-Додаткові гарантії збереження і цілісності унікальних природних і культурних комплексів.
-Підвищує престиж територій і установ, які ними опікуються.
-Сприяє популяризації включених у Список об'єктів і розвитку альтернативних видів природокористування (у першу чергу, екологічного туризму).
-Забезпечує пріоритетність у залученні фінансових коштів для підтримки об'єктів Світової культурної і природної спадщини, у першу чергу, з Фонду Світової спадщини.
-Сприяє організації моніторингу і контролю за станом збереження природних і культурних об'єктів.
Культурні критерії
•Об'єкт є шедевром людського творчого генія.
•Об'єкт свідчить про значний взаємовплив людських цінностей протягом певного періоду часу або в певному культурному просторі, в архітектурі або в технологіях, в монументальному мистецтві, в плануванні міст або створенні ландшафтів.
•Об'єкт є унікальним або принаймні винятковим для культурної традиції або цивілізації, яка існує досі або вже зникла.
•Об'єкт є видатним прикладом конструкції, архітектурного або технологічного ансамблю чи ландшафту, що ілюструє значущий період людської історії.
•Об'єкт є видатним прикладом людської традиційної споруди, з традиційним використанням землі або моря, є зразком культури (чи культур) або людської взаємодії з навколишнім середовищем, особливо якщо вона стає вразливою через сильний вплив незворотних змін.
•Об'єкт безпосередньо чи матеріально пов'язаний з подіями або чинними традиціями, з ідеями, віруваннями, з художніми або літературними творами і має виняткову світову важливість. (На думку комітету ЮНЕСКО цей критерій повинен переважно використовуватися разом з ще якимось критерієм чи критеріями).
Природні критерії
•Об'єкт є природним феноменом або простором виняткової природної краси і естетичної важливості.
•Об'єкт є видатним зразком головних етапів історії Землі, зокрема пам'ятником минулого, символом геологічних процесів, що відбуваються, розвитку рельєфу або символом геоморфічних чи фізіоґрафічних особливостей.
11
•Об'єкт є видатним зразком екологічних або біологічних процесів, які відбуваються в еволюції і розвитку земних, прісноводих, берегових і морських екосистем і рослинних і тваринних угруповань.
•Об'єкт включає найважливіше або найзначніше природне місце існування для збереження в ній біологічного різноманіття, зокрема зникаючих видів виняткової світової наукової цінності.
Прикладом об’єкту світової спадщини ЮНЕСКО в Києві є Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди. Це комплекс
12
ІІІ Проблематика збереження культурної спадщини.
Причини зберігати старі будівлі:
-самоідентифікація – будівлі є матеріальним втіленням епохи, вони ілюструють свій час.
-стара забудова – комфортне середовище. Невисока забудова (висота до 21 метра) не «тисне» на людину.
-екологія – нове будівництво залишить більший вуглецевий слід Проблеми врегулювання стану пам’яток:
-велика кількість цінних будівель сьогодні не має охоронного статусу або не перебуває в межах відповідних охоронних зон.
-складність встановлення власника або відсутність чи незбіжність документів на власність в електронних реєстрах, паперових реєстрах БТІ (бюро технічної інвентарізації), земельних кадастрах тощо. Це спричиняє труднощі з поверненням пам’ятки у власність громади і подальшої роботи над нею.
-реєстри містять неактуальну інформацію. Наприклад, будівлю могли виключити з реєстру пам’яток, а дані при цьому лишаються не оновлені
-розрізненість та відсутність сформованої програми збереження та відродження культурної спадщини
-свідоме доведення власником історичної будівлі до аварійного стану для повного знесення об’єкту і «звільнення» ділянки для нової забудови.
-шахрайство з внесенням об’єктів в електронний реєстр
-невисокі штрафи за пошкодження будівель-пам’яток
-низький рівень проінформованості громадян про наявність та важливість збереження пам’яток архітектури.
На сьогодні основними завданнями для охорони архітектурної спадщини є:
-забезпечення державного обліку та контролю за збереженням і використанням об’єктів культурної спадщини;
-проведення на сучасному інформаційному рівні паспортизації об’єктів культурної спадщини;
-сприяння залученню інвестицій у діяльність щодо збереження, реставрації, реабілітації і використання пам’яток та об’єктів;
-укладання охоронних договорів між органом охорони культурної спадщини та власниками і користувачами пам’яток;
13
-сприяння залученню об’єктів культурної спадщини до національних та світових туристичних маршрутів;
-виховання шанобливого відношення до культурної спадщини.
У2016 році Софія Київська і Києво-Печерська Лавра перебували під загрозою виключення зі списку ЮНЕСКО через забудову буферної зони. Щоб запобігти цьому потрібно було прийняти наступні рішення:
1.Демонтувати зайві поверхи будівлі на Гончара і у Десятинському провулку. У ЮНЕСКО також були претензії до будівництва на Кловському узвозі, але українська делегація переконала, що ця будівля розташована не в буферній зоні, хоча і псує вигляд.
2.Прибрати з буферної зони надлишкову зовнішню рекламу.
Варіанти робіт з історичними будівлями:
Консервація — особлива операція, метою якої є забезпечення від подальших руйнувань чи пошкоджень об'єкта культурної спадщини. Консервація становить сукупність науково обґрунтованих заходів, які дозволяють захистити об'єкти культурної спадщини від подальших руйнувань і забезпечують збереження їхньої автентичності з мінімальним втручанням у їхній існуючий вигляд. Прикладом може бути римський Колізей та кругла Ковальська вежа в Кам'янець-Подільському (Додаток 11).
Реконструкція — загальний термін, яким описують будь-які дії з уже зведеною будівлею. Часто він використовується в контексті роботи з історичними спорудами. Наприклад, австралійський комітет Міжнародної ради зі збереження пам’яток та пам’яток (ICOMOS) реконструкцією називає повернення будівлі до попереднього стану з використанням нових матеріалів.
-Точна реконструкція — відтворення з використанням попередніх матеріалів та методів, наскільки це можливо;
-Змодельована реконструкція — неточне відтворення оригіналу через брак даних;
-Реплікативна реконструкція — реконструкція, яка є імітацією, а не інтерпретацією колишнього об’єкта;
-Дидактична реконструкція — відтворення, яке супроводжується археологічними розкопками та перетворенням їх на сучасні споруди;
-Експериментальне реплікування — створення нового об’єкта за старими техніками і з використанням старих матеріалів.
Реставрація – сукупність рятувальних, відновлювальних і консервативних засобів відносно творів мистецтва, що повертають об’єкт у початковий вигляд і форму. В Україні різниця між реставрацією та реконструкцією чітко
14
визначена – на об’єктах культурної спадщини, наприклад, можна проводити тільки реставрацію. Так, у Києві нещодавно відреставрували фасад Національного художнього музею. (Додаток 7)
Реновація – процес, при якому будівля не змінює своє функціональне призначення, але, крім капітального ремонту, отримує певні зміни у конструкцію. При цьому можуть бути додані прибудови, додаткові поверхи (або поверховість може бути зменшена) Приклад: завод Рошен в Києві
(Додаток 7)
Ревіталізація – це наповнення новими сенсами чогось, що втратило свій колишній стан і призначення. В архітектурі дослідники розуміють під ревіталізацією як відродження занедбаної будівлі, району або цілого міста. Прикладом може бути завод «Арсенал», функції якого змінили, але наскільки можливо зберегли зовнішній вигляд (Додаток 7)
Фасадизм – архітектурна та будівельна практика, коли фасад будівлі спроектований чи зведений окремо від іншої частини будівлі. Частіше термін означає практику, коли зберігається лише фасад старої будівлі, а поза ним зводиться нова. Причини використання фасадизму можуть бути естетичними або історичними. Він може бути використаний, коли будівля стає аварійною та непридатною для використання, проте її фасад є цінним для збереження історично-архітектурного вигляду місцевості. (Додаток 7)
Пристосування – комплекс дій, проведених для створення умов сучасного використання пам'ятника без нанесення збитку його історико-художньої цінності і схоронності. Прикладом можуть бути кав’ярні в історичному центрі міста Львів.
15