Материал: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики.

Зовнішніми параметрами можуть бути об'єм, зовнішні поля, тиск та ін. залежно від того, як система виділена з інших укладів.

с. фа́зовий(рос. состояниефазовое;

англ. phase state) – поняття, яке базується на структурних особливостях фази і відображає характер взаємного розташування атомів і молекул, а не їх рухливість. Так, наявності далекого порядку відповідає кристалічний с. ф., ближнього порядку – аморфний с. ф., а відсутність порядку характернадля газоподібного с.

ф. с. чи́стий(рос. состояние чистое;

англ. pure state) – стан квантовомеханічної системи, який можна описати хви-

616

льовою функцією або суперпозицією хвильових функцій. С. ч. відповідає повній, максимально можливій інформації про квантовомеханічну систему.

стани́ автойонізацій́ ніатомів ( і йонів) (рос. состоянияавтоионизационные атомов ( и ионов); англ.

autoionization states o f atoms [and і ons]) – стани, у яких збуджені два або більшеелектронів, так що сумарнаенергія збудження більша за енергію однократної йонізації атома. С. а. є нестійкими і можуть розпадатисязвисиланнямелектронів і фотонів у неперервному спектрі (ефект Оже).

ста́ни агрега́тніречовини (рос. состояния агрегатные вещества;

англ. aggregative states o f matter; від лат. aggrego – приєдную) – стани тієї самої речовини в різних інтервалах температур і тисків. Агрегатними вважають газоподібний, рідкий і твердий стани, переходи між якими супроводжуються стрибкоподібними змінами вільної енергії речовини, ентропії, густини та ін. Плазму прийнято вважати агрегатним станом.

ста́ни багатоква́ркові (рос. состояния многокварковые; англ. multiquark states) – гіпотетичні локалізовані стани в адронних системах, що містять більше трьох валентних кварків або більше однієї кварк-антикваркової пари. Вони вважаються "безбарвними", тобто інваріантними щодо колірних калібрувальних перетворень.

ста́ни я́дервисокоспін́ ові(рос. состояния ядер высокоспиновые; англ. high-spinnuclearstates) – збуджені стани ядер із великим кутовим моментом І. Нижчі за енергіями стани ядра з даним І називають і раст-р івнями. Послідовність іраст-рівнів зі зростальними значеннями І утворюють і раст-сму- гу. Виникають високоспінові стани ядер при багаторазовому кулонівському збудженні ядер важкими йонами та у ядерних реакціях із важкими йонами. Для вимірювання часу життя високоспінових

станів ядер використовується ефе́ктДо́п- плера.

ста́ни відповід́ ні(рос. состояниясоответственные; англ. correspondingstates)

– стани двох речовин, що відповідають тим самим значенням зведених тисків, об'ємів і температур. Зведеною величиною називається відношення даної величини до її значення в критичному стані речовини.

ста́ни віртуа́льні в квантовій теорі ї (рос. состояния виртуальные

в квантовой теории; англ. virtual states і n quantum theory)

– короткотривалі проміжні стани мікросистеми, в яких порушується звичайний зв'язок між енергією, імпульсом і масою системи (див. також части́нкивіртуа́льні). Як правило, виникають при зіткненнях мікрочастинок.

ста́ни елемента́рнихчасти́нокрезона́нсні(рос. состояния элементарных частиц резонансные; англ. resonance statesof elementaryparticles) – те саме, що резона́нси.

ста́ни енергети́чнізв'я́зані(рос. состояния энергетические связанные; англ. bound states) – те саме, що ста́ни зв'я́зані.

ста́ни зв'я́зані ста́ни[енергети́чні зв'я́зані](рос. состояния (энергетические) связанные; англ. bound states) – стани систем частинок, у яких повна маса системи менше суми мас її складових. Повна маса системи N частинок визначає-

вектори енергії-імпульсу окремих частинок у системі, с – швидкість світла.

ста́ни я́деррід́ бергівські(рос. состояния ридберговские; англ. Ridberg states) – стани атомів, іонів і молекул із великими значеннями головного квантового числа n (високозбуджені стани).

ста́ния́деротацій́ ні(рос. состояния ядер ротационные; англ. rotational

617

nuclear states, rotary nuclear states) – див. рухядра́оберта́льний.

СТАНДАРТ́ , -у (рос. стандарт; англ. standard;(тлв) format).

с. частоти́рубід́ ієвий(рос. стандарт частоты рубидиевый; англ. rubidium frequencystandard) – різновидквантових стандартів частоти з оптичним нагнітом, належить до класу вторинних стандартів. Існують пасивнийі активнийс. ч. р. на рубідієвому квантовому генераторі. У службі часу й техніці знаходять застосування переважно пасивні с. ч. р. Відносна нестабільність частоти знаходиться на рівні 10–13 за час порядку доби і 10-12 за час порядку кількох місяців. Активним середовищем у с. ч. р. є пара атомів 87Rb.

с. частоти́ква́нтовий(рос. стандарт частоты квантовый; англ. quantum frequencystandard) – пристрій для отримання електромагнітних коливань зі стабільною в часі частотою. У с. ч. к. використовуються найстабільніші квантові переходи між енергетичними рівнями атомів або молекул, частоти яких розташовані в дециметровому або більш короткохвильовому діапазонах довжин хвиль. С. ч. к. містять, крім пристрою для спостереження спектральної лінії (квантового репера частоти), електронну схему перетворення частоти репера в інші частотні діапазони. Див. також станда́ртчастоти́рубі́дієвий.

СТАРІННЯ́ матеріалів (рос.

старение материалов; англ. aging (treatment), age, deterioration, maturing).

с.магніт́ не(рос. старениемагнитное;

англ. magneticaging) – зміна магнітних властивостей феро- і феримагнітних матеріалів у часі, що відбувається самочинно або під дією різноманітних зовнішніх факторів: сталих і змінних магнітних полів, коливань температури, механічних ударів, вібрацій, радіації. С. м. найбільш характерне для матеріалів із

метастабільною магнітною атомною структурою і (або) магнітною доменною структурою. Зміни магнітних властивостей у результаті с. м. у ряді випадків є зворотливими: їхні первісні значення можуть бути відновлені шляхом відповідної дії магнітного поля.

с. спла́вів(рос. старение сплавов;

англ. alloy aging) – початкова стадія розпаду пересиченого твердого розчину, який утворюється при загартуванні. У результаті с. с. однофазний при високій температурі сплав розпадається при більш низькій температурі на дві (або більше) фаз, змінюються різноманітні властивості сплаву – збільшується міцність, коерцитивнасила, опір тощо. С. с. використовують у ряді випадків для покращення деяких властивостей сплаву, наприклад, підвищення механічної міцності, жаротривкості і т.д.

СТАТИКА́ (рос. статика; англ. statics)

– розділ механіки, в якому розглядаються умови рівноваги матеріальних тіл під дією сил (див. також рівнова́га механіч́ ної систе́ми). До основних понять с. належать поняття про силу, момент сили відносно центра і відносно осі та поняття про пару сил. Складання сил і їх моментів у с. виконується за правиломскладаннявекторів.

618

(А. Айнштайном) [А. Eіnsteіn] стосовно до молекул ідеального газу. Характерна риса с. Б.–Е. полягає в тому, що в одному й тому ж квантовому стані може перебувати будь-яке число частинок. Цій статистиці підкоряються частинки з нульовим або цілим спіном.

с. Бо́льцмана(рос. статистика Больцмана; англ. Boltzmann statistics) – статистикасистем, які містять велике число невзаємодіючих частинок (тобто класичного ідеального газу); окремий випадок статистики Гіббса для класичного ідеального газу. ЗапропонованаЛ. Больцманом [L. Boltzmann] у 1868-71. У більш загальному розумінні с. Б. – граничний випадок квантових статистик ідеальних газів (статистики Бозе-Ейнштейна і статистики Фермі-Дірака) для газу малої густини, коли слід враховувати квантування рівнів енергіїчастинок. Основас. Б. – розподіл частинок ідеального газу за станами.

с. виче́рпна(рос. статистика исчерпывающая; англ. sufficientstatistics) – те саме, що стати́стикадоста́тня.

с.відліків́ (рос. статистикаотсчётов;

англ. countstatistics) – імовірнісний опис потоку подій (відліків), які відбуваються в лічильнику фотонів (фотодетекторі) під дією світлових квантів, що падають на ньо-

го. с. доста́тня[стати́стикавиче́рпна] (рос. статистикадостаточная,статистика исчерывающая; англ. sufficient statistics) – сукупність таких функцій від результатів спостережень, які містять ту ж статистичну інформацію про невідомі величини, що й самі результати спостережень.

с. ква́нтова (рос. статистика квантовая; англ. quantum statistics) – див.фіз́ икастатисти́чна.

с. Фе́рмі–Діра́ка(рос. статистика Ферми–Дирака; англ. Fermi–Dirac statistics) – квантовастатистикачастинок із напівцілим спіном. Хвильова функція, яка описує систему з кількох Фермічастинок, антисиметрична відносно

перестановки будь-якой пари частинок – це є найзагальнішою властивістю с. Ф.-Д. Із неї, зокрема, випливає, що у випадку системи, яка складається з невзаємодіючих Фермі-частинок, у кожному квантовому стані може перебувати не більше однієї частинки (принцип Паулі).

СТЕЛАРАТОР́ ,-а(рос. стелларатор;

англ. stellarator; від англ. stellar – зоряний, зірковий) – замкнута магнітна пастка, в якій необхідна для утримання плазми конфігурація магнітного поля створюється струмами, що протікають зовні плазмового об'єму; один із різновидів тороїдних систем.

СТЕН, -а, сн (рос. стен, сн; англ. sten, sn) – одиниця вимірювання сили в системі одиниць МТС. 1 сн дорівнює силі, що надає тілу масою 1 т прискорення 1 м/сек2. 1 сн = 103 Ньютонів.

СТЕРАДІАН́ , -а (рос. стерадиан;

англ. ste(reo)radian) – одиниця просторового кута, яка дорівнює просторовому куту з вершиною у центрі сфери, що вирізає на ній поверхню, площа якої дорівнює площі квадрата зі стороною, рівновеликою радіусу сфери.

СТЕРЕОБАЗА́ (рос. стереобаза; англ. stereo(scopic) base) – те саме, що стереобазис́ .

СТЕРЕОБАЗИС́ , -у [стереобаза,́ базис́ стереоскопічний́ ] (рос.

стереобазис, стереобаза, базис стереоскопический; англ. stereo(scopic) base) – відстань між двома точками, одночасне спостереження з яких одного й того ж об'єкта створює його просторове зображення (cтереоскопічне зображення). Для людського зору с. – відстань між передніми вузловими точками очей (58 – 72 мм).

619

СТЕРЕОГРАММЕТРIЯ́ (рос.

стереограмметрия; англ. stereogrammetry) – технічна дисципліна, яка дозволяє визначатирозміри, форму та положення різноманітних об'єктів на земній поверхні шляхом вимірювання на стереоскопічних парах їх фотографічних зображень. Фотознімки для с. одержують шляхом наземної або аерофотозйомки.

СТЕРЕОIЗОМЕРИ́ , -ів, мн. (рос.

стереоизомеры; англ. stereoisomers) – речовини, молекули яких мають однаковий хімічний склад і однаковий характер хімічних зв'язків, але різну просторову будову, яка проявляється в різниці фізичних і хімічних властивостей. Існують геометричні та оптичні с. Геометричні с. розрізняються просторовим розміщенням атомів відносно характерних площин у молекулі, внаслідок чого міжатомні відстані у них різні. Оптичні с. мають асиметричне розміщення атомів С, Sі, N та інших, внаслідок чого вони розрізняються напрямком обертання площини поляризаціїі світла (див. також

речови́ниопти́чноакти́вн,ізоме́рiя).

СТЕРЕОПАРА́ (рос. стереопара; англ. stereopair, stereoscopic pair) – поєднання двох плоских часткових зображень одного об'єкта, отриманих із двох різних точок або у двох кольорах; використовується для створення просторових зображень.

СТЕРЕОСКОП́ , -а (рос. стереоскоп;

англ. stereoscope) – бінокулярний оптичний прилад для окремого спостереженняправим і лівим оком двох плоских зображень одного об'єкта (стереопари) і суміщення цих зображень у єдиний просторовий зоровий образ (стереоскопічне зображення). Див. також стереофотографiя́ .

СТЕРЕОТРУБА́ (рос. стереотруба;

англ. stereotube) – бінокулярний

стереоскопічний прилад, який складається з двох зорових труб і

забезпечує одержання просторового зображення. Див. також зобра́ження стереоскопіч́ не.

СТЕРЕОФОНIЯ́ (рос. стереофония;

англ. stereo(phony), stereophonics) –

спосіб відтворення звуку, при якому створюється враженняглибини і ширини, об'ємності звучання, переміщення джерела звуку та подібні просторові ефекти звучання. С. досягається просторовим рознесенням гучномовців, які відтворюють сигнали від різних мікрофонів, встановлених у різних точках первинного звукового поля.

СТЕРЕОФОТОГРАФIЯ́ (рос.

стереофотография; англ. stereophotography) – спосіб фотографічної реєстрації стереоскопічних (просторових) зображень. Найпоширенішим способом с. є отримання 2-х (або більше) фотознімків (стереограми або панорами) одного й того ж об'єкта із двох (або більше)

центрів проєкціїі (див. також проє́кція стереоскопіч́ на), рознесених на відстань, яка дорівнює відстані між правим і лівим очима. У способі інтегральної фотографії фотографування об'єкта здійснюється лінзово-растровою пластинкою без фотооб'єктива.

СТЕРЕОХІМІЯ́ (рос. стереохимия;

англ. stereochemistry) – розділ хімії, присвячений вивченню просторової будови молекул і її впливу на хімічні перетворення, фізичні властивості, характерфізіологічноїдії тощо.

СТЕРЖЕНЬ́ , -жня в акустиці (рос. стерженьв акустике; англ. rod)

– тонкий стержень, характерний поперечний розмір якого набагато менший довжини зсувної хвилі. У с. можуть розповсюджуватися поздовжні, крутильні та згинові хвилі. Спектр

620

власних частот с. залежитьвід умов його закріплення, довжини, площі перерізу та пружного опору.

СТИЛОМЕТР́ ́, -а (рос. стилометр; англ. steelometer) – те саме, що сталемір́.

СТИЛЬБ, -а,сб(рос. стильб, сб; англ. stilb, sb) – одиниця вимірювання яскравості в системі одиниць СГС. 1 сб – яскравість плоскої поверхні, 1 см2 якої створює в напрямку, перпендикулярному до цієї поверхні, силу світла, рівну 1 свічці. 1 сб = 104 ніт – одиниць яскравості в Міжнародній системі одиниць.

СТИМУЛЯЦІЯ́ (рос. стимуляция;

англ. stimulation).

с. люмінесце́нції(рос. стимуляция люминесценции; англ. luminescence stimulation) – поява або підсилення люмінесценції під дією зовнішнього джерела енергії на збуждений люмінофор, який запас деяку світлову суму. Для с. л. використовують нагрівання, зовнішнє освітлення, електричне поле. Див. також

висві́чуваннялюмінофо́рів.

СТИСЛИВІСТЬ́ , -ості (рос.

сжимаемость; англ. compressibility) – спроможність речовини змінювати свій об'єм під дією всебічного тиску. С. мають усі речовини. Визначають с. безпосередньо за зміною об'єму під тиском (див. також п'єзо́метр), з акустичних вимірювань швидкості поширення пружних хвиль у речовині. С.

– найважливіша характеристика речовини, що дозволяє робити висновки про залежністьфізичних властивостейвід міжатомних (міжмолекулярних) відстаней.

СТИСНЕННЯ́ механічне (рос.

сжатие; англ. (вимушене) compression, squeeze,squeezing,pressing,constriction; (самочинне) contraction, constriction, shrinkage,pinch).