Згодьмося: знання дуже важливі. Та все ж важливіше - духовний світ дитини. Щоб не оцінка в журналі була показником роботи вчителя, а ступінь душевного взаєморозуміння. У співдружності добра, краси і свободи ми зуміємо перетворити навчання в мистецтво. Тоді із школи будуть виходити не агресивно байдужі неуки, невігласи, а люди, які зможуть виражати свої натури творчо, зуміють іти невкатаними дорогами, освяченими ідеалами гуманізму, самосвідомості і мислення. Страшний час відходить у минуле, залишаючи рубці на наших серцях, шрами на нашій культурі, літературі, провали в освіті. Людина починає розуміти, що вона - вища політика, вища релігія, зміст усіх держав і партій, союзів і культур. Це розуміння людини - одна з найголовніших революцій XXI століття.
Доля майбутніх поколінь - у наших руках. Вчитель повинен допомагати людям боротися за революційне перетворення суспільства. Тож давайте поговоримо про екологію душі, про збереження «соборів» людських душ.
Діючі програми з української літератури пропонують нам твори, які сприяють формуванню духовного світу школярів.
За новими програмами у 9-му класі вивчається перекладна література, яка складається із церковних і світських творів. Зупиняємося на творах «Соломонів суд» (перша книга царів), «Притча про сіяча».
Перед вивченням цих творів наголошую на ідейному їх спрямуванні. Адже в них проповідується милосердя, чесність, скромність, рівність усіх людей, висловлюється презирство до багатства і почестей, осуджуються вбивства, крадіжки, насильство людини над людиною. Розповідаю про те, що з перекладної літератури митці усіх часів черпали мотиви, сюжети, ідеї, образи, афоризми, навіть деякі жанри ( псалм, притчу, послання).
Вразив учнів твір «Соломонів суд», суд, який відбувся в душі кожного.
Вивчення творчості Г. Сковороди вимагає з'ясування таких понять, як «щастя», «ідеал людини»; І.Котляревського «духовне багатство народу», «національні вади українців», «особливості національного характеру»; М.Шашкевича - «національна гідність»; підчас розгляду «Марусі» Г. Квітки - Основ'яненка поняття - «духовний світ». Пояснюю дітям, що характеризуючи духовний світ письменника чи літературного героя, означає з'ясувати його уявлення про його мету щастя; визначити, яким він бачив ідеал людини, яке місце в ієрархії почуттів займали обов'язок, патріотизм, честь, гідність, самоповага тощо; чи була сформована в нього національна самосвідомість; дієвою чи декларативною була його любов до своєї землі; тобто вольовою чи безвольною людиною він був, втілював ужиття свої ідеї чи тільки проголошував їх.
Відповідно формулюються і запитання для учнів:
1. Ідеал людини Г. Сковороди - який він?
2. Наум Дрот - ідеал селянина в розумінні автора повісті «Маруся». А ваше ставлення до цього ідеалу?
3. Розуміння щастя Наталкою та Терпелихою.
4. Які риси характеру для всіх дійових осіб п'єси «Наталка Полтавка » є спільними?
Працюючи над творами В. Винниченка, заглиблюємося не стільки в минуле, скільки у загальнолюдське, а отже і в сучасне. Людська душа, тонко розкрита майстром у всіх її складних проявах та порухах, спонукає до глибоких роздумів над сутністю життя, до усвідомлення необхідності самостійного самоаналізу і самовдосконалення.
З цього погляду особливо виділяється оповідання «Федько -халамидник », що вивчається у 6 - му класі. Хоч загалом характеристика одного з провідних героїв дана вже в заголовку, а другого («дитини ніжної, делікатної, смирної ») - на перших сторінках увесь хід подій у творі спонукає думати над тим, «хто є хто». Раз у раз постає перед Федьком, сином бідняків, що живуть у коморі в хазяїна-багача, проблема вибору, і завжди він виходить з неї з честю, викликаючи повагу і захоплення. Відповідно формулюють запитання до учнів:
1. Як Федько ставиться до своїх друзів? Що в його поведінці вам подобається, а що ні?
2. Перечитайте уривок від слів: «Толя взяв палицю і пішов на кригу», закінчуючи словами : «... Толя, як стріла вилетів з неї». Як Федько допоміг йому врятуватися? Чому Толя не подав своєму рятівникові палицю своєчасно?
3. Перечитайте уривок від слів : «але йому не дали побігати» до слів: «а ввечері, коли мав прийти батько Федьків...». Чому Толя всю провину звалив на Федька? Що змусило Федька - може, вперше в житті - сказати неправду? Чий вчинок є благородним, а чий - підлим? Чому?
4. Федько тричі за зиму провалювався під лід і залишався живим. Чи міг би він одужати ї на цей раз ? Що для цього треба було зробити йому та його батькам?
5. Яка людина на вашу думку, могла б вирости з Федька, а яка з Толі?
За тисячі років цивілізації людство зробило безліч відкриттів майже у всіх галузях своєї діяльності. Але є одна сфера, де люди залишаються консерваторами в доброму розумінні цього слова. Ця сфера моральна: люди не можуть переступити через вироблені впродовж тисячоліть моральні закони. Візьмімо хоча б один з них: «Шануй батька свого і матір свою...»
Працюючи над змістом роману «Собор» О.Гончара, ставлю перед учнями проблемне питання, чому так сталося, що син знаменитого майстра Ізота Лободи, спробувавши важкого, але чесного хліба металургів, різко змінює свою життєву дорогу, а Іван Баглай не зраджує ні батька, ні вчителів від яких він перейняв духовне багатство і талант трудитися. Досліджуючи життєві лінії героїв, учні з допомогою додаткових запитань знаходять відповідну поставлену проблему.
Перед читачем зачіплянський «висуванець» постає усе повністю сформованою людиною, з ореолом «генія» та з оцінкою, яку йому дав Микола - студент: «Батькопродавець». І знову ставлю питання: чим же заслужив у Володьки рідний батько таку «пошану» що син спровадив його у Скарбне? Боявся ганьби - повернення старого Лободи в Зачіплянку, боявся матеріальних збитків - треба було б у циган хату відкупляти, боявся за «чистоту» своєї біографії - батько дружив з Катратим, колишнім махновцем. Батькова слава здається нам, могла, як не дивно, бути першою причиною падіння Володьки. І так крок за кроком з'ясовуємо причини падіння Володьки Лободи, втрати ним здатності любити людей. Навіть тих, чий хліб їсть. Заради кар'єри він здатний навіть підняти руку на собор, який у романі виступає опорою українського духу, якому загрожує смертельна небезпека.
Пропоную учням задуматись над тим, чи відступить Микола Баглай після бійки в соборі від своїх переконань. А яким стане Микола після лікарні? І далі думатиме, що він великий тоді, коли будує, чи змінить цю думку? А що він «думає сьогодні» через більш як чверть віку після виходу в світ «Собору»? і що він сказав би про «консервативні» критерії людства - не убий, не кради, шануй батька свого?.. мабуть, те, що, на жаль, ці заповіді, як і решта, почали порушувати ще до того, як з'явилися на кам'яних скрижалях, подарованих Богом Мойсею.
Уведення в програму творів Г.Тютюнника дає можливість вчителю познайомити дітей з творами одного із найталановитіших українських прозаїків - митця правдивого, безкомпромісного і сміливого. Тематика творів письменника надзвичайно широка. Вона охоплює соціальну, психологічну і морально - етичну сфери людського буття.
Розглядаючи в 11-му класі твір «Зав'язь» перед усім звертаю увагу дітей на заголовок, в якому багато символічного: зав'язь першого юнацького почуття, яке народжується у благословенний час цвітіння саду і появи зав'язі - майбутнього плоду. Акцентую увагу учнів на таких питаннях:
Простежте за художньою деталлю «Зав'язь» у тексті: коли і з якою метою вживає її автор;
Що спільного і чим різняться між собою Микола і Соня у своєму першому почутті?
Які художні деталі допомагають розкрити вдачу діда Лавріна?
У чому ви бачите національні, а в чому загальнолюдські ідеї в оповіданні?
Підводжу дітей до висновку, що автор оповідання не лише говорить про зав'язь плоду у природі і першого кохання, а й стверджує думку що треба зберігати і захищати все те добре, що народжується. Оповідання «Син приїхав» і «Оддавали Катрю» розкривають повторну суть міщанства, показують ті негативні зміни в народному характері, які відчутно дали себе знати в останні десятиріччя.
Нареченого Катрі («Оддавали Катрю») і Павла Дзякуна («Син приїхав») ріднить міщанська психологія, бажання жити «культурно», не так, як батьки, зневага до народних традицій, відступництво від свого рідного, національного. З'ясовуємо з дітьми такі питання:
5. Що відрізняє нареченого Катрі від Павла Дзякуна?
6. У яких вчинках героїв оповідань виявляється їхня міщанська психологія?
7. Як ви оцінюєте життєву позицію старших Дзякунів?
Оглядово проаналізувавши проблематику оповідань даю змогу учням відверто висловити в дискусії думки Тютюнникових героїв і свої власні погляди на ці проблеми. На дискусію виносимо такі проблеми:
Життєві принципи кого з персонажів ви не сприймаєте, вважаючи їх аморальними?
8. Що по-вашому входить у поняття «духовність»?
9. Які принципи ви хотіли б покласти в основу свого життя? Чи допомогла вам у їх виборі творчість Тютюнника?
Викладаючи в школі мистецтво слова, не забуваймо, що ми словесники, повинні донести до розуму і серця учнів не лише ідейний зміст твору, а й нев'янучу його художню красу, барвистість і милозвучність народної мови,
збагатити досить убогий словниковий запас учня, його естетичний світ.
Неоціненним скарбом
людяності, інтелекту, сили духу й доброти є твори Ліни Костенко.
Не забувайте незабутнє
І не знецінюйте коштовне,
Не загубіться у юрбі.
Не проміняйте неповторне
На сто ерзаців у
собі.
Ці рядки звучать
нам, як пересторога. Творчості поетеси присвячую урок поезії. На дошці слова:
... Не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони, як ліки.
Не бійся правди, хоч гірка,
Не бійся смутків, хоч вони, як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
Бо в цьому схибиш -
то уже навіки.
Читаючи вірші поетеси, учні входять у надзвичайно багатий світ її поезії, співпереживають, включаються в боротьбу добра і зла, справедливості і несправедливості, людського і нелюдського, захоплюються мелодійністю мови.
Розгляд роману
«Маруся Чурай» проводимо у формі диспуту. Обов'язково інсценізуємо окремі
сцени, зокрема сцену суду. На фоні пісні «За світ встали козаченьки» скромно і
водночас гордо ступає босими ногами струнка, вродлива дівчина з довгою косою.
Вона ішла туди, як до вершини,
Були вже риси мертві і застиглі,
І тільки вітер коси ворушив...
Своєю красою
героїня зачаровує навіть ката.
Вміле відтворення в інсценівці задуму поетеси поглиблює розуміння учнями того високого і чистого світу почуттів героїні, спонукає пройнятися її переживаннями.
Поезія Ліни Костенко вводить нас в далеке минуле і в наш час з його шаленою напругою. Поетесу турбує духовний світ сучасника, який на шляхах «соціальної технічної перебудови світу не повинен забути й розгубити історичної пам'яті ».
Сьогодні українська
література дарує нам твори високого художнього і духовного рівня, що несуть
читачам добро, віру, народні ідеали, громадянську наснагу. Поезія Василя
Симоненка, Дмитра Павличка, Івана Драча, Василя Стуса викликає в учнів почуття
любові до свого народу, будить громадянську мужність, формує національну
свідомість. На моїх уроках часто звучать твори цих поетів. Велику увагу
приділяю я й ознайомленню школярів з народними звичаями. Оживає в учнів інтерес
до свого духовного коріння, до минулого історії свого краю.
Висновки
У сучасному динамічному і складному світі для діяльності людини важлива не стільки сума знань, скільки вміння самому здобувати знання й користуватися ними доречно. Особливої уваги набуває вміння мислити, тобто вичленовувати й аналізувати явища, помічати в них суттєве, робити певні висновки, давати оцінки й приймати своєчасні виважені рішення.
Для цього повинна готувати дітей сучасна школа. Найбільше сприяє розвитку мислення дітей вивчення рідної мови. Тільки завдяки силі мистецтва слова учень може стати носієм кращих надбань національної і світової культури, в ньому розвинеться здатність до саморозвитку, самовдосконалення. Завдання кожного вчителя-словесника - навчити пізнавати діяти, розвинути бажання досліджувати, і врешті-решт, навчити вчитися.
Урок словесності -
це урок виховання великої чутливості до слова. Великий педагог В.Сухомлинський
так сказав про можливості слова: «Слово - це найтонший різець, здатний
доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміння користуватися
ним - велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити
її. Тож оволодіймо цим різцем так, щоб з-під наших рук виходила тільки краса!»
Література
1. Закон України "Про освіту" //Голос України.- 1991. -25 квітня
2. Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття") <http://www.google.ru/url?sa=t&rct=j&q=%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%20%C2%AB%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%C2%BB%20%28%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0%20xxi%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F%29&source=web&cd=4&ved=0CDwQFjAD&url=http%3A%2F%2Fwww.vasromanter.narod.ru%2Fdokumentu%2Fnpa%2Focvita_ukraina_xxi_st.html&ei=03BTUcnKMq2Y0AWF-YGgBQ&usg=AFQjCNHKdx_0eQKpyTKz8vdOnPCRaEQRTQ&bvm=bv.44342787,d.d2k&cad=rjt>// Освіта 1993
3. Типовий статут середнього навчально-виховного закладу
4. Титаренко Т.Життєвий світ особистості у межах і за межами буденності - К.: Либідь, 2003.- 376 с.
5. Український народ в минулому та сучасному - К., 2003 - Т. 1.
6. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. В 5-ти томах,- К., 1976.
7. Федоренко В. Формування духовного світу школярів як першозавдання вивчення української мови в школі// Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2006.- №2.
8. Ганна Хода. Людина - це добро - дій.. // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2010.- №11-12.
9. Фасоля А.М. Формування духовного світу школяра як методична проблема// Педагогічна наука: пошуки, здобутки, завдання: матеріали звітної наукової конференції 22-24 квітня 1997 р. (інститут педагогіки АПН України. - К.: Педагогічна думка, 1997.- с.74-75.
10. Т. Шевченко Твори в двох томах. - К.: Дніпро, 1966. - 38- с. т 1.