Материал: БЖД_практичні_роботи_1-3

Методичні рекомендації до виконання практичної роботи № 2

Прогнозування та оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях. Оцінка обстановки при вибухах газоповітряної суміші

Мета: надати практичні знання в розв’язані типових задач з прогнозування обстановки, що може скластися на промисловому об’єкті внаслідок вибуху, визначити заходи, спрямовані на недопущення або зменшення заподіяної шкоди і ураження людей.

План роботи 1.Ознайомитись із загальними відомостями 2.Вивчити порядок виконання роботи

3.Провести розрахунки з використанням запропонованої методики.

4.Оцінити ступінь руйнувань будівель і устаткування використовуючи наведені довідникові дані.

5.Оціни серйозність небезпеки.

6.Оформити протокол виконання роботи

2.1. Загальні відомості При вибуху газоповітряної суміші виникає осередок вибуху з ударною хвилею, яка

може приводити до руйнування будівель, споруд та обладнання.

Найбільш вибухота пожежонебезпечні суміші з повітрям вуглеводних газів є: метан, пропан, бутилен, етилен, пропілен та ін. Вибух чи займистість цих газів настає при певному вмісту газу 1 м³ повітря; вибух - при 21 л газу, а займистість – при 95 л.

В осередку вибуху газоповітряної суміші відокремлюють три кругові зони (рис. 1): І – зона детонаційної хвилі; ІІ – зона дії продуктів вибуху;

ІІІ – зона повітряної ударної хвилі.

Зона детонаційної хвилі (зона І) знаходиться у межах хмари вибуху. Радіус цієї зони r (м), наближено може бути визначено по формулі:

r =17.5*³√Q

Q- кількість вибухонебезпечної суміші, яка зберігається в ємкості, т.

Рис. 1 Зони осередків вибуху газоповітряної суміші

І – зони детонаційної хвилі; II - зона дії продуктів вибуху; III - зона повітряної ударної хвилі; r , r , r — радіуси зовнішніх меж відповідних зон.

В межах зони І діє надлишковий тиск ( Рф), який приймається постійним і дорівнює, Рф = 170 кІІа

Зона дії продуктів вибуху (зона II) охоплює усю площу розкиду продуктів газоповітряної суміші внаслідок дії детонації. Радіус цієї зони

r =1.7 r

Надлишковий тиск в межах зони II змінюється від 1350 кПа до 300 кПа і знаходиться по формулі:

Рф2 = 1300(r /r)+50

r - відстань під центру вибуху до розрахункової точки, м.

В зоні дії повітряної ударної хвилі (зона III ) формується фронт ударної хвилі,

який розповсюджується по поверхні землі. Радіус зони r >r і r - це відстань від центру вибуху до точки, в якій необхідно визначити надлишковий тиск повітряної ударної хвилі ( Рф3): r =r. Надлишковий тиск в зоні III в залежності від відстані до центру вибуху обчислюється по формулам:

де Ψ – відносна величина, яка визначається за формулою:

Ψ=0,24r / r = (0,24r) / (17,5³√Q)

r - радіус зони ІІІ чи відстань від центру вибуху до точки, в якій потрібно визначити надлишковий тиск повітряної ударної хвилі r .

Для визначення надлишкового тиску на певній відстані від центру вибуху потрібно знайти кількість вибухонебезпечної суміші, яка може міститися в сховищі.

Наслідки руйнування будівель, споруд та обладнання, а також ступінь ураження людей внаслідок дії надлишкового тиску при вибуху газоповітряних сумішей приблизно можуть бути такими, як і при вибуху тротилових зарядів. Для оцінки стійкості об'єкту до дії хвилі надлишкового тиску можуть бути використані такі дані.

Приклад розрахунку. Визначити надлишковий тиск, який може очікуватися в районі виробничого цеху при вибуху ємності, у якій знаходиться Q=100т скрапленого пропану. Відстань від ємності до цеху складає L = 300 м.

Рішення:

1.Визначаємо радіус зони детонаційної хвилі (зона І)

(м) 2.Знаходимо радіус зони дії продуктів вибуху (зона II)

r2 = 1,7r1 = 1,7·80 = 136 (м).

3. Знаходимо радіус зони дії повітряної ударної хвилі (зона III): r3 = r = 300 (м)

Порівняння відстані від центру вибуху до цеху (300м) з визначеними радіусами зони І (r1=80м) та зони ІІ (r2=136м) свідчить, що цех знаходиться за межами цих зон, тобто в зоні повітряної ударної хвилі (зона III).

4. Визначаємо відносну величину :

ψ= 0,24 r3/r1= 0,24·300/80=0,9.

5. Далі знаходимо значення надлишкового тиску повітряної ударної хвилі на виробничий цех на відстані 300 м, від епіцентру вибуху, при цьому приймаємо r3= L= 300м.

Рф3= кПа.

Висновок. Виробничий цех буде знаходитись в зоні повних руйнувань ( Рф>50 кПА). Після цих обчислень визначається ступінь руйнування будівель, споруд, обладнання на відстані L= 300 м від центру вибуху по таблиці 2.1. Tакож по таблицям знайти

категорію та ймовірність даної небезпеки,що розглядається на практикумі.

Таблиця 2.1 Ступінь руйнування елементів об’єкту при різних рівнях навколишнього тиску ударної хвилі

Контрольні запитання 1.Якими зонами характеризується вибух?

2.В чому полягає суть методики розрахунку ударного підвищення тиску? 3.Як проводиться оцінка наслідків вибуху?.

4.Що таке рівні ймовірності небезпеки та категорії серйозності небезпеки

Методичні рекомендації до виконання практичної роботи № 3

Перша медична допомога при невідкладних станах, що виникають під час надзвичайних ситуацій.

Мета роботи:

1.Вивчити способи надання першої медичної допомоги.

2.Відпрацювати навички і вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках.

Завдання до виконання роботи:

1.Студенти діляться на підгрупи і отримують завдання для надання першої медичної допомоги потерпілому на випадок конкретного нещасного випадку.

2.Надати першу медичну допомогу потерпілому («потерпілого» вибирають серед студентів або використовують манекен-тренажер), відповісти на питання викладача.

3.Скласти звіт, детально описавши прийоми і методи надання першої медичної допомоги для конкретного випадку.

Теоретичні відомості

Загальні принципи надання першої долікарської допомоги постраждалим.

Найперше завдання при ліквідації наслідків дії небезпечних і шкідливих факторів на людину – надання першої долікарської допомоги постраждалим.

Перша долікарська допомога надається безпосередньо на місці поразки або поблизу від неї з використанням підручних засобів.

Послідовність надання першої допомоги:

–усунути вплив на організм ушкоджуючих факторів, винести з небезпечної зони;

–оцінити стан потерпілого (характер та важкість травми, найбільшу загрозу для життя) і послідовність заходів щодо його рятування;

–вжити необхідних заходів щодо відновлення життєво важливих функцій організму та запобігання ускладненням (зупинити кровотечу, знеболити, відновити прохідність дихальних шляхів, здійснити штучне дихання, провести зовнішній масаж серця);

–підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника;

–викликати швидку медичну допомогу або вжити заходів щодо транспортування потерпілого до найближчого лікувального закладу.

При організації надання першої долікарської допомоги особливу увагу необхідно звернути на її своєчасність, зокрема при станах загрозливих для життя (травмах, що супроводжуються кровотечою, шоком, асфіксією, втратою свідомості, отруєнням).

За формою прояву травми класифікують на:

–кровотечі (зовнішні і внутрішні);

–розтягнення і вивихи;

–переломи (закриті, відкриті, ускладнені);

–опіки;

–відмороження;

–отруєння (хімічні, харчові, алкогольні й нікотинові, лікарськими препаратами);

–укуси;

–шокові стани;

–комбіновані травми.