Згідно з офіційними даними Держстату 2019 року народжуваність впала до найнижчого рівня в історії - 7,4 новонародженого на 1000 осіб населення. Водночас рівень смертності майже вдвічі вищий - близько 13,8 на 1000 осіб. Нині громадян України віком до одного року в країні менше, ніж мешканців будь-якого іншого віку до 72 років включно - таке явище спостерігаємо вперше, принаймні в новітній історії.
За показником народжуваності Україна входить до п'ятірки найгірших показників у світі (Landa, 2020).
Не варто сподіватися, що ситуацію суттєво покращить законодавство про пенсійне забезпечення, оскільки воно не забезпечує жінкам реальних пільг. Так, згідно зі змінами до законодавства було збільшено вік виходу на пенсію. З 1 січня 2018 року право на пенсію за віком по досягненню 60 років мають ті громадяни, у яких є 25 років страхового стажу. Мінімальний страховий стаж, необхідний для визначення права, щорічно буде збільшуватися на 1 рік, поки не складе 35 років у 2028 році.
По досягненню 63 років на пенсію зможуть іти ті особи, які мають 15 років страхового стажу, проте у 2018 році не мають 25 років стажу. Щороку протягом 10 років вимога до наявного страхового стажу буде збільшуватися на 1 рік.
З 2019 року по досягненню 65 років вийти на пенсію зможуть ті особи, які станом на 1 січня 2019 року матимуть від 15 до 16 років страхового стажу. Особам, які не матимуть 15 років страхового стажу, буде призначено державну соціальну допомогу по досягненню ними 65 років.
Вік виходу на пенсію прямо пропорційно залежатиме від величини страхового стажу. Якщо в людини не вистачатиме страхового стажу згідно зі встановленими нормами, пенсійний вік настане не в 60, а в 63 або в 65 років відповідно до наявного страхового стажу й дати звернення за призначенням пенсії.
Пільги збережено для жінок, які народили п'ятьох або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерів осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку. Такі категорії жінок мають право на пенсію за віком по досягненню 50 років і наявності страхового стажу не менше 15 років ("Vse pro pryznachennia pensii", 2018).
Наукова новизна запропонованого дослідження полягає в тому, що: 1) подальшого наукового розвитку набула доктрина прав жінок у сучасному суспільстві та державі; 2) удосконалено теоретичний матеріал щодо гарантій реалізації права жінок на працю; 3) здійснено аналіз ефективності законодавства в окресленій царині; 4) обґрунтовано необхідність впливу на правотворчу діяльність органів публічної влади, інститути суспільства нової тендерної ідеології.
праця жінка пенсія право
Висновки
Якщо українське суспільство прагне розв'язати «жіноче питання», то воно зацікавлене в реальному досягненні соціальної рівності. Істотне позитивне оновлення ситуації щодо гендерної рівності та водночас турботливе ставлення до жінок не слід пов'язувати з чинним на сьогодні законодавством із правового статусу особи. Наразі жінки є учасниками соціально-економічного й ідеологічного протиборства, у якому постають найуразливішою спільнотою. Відбувається поступова деформація їхнього правового статусу, стають декоративністю статті Конституції України про гарантії проголошених у них прав і свобод. На жаль, досягнення державою нових цілей потребує від неї величезної концентрації людських та інших ресурсів, тому й додержання традиційних прав і свобод стало, так би мовити, другорядним, на що, на думку парламентаріїв й урядовців, нерозумно та нераціонально витрачати фінанси.
Окрім складної економічної ситуації соціальній активності жінки перешкоджає існування стереотипів домінування фаховості чоловіків, сексизму - упередження чи дискримінації за статтю. Для викорінення подібних фактів замало вдосконалення законодавства. Не є ефективними ні ретельна підготовка правових норм в умовах широкої гласності та демократичного обговорення, ні організаційна досконалість суб'єктів правотворення. Гармонійно поєднати фактичні та юридичні права жінок зможе виховання нових відносин між чоловіком і жінкою. Наразі існує штучність у дотриманні державою та інститутами суспільства зобов'язань щодо неухильного захисту ними сфери прав і свобод.
Список використаних джерел
1. Джуська А., Палюх А. Конституційне право людини на життя в Україні: сучасний підхід. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 4 (113). С. 48-56.
2. Kachynska M.O. Gender Equality in Ukraine: National and International Perspectives. Форум права. 2018. № 3. С. 40-47.
3. Кодекс законів про працю України : Закон України від 10 груд. 1971 р. № 322-VIII.
4. Ланда В. Рождаемость в Украине установила антирекорд, или демографическая катастрофа в 5 графиках. Ліга. Бізнес: [сайт]. 26 лют. 2020р.
5. Ліллемяе О.Е. Особливості застосування правових норм у сфері автоматично допустимої державної допомоги. Форум права. 2020. № 2. С. 23-31.
6. Marushchak N.V. Some Aspects of Human Defense in the Work of Expressed Representatives of Philosophical Opinion of New Hours. Форум права. 2018. № 4. С. 34-41.
7. Про затвердження Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок: наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29 груд. 1993 р. № 25б.
8. Шахова К.В. Генезис законодавства з недопущення порушення права на статеву свободу та статеву недоторканність. Форум права. 2018. № 3. С. 122-130.
9. Сокуренко В.А., Ковтун М.С. Втручання органів державної влади у приватне життя особи: адміністративно-правовий аспект. Форум права. 2018. № 2. С. 142-150.
10. Українська демографія: що змінилося за 25 років. BBC. News: [сайт]. 2 серп. 2016 р.
11. Воропай Т.С. Вирішення конфліктів у традиційному суспільстві: єднання моралі і права. Форум права. 2018. № 1. С. 32-35.
12. Все про призначення пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області: [сайт]. 14 груд. 2018 р.
13. Жеглінська Т. Зміст поняття «право кожного на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування»: постановка проблеми. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 4 (11). С. 57-63.
14. Зінсу О. Соціальні та юридично-психологічні аспекти домашнього насильства. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2020. № 1 (114). С. 79-87.
15. Зозуля О.І. Громадянські та політичні права людини в умовах запобігання поширенню COVID-19 В Україні. Форум права. 2020. № 2. С. 6-22.