Дипломная (вкр): Техніко-тактична підготовка студентських футбольних команд

Техніко-тактична підготовка студентських футбольних команд

ДИПЛОМНА РОБОТА

Техніко-тактична підготовка студентських футбольних команд

Спеціальність 7.010201 «Фізичне виховання»

ВСТУП

Актуальність. Спортивні ігри, у тому числі й футбол, є невід’ємною складовою в системі фізичного виховання вищих навчальних закладів.

грудня 2005 року Всеукраїнська футбольна асоціація студентів організувала й провела Студентську футбольну лігу України (СФЛУ), на якій затвердили новий формат проведення змагань по футболу серед студентів.

Асоціацією підготовлена комплексна програма розвитку студентського футболу в Україні, яка була затверджена міністром освіти та науки.

На сьогоднішній день створені регіональні асоціації студентського футболу: в м. Києві, Дніпропетровську, Львові, Харкові, Полтаві й 3 відділення: м. Севастополь, Луганськ, Миколаїв.

ВФАС И СФЛУ постійно проводять змагання серед команд вищі навчальних закладів по міні - й пляжному футболу. В 2006 році відбувся перший чемпіонат України серед ВНЗ по футболу, в вересні стартувала Вища і Перша ліга по футболу серед студентських команд в новому форматі.

Студентські футбольні команди із України щорічно приймають участь в Чемпіонатах Європи і світу. В 2005 році команда МАУП зовоювала бронзові нагороди на чемпіонаті Європи в м. Нііш (Сербії і Чорногорії). Один раз в два роки студентська збірна команда України захищає честь держави на всесвітніх Універсіадах. В серпні 2001 року на футбольному турнірі 21 Всесвітньої Універсіади в Пекіні студентська збірна команда України здобула срібні нагороди.

Не дивлячись на достатньо високі досягнення, проблема організації підготовки студентських футбольних команд ще залишається не достатньо вивченою.

Вивченню проблем підготовки студентських команд присвячено роботи (Голомазов С.В.[18], Доланьски Б[23]., Зеленцов А.М.[30], Максименко І.Г.[52], Перепелиці П. [62], Соломонко В.В.[69], Степаненко В.М.[70],Чирва Б.Г [79], але методичної літератури щодо вдосконалення техніко-тактичної підготовленості знайдено недостатньо, тому досить актуальним є питання техніко-тактичної підготовки студентів футболістів 17-18 років [26].

Мета роботи: Розробити й експериментально обґрунтувати методику удосконалювання техніко-тактичної підготовленості студентів-футболістів 17-18 років.

Задачі дослідження:

1.      Визначити ефективність техніко-тактичних дій в змагальній діяльності у футболістів різного віку та ігрового амплуа;

2.      Визначити вихідний рівень техніко-тактичної підготовленості студентів футболістів 17-18 років;

.        Розробити та експериментально обгрунтувати методику удосконалювання техніко-тактичної підготовленості студентів футболістів 17-18 років;

Об’єкт дослідження - процес підготовки студентів футболістів 17-18 років.

Предмет дослідження - методика удосконалення техніко-тактичної підготовленості студентів футболістів 17-18 років;

Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що:

- доповнено і розширено використання засобів і методів вдосконалення техніко-тактичної підготовленості у студентів футболістів 17-18 років;

-        розроблено методику вдосконалення техніко-тактичної підготовленості у студентів футболістів 17-18 років.

Практична значимість отриманих результатів. Результати дослідження впроваджені в практичну діяльність ДДІФКіС м. Дніпропетровська, що підтверджується актом впровадження результатів дослідження в практику.

РОЗДІЛ І ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

.1 Особливості розвитку студентського футболу в Україні

Після проголошення Верховною радою незалежності України (1991), Федерація футболу України як повноправний член увійшла до УЄФА та ФИФА, що дало можливість національним збірним командам брати участь у чемпіонатах Світу, Олімпійських іграх та Європейських кубкових турнірах.

Футбол в Україні є невід’ємною частиною фізичного виховання та спорту, важливим фактором зміцнення здоров’я населення, популярним видовищем.

За роки незалежності України багато зроблено для вдосконалення системи управління розвитку футболу. Закінчена робота із створення обласних федерацій футболу, як юридичної особи. Держкомспортом делігировані Федерації футболу окремі для забезпечення розвитку футболу.

Постановчі та регламентовані документи Федерації приведені у відповідності до законодавства, постановчими і регламентованими нормами Міжнародної федерації футбольних асоціацій (ФІФА) і союзу європейських футбольних асоціацій (УЄФА).

Починаючи із 2000 року в Україні згідно проекту УЄФА «Прогрес» проводяться семінари для лікарів, тренерів, керівників обласних федерацій, в яких приймають участь передові зарубіжні спеціалісти та вчені. Спеціалісти Федерації залучені до роботи наукових конференцій і семінарів УЄФА та ФІФА. Створено центр ліцензування Федерації, випускники якого отримують статус тренерів УЄФА.

У то же час у розвитку футболу мають місце суттєві недоліки. На сьогодні 75% футболістів, які грають у збірних командах України, представляють 5 клубів: «Динамо» (Київ), «Шахтар» (Донецьк), «Дніпро» (Дніпропетровськ), «Металіст» (Харків), «Карпати» (Львів). Це свідчить про те, що більш перспективно футбол розвивається лише в 5 з 27 регіонів України.

Зусиль вище зазначених клубів недостатньо для виходу національної збірної команди у фінальну частину чемпіонатів світу та Європи, а також Олімпійських ігор.

Також недостатньо ефективна система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації тренерів та інших спеціалістів з футболу в учбових закладах [27].

Презентовані недоліки не дають можливості у повній мірі використати футбол як видовище та спосіб зміцнення здоров’я населення, що зумовлює необхідність пошуку нових підходів до визначення шляхів його подальшого розвитку [66].

У зв’язку з цим була затверджена комплексна програма розвитку футболу на 2004-2008 роки, в якій передбаченні шляхи об’єднання зусиль органів виконавчої влади, підприємств та організацій для забезпечення відповідних умов для розвитку футболу.

Основною метою програми є пропаганда здорового способу життя серед широких загалів, забезпечення прогресивних змін у розвитку футболу, що дасть можливість підвищити його роль у фізичному і духовному розвитку громадян, посилити авторитет України у всесвітній спільноті [63].

Зокрема програма передбачає розвиток студентського футболу [34]. Футбол завжди був спортом номер один у вищих навчальних закладах нашої держави , а останнім часом він отримав додатковий імпульс у своєму розвитку, оскільки метою та задачею розвитку студентського футболу є формування здорового способу життя серед молоді шляхом її заохочення до занять фізичною культурою та спортом [56].

вересня 2000 року була створена Всеукраїнська футбольна асоціація студентів (ВФАС), котра об’єднувала любителів футболу с 400 ВНЗ України, і стала першим футбольний об’єднанням студентів в Європі. Всеукраїнська футбольна асоціація студентів являється колективним членом Федерації футболу України.

грудня 2005 року Всеукраїнська футбольна асоціація студентів організувала й провела Студентську футбольну лігу України (СФЛУ), на якій затвердили новий формат проведення змагань по футболу серед студентів.

Асоціацією підготовлена комплексна програма розвитку студентського футболу в Україні на 2005-2008 роки, яка була затверджена міністром освіти та науки.

На сьогоднішній день створені регіональні асоціації студентського футболу: в м. Києві, Дніпропетровську, Львові, Харкові, Полтаві й 3 відділення: м. Севастополь, Луганськ, Миколаїв.

ВФАС И СФЛУ постійно проводять змагання серед команд вищі навчальних закладів по міні - й пляжному футболу. В 2006 році відбувся перший чемпіонат України серед ВНЗ по футболу, в вересні стартувала Вища і Перша ліга по футболу серед студентських команд в новому форматі.

Студентські футбольні команди із України щорічно приймають участь в Чемпіонатах Європи і світу. В 2005 році команда МАУП зовоювала бронзові нагороди на чемпіонаті Європи в м. Нііш (Сербії і Чорногорії). Один раз в два роки студентська збірна команда України захищає честь держави на всесвітніх Універсіадах. В серпні 2001 року на футбольному турнірі 21 Всесвітньої Універсіади в Пекіні студентська збірна команда України здобула срібні нагороди.

В 2007 році студентська збірна команда України а Всесвітній універсіаді зайняла 1 місце.

березня 2004 року ВФАС стала засновником Європейської студентської федерації футболу.

Всеукраїнська футбольна асоціація студентів має значний досвід в проведені міжнародних турнірі: в 2003 році в м. Іллічівськ відбувся турнір по пляжному футболу, в якому прийняли участь 10 команд. Переможцем змагань виявилась команда Дніпропетровської фінансово - економічної академії. В 2003 році в м. Бородянка, був проведений міжнародний турнір на кубок Європейської федерації, переможцем якого став Білоруський державний педагогічний університет.

Студентське спортивне об’єднання вже зараз готово проводити в Україні міжнародні футбольні першості на самому високому рівні. Так, в 2007 році в Києві пройшов студентський чемпіонат Європи по футболу на якісних футбольних полях і спортивних базах, при комфортних умовах для проживання і відпочинку. Студентський чемпіонат Європи 2007 року, став значним вкладом у розвиток європейського студентського футболу.

Футбол став невід’ємною частиною системи підготовки і виховання студентів. Рівень змагань, котрий проводився під егідою ВФАС і СФЛУ кожний рік зростає, про це свідчать постійні збільшення числа учасників і покращення спортивної інфраструктури. В 22 регіонах України проводяться змагання серед студентів, в яких приймають участь 217 команд.[62]

1.2 Сучасні вимоги до організації техніко-тактичних дій у студентському футболі

У сучасному футболі боротьба за турнірні очки, за результат кожного матчу різко загострилась. За рахунок універсалізації дій футболістів підвищилась інтенсивність ігрових і рухових дій, жорсткішими стали умови боротьби за м'яч з суперниками, що суттєво змінило завдання гравців у матчі [9]. Захисні дії у футболі ведуться значною кількістю гравців. В них окрім захисників та півзахисників приймають участь і нападаючі. Це потребує високого рівня організації гри та чіткої взаємодії гравців. Різко зростає в таких умовах значення універсальних гравців, здатних у визначених фазах ефективно виконувати як атакуючі так і захисні функції [1;17;61;68].

Аналіз літературних джерел і практичного досвіду свідчать про те, що у сучасному футболі організації захисних дій надається підвищення значення [67; 71; 73]. Перш за все в зв'язку з тим, що кожен гравець футбольної команди в силу специфіки умов сучасної гри почергово виконує то захисні, то атакуючі дії ефективність гри в нападі і захисті має однакову цінність для кінцевого результату. Проте засоби та методи вдосконалення успішності захисних дій значно рідше стають предметом уваги спеціалістів. Разом з тим необхідно зазначити тенденцію постійного відставання спортивної майстерності гри у захисті вітчизняних команд про що красномовно свідчать результати виступів клубних та збірних команд на європейській та світових аренах [3; 4; 7].

В.М. Степаненком [71] було проаналізовано деякі показники змагальної діяльності збірних команд, які приймали участь на чемпіонатах світу 1998 та 2002 рр. (табл. 1.). Перш за все необхідно відзначити зниження показника середньої результативності з 2,67 у 1998 р. до 2,52 у 2002 р. у команд, які приймали участь у фінальних турнірах. Велике значення має зниження загальної кількості ударів з 1885 до 1422, а також кількості ударів по воротам з 897 до 688. зниження цих показників дає можливість зробити висновок, що кращі команди світового футболу все більше уваги приділяють ефективності та надійності захисних дій. В той же час підвищення показника % ударів у створ воріт від загальної кількості ударів з 47,6 % в 1988 році до 48,4 % у 2002 році говорить про те, що підвищення ефективності захисних дій у кращих команд світового футболу відбувається не за рахунок зниження ефективності атакуючих дій [53].

Таблиця 1.1 Показники змагальної діяльності збірних команд, які приймали участь у чемпіонатах світу 2002 та 1998 рр. (за Степаненком, 2005)

Також неможливо не відзначити значне збільшення кількості фолів (порушень правил) з 2154 в 1998 р. до 2295 в 2002 р., та грубих порушень, за які футболісти карались попередженнями, з 252 у 1998 р. до 272 у 2002 р. В зв'язку з цим необхідно зробити висновок, що підвищення жорсткості ведення єдиноборств дещо знизило показники якості відбору м'яча, а також про підвищення вимог щодо якості виконання захисних дій в умовах жорстких єдиноборств [52].

Важливим також є той факт, що середня результативність команд на чемпіонаті світу 2002 року знижувалась з підвищенням значущості ігор на визначальних стадіях турніру. Також необхідно відзначити, що середня результативність в іграх 1/8, 1/4 та 1/2 фіналу на чемпіонаті світу 2002 року значно нижче ніж на тих же стадіях чемпіонату світу 1998 р. Так в 1/8 фіналу середня результативність на чемпіонаті світу 2002 р. дорівнювала 2,13 м'яча за гру, а на чемпіонаті світу 1998 р. - 2,88 м'яча за гру. В 1/4 фіналу ці дані мають наступний вигляд: чемпіонат світу 2002 р. - 1,25, чемпіонат світу 1998р. - 2,25 і, нарешті, у 1/2 фіналу середня результативність на чемпіонаті світу 2002 р. дорівнювала 1,00, а на чемпіонаті світу 1998 р. - 2,50 [49;55;59;].

Ці дані також дають можливість стверджувати про підвищення ролі захисних дій у сучасному футболі особливо на вирішальних стадіях турнірів. Практично всі кращі команди світового футболу не діяли за формулою "забити більше ніж пропустити", а перш за все не пропустити та при цьому практично не знижуючи активності та ефективності атакуючих дій.

Аналізуючи ефективність захисних дій висококваліфікованих футболістів в чемпіонаті України серед команд вищої ліги, В.В.Соломонко[69] та Г.А.Лисенчук [47] відзначають, що наші команди ведуть активні захисні дії здебільшого на своїй половині поля. Окрім того автори відзначають велику розбіжність в показниках участі в єдиноборствах між лініями команди, пояснюється це спеціалізацією більшої частини футболістів по ігровим позиціям, яка зберігається до цих пір та недостатньо високим рівнем техніко-тактичної та фізичної підготовленості більшості футболістів. Під час спостережень було також виявлено, що нападаючі недостатньо ефективно діють у відборі м'яча (програють багато єдиноборств, порушують правила гри, коли цього не вимагає тактична необхідність тощо), в результаті чого весь тягар гри щодо відбору м'яча у суперників перекладається на захисників та гравців середини поля, а це призводить до їх неминучої передчасної фізичної і психічної втоми. Також відмічається, що у нападаючих існують великі недоліки в універсальній підготовці, які відображаються не тільки на якості виконання цими футболістами дій у захисті, але й нерідко впливають на результат гри (табл. 2.) [50].

Таблиця 1.2 Показники захисних дій команд в чемпіонаті України серед команд вищої ліги (за Степаненком, 2005)