Материал: УОП. РГЗ Гаврілюк ТТ25

Ділянки, на яких переробляються вантажі (вугілля, мінеральні будівельні матеріали, мінеральні добрива, хімічні вантажі), що порошать, і вантажі з неприємним запахом (шкірсировина, деякі хімічні вантажі), розміщують з підвітряного боку по відношенню до інших вантажних ділянок і до міста.

4.2 Розробка компонування причалів на плані порту.

4.2.1 Рекомендації до розташування причалів різного технологічного призначення на плані порту.

Проектування розпочинаємо з вантажопасажирського району. Розглядаємо план узбережжя., у масштабі 1: 10000. Це означає, що в 1 см міститься 100 м. За завданням план узбережжя № 5, представляє узбережжя. На плані узбережжя нанесені лінія берега (урізання); ізобати через 2 м і горизонталі через 1 м.

При цьому дотримуємося наступних рекомендацій по розташуванню причалів різної конфігурації на плані порту . Конфігурацію причальної лінії по зображенню в плані окремих ПК зводять до одного з наступних видів :

- фронтальному - уздовж берегової смуги;

- пірсовому - з винесенням причального фронту в акваторію;

- ковшовому - з врізанням причального фронту в територію.

Рис.6 - Зображення конфігурації причального фронту:

а - фронтальне;

б, в - ковшове;

г, д – пірсове;

є - фронтальне ступенчате.

1. Причали для контейнерних вантажів розміщуємо по можливості тільки фронтально, у зв’язку з великими розмірами складських майданчиків ( аж до 1000 м в тил причалу). На прикордонної частині причалу залізничні колії відсутні.

2. Широкі пірси (ширина торця від 200 до 350 м) призначаємо для перевантаження генеральних, лісових, навалювальних вантажів . Ширина пірсу залежить від вибраної схеми механізації по перевантаженню різних вантажів. На широкому пірсі передбачаємо пристрій підкранових і з.д. шляхів, складів, виключаючи використання торцевих частин під вантажні комплекси. З кожного довгого боку широкого пірсу розміщуємо від двох до чотирьох причалів.

3. Вузькі пірси. (Ширина торця пірсу до 60 м) передбачаємо для перевантаження зернових вантажів, спеціалізованих комплексів для перевантаження навалювальних вантажів, а також для пасажирських причалів і причалів для СРЗ. На вузьких пірсах відсутні підкранові шляхи і відкриті склади. З кожного боку вузького пірсу розташовуємо від одного до трьох, чотирьох причалів.

4. Басейни (ковши). Ковш - це виритий в цілині берега басейн, по периметру якого влаштовуються причали. Широкі басейни, це в яких допускається розворот судна (не менше 150 м.). Вузькі басейни, це такі, в яких рух судна виконується за допомогою буксира. Басейни як і пірси влаштовують прямими ( під кутом 90 ⁰ до берегової лінії) і косими ( під кутом 60 ⁰ до берегової лінії). Два пірси між собою утворюють операційний басейн.

Проект компонування плану порту слід розпочинати з вибору конфігурації захисних споруд. (молів, хвилеломів)які зводяться для захисту внутрішньої акваторії порту від вітру, течії, наносів і попадання льоду.

2. 2 Внутрішньопортовий транспорт

У порту є різні види внутрішньопортового транспорту : основні - залізничний і автомобільний. Більш 75 % вантажообігу порту переробляється за допомогою залізничного транспорту.

Рис.7 - Типова схема залізничних пристроїв порту.

Залізничний комплекс складається з передпортовій сортувальний станції ППС, районних парків РП, оперативних шляхів В на причальному фронті і у складів, сполучних шляхів А між цими елементами. Якщо передпортова сортувальна станція не може забезпечити сортування вагонів по районам, то можливо пристрій додаткової портової сортувальної станції. При малому вантажообігу і прилеглої розвиненою передпортовій сортувальної станції можуть бути відсутні районні парки. У деяких випадках роль передпортовій сортувальної станції можуть виконувати сортувальні пристрої залізничного вузла.

Після подачі поїзда в парк прибуття П1 маршрутний локомотив йде в депо Д. Всі вагони розчіплюються і, підштовхуваний маневровим локомотивом, розчеплений склад надходить на гірку Г1. Скачані з гирки вагони направляють на різні шляхи сортувального парку С1, де відбувається угруповання «подач», які маневровий локомотив доставляє в районні парки РП. У районних парках теж проводиться додаткова підсортування вагонів, але, проте головне їхнє призначення - забезпечувати найбільш швидку зміну вагонів на вантажному фронті причалів і складів. З цією метою їх розташовують по можливості ближче до вантажного фронту, на відстані 0,5-1 км, а іноді і в тилу вантажних фронтів.

Після переробки чергової подачі вагонів біля причалів вагони через районний парк передають на передпортову сортувальну станцію в парк П2. Для пересортовування вагонів по різним залізничними лініями вагони розчіплювати і вони, проходячи через сортувальну гірку Г2, потрапляють на різні шляхи сортувального парку С2. Звідси окремі групи вагонів передають в парк відправлення О, де формують маршрутні поїзди, які магістральним локомотивом, який проходить з депо Д, відвозять з вузла вглиб країни.

Усі залізничні колії на території морського порту підрозділяються на під'їзні, сортувальні або маневрові, сполучні.

Під'їзні шляхи розташовуються на причалах, складах і перевантажувальних комплексах. Кількість залізничних колій приймаємо за відповідною схемою механізації. Залізничні колії не перетинаються між собою, а плавно переходять один в інший. Радіуси повороту під'їзних шляхів в морських портах мають розміри ( 90 м), 120, 150, 200, 300 і 600 м.

Передпортову сортувальну залізничну станцію розташовуємо з підвітряного боку, в районі причалів СРЗ або навалювальних вантажів.

У порту є безрейкові шляхи: автомобільні дороги для проїзду і перевантажувальних робіт автотранспорту, майданчики з вдосконаленими покриттями для розміщення і маневрування автонавантажувачів, перевантажувачів на пневмоходу і машин на гусеничному ходу.

4.2.3 Берегові об'єкти та будівлі.

На території порту розташовуються наступні берегові об'єкти, будівлі і споруди, найменування і призначення яких приводимо в таблиці «Експлікація будівель і споруд на плані порту», а саме:: будівля митниці, трансформаторна підстанція, пункти пограничних військ, центральні майстерні, управління порту, служба капітана порту, морський вокзал, контрольно-перепускні пункти, прохідні, карантинна станція, резервні складські майданчики, озеленення, майстерні портофлоту, будівля техфлота, елеватор, центральний склад, пожежний депо, інвентарний склад район, їдальня, медчастина і так далі

Т10. Значення розривів між суховантажними перевантажувальними комплексами різного технологічного призначення

4.3. Опис вибраної компоновки причалів на плані порту.

Проектований порт загального призначення, створюється у відкритому узбережжі приглубого типу.

Намічаємо напрям головного молу, що облямовує, з боку дії пануючого по напряму вітру, під кутом 45⁰ до берегової лінії у бік акваторії.

Рекомендується розміщувати причали на плані узбережжя : при приглибому - по ізобаті мінус 2 м, при відмилому - по горизонталі +1 м, +2 м.

Порти на приглиблих узбережжях. Приглибні берега характеризуються скелястими ґрунтами, швидко убиваючими глибинами і значним ухилом прибережної зони у бік моря. Ширина порівняно пологої приурезової смуги, що називається терасою, зазвичай не перевищує від 100 до 150 м. У подібних умовах територію вантажних причалів доводиться створювати за рахунок акваторії порту. В той же час розміщення порту на приглиблому узбережжі незмінно пов'язане із спорудженням дорогих захисних споруд У зв'язку з цим, розміщення портів на приглиблих узбережжях припускає, як правило, створення пірсової системи з використанням причалів в вигляді молів і пірсів, розташованих під кутом до берегової лінії .

Порти на відмілих узбережжях. Відмілі узбережжя характеризуються наявністю піщаних, а також мулких ґрунтів, невеликим ухилом дна і малими глибинами в прибережній зоні. Облаштування портів в таких умовах вимагає винесення далеко в морі захисних споруд і підхідних каналів. Створені в результаті днопоглиблювальних робіт на відмілих узбережжях акваторія порту і штучний проріз підхідного каналу піддаються, як правило, інтенсивній заносимості. У таких умовах головним критерієм конкурентоздатних варіантів розміщення і компонування порту є міра його заносимості. Зазвичай, в умовах відмілих узбережь, акваторію порту створюють частково або повністю за рахунок прилеглої території .

Заповнюємо таблицю 8. «Відомість причального фронту» в рекомендованій Нормами технологічного проектування портів, наступної послідовності :

Т11. Відомість причального фронту:

ВИСНОВКИ:

Ми розробили проект генерального плану порту загального призначення з наступними транспортно-економічними та технічними характеристиками:

1. Порт утворюється в басейні: Північно-Західний

2. Відмітка кордону причалів: 2,5 м

3. Глибина на підході до порту: 13,7 м

4. Глибина на внутрішньої акваторії: 13 м

5. Ширина входу в порт: 200 м

6. Загальна довжина причального фронту: 5314,43 м

7. Діаметр розворотного колу: 696,85 м

8. Загальна кількість причалів в порту: 31 п

ЛІТЕРАТУРА

1. Методичні вказівки до розробки генерального плану порту Одеса- 2021.

2. Текст лекцій з дисципліни «Улаштування та обладнання портів» - Одеса – 2021.

3. Смірнов Г.М. «Порти і портові споруди» 1993.- 629 с.

4. РД 31.3.05-97 - Норми технологічного проектування морських портів.