Материал: EP10_LeSt_09_TTB_2022 (1)
21 |
Проектною є потужність, яка визначається у процесі проектування |
реконструкції (розширення) діючого або будівництва нового підприємства; вона |
вважається оптимальною, оскільки склад і структура устаткування відповідають |
структурі трудомісткості запроектованої номенклатури продукції, і має бути |
досягнута протягом нормативного терміну її освоєння. |
Поточна (фактично досягнута) виробнича потужність визначається |
періодично у зв’язку зі зміною умов виробництва (номенклатури і структури |
трудомісткості продукції) або перевищенням проектних показників. При цьому |
обчислюють вхідну (на початок року), вихідну (на кінець року) та середньорічну |
потужність підприємства. |
Резервна потужність повинна формуватись і постійно підтримуватись у |
певних галузях: електроенергетиці і газовій промисловості — для покриття так |
званих пікових навантажень в електрота газових мережах, надійного |
забезпечення енергоресурсами споживачів на період виконання ремонтно- |
аварійних робіт; харчовій індустрії — для переробки істотно збільшеного обсягу |
сільськогосподарської сировини, що швидко псується у високоврожайні роки; на |
транспорті — для перевезення збільшеної кількості пасажирів у літні та святкові |
періоди; в машинобудуванні та інших галузях — для підготовки виробництва та |
освоєння випуску нових видів устаткування (агрегатів, приладів) і |
конструкційних матеріалів тощо. |
Величина виробничої потужності підприємства формується під впливом |
багатьох чинників. Головним з них є: |
номенклатура, асортимент та якість продукції, що виготовляється;
кількість встановленого устаткування, розміри і склад виробничих площ,
можливий річний фонд часу роботи устаткування та використання площ;
прогресивні техніко-економічні норми продуктивності й використання устаткування, зняття продукції з виробничих площ, нормативи тривалості виробничого циклу та трудомісткості продукції, що виробляється (послуг, що
надаються).
Доповнив першоджерело к.е.н., доцент Дмитренко А.І.
|
|
|
|
|
22 |
Розрахунок виробничої |
Виробничі |
потужності |
підприємств |
||
потужності |
обчислюються |
з |
урахуванням |
особливостей |
їх |
|
галузевої належності та видів діяльності. Поряд з цим |
||||
існують спільні для більшості галузей економіки методичні принципи |
|||||
розрахунку виробничих потужностей діючих підприємств. Вони полягають у |
|||||
такому: |
|
|
|
|
|
Виробничі потужності підприємств обчислюються за відповідними |
|||||
галузевими основними положеннями, що відображають особливості конкретних |
|||||
галузей. Проте існують спільні для більшості галузей економіки методичні |
|||||
принципи розрахунку виробничих потужностей діючих підприємств, як-от: |
|
||||
Виробничу потужність підприємства визначають за всією номенклатурою |
|||||
профільної продукції. При цьому проводять можливе звуження номенклатури, |
|||||
об’єднуючи окремі вироби в групи за конструктивно-технологічною єдністю з |
|||||
визначенням для кожної з них базового представника. Решту виробів даної групи |
|||||
приводять до характеристик цього представника за допомогою розрахункового |
|||||
коефіцієнта трудомісткості. |
|
|
|
|
|
Якщо підприємство випускає кілька видів різної продукції, то виробнича |
|||||
потужність визначається окремо для кожного виду виробів. Наприклад, на |
|||||
металургійних підприємствах (комбінатах) обчислюють окремо потужність |
|||||
доменного, сталеплавильного і прокатного виробництва. |
|
|
|||
За розрахунках потужності багатономенклатурних виробництв у грошовому |
|||||
виразі обов’язково додається виробнича програма підприємства, стосовно якої |
|||||
визначено потужність. |
|
|
|
|
|
Виробнича потужність підприємства встановлюється, виходячи з потужності |
|||||
провідних цехів (дільниць, технологічних ліній, агрегатів) основного |
|||||
виробництва з урахуванням заходів для ліквідації вузьких місць і можливого |
|||||
внутрішньовиробничого кооперування. До провідних належать ті виробничі |
|||||
підрозділи підприємства, які виконують головні технологічні процеси (операції) і |
|||||
мають вирішальне значення для забезпечення випуску профільних видів |
|||||
продукції. Наприклад, для підприємств чорної металургії провідними |
|||||
виробництвами заведено вважати доменні, сталеплавильні та прокатні цехи; |
|||||
Доповнив першоджерело к.е.н., доцент Дмитренко А.І. |
|
|
|||
23 |
машинобудування та металообробки — механічні, складальні, ливарні й |
ковальсько-пресові цехи; цементної промисловості — печі з виробництва |
клінкеру; текстильної індустрії — прядильне і ткацьке виробництво. |
За наявності кількох провідних підрозділів підприємства виробнича його |
потужність обчислюється за тими з них, які виконують найбільш трудомісткий |
обсяг робіт. Найтрудомісткішу операцію визначають за допомогою |
усередненого коефіцієнта трудомісткості: |
t |
cep |
|
t |
i |
max |
|
|
||||||
i |
m |
|||||
|
|
|
||||
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
i |
(9.1) |
|
|
|
|
|
|
||
де tі– трудомісткість обробки виробу на і-тій операції; mі – кількість одиниць обладнання (робочих місць), що виконують і-ту операцію
У розрахунки виробничої потужності підприємства включають:
а) усе діюче і недіюче внаслідок несправності, ремонту та модернізації устаткування основних виробничих цехів;
б) устаткування, що знаходиться на складі і має бути введене в експлуатацію в основних цехах протягом розрахункового періоду;
в) понаднормативне резервне устаткування;
г) понаднормативне устаткування допоміжних цехів, якщо воно аналогічне технологічному устаткуванню основних цехів.
Виробничу потужність підприємства треба обчислювати за технічними або проектними (не завищеними) нормами продуктивності устаткування,
використання виробничих площ і трудомісткості виробів, нормами виходу продукції з урахуванням застосування прогресивної технології та досконалої організації виробництва. За браком таких норм можна використовувати власні розрахункові технічні норми, які враховують прогресивні досягнення значної кількості (20—25%) робітників однакових професій і ланок виробництва.
Для розрахунків виробничої потужності підприємства береться максимально можливий річний фонд часу (кількість годин) роботи устаткування. На підприємствах з безперервним процесом виробництва таким максимально
Доповнив першоджерело к.е.н., доцент Дмитренко А.І.
|
|
|
|
|
|
24 |
можливим фондом часу роботи устаткування є календарний фонд (8760 годин на |
||||||
рік) за мінусом часу, необхідного для проведення ремонтів і технологічних |
||||||
зупинок устаткування. Для підприємств з дискретним процесом виробництва |
||||||
фонд часу роботи устаткування визначають, виходячи з фактичного режиму |
||||||
роботи основних цехів і встановленої тривалості змін у годинах з відрахуванням |
||||||
часу на проведення ремонтів устаткування, вихідних і святкових днів. У |
||||||
сезонних виробництвах фонд часу роботи устаткування регламентується |
||||||
встановленим режимом роботи підприємства (за технічним проектом) з |
||||||
урахуванням забезпечення оптимальної кількості діб роботи окремих |
||||||
технологічних цехів (ліній). |
|
|
|
|
|
|
У |
найзагальнішому |
вигляді |
виробничу |
потужність |
провідного |
цеху |
(дільниці) з виготовлення однорідної продукції (переробки сировини, виконання |
||||||
інших виробничих операцій) можна визначити за однією з такої формули: |
|
|||||
N a T m |
T m |
|||||
p |
|
i |
||||
|
|
|
|
|
||
i |
i |
p |
i |
|
t |
|
|
|
|
|
|
i |
|
|
|
|
|
|
|
|
(9.2)
де Ni — потужність і-го виробничого підрозділу підприємства; ai —
продуктивність устаткування у відповідних одиницях виміру і-ої продукції за годину; Tp — річний фонд часу роботи устаткування; m — середньорічна кількість фізичних одиниць устаткування; ti — трудомісткість виготовлення одиниці продукції (переробки сировини, надання послуги в годинах).
Розраховується також технологічна спроможність (потужність) решти виробничих ланок підприємства (поряд з провідними цехами чи дільницями). Такі розрахунки необхідні для виявлення невідповідності між потенційними можливостями з випуску продукції (надання послуг) окремих виробничих підрозділів і забезпечення узгодженої технологічної пропорційності між взаємозв’язаними виробничими ланками. Ступінь відповідності потужностей різних структурних підрозділів підприємства визначають через розрахунок і порівняння коефіцієнтів суміжності, що характеризують співвідношення потужностей провідного підрозділу та решти виробничих ланок.
Доповнив першоджерело к.е.н., доцент Дмитренко А.І.
|
25 |
Визначення виробничої потужності підприємства завершується |
|
складанням балансу, що відбиває зміни її величини протягом розрахункового |
|
періоду і характеризує вихідну потужність (Nвих). Для цього використовується |
|
формула (9.3): |
|
Nвих = Nвх + Nотз + Nр Nна – Nв, |
(9.3) |
де Nвх — вхідна потужність підприємства; Nотз — збільшення потужності протягом розрахункового періоду внаслідок здійснення поточних організаційно-технічних заходів; Nр
— нарощування виробничої потужності завдяки реконструкції або розширенню підприємства; Nна — збільшення (+) або зменшення (–) виробничої потужності, спричинене змінами в номенклатурі та асортименті продукції, що виготовляється; Nв — зменшення виробничої потужності внаслідок її вибуття, тобто виведення з експлуатації певної кількості фізично спрацьованого та технічно застарілого устаткування.
Установлення й регулювання резервної виробничої потужності підприємства здійснюється за допомогою розрахунків необхідної кількості резервних агрегатів (груп устаткування) та обґрунтування розмірів експериментально-дослідних виробництв. Зазвичай величина резервних потужностей для покриття пікових навантажень не перевищує 10—15%, а для підготовки та освоєння виробництва нових виробів — 3—5% загальної потужності. При цьому треба враховувати, що резерв виробничої потужності передбачається, головне для підприємств, що вже досягли рівня використання
поточної потужності не нижче за 95% і випускають понад 25% нової продукції.
У практиці господарювання рівень використання виробничої потужності
Використання |
діючого |
підприємства |
визначається |
такими |
|
|
|
|
|
виробничої потужності |
показниками: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. коефіцієнтом освоєння |
проектної потужності |
||
(співвідношення величин поточної і проектної потужності);
2.коефіцієнтом використання поточної потужності (співвідношення річного випуску продукції та середньорічної величини виробничої потужності:
Nсер.р.= Nпоч.р. + ∑Nввед. (n/12) – ∑Nвивед.((12-n)/12) |
(9.4) |
|
де Nсер.р. — середньорічна виробнича потужність підприємства; Nпоч.р. — |
||
виробнича потужність підприємства на початок року; Nввед. — |
виробнича |
|
потужність введених основних засобів протягом року; Nвивед.— |
виробнича |
|
Доповнив першоджерело к.е.н., доцент Дмитренко А.І.