Материал: Laboratorni_roboti_z_tverdotiloyi_elektroniki_new_format_Lyubiviy

Таблиця 4.2

5. За даними таблиць 4.1 і 4.2 накреслити сім’ї прохідних і вихідних характеристик досліджуваного польового транзистора.

6. Застосовуючи відому з лекцій методику, визначити диференційні параметри ПТКП. Для цього слід задатися невеликими приростами напруг , і визначити відповідний приріст струму .

За одержаними даними визначити:

- крутизну:

- внутрішній опір:

а також визначити величину статичного коефіцієнта підсилення:

.

Знайдені величини параметрів звірити з поданими у довіднику для досліджуваного транзистора.

7. На макетній платі, що видається викладачем, друкованим монтажем змонтовано підсилювальний каскад на польовому транзисторі в схемі зі спільним витоком, що живиться постійною напругою від лабораторного стенда (гнізда 10).

Рисунок 4.2 - Підсилювальний каскад на польовому транзисторі в схемі

зі спільним витоком

На вхід схеми подати сигнал від додаткового генератора синусоїдальних коливань з амплітудою 0 ÷ 0,5В (т.1, заг.).

За допомогою осцилографа зняти осцилограми вхідного і вихідного сигналів у динамічному режимі і визначити коефіцієнт підсилення за напругою

.

Зміст звіту

1. Тема роботи.

2. Мета роботи.

3. Схема зняття статичних характеристик польового транзистора та його цоколівка.

4. Заповнені таблиці 4.1 та 4.2.

5. Графіки сімей статичних характеристик досліджуваного транзистора.

6. Розрахунки диференційних параметрів транзистора.

7. Загальні висновки до роботи.

Лабораторна робота 5

Дослідження тиристора у диністорному

та триністорному режимах

Мета роботи  ознайомитися з дією тиристора малої та середньої потужності; одержати ВАХ тиристора у диністорному та триністорному режимах.

Підготовка до роботи

1. Вивчити теоретичний матеріал про тиристори.

2. Підготуватися до запитань письмового колоквіуму.

Перелік контрольних запитань

1. Будова, принцип дії та ВАХ диністора.

2. Будова, принцип дії та сім’я ВАХ триністора.

3. Пояснити механізм утворення внутрішнього позитив­ного зворотного зв’язку у триністорній структурі.

4. Вмикання та вимикання тиристора у диністорному та триністорному режимах.

Порядок виконання роботи

1. Визначити у довіднику розміщення електродів тиристорів КН 101 (діодний тиристор) та КУ 201, КУ 202 (тріодний тиристор), одержаних від викладача, а також дізнатися, керування за анодом чи за катодом у них використовується.

І Диністорний режим

2. Зібрати схему (рис. 5.1) для зняття ВАХ тиристора у диністорному режимі: . Виставити вхідну напругу зібраної схеми . Поступово збільшуючи анодну напругу на тиристорі, спостерігати за міліамперметром, як змінюється анодний струм у закритому стані тиристора. В момент відкриття тиристора, про що свідчитиме загорання лампочки, прослідкувати, щоб не було перевантаження в анодному колі тиристора. Якщо це має місце, то необхідно збільшити величину опору , або виставити потрібну межу виміру струму (наприклад, 100 mА або 1000 mА).

Рисунок 5.1 – Схема для дослідження диністорного режиму

Відмітити координати (, )  точки, в якій тиристор відкривається.

Відмітити координати точки (, ), в якій опинився тиристор у відкритому стані.

Далі потрібно збільшувати напругу на тиристорі та струм через нього до значень, що не перевищують довідникових показників. Через одержані точки провести якісну ВАХ тиристора.

ІІ Триністорний режим

3. Зібрати схему (рис .5.2).

Рисунок 5.2 – Схема для дослідження триністорного режиму

Виконати вмикання тиристора 2 способами.

Першій спосіб. Вмикання за допомогою струму керування.

З правого блока живлення на тиристор подати анодну напругу  = 10  15 В. Цю напругу вважаємо напругою вмикання (), під яку необхідно підібрати відповідну величину струму керування . Наразі  = 0 mA, і тому через тиристор проходить анодний струм закритого стану – струм вмикання .

З лівого блока живлення на керуючий електрод тиристора подамо напругу . Збільшуючи її потенціометром 9, слідкуємо за лівим міліамперметром за зростанням струму керування . У момент вмикання тиристора зафіксуємо цей струм (наприклад, ). Одночасно за показаннями правих міліамперметра і вольтметра визначаємо координати точки переходу тиристора у відкритий стан ().

Одержавши відтак координати двох точок (, ) та (, ) будуємо якісну вольт-амперну характеристику тиристора при даному струмі керування .

Другий спосіб. Вмикання тиристора за допомогою анодної напруги.

З цією метою виставити на міліамперметрі лівого блока живлення зафіксований раніше струм керування (наприклад, ). Потім, подаючи анодну напругу правим блоком живлення слідкувати за моментом вмикання тиристора.

Порівняти траєкторії характеристик для обох способів вмикання і зарисувати в спільних координатах.

4. Зняти сімейства ВАХ одержаного тиристора у триністорному режимі.

Для цього задати кілька значень анодної напруги і для кожного з них, фіксуючи струм керування (перший спосіб вмикання), знімаємо чергову ВАХ тиристора. Визначити, при якому значенні ВАХ тиристора набирає вигляду звичайної ВАХ напівпровідникового діода.

Результати досліджень занести до таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Зміст звіту

1. Тема роботи.

2. Мета роботи.

3. Схема зняття ВАХ тиристорів.

4. Заповнена таблиця 5.2.

5. Графіки ВАХ для диністорного і триністорного режимів.

6. Висновки.

Лабораторна робота 6