–режим секретності - встановлений згідно з вимогами цього Закону та інших виданих відповідно до нього нормативно-правових актів єдиний порядок забезпечення охорони державної таємниці;
–ступінь секретності ("особливої важливості", "цілком таємно", "таємно") - категорія, яка характеризує важливість секретної інформації,
ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони державою;
Звіт відомостей, що становлять державну таємницю, – акт, в якому зведено переліки відомостей, що згідно з рішеннями державних експертів з питань таємниць становлять державну таємницю у визначених цим Законом сферах;
Стаття 5 наголошує, що спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України.
У статті 10 визначено, що віднесення інформації до державної таємниці здійснюється мотивованим рішенням державного експерта з питань таємниць за його власною ініціативою, за зверненням керівників відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств,
установ, організацій чи громадян.
Стаття 13. Строк, протягом якого діє рішення про віднесення інформації до державної таємниці, встановлюється державним експертом з питань таємниць з урахуванням ступеня секретності інформації, критерії визначення якого встановлюються Службою безпеки України, та інших обставин. Він не може перевищувати для інформації із ступенем секретності
"особливої важливості" - 30 років, для інформації "цілком таємно" - 10 років,
для інформації "таємно" - 5 років.
Стаття 15. Засекречування матеріальних носіїв інформації здійснюється шляхом надання відповідному документу, виробу або іншому матеріальному носію інформації грифа секретності.
Стаття 21. Режимно-секретні органи
В органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО).
Стаття 22. Допуск громадян до державної таємниці Залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі
форми допуску до державної таємниці:
форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно";
форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно";
форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності "таємно",
а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 -
10 років; для форми 3 - 15 років.
Допуск до державної таємниці із ступенями секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно" надається дієздатним громадянам України віком від 18 років.
1.4. «Положення про технічний захист інформації в Україні»
Положення визначає правові та організаційні засади технічного захисту важливої для держави, суспільства і особи інформації, охорона якої забезпечується державою відповідно до законодавства.
Ужиті в цьому Положенні терміни мають таке значення:
конфіденційність - властивість інформації бути захищеною від несанкціонованого ознайомлення;
цілісність - властивість інформації бути захищеною від несанкціонованого спотворення, руйнування або знищення;
доступність - властивість інформації бути захищеною від
несанкціонованого блокування;
технічний захист інформації (ТЗІ) - діяльність, спрямована на забезпечення інженерно-технічними заходами конфіденційності, цілісності та доступності інформації;
інформаційна система - автоматизована система, комп'ютерна мережа або система зв'язку;
комплекс технічного захисту інформації - сукупність заходів та засобів, призначених для реалізації технічного захисту інформації в інформаційній системі або на об'єкті.
Стаття 4 визначає, що державна політика технічного захисту інформації формується згідно із законодавством і реалізується Департаментом спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України у взаємодії з органами, щодо яких здійснюється ТЗІ.
В Положенні наголошено, що організація технічного захисту інформації в органах, щодо яких здійснюється ТЗІ, покладається на їх керівників.
У Статті 15 наведено, що матеріально-технічна база системи технічного захисту інформації складається з технічних засобів загального призначення та спеціальних технічних засобів.
Технічні засоби загального призначення повинні мати документ, що засвідчує їх відповідність вимогам нормативно-правових актів з технічного захисту інформації, одержаний у порядку, що встановлюється Департаментом і Комітетом України з питань стандартизації, метрології та сертифікації.
Під час розроблення і впровадження заходів з технічного захисту інформації використовуються засоби, дозволені Департаментом для застосування та включені до відповідних переліків.
Оцінювання захищеності інформації здійснюється шляхом атестації або експертизи комплексів технічного захисту інформації та інспекційних перевірок. За результатами атестації або експертизи комплексів технічного захисту інформації визначається можливість введення в експлуатацію об'єкта, де циркулюватиме інформація, охорона якої забезпечується державою.
1.5. Закон України «Про захист інформації в автоматизованих
системах»
Закон встановлює основи регулювання правових відносин щодо захисту інформації в автоматизованих системах за умови дотримання права власності громадян України і юридичних осіб на інформацію та права доступу до неї, права власника інформації на її захист, а також встановленого чинним законодавством обмеження на доступ до інформації.
Дія Закону поширюється на будь-яку інформацію, що обробляється в автоматизованих системах.
Стаття 10. Захист інформації забезпечується:
дотриманням норм, вимог та правил організаційного та технічного характеру;
використанням засобів обчислювальної техніки, програмного забезпечення, засобів зв'язку і автоматизованими системами в цілому, засобів захисту інформації які мають відповідний сертифікат;
сертифікацією засобів обчислювальної техніки, зв'язку і автоматизованих систем;
здійсненням контролю щодо захисту інформації.
Стаття 12. Умови обробки інформації.
Інформація, яка є власністю держави, або інформація захист якої гарантується державою, повинна оброблятися в автоматизованих системах,
що мають відповідний сертифікат (атестат) захищеності.
Стаття 15. У державних установах та організаціях можуть створюватися підрозділи, служби, які організують роботу пов'язану із
захистом інформації, підтримки рівня захисту інформації в автоматизованих
системах, і несуть відповідальність за ефективність захисту інформації.
2. ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА. ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ
Термін «інформація» різні науки визначають різними способами. Так,
наприклад, у філософії інформація розглядається як властивість матеріальних об'єктів і процесів зберігати і породжувати певний стан, який в різних речовинно-енергетичних формах може бути переданий від одного об'єкту до іншого. В кібернетиці інформацією прийнято називати міру усунення невизначеності. Ми ж під інформацією надалі розумітимемо все те, що може бути представлено в символах кінцевого (бінарного) алфавіту.
Таке визначення може показатися дещо незвичним. В той же час воно природним чином витікає з базових архітектурних принципів сучасної обчислювальної техніки. Оскільки ми обмежуємося питаннями інформаційної безпеки автоматизованих систем – а все те, що обробляється за допомогою сучасної обчислювальної техніки, представляється в двійковому вигляді.
Предметом нашого розгляду є автоматизовані системи. Під
автоматизованою системою обробки інформації (АС) ми розумітимемо сукупність наступних об'єктів:
1.засобів обчислювальної техніки;
2.програмного забезпечення;
3.каналів зв'язку;
4.інформації на різних носіях;
5.персоналу і користувачів системи.
Інформаційна безпека АС розглядається як стан системи, при якому:
1. Система здатна протистояти дестабілізуючій дії внутрішніх і зовнішніх загроз.