Материал: УОП. РГЗ Гаврілюк ТТ25

Проектні довжини причалів визначаються за формулами:

L _{пром.пр.}= L _с+ d;

L _{кінц.пр .}= L _с+ d/2 + l;

L _{торц. пр.}= L_с + 2*l

Отже, проектна довжина причалу визначається як сума довжини розрахункового судна і запасів вільної довжини причалу d і l, необхідних для безпечного швартування судна, де d – відстань між суднами;

l – відстань між кінцем судна і кінцем прямолінійної ділянки причального фронту.

Розрахунки до визначання значень проектної довжини причалів виконуємо в табличній формі.

Т7. Значення запасів вільної довжини при найбільшій довжині розрахункового судна:

4. Визначення проектного значення підвищення кордону причалу.

Призначається з умов зручності стоянки суден біля причалу і виробництва навантажувальною- розвантажувальних робіт, нормальної роботи рухомого складу наземного транспорту, незатоплюваності не лише верху території в період стояння високих вод, але і підземних комунікацій (галерей з трубопроводами, силовими і освітлювальними кабелями).

Лінія кордону причалу - це лінія перетину водного середовища з лицьовою стінкою причалу.

Відмітка портової території зазвичай приймається незмінною по її довжині і ширині, що спрощує роботи по прокладенню залізничної колії і, робить зручний транспортний зв'язок між причалами.

Основна норма підвищення території над середнім багаторічним рівнем має бути не менш 2-х метрів, а перевірочна норма аналогічно не менше 1м.

Визначимо по формулах значення відміток підвищення кордону

За завданням дано:

+ Н₁ = 0,3 м; - Н₂ = - 0,5м.

У формулу підставляємо значення коливання рівня води без урахування знаків.

1. ВК - (ΔН₁ + ΔН₂) ≥ 1 м;

ВК - (0,3 + 0,5) ≥ 1 м; (ВК - ΔН₂) ≥ 2 м;

(ВК – 0,5) ≥ 2 м; ВК = 2,5

Перевірка: ВК = 2,5 – 0,8 = 1,7 ≥ 1

Приймаємо ВК = + 2,5

2.2. Визначання розмірів основних елементів внутрішньої акваторії порту.

2.2.1 Визначання ширини входу в порт

Визначається як відстань між двома головами огороджувальних споруд (молів та хвилеломів).

Підставляємо у формулу дані із завдання:

B_вх = L_{с. max}, = –де В_вх – ширина входа в порт, м

L_с.max – довжина максимального судна, з усіх суден, які відвідують порт.

Від воріт огороджувальних споруд , біля входу в порт, починається вхідний рейд.

Це ділянка прямої, яка призначена для гасіння швидкості судна, що входить, в порт.

Приймаємо наступні значення :

L_{вх.рейду} = від 3 до 5 L_с._max.

1. L_{вх.рейду} = 3*Lс.max = 597,3

2. L_{вх.рейду} = 5*Lс.max = 995,5

Д іаметр розворотного коло судна чи коло циркуляції визначається по формулам:

D_ц = 3,5*Lc.max = 696,85 – при руху судна власним ходом;

D_ц = 2*Lc.max =398,2 – при руху судна за допомогою буксира.

Рис.4 – До визначання ширини входу в порт. Рис.5 – До визначання розмірів розворотнього кола.

Коло розвороту зазвичай розміщується на плані порту на відстані 100 м від всіх виступаючих частин. Направлення, пануючого по напряму, вітру наведено на плані побережжя, де розміщується проектований порт.

2.2.2. Визначення прохідної глибини на вході в порт (глибини на підхідному каналі).

Глибину каналу визначають для судна, що має максимальне осідання у вантажу, зі всіх суден, відвідуючого даний порт. У розрахунках враховують навігаційний, хвилевий, швидкісний запаси, а також запаси на крен судна і на заносимість на каналі. Звідси формула:

H _{вх в порт} = Тc_max + Z₁ +Z₂ +Z₃ +Z₀ + Z₄

Підставим значення запасів на глибину для нашого розрахункового судна, Z₁ = 0,05*Тcmax = 0,05*11,05 = 0,55

Одержуємо при вихідної висоті хвилі на підході до порту:

h _{вх. в порт} = 3,3 м та довжині судна Lс _min = 120,7 м.

Z₂ = 0,66 м – Т2;

Визначимо швидкісний запас:

Z₃ = 0,2 м – Т3;

Z₄ = 0,5 м – по завданню, запас на крен, самий великий , з вихідних даних;

Z₀ мах = 0,74 м – запас на крен, максимальний за значенням, з Т5.

Одержимо: H _{вх в порт} = 11,05 + 0,55 + 0,66 + 0,2 + 0,74 + 0,5 = 13,7

Н_{вх в порт} = H_кан = 13,7 м

Визначення кількості причалів для розрахункового виду вантажу

Контейнери

Потреба у вантажних причалах визначається по формулі:

= 904,11/30*33,216*0,603*0,6 = 2,5 – де Q_міс – вантажообіг морського вантажного причалу в місяць найбільшої роботи, т/міс; шт/міс.

К_мет = N_нав/365 = 220/365 = 0,603 – коефіцієнт використання бюджету робочого часу причалу за метеорологічними умовами в місяць найбільшої роботи.

К_зайн - коефіцієнт зайнятості причалу обробкою суден в течії місяця.

Рекомендується приймати:

К_зайн для контейнерів - від 0,4 до 0,5;

К_зайн - універсального призначення- від 0,6 до 0,7;

К_зайн - для навалювальних і лісових вантажів - від 0,5 до 0,6.

Приймаю: К_зайн = 0,6

Подальший розрахунок ведеться в наступній послідовності:

Визначимо Р_добову - добову пропускну спроможність причалу (інтенсивність), т/добу або штук/ добу.

Для цього спочатку знайдемо значення місячного вантажообігу причалу по формулі: Q_міс = (5500*1,2)/7,3 = 904,11 – де Q_річн – річковий вантажообіг;

З завдання Q_річн = 880000*1,2/12 = 88000 т = 5500 шт

Визначимо час роботи причалу, в місяцях:

Т_нав.= = 7,3 – де N_нав - число днів навігації причалу .

Для контейнерних вантажів розрахункова завантаження судна дорівнює паспортної.

Оптимальне число механізованих ліній (n_опт), необхідне для обробки розрахункового вантажу приймається за числом люків на судні наступним чином:

n _опт = n_люков – для лісових , металу та обладнання; n _{опт =} n_люків +1 для генеральних вантажів;

n _{опт =} n_люків +1= – для генеральних вантажів.

n _{опт =} n_люків -1= – для навалювальних вантажів.

n _опт = 1 – для контейнерних вантажів.

n _{опт =} 8 + 1 = 9

Вибираємо схему механізації по переробці розрахункового виду вантажу та відповідну до неї комплексну норму виробітки Р_к одної технологічної лінії тон на добу, чи штук на добу з таблиці 8.

Т8. Комплексна норма виробітки одної технологічної лінії:

Для контейнерних вантажів продуктивність однієї вантажної лінії в годину розраховується по формулі:

Рк₁= = (500*3/24*1,09*1,33)*0,9 = 38,8 – де r = 3 – кількість змін роботи;

К₁ = 1,09 – коефіцієнт , враховує час, що витрачається на перестановку перевантажувача на кожен подальший ряд контейнерів;

К₂ = 1,33 – коефіцієнт , що враховує час, що витрачається на проведення підготовчих та і завершальних операцій.

λ = 0,9, - коефіцієнт, що враховує перерви на обід і між змінами.

Визначимо проектну судно-годинну норму вантажних робіт на причалі, т/судно/година чи шт/судно/година.

М =Р_к1* n_опт. = 38,8*9 = 349,2

Час зайнятості причалу виконанням вантажних робіт:

Для контейнерних вантажів: t_вант= = 24912/38,8 = 6 год

Добова пропускна здатність визначається по формулі:

Р_добова = 597888/6+8+2 = 33,216 т/ добу. – де 2 години – час для закріплення контейнерів на палубі.

Отримані дані підставляємо у формулу для визначення кількості причалів: Р_добова = 33,216 т/добу.

t_{вир. ст.} – час, витрачений при виробничій стоянці судна.

Визначаємо по таблиці.

Т9. Час, витрачений при виробничій стоянці судна:

= 904,11/30*33,216*0,603*0,6 = 2,5 = 3.

РОЗРОБКА ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ ПОРТУ

4.1 Загальні положення до проектування плану порту

Проектування плану порту полягає в знаходженні оптимального вирішення генерального плану, як єдиного комплексу основних елементів порту, які компоновані в одне раціональне ціле.

При проектуванні порту слід передбачити приципи районування і зонування порту. У порту є 5 зон, з них 3 режимних і 2 нережимних.

Зонування порту.

Наявність режимних зон в порту.

Перша зона - «Операційна зона перевантажувальних комплексів». У ній розташовуються перевантажувальне прикордонне устаткування, залізничний і автомобільний фронт, прикордонні склади.

Друга зона. «Виробнича зона перевантажувальних комплексів». У ній розташовані: тилові крани, залізниця, тилові склади, районні майстерні, будівлі з адміністративними і побутовими приміщеннями, автомобільні дороги.

Третя зона - «Зона загальнопортових об'єктів», в ній розташовані: база портофлоту, центральні майстерні, будівлі трансфлоту, будівлі портової клієнтури.

Нережимні зони:

Четверта зона- «Пасажирських операцій» включає: морський вокзал, привокзальну площу, камеру схову, автостоянку.

П'ята зона – «Передпортова зона». У ній розміщуються: будівля управління порту, митниця, адміністративні будівлі фірм.

РАЙОНУВАННЯ ПОРТУ.

Виходячи з умови раціонального компонування території порту необхідно вантажні причали схожої спеціалізації об'єднати в самостійні спеціалізовані райони (термінали). Проектування причалів різної спеціалізації ведеться від навітряної сторони до підвітряної.

Основні вимоги до генерального плану порту.

Генеральний план порту, що відбиває компонування акваторії і території, повинен відповідати експлуатаційним, технічним і економічним вимогам, а також вимогам охорони довкілля і протипожежної безпеки.

Експлуатаційні вимоги до плану порту включають: забезпечення нормальних умов пересування і стоянки транспортних засобів на акваторії і території порту, раціональну взаємодію водних і сухопутних видів транспорту, швидке проходження через порт вантажів і оперативне обслуговування пасажирів.

Акваторію і територію порту необхідно проектувати з урахуванням інтересів прилеглих промислових підприємств і населених пунктів, з урахуванням їх перспективного розвитку. Виконання експлуатаційно-технічних вимог до плану порту проявляється в ув'язці габаритів і планового розташування елементів порту між собою, а також з технологічним устаткуванням порту, з гідротехнічними і наземними спорудами, враховуючи при цьому черговість і терміни будівництва, і можливість реконструкції і розширення порту в майбутньому.

Технічні вимоги диктують необхідність застосування найбільш раціональних будівельних конструкцій, використання при будівництві порту найбільш продуктивних будівельних машин і досконалих способів виробництва робіт, а при його експлуатації найбільш доцільних механізмів для переробки вантажів.

Економічні вимоги до плану порту зумовлюють необхідність варіантних опрацювань при виборі району розташування порту в межах водного басейну з урахуванням району тяжіння вантажів. Основним критерієм оцінок оптимального варіанту місця розташування порту і його компонування служить економічні показники.

Рекомендується наступна зразкова послідовність розташування причалів від навітряної сторони портової території до підвітряної у обліком недопущення негативної дії одних вантажів на інші.

• Пасажирські, оскільки пасажири не повинні потрапляти на режимну територію порту, пасажирський район розташовується на відособленій ділянці акваторії порту, найчастіше в кореневій частині захисної споруди з навітряного боку, на вузьких пірсах і фронтально розташованих причалах;

• причали для генеральних вантажів, автомобилів, (обладнання, тарно-штучних, контейнерних, перспективних для універсальних суден, ваговитих суден);

• лісові;

• зернові, їх доцільно розташовувати на вузьких пірсах шириною до 60 метрів з розміщенням на них технологічного устаткування;

• причали для портофлоту;

• навалювальні (мінеральні будівельні матеріали, руда, вугілля);

• причали судноремонтного заводу;

• нафтові, повинні розташовуватися або в окремій нафтогавані, віддаленій від вантажних причалів на відстань не менше 300 м, або в голові молу, що знаходиться з підвітряного боку в цілях протипожежної безпеки.

• Карантинні причали. (там же)