Материал: Загальне мовознавство

Розсіваються, волочба, заквітчати, юність, дігтяр.

4. Згрупуйте словосполучення з метафорою, метонімією, синекдохою, розмежовуючи їх лексичний і стилістичний різновиди.

Холодний погляд, іде годинник, дрімає ліс, закінчив училище, вушко голки, варити сталь, їсти сливу, п’ять голів рогатої худоби, любить каву, черства людина, голова зборів, село чекає переможців, аудиторія слухає, за кущами блукали вуха, сміється сонце, біжить час, теплий прийом, Київ переміг.

Модульна робота № 2

В А Р І А Н Т І

1. Погляди Ф. де Соссюра про внутрішню і зовнішню лінгвістику, про мову як систему.

2. Харківська лінгвістична школа як одна із вітчизняних мовознавчих шкіл. Вчення О.О.Потебні про мову і мислення, про слово і його внутрішню форму.

3.Виконайте морфемний аналіз поданих слів:

Привчили, землеустрій, від’їхати, по-англійському, сузір’я, вволю, приземлення, зайнятий, постинати, бігом, найдавніший, щиросердно, привіт, задумались, відійти, працюватимеш, дружба, побажання, безвідносний, тричі.

В А Р І А Н Т ІІ

1. Дескриптивна лінгвістика. Наукові погляди Л.Блумфільда.

2. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра: про природу мовного знака, вчення про синхронію та діахронію.

3. Виконайте словотворчий аналіз поданих слів.

Альпіністка, антикомунізм, багатосерійний, багатобічність, баритональний, безвір’я, вертихвістка, дегазувати, демократизувати, запорізький, дніпропетровський, літературознавець, лікпом, УНР, МЗС, фінвідділ, вищезгаданий, нижчепідписаний, лісосмуга.

В А Р І А Н Т ІІІ

1. Казанська лінгвістична школа. Лінгвістичні концепції Івана Бодуена де Куртене, його вчення про фонему.

2. Загальна характеристика молодограматичного напряму. Молодограматики про психолого-фізіологічну основу мовлення, про звукові закони і принципи аналогії.

3. Виконати повний лінгвістичний аналіз речення.

Мчав її Уралов тими просторами, де навіть земля світилася сонячним блиском стерновищ, пролітали селами, де хати потопали у виноградниках, де садки спливали каскадами груш, яблук та абрикос, а розкішні виноградники виметували буйне листате пагіння аж на вулицю.

В А Р І А Н Т ІV

1.Погляди В.Гумбольдта на форму і зміст мови, на відношення мови до мовлення. Морфологічна класифікація мов В.Гумбольдта: загальна характеристика.

2. Позитиви та вади молодограматизму. Погляди Германа Пауля про реконструкцію мов і про психолого-фізіологічну основу мови.

3. Виконати повний лінгвістичний аналіз речення.

Щоб радувати, просвітлювати душевний світ глядача й читача, треба нести просвітленість у своєму серці, треба правду життя підносити до рівня серця, а серце нести високо.

В А Р І А Н Т V

1. Критика універсальності звукових законів молодограматиків. Гуго Шухардт та школа „Слів і речей”.

2. Американський структуралізм, основні напрями. Погляди структуралістів на системну будову мови і мовлення.

3. Виконайте синтаксичний аналіз речення.

І від того, що вони ніколи не говорили про це вголос, але твердо знали, що інакше бути не може, що кожен зробить те, що має зробити друг-побратим, Арсенові стало на душі легко і радісно.

Самостійна робота студентів (СРС), її зміст і обсяг у годинах

Всього: 18 годин

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: лекції із застосуванням таблиць,

складання графічних схем.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: поточне тестування; оцінка за самостійну

роботу; підсумкова контрольна робота.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ

Змістовий модуль І

Модульна робота № 1 - 20 Модульна робота № 1

Змістовий модуль ІІ

Модульна робота № 2 - 35

Сума

15

100 балів

30

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т 10

Т 11

Т 12

Т 13

Т 14

5

5

5

5

5

5

5

5

5

1 заліковий кредит – 50 балів

2 заліковий кредит – 50 балів

Шкала оцінювання:

90-100 балів - відмінно (А);

75-89 балів - добре (ВС);

60-74 балів - задовільно (DE);

35-59 балів - незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

1-34 балів - незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: опорні конспекти лекцій, ілюстративні

таблиці та схеми, картки із завданнями.

ЛІТЕРАТУРА

Основна література

1. Алефиренко Н.Ф. Современные проблемы науки о языке - М: Флинта: Наука, 2005.- 416 с.

2. Алпатов В.М. История лингвистических учений. Учебное пособие. - М: Языки славянской культуры. 2005. - 367 с.

3. Бацевич Ф.С Філософія мови. Історія лінгвофілософських учень. - К.: «Академія». 2008. - 240 с.

4. Вдовиченко A.B. Расставание с «языком». Критическая ретроспектива лингвистического знания. – М., 2008. - 511с.

5.Гируцкий A.A. Общее языкознание. - Минск: Тетра Системс, 2003. - 304 с.

6.Гречко В.А. Теория языкознания - М: Высш. шк., 2003 - 375 с.

7.3убкова Л.Г. Общая теория языка в развитии. - М: Изд-во РУДН, 2003. - 472 с.

8.Кириченко Г.С, Кириченко СВ., Супрун А.П. Нариси загального мовознавства. - Ч.1: Мова, її будова та функції в суспільстві. - К.: ВД „Ін Юре". 2008. - 168 с; Ч. II: Основні етапи розвитку науки про мову. - К : ВД „Ін Юре", 2008. - 234 с.

9. Кобилянський Б.В. Короткий огляд історії мовознавства. - К., 1964.

10. Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки: навчальний посібник для студентів філологічних факультетів. - К.: Вища школа. 1985. - 216 с.

11.Кодухов В.И. Общее языкознание. - М.: Высш. шк., 2003. - 1974. - 303 с.

12. Кондратов H.A. История лингвистических учений. - Едиториал УРСС, 2006. - 224 с.

13.Кочерган М.П. Загальне мовознавство. - К: «Академія». 2006. - 464 с.

14.Общее языкознание /Под общ. ред. А.Е.Супруна. - Мн. Выш. школа, 1983. - 456 с.

15. Семчинський С.В. Загальне мовознавство.- К .: Вища школа, 1988. - 328 с.

16. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень: Навч. пос. для студентів філолог, факультетів університетів і педінститутів. - К.: Вища школа, 1980. - 216 с.

15. Хроленко А.Т., Бондалетов В.Д. Теория языка. - М.; Флинта: Наука, 2006. - 528 с.

16. Шулежкова С.И. История лингвистических учений. - М: Наука, 2007. - 408 с.

Додаткова література

3. Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. – К., 1991.

2. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1997.

3. Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. – М., 1979.

4. Березин Ф.М. История лингвистических учений - М.:Высшая школа, 1975. - 304 с.

5. Гируцкий А.А. Общее языкознание. – Минск, 2001.

6.Жовтобрюх М.А. Нарис історії українського радянського мовознавства (1918-1941). – К., 1991.

7.Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Проблеми. Методи. – К., 1994.

8. Українська мова. Енциклопедія. – К., 2001.

9.Головин Б.Н. Введение в языкознание. – М., 1983.

10. Иванова Л.П. Методы лингвистических исследований. – К.. 1995.

11. История лингвистических учений. Древний мир. – Л., 1980.

12. История лингвистических учений. Позднее средневековье. – Л., 1991.

13. История лингвистических учений. Средневековая Европа. – Л., 1986.

14. История лингвистических учений. Средневековый Восток. – Л., 1981.

15.Кондрашов Н.А. История лингвистических учений. – М., 1979.

16. Мельничук A.C. Понятие системы и структуры языка в свете диалектического материализма // Вопросы языкознания. - 1970. - №1.- С. 19-32.

17. Общее языкознание. Хрестоматия. - Минск: Выш. шк., 1976.

18. Соссюр Ф. де. Труды по языкознанию. Пер. с франц. под ред. А.А.Холодовича -М.: Прогресс, 1977. – 696 с.

19. Степанов Ю.С. Методы и принципы современной лингвистики - М.: Наука. - 1976. - 311с.

20. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания 2-е изд. - М.: Просвещение, 1975. -271с.

21. Grzegorczykowa R. Wstep do jezykoznawstwa. - Warszawa: WN PWN, 2008. -210 s.

22. Lachur Cz. Zarys jezykoznawstwa ogцlnego. - Opole: CO. 2004. - 320 s.

23. H.Lucznski E. Mackiewicz J. Jezyjkoznawstwo ogolne. - Gdansk. WUG. 2006. – 146 s.

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

з курсу «ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО»

1.Мова і мовознавство. Предмет і проблематика мовознавства. Знакова природа мови.

2. Методи дослідження мови. Методики структурного та зіставного методів, соціолінгвістичні і психолінгвістичні методи.

3. Зовнішні та внутрішні причини мовних змін. Прогрес у розвитку мов.

4. Мова і письмо. Основні етапи розвитку письма.

5. Сучасні уявлення про співвідношення мови і мовлення.

6. Мова і мислення. Зв'язок внутрішнього мовлення і мислення.

7. Психолінгвістика – з історії питання. Психолінгвістичні об'єкти. Кодування і декодування в процесі спілкування.

8. Функції мови. Система і структура мови. Поняття парадигми.

9. Основні одиниці мови та їх функції.

10. Мова й етногенез. Передумова виникнення людської мови.

11. Мова як найважливіша етнічна ознака. Мова, нація і держава.

12. Наука про мову в стародавньому світі. Мовознавство в стародавній Індії.

13. Давньокитайське мовознавство, основні праці.

14. Давньогрецьке мовознавство та дискусія про природу назв.

15. Мовознавчі питання у спадщині Арістотеля. Логіцистична граматика Арістотеля.

16. Олександрійська граматична школа. Вчення олександрійців про частини мови і морфологію.

17. Мовознавство в стародавньому Римі. Значення античної філології.

18. Давнє арабське мовознавство. Праця Махмуда аль-Кашгарі “Диван тюркських мов”, її особливості.

19. Давньоруське мовознавство. Початки давньоруської лексикографії.

20. Мовознавство середньовіччя і епохи Відродження. Погляди Данте Алігієрі на народну мову.

21. Європейське мовознавство XVII-XVIII століть. Лінгвістичні погляди Ж.-Ж.Руссо, Й.-Г.Гердера та ін.

22. Розвиток лексикографії та граматики у XV-XVII ст. Граматика Пор-Рояля як перша спроба встановлення спорідненості мов.

23. Вітчизняне мовознавство XVI-XVIII століть. “Російська граматика” М.В.Ломоносова.

24. Виникнення порівняльно-історичного мовознавства, його передвісники. Погляди братів Августа та Фрідріха Шлегелей. Праці А.Ф.Бернарді.

25. Франц Бопп як дослідник мов індоєвропейської сім'ї.

26. Расмус-Крістіан Раск і його розуміння компаративістики.

27. Якоб Грімм як засновник порівняльної граматики мов германської групи. Сутність “закону Раска-Гріма”.

28. Олександр Востоков як один з фундаторів порівняльно-історичного методу.

29. Філософія мови Вільгельма Гумбольдта. Морфологічна класифікація мов.

30. Дальший розвиток порівняльно-історичного мовознавства XIX ст. Компаративістика в галузі романістики, германістики.

31. Компаративістика в мовах слов'янської групи: діяльність І.І.Срезневського, М.О.Максимовича, Ф.І.Буслаєва.

32. Натуралізм. Лінгвістична концепція Августа Шлейхера (його генеалогічна класифікація) та її критика.

33. Психологічний напрям у мовознавстві. Лінгвістично-психологічна теорія Геймана Штейнталя.

34. В.Вундт як засновник етнічної психології. Погляди В.Вундта на походження мови.

35. Формування молодограматичного напряму. Молодограматики про психолого-фізіологічну основу мовлення, про звукові закони і принципи аналогії. Погляди Германа Пауля.

36. Погляди К.Бругмана і Б.Дельбрюка як представників молодограматизму. Здобутки молодограматиків.

37. Критика універсальності звукових законів молодограматиків. Гуго Шухардт та школа “Слів і речей”.

38. Питання лінгвостилістики в працях Івана Франка.

39. Розвиток вітчизняного мовознавства. Харківська школа. Вчення Олександра Потебні про мову і мислення, про слово і його внутрішню форму. Граматична теорія О.Потебні (система граматичних категорій, морфемна структура, питання теорії синтаксису).

40. Московська лінгвістична школа – Пилип Фортунатов. Морфологічна класифікація П.Фортунатова.

41. Казанська (Петербузька) лінгвістична школа. Лінгвістичні концепції Івана Бодуена де Куртене, його вчення про фонему.

42. Представники казанської лінгвістичної школи – Микола Крушевський та Василь Богородицький. Подальша розробка питань теорії фонетики і фонології.

43. Розвиток вітчизняної лінгвістики. Мовознавчі погляди Д.В.Щерби, В.В.Виноградова. Дві вітчизняні фонологічні школи.

44. Розвиток мовознавчих ідей в Україні. Україна в науковій спадщині О.О.Шахматова, його погляди на закономірності розвитку граматичних форм російської мови.

45. Лінгвістична концепція Фердинанда де Соссюра: мова і мовлення, знаковий характер мови, про природу мовного знака, вчення про синхронію і діахронію тощо.

46. Структуральна лінгвістика. Глосематика (Копенгагенська школа структуралістів), її представники.

47. Американський структуралізм і дескриптивна лінгвістика. Л.Блумфільд як засновник дескриптивної лінгвістики.

48. Етнолінгвістика. Американські етнолінгвісти Едвард Сепір та Бенджамін Лі Уорф щодо походження мови, зв'язку мови і мислення. Критика “гіпотези Сепіра-Уорфа”.

49. Типологічне мовознавство. Сучасний стан типологічної класифікації мов.

50. Предмет фонетики. Звук і фонема. Акустичні параметри звуків людського мовлення.

51. Слово і поняття. Психологічна структура значення слова. Сутність семіологічного трикутника.

52. Предмет і склад граматики. Граматичне значення і граматична категорія.

53. Афіксація. Дериватологія. Синтетичні та аналітичні граматичні способи.

54. Частина мови. Нові підходи до класифікації частин мови.

55. Словосполучення і синтагма. Речення. Граматичне та актуальне членування речення.