На острові Суматра близько 10 найчистіших озер, у тому числі і найбільше вулканічне озеро південно-східній Азії - Тоба площею 1775 кв. км. У північній частині Суматри знаходиться найбільший заповідник країни - Гунунг - Лесер , що охороняє місця проживання рідкісного суматранського носорога, тигрів, диких биків і орангутанга, а також реліктові гірські ландшафти та унікальні відслонення гірських порід. Весь заповідник являє собою прекрасні джунглі, в самому серці яких розташувався Реабілітаційний центр для орангутангів Бохорок.
У заповіднику Бербак живе одна з найбільших популяцій тигра. На острів Калімантан варто відвідати Національний парк Танджунг Путінг, який є місцем проживання різноманітної фауни і флори: крокодилів, орангутангів і мавп. На острові Комодо ( між островами Флорес і Сумбава ) знаходиться відомий заповідник, місце проживання " Коммодорські дракона" ( варана ) - самий крупній рептилії планети.
туризм індонезія культурний релігійний
3.3 Оцінка
рекреаційно-туристичних ресурсів для розвитку релігійного туризму
Релігійний туризм - це подорож однієї людини або групи осіб по святих місцях (паломництво), з місіонерськими цілями або спільне дозвілля з високим градусом духовності.
Проект розвитку туризму, відповідного нормам шаріату, готується представити Індонезія, яка подібним чином відповідає на прошарок гостей з мусульманських країн, які обирають для відпочинку напрямки, здатні гарантувати їм цінності ісламської культури і традицій.
В Індонезії державна релігійна доктрина вельми терпима і визнає світові релігії, що почитають єдиного Бога: іслам, християнство, буддизм, індуїзм та інші. Індонезія - це відмінне місце відпочинку та туризму для шанувальника будь-якої конфесії, але всяк в'їжджає пам'ятай: в Індонезії ведуча релігія - іслам і майже 90% населення - мусульмани.
Хоч іслам сповідує більшість населення Індонезії і на нього спирається уряд, ця релігія не стала державною. Особливість місцевої версії ісламу в тому, що на мусульманські канони накладається вплив буддизму, індуїзму і, особливо, анімістичних вірувань.
Те ж саме можна сказати і про інші релігії. Наприклад, багато індонезійців, незалежно від записаного в паспорті віросповідання, щодня приносять символічні жертви стихіям повітря , води і вогню. Звичайно, релігійні діячі -мусульмани розуміють цю ситуацію, але ставляться до неї по-різному.
Ресурсів в Індонезії, які могли б використовуватися у релігійних цілях є багато. Вони розкидані по всім островам, але більшість знаходиться на великих островах, такі як, Ява та Балі. Більшість туристів які хочуть подивитись релігійні храми не є прихильниками цих релігій, а просто проявляють повагу до національних вірувань, традицій, хочуть дізнатися та подивитися на ці пам'ятки. Але приїжджають і віруючі паломники, котрі хочу помолитися, медитувати. Одна з найвідоміших областей це - Джакарта, яка має багату культуру та історію.
Джакарта - це великий і галасливе місто з населенням близько 400000 осіб. Це культурний та освітній центр, який має відмінні умови для тисяч туристів, які приїжджають сюди, щоб відвідати стародавні релігійні пам'ятники. Цікавий туристичний об'єкт тут - храм Гебанг. У 1936 році тут була виявлена статуя бога Ганеша, і з тих пір святилище вважається національним надбанням. Воно було побудоване, приблизно, у 8-му столітті поряд з храмом Боробудур і більша його частина залишилася практично недоторканою. Незважаючи на простий фасад, церква вражає і вражає. Крім цього храму тут побудований також храм Прамбанан, основні святині якого присвячені Шиві, Брахмі і Вішну. Найбільш важливими будівлями в Джакарта, мабуть, є султанський палац Кратон. Будівля відрізняється чудовою елегантністю.
Індуїстсько-буддійський храмовий комплекс Муара Джамбі вважається найбільшим на території Південно-Східної Азії. Століттями храми комплексу, побудовані в IX-XIII століттях, спочивали в густих джунглях на берегах річки Батанг Харі (Batang Hari). З моменту виявлення в 1920 році були розчищені лише вісім храмів, кілька десятків будівель досі чекають своєї черги.
Мечеть Істікляль (або Мечеть Незалежності) у Джакарті - найбільше релігійне спорудження в Південно-Східній Азії. Разом зі своїм 45-метровим куполом вона займає площу в 10 гектарів і здатна вмістити до 120 тисяч віруючих одночасно. Будівництво мечеті було розпочато ще в 1961 році за «благословення» тодішнього президента Сукарно, проте закінчили її тільки через 17 років. До речі, архітектором мечеті чомусь був обраний християнин Фредерік Сілабан - можливо, це пояснює її кілька незвичайний зовнішній вигляд.
Кафедральний собор. Великий католицький собор в мусульманській Джакарті голландці намагалися побудувати протягом усіх років свого фактичного управління країною. І їм це вдалося - в 1901 році. Струнка готична споруда виглядає в джакартської « декораціях » вельми дивно. Таке враження, що один з французьких чи німецьких костелів чарівним чином вирвали зі звичного оточення і встромили посеред місцевого хаосу, смогу і шуму. Проте, собор разом зі своїми парафіянами продовжує робити. У ньому регулярно влаштовуються концерти органної музики.
Друга важлива область це - острів Балі. Тут знаходиться такі пам'ятки як:
Храм Танах Лот. Знаходиться у 20 кілометрах від Кути, за примхою природи стоїть на скелі в океані. Він разом з іншими , збудованими вздовж узбережжя острова , охороняє Балі від злих демонів океану. Храм відноситься до числа найбільш священних, і вхід всередину дозволений тільки індуїстам, але подивитися на нього зовні можуть і іноземці. Коли Танах Лот будували в XV столітті, тут була суша. Потім округа скелі поглинув океан, і тепер підійти до храму пішки можна тільки під час відливу. Щоб уникнути руйнування, скелю зміцнили і « наростили » необхідну кількість штучних скель і каменів.
Храм Улун-Дану - головний водний храм острова - для балійців має настільки сакральне значення, що його помістили на купюру в 50 тисяч рупій. Храм стоїть на воді в озері Братан, недалеко від берега і схожий на невеликий будиночок з дахом в 11 ярусів. Місце святе і іноземців сюди не пускають. Але балійці розбили поруч парк, де можна відпочити, відкрили сувенірні лавки і кафе, на озері організували прокат човнів і катамаранів.
Бесакіх - головний храмовий комплекс на Балі. Він складається з 22 храмів і розташований терасами біля підніжжя священного вулкана Гунунг - Агунг. Для ченців тут збудований справжнє місто - окрім храмів є госпбудівлі, комори для зберігання зерна і навіть майданчики для півнячих боїв. Багато будівель настільки заросли зеленню, що здається , ти потрапив у покинуте місто. Особливо якщо в цей час Бесакіх накриває шапка хмар, що спустилися з вершини вулкана. Іноземцям дозволено заходити на територію храму, але тільки на вершину головної сходи - до першого двору.
Улувату - один з «сторожових» храмів острова. Він разом з іншими, які збудовані вздовж узбережжя, охороняє острів від демонів океану. Перед входом до храму Улувату треба ґрунтовно підготуватися: надіти саронг, і зняти все яскраве й блискуче, включаючи яскраві в'єтнамки. Так як тут орудують мавпи, які зривають все, що можна зірвати з туристів. Відбитися від мавп не маючи досвіду, не вдасться. Найкраще це виходить у гідів, яких нахабні звірята знають в обличчя і побоюються.
Храм Святої Води. Цей древній храм, якщо вірити місцевим, був заснований в 926 році. На його території є священне джерело і три басейни для очищувальних обмивань. Щоб пройти повну «процедуру очищення», необхідно викупатися в одному з басейнів - з п'ятнадцятьма фонтанами - заздалегідь надівши саронг або звичайну футболку. Кожен з фонтанів (які виглядають, як великі водопровідні крани) володіє конкретною функцією: одні зцілюють від хвороб і пристріту, інші наповнюють «творчою силою». Підношення в храмі у вигляді квітів і фруктів вітаються.
Звичайно не всі ці храми відкриті для відвідування туристами, тому що є святими, але це меншість з них. Але на заміну цьому туристи можуть подивитися на релігійні аспекти життя на Балі.
Усі без винятку жителі острова Балі дуже і дуже релігійні. Це проявляється в їх роботі, у ставленні один до одного і до життя в цілому.
Кожен ранок починається з невеликого підношення для богів, і, якщо встати раніше, то можна побачити як продавщиця акуратно розміщує його на тротуарі перед своїм магазином або який-небудь таксист - прямо на даху автомобіля. Робиться це для залучення удачі в справах, з молитвою, в якій богів заздалегідь дякують про ще не прожитий день.
Самі підношення можуть складатися з чого завгодно - немає строгого правила про їх склад. І кількість тут теж не має значення - на думку балійців, головне - показати божествам, що ти пам'ятаєш про них і про їх вплив на твоє життя.
Виготовлення таких підношень - суто жіноча справа, і тому кожна дівчинка, готуючись вирости, вийти за чоловіка і завести сім'ю, повинна перш за все навчитися робити підношення. Адже кожен день потрібні свіжі пожертвування, треба постійно ділитися з богами і духами тим, що є у кожної людини.
Кількість храмів на острові також вражає - близько 20 тис. храмів - ще раз переконує у великій релігійності населення. У кожного храму є своє свято, день, коли богам підносять особливі почесті.
Такі свята можуть тривати від 3 днів до тижня, і люди починають готуватися до них заздалегідь, прикрашаючи вулиці і сам храм химерними конструкціями. Ці прикраси називаються penjor - це жердина з бамбука, який прикрашають завитками з молодого листя пальми і на самому верху вішають декоративну підвіску. Така прикраса символізує дракона. На перший погляд, пенджори всі виглядають однаково, але місцеві жителі навіть влаштовують змагання, чий пенджор самий -самий.
На острові 230 офіційних святкових днів у році. Тому численні церемонії та святкові ходи можна побачити на вулицях міст і сіл мало не щодня.
На початку відбувається обряд освітлення дарів. Потім, під ритмічну музику вся процесія прямує до машин.
Релігійні вірування
міцно увійшли в життя балійців. Ніхто не сумнівається в існуванні різних
божеств, в тому, що ночами вони стежать за нами і їх статуї у храмах оживають,
в тому, що їм не байдуже, яке життя ти ведеш. Тому жителі цього чудесного
острова намагається прожити праведне життя, вважаючи кожен день за чарівний
подарунок.
Висновки
Як показує аналіз туристичних ресурсів в Індонезії ресурсів для розвитку релігійного, пляжного, зеленого, пізнавального туризму тут багато.
Наявність таких сприятливих умов та ресурсів пояснюється теплим екваторіальним кліматом, різних ландшафтів, які характерні для розвитку природоохоронних територій. Географічне острівне положення Індонезії дозволяє розвиток серфінгу, яхтінгу, дайвінгу, пляжного відпочинку та СПА-терапії. Різноманітність та багатий вибір архітектурних та культурно-історичних пам'яток, споруд, храмів сприяє розвитку релігійного та пізнавального туризму. Індонезія має унікальну ісламську культуру, що притягує туристів із всього світу та робить країну одною із перших лідерів по релігійному туризму в регіоні.
Індонезія вважає релігійний туризм одним з тих видів який буде активно розвиватися в майбутньому, тому і запроваджує різні програми з його становлення та розвитку.
Влада країни має намір не просто ввести галузь ісламського туризму, але і зробити його успішним і прибутковим. Завдяки туризму все, що має галузь, в тому числі і послуги, і інфраструктура, вдасться гармонійно поєднати з цінностями дивовижної ісламської культури.
В Індонезії добре розвинена інфраструктура туризму, а саме індустрія розміщення та харчування. Готелі в основному 3-4*, але звичайно є і дорогі, фешенебельні готелі 5*.
Індустрія харчування не залишить нікого байдужим. Тут представлені найрізноманітніші страви з національної кухні.
Населення в Індонезії
дуже віруюче та привітливе, але не стоїть користуватися цим та порушувати їхні
правила та закони. До цього труба відноситися серйозно та з повагою і тоді
відпочинок саме в Індонезії запам'ятається назавжди.
Список використаної
літератури
1. Банділенко Г. Г., Гневушева Є. І., Деопик Д. В., Циганов В. А. Історія Індонезії (у трьох частинах) - М., 1992-1993.
. Дьомін Л. М., Другов О. Ю, Чуфрін Г. І. Індонезія. Закономірності, тенденції, перспективи розвитку - М., 1987.
. Другов О. Ю. Політична влада і еволюція політичної системи Індонезії - М., 1988.
. Другов О. Ю. Індонезія: політична культура та політичний режим - М., 1997.
. Достопримечательности Индонезии http: //www.orangesmile.com/destinations/indonesia/
. Індонезія - Вікіпедія, вільна енциклопедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Індонезія
. Історія Індонезії - Вікіпедія, вільна енциклопедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_Індонезії
. Індонезія - Острів знань http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-95CDD4EC6286/list-B8AFBC4326
. Индонезия переходит к исламскому туризму. Слово без границ http://wordyou.ru/v-islame/indoneziya-perexodit-k-islamskomu-turizmu.html
. Индонезия от А до Я http://tonkosti.ru/Индонезия
. Индонезия: отдых в Индонезии http://www.indoneziya.turne.com.ua
. Индонезия - туризм и путешествия http://travel.rin.ru/cgi-bin/pages-tree.pl?n=1567
. Индонезия, информация о стране, география, население, таможенные правила http://www.auto-neva.ru/informaciya_o_strane2
. Индонезия: национальная кухня http://www.indoneziya.turne.com.ua/kitchen
. Міжнародний туризм і сфера послуг - Мальська М.П. http://pidruchniki.ws/17540906/turizm/mitni_formalnosti_valyutniy_kontrol
. Международный туризм - Индонезия http://lrcei.lviv.ua/?Mezhdunarodnyi_turizm%0AINDONEZIYa
. Национальные парки и заповедники в Индонезии http://guide.travel.ru/indonesia/geo/nature/nationalparks/
18. Природные условия и ресурсы Индонезии <http://estnauki.ru/geo/1-geografy/11317-prirodnye-uslovija-i-resursy-indonezii.html> http://estnauki.ru/geo/1-geografy/11317-prirodnye-uslovija-i-resursy-indonezii.html
. Список национальных парков Индонезии - Википедия, свободная энциклопедия http://ru.wikipedia.org/wiki/Список национальных_парков Индонезии
. Самые красивые места Индонезии - знаменитые культурные и исторические места Индонезии http://redigo.ru/geo/Asia/Indonesia/places
. Туризм в Индонезии - Википедия, свободная энциклопедия http://ru.wikipedia.org/wiki/Туризм_в_Индонезии
. Черепнева Е. А. Індонезія очима індонезійців - М., 1989.
. Юр'єв А. Ю. Індонезія після подій 1965 року - М., 1973.