Статья: Вплив інноваційної глобалізації на інноваційну глокалізацію економіки України крізь призму інституціоналізму та колаборації

НКП Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка «Горизонт-2020» входить до Національної мережі контактних пунктів (НМКП). Основною метою його роботи за напрямом «Безпечна, чиста та ефективна енергія» є сприяння в отриманні інвестицій для виконання наукових робіт з актуальних для ЄС проблем. Національні контактні пункти, як інститути, є унікальним інструментом, тому що саме вони дають можливість науковцям реалізувати свій потенціал через участь у проектах, що фінансуються ЄС.

Ефективність управління динамікою інноваційних процесів постіндустріального суспільства має забезпечити синергетичний ефект дії основних принципів нової парадигми, які з позиції інституціоналізму в рамках принципу SMART представлено на рис. 1. SMART - є мнемонічною (мистецтво запам’ятовування) абревіатурою, що використовується в проектному управлінні для визначення цілей та постановок задач (вперше використання терміну згадується в роботах П. Друкера).

Рис. 1. Регулювання інноваційного підприємництва з позиції інституціоналізму в рамках принципу SMART в умовах глобальних викликів [13, с. 25]

Вказані на рисунку 1 принципи регулювання інноваційного підприємництва в межах національної економіки варто доповнити принципами відкритості, універсальності, співробітництва «на рівних» та глобальності. Прозорість і відкритість (розкриття інформації) складає базу синергії й основу інноваційної економіки постіндустріального суспільства [1, с. 64].

Співробітництво «на рівних» - це метод, що дозволяє продемонструвати переваги синергії. Він дає змогу учасникам зберегти свободу та приймати участь в подальших дослідженнях і розробках з іншими інноваційними суб’єктами. Метод співробітництва «на рівних» успішний в тому, що він використовує самоорганізацію - метод виробництва, що працює на вирішення ряду задач.

Сьогодні західні компанії, відкриті до зовнішніх ідей і людського ресурсу, набагато результативніші ніж компанії, що розраховують виключно на власні ресурси та здібності. Для розвитку глобального співробітництва в сфері інновацій, в останнє десятиліття активно застосовують on-line системи обміну. Метою компаній, що володіють мережами трансферних технологій є допомога продавцям і покупцям технологій всього світу в знаходженні одне одного з допомогою WеЬ-сайтів та забезпечення для них повного набору послуг по оцінці й ліцензуванню технологій [1, с. 66].

Глобалізаційні процеси в інноваційній сфері знаходяться в тісному зв’язку з процесами національної самоідентифікації. Прагнення до національного самовиразу є потужним стимулом інноваційного розвитку в умовах інформаційної відкритості та інтенсифікації загального процесу в світі.

Становлення інноваційного мислення в національній свідомості є захисною реакцією українського суспільства проти деструктивного впливу глобальних сил. Деградація національного виробництва, поява нових моделей поведінки та проникнення культурних особливостей інших держав, є факторами, що викликають несприйняття урядом країни і суспільством.

Економіка таких країн може бути «закритою» для інновацій (прикладом є економіка Республіки Білорусь). Відтак, випливає нова та складна місія, що стоїть перед глобальними інститутами - врегулювання конфлікту інтересів, розв’язання проблеми національної інноваційної відчуженості, долучення до наднаціональних інституцій, реалізація принципу партнерства в програмах інноваційного розвитку.

Ми вбачаємо реалізацію інституціоналізації інноваційної глобалізації в проходженні декількох етапів, що представлені на рисунку 2.

Рис. 2. Інституціоналізація інноваційної глобалізації (розробка автора)

Сьогодні одним із інструментів, що здатний швидко та ефективно ініціювати процес сприйняття і пошуку інновацій як малими, так і великими бізнес-структурами, є створення on-line співтовариств з питань пошуку та обміну технологіями. В більшості розвинутих країн світу вже створені або державні портали «відкритих інновацій», або портали приватних венчурних підприємств.

Інтернет-портали «відкритих інновацій» максимально розширюють інформаційну базу підприємств сфери інновацій та полегшують пошук потрібної інформації. Після її аналізу, оцінки та можливого виявлення невідповідності, інформація надходить до різного роду блоків прийняття рішень. Там формулюються та вносяться потрібні зміни в короткострокових і довгострокових планах інноваційної діяльності підприємства. В кінцевому підсумку формується пакет потрібних інновацій як внутрішніх, так і зовнішніх, отриманих з допомогою «відкритих інновацій» [14, с. 97].

Недарма одним із основних напрямів Рамкової програми ЄС «Горизонт-2020» є розвиток європейської науково-дослідної інфраструктури (включаючи електронну інфраструктуру) до 2020 року, яка в подальшому сприятиме інноваційному потенціалу та доповнюватиме політику міжнародного співробітництва ЄС.

Європейський підхід до науково-дослідної інфраструктури досяг значного прогресу після ефективної роботи Європейського Стратегічного Форуму з Проблем Наукової Інфраструктури (ESFRI) та ініціювання ним «дорожньої карти» з питань інтеграції та відкриття національних науково-дослідних установ і розвиток електронної інфраструктури, що лежить в основі цифрової інфраструктури Європейського дослідного простору.

За мету цифрової інфраструктури ставиться підтримка партнерських відносин між відповідними директивними інститутами і фінансуючими інститутами, картографії та моніторингу для прийняття рішень, а також діяльність в галузі міжнародного співробітництва у сфері інновацій. Враховуючи запропоновану сьогодні урядом та президентом України програму «Електронне урядування», як «ключ» до демократизації, децентралізації і побудови інноваційного суспільства й проти бюрократизації і корупції, вважаємо за доцільне розроблення електронної бізнес-платформи інновацій.

Такого роду платформу можна покласти в основу формування українського on-line ринку інновацій. Вона дасть змогу провести «демонтаж економіки» України в напрямі її інноваційності. Природні зрушення, які спостерігаються вже сьогодні, в інформаційно-комунікаційній сфері, створюють сприятливі умови для організації on-line ринку інновацій, його правового та економічного регулювання, встановлення стратегічно вигідних правил гри.

Успішною інноваційна глобалізація може стати лише за наявності фактору довіри між національними інноваційними системами різних країн. Наявність просторової узгодженості, злагодженості дозволить вибудувати ефективну взаємодію та об’єднати новаторів, інноваторів та консерваторів з різних галузей знань для обговорення конкурентних переваг і недоліків окремих країн, для розробки ідей та стратегій інноваційного розвитку.

Незважаючи на масштабність наукових здобутків, що вже є наявними, все ж важливо, в майбутньому, провести дослідження спрямовані на вивчення роботи закордонних інноваційних хабів, іннотехів та хакатонів, з тією метою, щоб на базі цього пізнання сформувати новий господарський порядок - інституціональний лад української економіки інноваційного типу.

Бібліографічний список

1.       Благов Е. В. О новой парадигме постиндустриального общества и экономической значимости нравственности /

Е. В. Благов, В. А. Проскуряков // Инновации. 2011. № 12 (158). С. 61-67.

2.       Катуков Д. Д. Институциональная среда глобализированой экономики: развитие сетевых взаимодействий / Д. Д. Катуков, В. Е. Малыгин, Н. В. Смородинская; науч. доклад под ред. Н. В. Смородинской. М.: Ин-т экономики РАН, 2012 45 с.

3.       Нейсбит Д. Мегатренды / Д. Нейсбит. М.: ООО «Издательство ACT»: ЗАО НПП «Ермак», 2003. 380 с.

4.       Кальченко Т В. Глобальна економіка: методологія системних досліджень / Т В. Кальченко; Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. К.: КНЕУ, 2006. 248 с.

5.       Greenspan Alan. The Age of Turbulence [Audiobook] / Greenspan Alan. [London]: Penguin, 2007. Mode of access: http://supershara.com/viewtopic. php?t=216604. Title from screen. Date of treatment: 22.01.2015.

6.       Глобальна економіка: навч. посіб. / П. П. Мазурок, Б. М. Одягайло, В. В. Кулішов, О. М. Сазонец. Львів: Магнолія 2006, 2009. 208 с.

7.       Соціогуманітарний аспект інноваційно-технологічного розвитку економіки України / Л. І. Федулова [та ін.]; ред. Л. І. Федулова; НАН України, Ін-т економіки та прогнозування. К.: [б.в.], 2007. 472 c.

8.       Thomson A. M. Collaboration Processes: Inside the Black Box / A. M. Thomson, J. L. Perry // Public Administration Review. 2006. Vol. 66, № 1. P. 20-32.

9.       Глокалізація [Електронний ресурс] // ВікіпедіЯ. Вільна енциклопедія: веб-сайт. Електрон. текст, дані. Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/ Глокалізація. Назва з екрана. Дата перегляду: 15.07.2014.

10.     Кожевников Н. Н. Глокализация: концепции, характерные черты, практические аспекты / Н. Н. Кожевников, Н. Л. Пашкевич // Вестник Северо-Восточного федерального университета им. М. К. Аммосова. 2005. Т 2, № 3. С. 111-115.

11.     Краус Н. М. Співробітництво між Україною та ЄС і його вплив на процес інституціоналізації інноваційної економіки [Електронний ресурс] / Н. М. Краус // Проблеми управління зовнішньоекономічною та митною діяльністю в умовах європейської інтеграції України: тези доп. ІІ Міжнар. наук.-практ. симпозіуму, (24 квіт. 2015 р.). Електрон. текст, дані. Львів: Вид-во Львівська політехніка, 2015. С. 18. Режим доступу: http://science.lp.edu.ua/puzmd/puzmd-2015/tezi-podani-nasimpozium. Назва з екрана. Дата прегляду: 15.05.2015.

12.     Угода між Україною та Європейським Співтовариством

про наукове і технологічне співробітництво [Електронний ресурс]. Електрон. текст. дані. Режим доступу: http://www.fp7-ncp.kiev.ua/assets/Ukraine_EU/ugod1.pdf.- Назва з екрана. Дата публикації: 11.02.2003. Дата перегляду: 30.03.2015.

13.     Ведение бизнеса 2014:«Понимание регулирования деятельности малых и средних предприятий». Сопоставительные данные об условиях регулирования предпринимательской деятельности по 189 странам. / Всемирный банк. Вашингтон: Группа Всемирного банка, 2012 Вып. 11. 35 с.

14.     Джазовская И. Н. Роль корпоративных интернет-порталов в обеспечении восприимчивости предприятий к инновациям / И. Н. Джазовская, И. Г. Хохлова // Инновации. 2010. № 7 (141). С. 96-99.