Другим етапом експерименту було проведення
методики діагностики рівня невербальної креативності.
Таблиця 2.4
Результати дослідження за методикою діагностики рівня невербальної креативності
|
№ випробуваного |
Стать |
Бали |
|
1. |
Ж. |
12 |
|
2. |
Ж. |
11 |
|
3. |
Ж. |
19 |
|
4. |
Ж. |
11 |
|
5. |
Ж. |
13 |
|
6. |
Ж. |
10 |
|
7. |
Ж. |
12 |
|
8. |
Ж. |
18 |
|
9. |
Ж. |
11 |
|
10. |
Ж. |
11 |
|
11. |
Ч. |
11 |
|
12. |
Ч. |
9 |
|
13. |
Ч. |
10 |
|
14. |
Ч. |
9 |
|
15. |
Ч. |
12 |
Результати дослідження методики діагностики рівня невербальної комунікаціїпоказали, що у сімох випробуваних був виявлений середній рівень креативності, що свідчить про їх здатнісь знаходити вихід з будь яких ситуацій, у трьох - низький рівень, це свідчить про їх слабку здатність знаходити вихід з будь якої ситуації, а в останніх п’яти респондентів був виявлений високий рівень, це свідчить про те що вони не шукають легких шляхів для вирішення своїх проблем.
Третім етапом експерименту було проведення
методики визначення рівня перцептивно - невербальної компетентності Г. Я.
Розена (див. табл. 2.4)
Таблиця 2.5
Результати дослідження за методикою Г. Я. Розена
|
№ випробуваного |
Стать |
Бали |
Стени |
|
1. |
Ж. |
18 |
7 |
|
2. |
Ж. |
18 |
7 |
|
3. |
Ж. |
21 |
7 |
|
4. |
Ж. |
16 |
6 |
|
5. |
Ж. |
20 |
7 |
|
6. |
Ж. |
13 |
5 |
|
7. |
Ж. |
23 |
8 |
|
8. |
Ж. |
20 |
7 |
|
9. |
Ж. |
17 |
6 |
|
10. |
Ж. |
19 |
7 |
|
11. |
Ч. |
15 |
6 |
|
12. |
Ч. |
10 |
4 |
|
13. |
Ч. |
18 |
7 |
|
14. |
Ч. |
18 |
7 |
|
15. |
Ч. |
16 |
6 |
Дослідження показали, що у респондентів виявлені наступні результати: чотирнадцяти випробуваних з п’ятнадцяти був виявлений середній рівень невербальної компетентності. Це говорить про те, що вони не зациклені лише на своїх проблемах, вони достатньо приділяють уваги й іншим проблемам людей. Вони завжди зможуть вислухати і дати гарну пораду. У одного респондента був виявлений високий рівень невербальної компетентності. Особистості віднесені до цієї групи характеризуються поглиненістю проблемами інших людей і не увагою до власних.
У результаті проведення методик нами було
встановлене, що більшість випробуваних мають середній рівень невербальної
комунікації, тобто випробувані здатні пристосовуватися до різних ситуацій зі
співбесідником. Їм властива здатність адекватно сприймати і переймати все що
відчуває співбесідник і розуміти його жести, міміку та інтонацію, його
поведінку, та розуміти як він себе почуває в даний момент. Також було виявлено,
що більшість випробуванних мають середній рівень креативності, що свідчить про
їх здатнісь знаходити вихід з будь яких ситуацій, у трьох респондентів -
низький рівень, це свідчить про їх слабку здатність знаходити вихід з будь якої
ситуації, а в останніх п’яти респондентів був виявлений високий рівень
креативності, це свідчить про те що вони не шукають легких шляхів для вирішення
своїх проблем. А середній рівень невербальної компетенції більшості
респондентів говорить про те, що вони не зациклені лише на своїх проблемах,
вони достатньо приділяють уваги й іншим проблемам людей. Вони завжди зможуть
вислухати і дати гарну пораду.
.4 Практичні рекомендації щодо розвитку
здатності особистості розуміти невербальні прояви
Невербальне спілкування, більш відоме як мова поз і жестів, включає всі форми самовираження людини, які не спираються на слова. Психологи вважають, що читання невербальних сигналів є найважливішою умовою ефективного спілкування.
Для формування розуміння проявів невербальної комунікації можна використовувати наступні вправи:
. Вправа «Автобус»
Мета вправи: відробіток гнучкості невербальної поведінки
Учасники розбиваються на пари. Інструкція наступна: «Зараз ви пасажир автобуса. По сигналу «Червоний» автобус зупиняється на світлофорі. Раптом ви бачите в зустрічному автобусі людини, якої ви давно не бачили. Ви хочете домовитися про зустріч з нею в якомусь певному місці і в певний час. У вашому розпорядженні - одна хвилина, поки автобуси стоять у світлофора. По сигналу «Зелений» спалахує зелене світло і автобуси роз'їжджаються». Після невербального програвання, учасники тренінгу діляться інформацією про те, як вони зрозуміли один одного. Тривалість: 15-20 хвилин.
. Вправа «Зіпсований телефон»
Мета вправи: вдосконалення навичок невербальної комунікації; спілкування без допомоги слів; здібності розуміти партнера на невербальному рівні.
Із залу вибираєте п'ять чоловік, чотири з них виходять з кімнати. П'ятому даєте текст: " У батька були 3 сини. Старший розумний був паруб'яга, середній був ну так собі, молодший син був не в собі". Він повинен без слів показати цей текст четвертій людині, той третьому, той другому, і потім першому. Для кращого запам'ятовування перша людина може промовити текст кілька разів. Потім, починаючи з самої останньої людини, ви розпитуєте, про що був текст історії. Можна просити повторювати текст, якщо той, кому він передається, не розуміє його. Обговорення того, які засоби оповідач використав для передачі повідомлення. На що звертав в першу чергу увагу слухач. Наскільки слухач міняв комунікативні засоби, стаючи оповідачем. Тривалість: 20-25 хвилин
. Вправа «Втеча з тюрми»
Мета вправи : розвиток здібностей до емпатії, розумінню міміки, мови рухів тіла.
Учасники групи стають в дві шеренги лицем один до одного. Ведучий пропонує завдання: "Перша шеренга гратиме злочинців, друга - їх спільників, які прийшли у в'язницю, для того, щоб влаштувати втечу. Між вами звуконепроникна скляна перегородка. За короткий час побачення (5 хвилин) спільники за допомогою жестів і міміки повинні "розповісти" злочинцям, як вони рятуватимуть їх з в'язниці (кожен "спільник" рятує одного "злочинця")". Після закінчення гри "злочинці" розповідають про те, чи правильно вони зрозуміли план втечі. Тривалість: 15-20 хвилин.
. Вправа «Дзеркало»
Інструкція: «Зараз вам пропонується виконати декілька нескладних завдань, вірніше зімітувати їх виконання. Для першого виконання знадобиться 2 учасники».
Пара учасників виходить вперед. Один з них - виконавець, а інший - його дзеркальне відображення, що наслідує усі рухи виконавця. Інші учасники групи - глядачі, вони спостерігають за грою пари і виставляють партнерові, що грає роль дзеркала, оцінку за артистизм. Потім партнери в парі міняються ролями. Пари по черзі міняються, таким чином перед групою виступають усі її учасники. Кожен виступає в двох ролях: в ролі виконавця і в ролі дзеркала. Кожен виконує по 2 дії. Група оцінює акторів, що грають роль дзеркала, по п’ятибальній системі. Потім оцінки усіх учасників підсумовуватимуться і кожен зможе дізнатися про успішність своєї роботи в ролі дзеркала. Обговорити, як себе почували учасники в різних ролях, чи зручно ним було бути дзеркалом і відображати чужі дії.
Пропоновані дії: пришити ґудзик, погладити білизну, випекти пиріг, зібратися в дорогу, зашнурувати черевики, виступити в цирку, помити голову, підмести підлогу, забратися в кімнаті, намалювати картину, посадити картоплю, приготувати салат. Дії можуть додаватися залежно від кількості учасників. Тривалість: 5 хвилин на виступ однієї пари, 10 хвилин на обговорення достоїнств і недоліків і зворотний зв'язок. Орієнтовно 35-45 хвилин
. Вправа «Оплески»
Мета: емоційна розрядка учасників у кінці зайняття.
Інструкція: «Ми добре попрацювали сьогодні, і мені хочеться запропонувати вам гру, в ході якої оплески спочатку звучать тихенько, а потім стають все сильніше і сильніше».
Ведучий починає тихенько ляскати в долоні,
дивлячись і поступово підходячи до одного з учасників. Потім цей учасник
вибирає з групи наступного, кому вони аплодують удвох. Третій вибирає
четвертого і так далі останньому учасникові аплодує вже уся група. Тривалість:
5 хвилин.
Висновки до розділу 2
Проблема невербального спілкування, займає дуже важливе місце в загальній структурі спілкування та відноситься до проблем з багатовіковою історією. Аналіз усіх систем невербальної комунікації показує, що вони, маючи здатність не лише посилювати або послабляти вербальну дію, допомагають виявляти наміри учасників комунікативного процесу. Невербальна комунікація є обміном невербальними повідомленнями між людьми, а також їх інтерпретацію.
Невербальні повідомлення здатні передавати велику інформацію. Передусім, це інформація про особу комунікатора. Ми можемо дізнатися про його темперамент, емоційний стан у момент комунікації, з'ясувати його особові властивості і якості, комунікативну компетентність, соціальний статус, отримати уявлення про його обличчя і самооцінку.
Також через невербальні засоби ми дізнаємося про відношення комунікантів один до одного, їх близькості або віддаленості, типі їх стосунків (домінування - залежність, розташованість - нерозташованість), а також динаміці їх взаємовідносин.
І, нарешті, це інформація про стосунки учасників комунікації до самої ситуації: наскільки вони комфортно почувають себе в ній, чи цікаво їм спілкування або вони хочуть скоріше вийти з неї.
В процесі комунікації невербальне спілкування є її складовою частиною і взаємозв'язане з вербальним спілкуванням. Елементи вербальної і невербальної комунікації можуть доповнювати, спростовувати і заміщати один одного. Люди використовують невербальне спілкування для того, щоб повніше, точніше і зрозуміліше виразити свої думки, почуття, емоції.
Для дослідження невербальних комунікацій в процесі спілкування можна використати наступні методики:
) Методика експертної оцінки невербальної комунікації (А. М. Кузнєцова). Враховуючи важливу роль невербальних засобів або «мови тіла» в процесі спілкування, ця методика за допомогою експертних оцінок допомагає визначити діапазон зорово відтворних і комунікативно значимих рухів людського тіла, включаючи оцінку різноманітності невербального репертуару, сензитивність до сприйняття невербальної інформації і самоврядування невербальним репертуаром.
) Діагностика рівня невербальної креативності призначена для виявлення рівня невербальної креативності особистості.
) Визначення рівня перцептивно-невербальної компетентності (Г.Я.Розен). Ця методика призначена для визначення мірі вираженості уміння налагоджувати стосунки і прочитувати контекст спілкування.
У результаті проведення методик нами було встановлене, що більшість випробуваних мають середній рівень невербальної комунікації, тобто випробувані здатні пристосовуватися до різних ситуацій зі співбесідником. Їм властива здатність адекватно сприймати і переймати все що відчуває співбесідник і розуміти його жести, міміку та інтонацію, його поведінку, та розуміти як він себе почуває в даний момент. Також було виявлено, що більшість випробуванних мають середній рівень креативності, що свідчить про їх здатнісь знаходити вихід з будь яких ситуацій, у трьох респондентів - низький рівень, це свідчить про їх слабку здатність знаходити вихід з будь якої ситуації, а в останніх п’яти респондентів був виявлений високий рівень креативності, це свідчить про те що вони не шукають легких шляхів для вирішення своїх проблем. А середній рівень невербальної компетенції більшості респондентів говорить про те, що вони не зациклені лише на своїх проблемах, вони достатньо приділяють уваги й іншим проблемам людей. Вони завжди зможуть вислухати і дати гарну пораду.
Також у цьому розділі були запропоновані вправи,
які допоможуть людям розуміти краще один одного.
ВИСНОВКИ
1. Проаналізовано теоретико-методологічні засади вивчення проблеми ролі невербальної комунікації в процесі спілкування. Проблему невербальної комунікації досліджували такі вітчизняті та зарубіжні психологи Г. М. Андріїва, І. Н. Горелов, Г. А. Ковальов, В. А. Лабунська, О. О. Леонтьєв А. Піз та інші.
. Надано психологічну характеристику невербальної комунікації як складовій процесу спілкування. Вчені встановили, що за допомогою мови ми передаємо не більше 35% інформації своїм співрозмовникам. На невербальні прояви доводиться решта 65% інформації, що передається в процесі комунікації. Невербальна комунікація - це система символів, використовуваних для передачі повідомлення і призначена для повнішого його розуміння, вона незалежна від психологічних і соціально-психологічних якостей особистості, має досить чіткий круг значень. Завдяки невербальному спілкуванню людина дістає можливість психологічно розвиватися ще до того, як вона засвоїла і навчилася користуватися мовою (близько 2-3 років).
. Визначено роль невербальних комунікацій в процесі спілкування. Невербальні повідомлення здатні передавати велику інформацію. Передусім, це інформація про особу комунікатора. Також через невербальні засоби ми дізнаємося про відношення комунікантів один до одного, їх близькості або віддаленості, типі їх стосунків (домінування - залежність, розташованість - нерозташованість), а також динаміці їх взаємовідносин.І, нарешті, це інформація про стосунки учасників комунікації до самої ситуації: наскільки вони комфортно почувають себе в ній, чи цікаво їм спілкування або вони хочуть скоріше вийти з неї. Люди використовують невербальне спілкування для того, щоб повніше, точніше і зрозуміліше виразити свої думки, почуття, емоції.
. Проведено експериментальне дослідження ролі невербальної комунікації в процесі спілкування. Для дослідження ми використали наступні методики: методика експертної оцінки невербальної комунікації А. М. Кузнецова, методика діагностики рівня невербальної комунікації та визначення рівня перцептивно - невербальної компетентності Г. Я. Розена. У результаті проведення методик нами було встановлене, що більшість випробуваних мають середній рівень невербальної комунікації, тобто випробувані здатні пристосовуватися до різних ситуацій зі співбесідником. Також було виявлено, що більшість випробуванних мають середній рівень креативності, що свідчить про їх здатнісь знаходити вихід з будь яких ситуацій, у трьох респондентів - низький рівень, це свідчить про їх слабку здатність знаходити вихід з будь якої ситуації, а в останніх п’яти респондентів був виявлений високий рівень креативності, це свідчить про те що вони не шукають легких шляхів для вирішення своїх проблем. А середній рівень невербальної компетенції більшості респондентів говорить про те, що вони не зациклені лише на своїх проблемах, вони достатньо приділяють уваги й іншим проблемам людей.