, податок на прибуток, внески на соціальне страхування);
узагальнена ставка податку (Табл.3.4).
Для порівняння: середня сукупна податкова ставка у світі
складає 44,8% від комерційних прибутків, середня кількість податкових платежів
за рік - 28,5, а середня кількість часу для здійснення цих платежів - 277 годин
на рік.
Таблиця 3.4. Динаміка показників, що характеризують рівень
розвитку податкової системи України.
|
Рік
|
Кількість
платежів на рік
|
Час для
сплати податкових платежів
|
Сукупна
податкова ставка (у відсотках до комерційного прибутку)
|
Місце
України серед інших країн світу за рівнем розвитку податкової системи
|
|
2009
|
99
|
848
|
58,4
|
180
місце серед 181 країни
|
|
2010
|
147
|
736
|
57,2
|
181
місце серед 183 країн
|
|
2011
|
135
|
657
|
55,5
|
181
місце серед 183 країн
|
|
2012
|
135
|
657
|
57,1
|
181
місце серед 183 країн
|
|
2013
|
28
|
491
|
55,4
|
165
місце серед 185 країн
|
|
2014
|
28
|
390
|
54,9
|
164
місце серед 185 країн
|
З даних табл.3.3 ми бачимо, що кількість платежів суттєво
зменшилась за рахунок скасування низки місцевих податків. Експерти Світового
банку відзначили, що скорочення часу стало можливим за рахунок спрощення
декларацій для сплати ПДВ та єдиного соціального внеску, а також удосконалення
системи електронного звітування. За оцінками дослідження, за рік податкова
ставка в Україні знизилася з 55,4% до 54,9%, кількість платежів залишилася на
рівні минулого року - 28 [2]. Станом на 2013 рік в Україні податкове
навантаження на зарплату сягає 56 % (єдиний соціальний внесок у розмірі від
36,76 до 49,7% плюс 15 % (17 %) податок з доходів фізичних осіб). У Німеччині
відрахування із зарплати складає лише 30 %, а у Швеції, країні з одними із
найвищих податків у світі, - 46 % [3].
З жовтня 2013 року по червень 2014 року інтегральний
податковий індекс, який вимірюється фахівцями ЄБА (Європейська
бізнес-асоціація) уже вп'яте, не зазнав істотних змін і становить 2,37 бала з
п'яти можливих. При тому, що на початок жовтня 2013 року цей показник становив
2,41 бала з п'яти можливих [4]. Податковий індекс розраховується по таких
компонентах, як: якість податкового законодавства, яке займає у структурі
індексу 15%; адміністрування податків - 40%; фіскальний тиск - 30%; якість
податкового обслуговування - 15%. У результаті близько 75% учасників
дослідження негативно оцінили якість податкового законодавства [4]. Близько 63%
респондентів відзначили, що податкова звітність була і залишається складною і
незручною. Близько 48% опитаних визнали, що тиск податкових органів і
«пропозиції» сплатити податки авансом усе ще заважають діяльності [4]. Отже,
несуттєве, проте все одно зниження показника Індексу свідчить про те, що
настрої бізнесу істотно не змінилися, і платники податків так само гостро
відчувають певні вади системи оподаткування. Одержані дані свідчать про
недосконалість інституційного механізму оподаткування фізичних і юридичних
осіб. На сьогоднішній день у роз виток податкової системи України вносить свої
корективи виникнення досить не простої економічної і політичної ситуації, що
зумовлює необхідність корегування існуючих інститутів у відповідності до
теперішніх реалій. Ряд вимушених змін в систему оподаткування було внесено в екстреному
порядку і закріплено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу
України та деяких інших законодавчих актів України» та Закону України «Про
запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного
зростання в Україні». Проте більшість з цих змін носять тимчасовий характер і
будуть скасовані після стабілізації ситуації в країні. Про це йшлося в
попередніх дослідженнях автора, тому, на нашу думку, варто звернути увагу саме
на перспективну модель системи оподаткування України, основні положення якої
вже були представлені урядом в «Концепції реформування податкової системи
України».
Реформа Податкової Системи України полягає у впровадженні
такої системи оподаткування, яка, в першу чергу, передбачає скорочення базових
податків до дев'яти. Виконання цього завдання дасть змогу спростити процедуру
адміністрування збору податків, скасувати корупцію в податковій сфері і дати
можливість підприємцям працювати за прозорими і зрозумілими механізмами. Крім
цього, на нашу думку, доцільно буде при розробці змін до Податкового кодексу
максимально орієнтуватися на податкове законодавство ЄС. Саме тому актуальним
на сьогоднішній день буде порівняння податкових систем України (діючу модель і
перспективну) і ЄС ( Посилання на Додаток Б).
За результатами проведеного дослідження було встановлено, що
система оподаткування України та країн ЄС має спільні риси, проте існує багато
суттєвих розбіжностей, які б у разі їх ліквідації могли б принести позитивний
ефект при їх впровадженні в Україні. Так, основними змінами в системі
оподаткування має стати: наближення бухгалтерського і податкового обліку і
максимальна ліквідація податкових різниць при розрахунку суми оподаткованого
прибутку підприємств; диференціація ставок ПДВ, мінімізація пільг з даного
податку, максимальна співпраця податкових органів різних рівнів, а також
налагодження системи електронної взаємодії податкових органів і платників;
розширення бази оподаткування екологічним податком та податком на нерухоме
майно; спрощення процедури подання звітності, зменшення кількості податків
шляхом їх часткової ліквідації або об'єднання тощо. Науковою новизною
проведеного дослідження є систематизація та проведення порівняльного аналізу
діючої системи оподаткування в Україні з податковою системою країн ЄС та
перспективною моделлю реформування даної сфери в Україні. Практичне значення
даного дослідження полягає саме у виділенні позитивного для України досвіду в
податковій сфері, який практикується у країнах ЄС, оскільки інститути
оподаткування та податковий механізм потребують значного спектра заходів по їх
вдосконаленню. Європейський шлях, який обрала для себе Україна, вимагає у
процесі реформування податкової системи орієнтуватися саме на європейське
податкове законодавство і враховувати досвід реформування країн ЄС. Проте варто
пам'ятати, що західні концептуальні підходи у податковій сфері мають бути
максимально адаптованими до українських умов.
податок німеччина європейський законодавчий
Висновки та пропозиції
Аналіз стану, структури, механізму функціонування
фінансово-бюджетної системи Німеччини дозволяє зробити висновок щодо
зосередження основних проблем у сфері бюджетної системи, що зумовлено
зростанням державних витрат на проведення реформ у соціальній сфері, на
фінансування антикризових фондів Європейського Союзу, необхідністю
рефінансування наявних зобов’язань уряду. Коригування середньострокової
стратегії розвитку потребує федеральний бюджет, що можливо здійснити за рахунок
його консолідації, обмеження зростання чистих запозичень, скорочення структурного
дефіциту, зменшення соціальних видатків і процентних доходів задля нарощення
темпів економічного зростання. Серед пріоритетних напрямів розвитку економіки
Німеччини, що мають забезпечити стабільне функціонування фінансово-бюджетної
системи, можна виокремити такі:
1) поліпшення умов для приватних
капіталовкладень в інфраструктурні проекти з метою створення підґрунтя для
нарощення дохідної бази федерального бюджету;
2) відмова від програми закриття атомних
електростанцій та устаткування на розвиток відновлювальної енергетики задля
підтримки цін на електроенергію на стабільному рівні через загрозу закриття
промислового виробництва та збільшення кількості безробітних, що негативно
позначиться на стані державних фінансів;
3) поглиблення Європейського валютного союзу
й укріплення валюти євро з метою досягнення збалансованого бюджету та зменшення
навантаження щодо фінансування видатків ЄС.
Список використаних джерел
1) Конституція Федеративної Республіки Німеччини
(Bundesgesetz) від 29 квітня 2010 р.
2) Базедов П., Шахиджанян Р.Г. Довідник.
Податкова система Німеччини. Декларація платника податків. - М.: Полиглоссум,
2005. - 208 с.
) Баранова К.К. Бюджетний федералізм й місцеве
самоврядування у Німеччині. - М.: Річ навіть і сервіс, 2006. - 240 с.
) Мещерякова В.І. Про. Податкові системи
розвинених країн світу. Довідник. - М.: Юнити, 2007. - 289 с.
) Клименко О.В. „Податкова система Федеративної
Республіки Німеччина” // Юридичні читання молодих вчених: Збірник матеріалів
всеукраїнської наукової конференції 23-24 квітня 2004. Частина 2. - К.: НПУ
імені М.П. Драгоманова, 2004. - С.55-57;
6) Клименко О.В. „Податок на доходи
фізичних осіб Федеративної Республіки Німеччина” // Вісник Запорізького
національного університету: збірник наукових статей. Юридичні науки. Випуск 1.
Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2010. - С.81-89.
7) Клименко О.В. „Про оподаткування
доходів громадян, які працюють в іноземних представництвах” // Актуальні
проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 53. Частина ІІ (у
двох частинах). К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут міжнародних відносин, 2011. - С.200-202;
8) Клименко О.В. „Податок на доходи
фізичних осіб Федеративної Республіки Німеччина” // Вісник Запорізького національного
університету: збірник наукових статей. Юридичні науки. Випуск 1. Запоріжжя:
Запорізький національний університет, 2009. - С.81-89.
Додаток А
Основні види податків, їх законодавча компетенція та
адміністрування
|
Вид податків
|
Законодавча
компетенція
|
Бюджет-одержувач
доходів
|
Рівень
адміністрування
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
Прибутковий податок
|
федерація
|
федерація/землі
|
землі
|
|
Мито на імпорт
сільськогосподарської продукції
|
федерація /
Європейський Союз (ЄС)
|
ЄС
|
федеральна митниця
|
|
Експортне мито
|
федерація / ЄС
|
ЄС
|
федеральна митниця
|
|
Акциз на пиво
|
федерація
|
землі
|
федеральна митниця
|
|
Акциз на
спиртогорілчані вироби
|
федерація
|
федерація
|
федеральна митниця
|
|
Податок з обороту
імпорту
|
федерація
|
федерація
|
федеральна митниця
|
|
Податок із спадщини
і дарувань
|
федерація
|
землі
|
землі
|
|
Протипожежний збір
|
федерація
|
землі
|
землі
|
|
Податок на продажу
напоїв
|
землі
|
общини
|
общини
|
|
Податок на
товариства
|
федерація
|
федерація
|
землі
|
|
Промисловий податок
|
федерація
|
общини
|
землі / общини
|
|
Поземельний податок
|
федерація
|
общини
|
землі / общини
|
|
Податок на купівлю
земельної ділянки
|
федерація
|
землі
|
землі
|
|
Податок із
власників собак
|
землі
|
общини
|
общини
|
|
Податок на право
мисливства та рибальства
|
землі
|
общини
|
общини
|
|
Акциз на каву
|
федерація
|
федерація
|
федеральна митниця
|
|
Податок на дохід
від капіталу
|
федерація
|
федерація / землі
|
землі
|
|
Церковний податок
|
землі
|
церква
|
землі / церква
|
|
Податок з
корпорацій
|
федерація
|
федерація / землі
|
землі
|
|
Податок із
власників транспортних засобів
|
федерація
|
землі
|
землі
|
|
Акциз на
електроосвітлювальні засоби
|
федерація
|
федерація
|
федеральна митниця
|
|
Збори за
перевищення лімітів виробництва молока
|
федерація / ЄС
|
ЄС
|
федеральна митниця
|
|
Акциз на
нафтопродукти
|
федерація
|
федерація
|
федеральна митниця
|
|
Збір з виробництва
молока
|
федерація / ЄС
|
ЄС
|
федеральна митниця
|
|
Збір з виробництва
зерна
|
федерація / ЄС
|
ЄС
|
федеральна митниця
|
|
Податок на
тоталізатори та лотереї
|
федерація
|
землі
|
землі
|
|
Акциз на сіль
|
федерація
|
федерація
|
федерація
|
|
Збір при видачі
дозволу на продаж напоїв у розлив
|
землі
|
округи
|
общини
|
|
Акциз на гристі
вина
|
федерація
|
федерація
|
федеральна митниця
|
|
“Внесок
солідарності”
|
федерація
|
федерація
|
землі
|
|
Податок з ігрових
закладів
|
федерація
|
землі
|
землі
|
|
Акциз на тютюнові
вироби
|
федерація
|
федерація
|
федеральна митниця
|
|
Акциз на чай
|
федерація
|
федерація
|
федеральна митниця
|
|
Податок на додану
вартість
|
федерація
|
федерація / землі
|
землі
|
|
Податок на доходи
видовищних і розважальних підприємств
|
землі
|
общини
|
общини
|
|
Податок з майна
|
федерація
|
землі
|
землі
|
|
Страховий збір
|
федерація
|
федерація
|
землі
|
|
Вексельний збір
|
федерація
|
федерація
|
землі
|
|
Мито
|
федерація
|
ЄС
|
федеральна митниця
|
|
Збір за виробництво
цукру
|
федерація
|
ЄС
|
федеральна митниця
|
|
Акциз на цукор
|
федерація
|
федерація
|
федеральна митниця
|
Додаток Б
Порівняльна характеристика систем оподаткування країн ЄС та
України (існуюча модель та перспективна)
|
Критерій
порівняння
|
Країни
ЄС
|
Україна
|
|
|
Діюча
модель
|
Перспективна
модель
|
|
пдв
|
|
Ставка
ПДВ (%)
|
Країна
|
Знижена
|
Стандартна
|
Знижена
|
Стандартна
|
Знижена
|
Стандартна
|
|
Франція
|
7, 5,5,
2,1
|
19,6
|
7 або 0
|
20
|
7 або 0
|
20
|
|
Італія
|
10, 6,
4
|
20
|
|
|
|
|
|
Німеччина
|
7
|
19
|
|
|
|
|
|
Великобританія
|
0 або 5
|
20%
|
|
|
|
|
|
для
всіх країн ЄС
|
Не вища
5%
|
Не
нижче 15%
|
|
|
|
|
|
Податковий
період
|
податковий
період може дорівнювати одному, двом місяцям або кварталу. проте, директива
дозволяє встановлювати інші періоди, які не мають перевищувати рік
|
Місяць
(у деяких випадках квартал)
|
|
Платники
ПДВ
|
платником
податку на додану вартість Шоста директива визначає фізичну або юридичну
особу, яка самостійно займається будь-якою економічною діяльністю, незалежно
від цілей, місця і результатів такої діяльності (це може бути виробництво,
сільське господарство, торгівля, професійна діяльність, послуги тощо).
критерій самостійності
|
Будь-яка
особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і
реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку, або особа, що
здійснює діяльність в обсягах, які підлягають оподаткуванню. У разі якщо
загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів / послуг, що
підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням
локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) у такій
особі протягом останніх
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|