Для маневру підрозділами всередині кварталів улаштовуються проходи, а також використовуються підземні споруди і колектори. У підземних спорудженнях, які не використовуються для маневру, влаштовуються загородження, а по виходах з них готується вогонь.
233. Система вогню батальйону (роти) будується на поєднанні флангового і перехресного вогню стрілецької зброї, гармат, вогню ПТРК, гранатометів і артилерії, розташованих на закритих вогневих позиціях, а також танків, БМП, які виділені для стрільби прямою наводкою.
Підрозділи, які займають оборону в багатоповерхових будівлях, організовують вогонь у декілька ярусів для забезпечення обстрілу всіх підступів до опорних пунктів (будівель). При цьому більша частина вогневих засобів розміщуються на нижніх поверхах будівель і в напівпідвалах.
Додані механізованому батальйону танки використовуються для дій з вогневих засад або в опорних пунктах механізованих взводів. Вогневі позиції танків, БМП (БТР) і гармат, які виділені для стрільби прямою наводкою, готуються за кам’яними огорожами, у яких пророблюються та ретельно маскуються амбразури.
Вогневі позиції ПТРК і гранатометів обираються в місцях, які забезпечують можливість ведення вогню уздовж вулиць і майданів.
Більша частина приданої артилерії застосовується переважно для стрільби прямою наводкою. Інші артилерійські підрозділи займають закриті вогневі позиції у парках, садах, на майданах, стадіонах та в інших місцях, які забезпечують можливість ведення вогню.
Зенітні переносні засоби та пости повітряного спостереження розміщуються на дахах будівель, з яких забезпечується круговий огляд.
234. Під час підготовки будівель до оборони вікна та двері закладаються цеглою або мішками з піском (землею) і в них залишаються амбразури для ведення вогню, пророблюються проходи в горищах і міжповерхових перекриттях, підвали кам’яних споруд обладнуються під сховища, усі приміщення очищуються від легкозаймистих предметів, дерев’яні підлоги засипаються шаром піску (землі) та готуються засоби пожежогасіння. У стелях приміщень поверхів готуються проломи для відходу по них особового складу. Для цього у підрозділах готуються драбини і вірьовочні сходини.
235. Під час організації взаємодії командир батальйону (роти) особливу увагу звертає на максимальну самостійність дій підрозділів, які обороняються, погоджує способи виконання поставлених завдань в умовах відсутності зв’язку та повного оточення. Особлива увага приділяється встановленню сигналів взаємного розпізнавання підрозділів, які доводяться до всього особового складу батальйону (роти).
236. Командно-спостережний пункт батальйону (роти) максимально наближується до переднього краю та обладнується в місцях, які забезпечують найкраще спостереження за районом оборони (опорним пунктом). Для здійснення ефективного управління на напрямках дій підрозділів батальйону (роти) в різних районах (кварталах) міста, спостереження за якими неможливе з одного командно-спостережного пункту командира батальйону (роти), можуть обладнуватися допоміжні командно-спостережні пункти.
У ході бою в місті найбільш широко застосовується дротовий зв’язок та посильні з використанням наявних підземних комунікацій.
237. Бій у місті (населеному пункті) має осередковий характер і ведеться за утримання кожного опорного пункту і будинку. Підрозділи, які їх обороняють, повинні бути здатними вести бій самостійно, навіть в умовах оточення, тому вони підсилюються танками, артилерією, інженерними підрозділами і підрозділами радіаційного, хімічного та біологічного захисту (далі – РХБз).
Противник, якому вдалося увірватися в будинок знищується вогнем упритул, гранатами і в рукопашному бою. При цьому танки, БМП (БТР), гармати та інші вогневі засоби, які розташовані поза будинком, своїм вогнем забезпечують заборону підходу до нього резервів противника.
Контратаки проводяться невеликими силами з метою повернення захоплених противником окремих будинків і опорних пунктів.
Особливості підготовки та ведення оборонного бою у горах
238. Оборона в горах будується на більш широкому фронті і повинна забезпечувати перехоплення найбільш доступних напрямків дій противника, а на плоскогір’ях і в широкій долині – як у звичайних умовах.
Основні зусилля зосереджуються на обороні панівних висот, перевалів, вузлів доріг та інших важливих ділянок місцевості. Опорні пункти підготовлюються до кругової оборони. У проміжках між ними ведеться розвідка і патрулювання, організовуються вогневі засідки і влаштовуються загородження.
Передній край вибирається, як правило, по схилах гірських хребтів, висот та відрогах гір, які забезпечують хороший огляд і обстріл підступів до них, а також на зворотних схилах висот.
Для оборони на важкодоступних напрямках виділяється обмежена кількість сил і засобів.
239. Бойовий порядок батальйону будується у два або один ешелони. У першому ешелоні обороняються механізовані підрозділи.
Додані механізованому батальйону танки, протитанкові засоби використовуються в опорних пунктах рот, які обороняються на найбільш важливих напрямках. Вони займають вогневі позиції в місцях, звідки забезпечується ведення вогню на граничну дальність.
Найбільш щільно всіма видами вогню в поєднанні з загородженнями повинні прикриватися дороги, виходи з ущелин, тунелів, гірських долин, тіснин, зручні переправи через ріки і переходи через каньйони, а також напрямки, які можуть бути використані противником для обходу. Механізовані і танкові підрозділи можуть підсилюватися артилерійськими та мінометними взводами.
Підрозділи ППО займають позиції на висотах, які забезпечують круговий огляд та обстріл літаків, вертольотів та інших повітряних цілей.
240. Система вогню будується з таким розрахунком, щоб перед переднім краєм, на флангах і в проміжках між опорними пунктами не було мертвих просторів і прихованих підступів. З цією метою вогневі засоби розташовуються ярусами як на схилах висот, обернених до противника, так і на зворотних схилах, що забезпечує створення багатоярусного флангового, перехресного та кинджального вогню, з урахуванням можливості здійснення маневру.
241. Під час організації оборони в горах командир батальйону (роти), крім звичайних питань, визначає яким підрозділам (вогневим засобам) бути готовими до знищення противника, що обходить, та враховує можливість раптових змін метеорологічних умов, гірських і снігових обвалів, лавин, селевих потоків, затоплення русел пересохлих рік під час сильних дощів і танення снігу.
Під час організації оборони у вузькій долині (ущелині) вогневі засоби слід розміщувати на прилеглих схилах гір так, щоб забезпечувався простріл долини (ущелини) перехресним вогнем. Найсильніше зміцнюються висоти, які утворюють вхід у долину (ущелину). Підступи до панівних висот прикриваються вогнем артилерії, мінометних і гранатометних підрозділів і протитанкових засобів; артилерія при цьому широко застосовується для стрільби прямою наводкою. Частина засобів ППО розміщується вздовж ущелин для знищення літаків і вертольотів, які використовують їх для прихованого підходу.
Під час організації оборони перевалу основні зусилля зосереджуються на утриманні висот, розташованих на підступах до перевалу. Частина сил батальйону (роти) займає оборону безпосередньо на перевалі. На дорогах, що підходять до перевалу, по обидва боки влаштовуються загородження, підходи до яких повинні прострілюватися перехресним вогнем з прилеглих висот.
Система опорних пунктів, вогневих позицій і траншей у районі оборони (опорному пункті) може бути найрізноманітнішою.
Перевали, дороги, гірські стежки та ущелини межами ротних опорних пунктів не призначаються.
Основні зусилля розвідки зосереджуються на напрямках, доступних для наступу противника, а також на напрямках, де можливий обхід підрозділів, які обороняються. Кількість постів спостереження (спостерігачів) збільшується.
242. Для захисту від ЗМУ і високоточної зброї широко використовуються складки місцевості, гірські виробки, печери. Під час відновлення боєздатності підрозділів, крім звичайних заходів, негайно організовується розчищення обвалів і завалів, які перешкоджають виходу людей і техніки зі споруд.
243. Під час інженерного обладнання опорних пунктів фортифікаційні споруди в скельних ґрунтах будуються переважно напівзаглибленого і насипного типу з застосуванням каменю, який прикривають шаром ґрунту, а також мішків із землею. Інженерне обладнання ведеться з широким застосуванням підривних зарядів. Окопи, укриття та інші споруди обладнуються так, щоб унеможливити затікання в них запальних сумішей і води.
У батальйонному районі оборони широко використовуються природні перешкоди, створюються кам’яні, а в гірсько-лісистій місцевості й лісові завали, ділянки доріг (стежок) і штучні спорудження підготовляються до зруйнування. Мінно-вибухові загородження влаштовуються на дорогах, гірських стежках, над дорогами на нависаючих схилах (скелях). Перевага віддається радіокерованим та вибуховим пристроям, які керуються по дротах, мінам-пасткам та іншим невибуховим пасткам, які треба маскувати під місцеві предмети.
Маскування підрозділів досягається вмілим використанням властивостей гірської місцевості.
244. Атака противника відбивається всіма вогневими засобами з широким застосуванням гранат. Танки противника найбільш доцільно знищуються під час подолання ними підйомів, особливо на серпантинах.
У разі вклинення противника в район оборони батальйон (опорний пункт роти) наполегливо утримує зайняті позиції і вогнем завдає ураження противнику. За сприятливих умов противник, що вклинився, знищується рішучою контратакою, яка проводиться зверху вниз, уздовж хребта або по долині. Під час проведення контратак, зважаючи на складність маневру, особливо вночі, підрозділи, які контратакують, доцільно завчасно розгортати на заздалегідь підготовленому рубежі.
Противник, який обходить, знищується вогнем артилерії та інших засобів, а також рішучими діями підрозділів другого ешелону (резерву) або бронегрупи батальйону (роти).
245. Під час оборони в гірсько-лісистій місцевості особлива увага приділяється підготовці опорних пунктів до кругової оборони, розчищенню смуг (секторів) огляду та обстрілу, прикриттю загородженнями проміжків і флангів, улаштуванню вогневих засад на напрямках, де можливий обхід противником підрозділів, які обороняються.
246. Підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону розміщуються біля вузлів доріг, стежок і наближаються до підрозділів першого ешелону. В опорних пунктах рот і на вогневих позиціях артилерії і підрозділів ППО створюються додаткові запаси ракет, боєприпасів, ПММ, продовольства, води і палива. У гірських районах особовий склад забезпечується спеціальним спорядженням, теплим одягом і світлозахисними окулярами; передбачаються заходи щодо обігріву особового складу і своєчасної евакуації поранених і хворих.
247. Природні умови взимку суттєво впливають на організацію оборони і бойове застосування підрозділів.
Місцевість з великою кількістю боліт, озер, рік, висот та інших важкопрохідних ділянок, а в зимовий період і глибокий сніговий покрив сприяють створенню оборони меншими, ніж за звичайних умов, силами.
248. Оборона взимку організовується на більш широкому фронті, на доступних для наступу противника напрямках і будується окремими ротними і взводними опорними пунктами, які підготовляються до кругової оборони. Основні зусилля зосереджуються на утриманні доріг і прилеглих висот, населених пунктів, озерних дефіле, переправ через водні перешкоди та інших важливих об’єктів. Оборонні позиції потрібно вибирати на піднесених місцях.
Проміжки між ротними і взводними опорними пунктами можуть бути більшими, ніж за звичайних умов. У них улаштовуються різноманітні загородження, організовуються вогневі засади і патрулювання.
Під час організації оборони взимку командир батальйону (роти) додатково визначає: напрямки, найбільш доступні для дій противника, особливо диверсійно-розвідувальних груп, і способи їх знищення; заходи щодо утримання вузлів доріг, населених пунктів, висот й інших важливих об’єктів та забезпечення флангів і проміжків, підготовки ОВТ, а також засобів захисту від ЗМУ до роботи в умовах низьких температур, щодо обладнання укриттів для зігрівання особового складу і захисту його від переохолодження та обмороження; порядок розчищення фортифікаційних споруд, відновлення загороджень після сильних снігопадів, улаштування під час бездоріжжя водостоків у траншеях, укриттях і на вогневих позиціях.
З метою підтримання високої бойової готовності підрозділів командир батальйону (роти) повинен частіше перевіряти несення служби особовим складом під час заметілі й снігопаду.
249. Під час інженерного обладнання району оборони (опорного пункту) береться до уваги глибина снігового покриву, глибина промерзання ґрунту, товщина і стан льоду на водних перешкодах. На скельному ґрунті і на болотистій місцевості фортифікаційні спорудження будуються насипного типу, при цьому використовують сніг, лід і камінь. Якщо сніговий покрив глибокий, траншеї і ходи сполучення обладнують зі снігу. Схили, спрямовані в бік противника, за наявності часу заливаються водою для обмерзання.
На підступах до оборони ділянки доріг у дефіле і важкопрохідних місцях, укриття перед переднім краєм оборони, які можуть бути використані противником, руйнуються або мінуються. Перед переднім краєм і в глибині оборони влаштовуються мінно-вибухові загородження, завали і перешкоди з валунів. Лід на ріках, озерах і в затоках на окремих ділянках готується до підриву.
Оманні споруди через легкість їх улаштування і важкість маскування дійсних окопів і укриттів набувають великого значення. З метою тактичного маскування озброєння і техніка фарбується білим кольором, а особовий склад використовує білі маскувальні халати.
250. Під час організації технічного і тилового забезпечення в батальйоні (роті) передбачається створення додаткових запасів ракет, боєприпасів, продовольства, палива та підтримання в постійній готовності до застосування в умовах низьких температур озброєння і техніки, уживають заходів щодо запобігання обмороженню. Підготовлюються в підрозділах пункти обігріву особового складу.
Медичний пункт батальйону розміщується в опалювальних приміщеннях або укриттях і забезпечується запасом палива, а також теплим одягом для поранених і хворих.
Особливості підготовки та ведення оборонного бою у лісі
251. Оборона в лісі будується окремими ротними і взводними опорними пунктами, які готуються до кругової оборони і перехоплюють дороги, просіки, а також дефіле між озерами і болотами. У проміжках між опорними пунктами постійно ведеться розвідка, влаштовуються загородження, організовуються вогневі засади і патрулювання.
Під час підготовки оборони в лісі командир батальйону (роти) зобов’язаний передбачити розташування БМП (БТР), танків на вогневих позиціях з таким розрахунком, щоб забезпечувався обстріл доріг, просік, узлісь і галявин; підготовку прихованих шляхів маневру бронегруп; заходи щодо боротьби з лісовими пожежами.
Передній край оборони вибирається перед узліссям або відноситься углибину. В останньому випадку на узліссі виставляється бойова охорона, а підрозділи проводять розчищення лісу для поліпшення умов спостереження і ведення вогню, не демаскуючи при цьому свої позицій.
Другий ешелон (резерв) розташовується в опорному пункті поблизу доріг і просік у готовності до проведення контратак або маневру на загрозливому напрямку.
Система вогню організується так, щоб усі дороги, просіки, проходи на заболочених ділянках, галявини і вирубки, по яких можливий підхід і наступ противника, були під фланговим і перехресним вогнем підрозділів, які обороняються. Виступи лісу використовуються для створення флангового і перехресного вогню. На напрямках можливого наступу противника готується зосереджений вогонь. Особливого значення набуває вміло організований вогонь мінометів.
Більша частина вогневих засобів додається ротам і взводам. Танки, гармати, гранатомети і ПТРК займають вогневі позиції в місцях, які забезпечують можливість ведення вогню уздовж доріг, просік, по галявинах і ділянках рідкого лісу. Їх вогневі позиції прикриваються механізованими підрозділами та інженерними загородженнями.
Частина стрільців, снайперів і кулеметників призначається для ведення вогню з дерев.
Засоби ППО розміщуються на галявинах, узліссях і вирубках лісу, з яких забезпечується виявлення та обстріл літаків і вертольотів противника. Стрільці-зенітники можуть також розташовуватися на площадках, обладнаних на деревах.
252. Розвідка в лісі ведеться усіма доступними способами.
Система спостереження повинна забезпечити огляд підступів до переднього краю оборони, для чого спостережні пости (спостерігачі) можуть розташовуватися на деревах або висуватися вперед.
253. Під час інженерного обладнання району оборони (опорного пункту) на місцевості з високим рівнем ґрунтових вод окопи, укриття, траншеї та ходи сполучення влаштовуються напівнасипного або насипного типу. На ділянках, де немає потреби відривати ходи сполучення, шляхи руху в тил позначаються покажчиками або знаками на деревах.
Для прикриття встановлюються інженерні загородження з улаштуванням мінних полів, мінованих завалів, протитанкових бар’єрів, різноманітних дротяних загороджень.
Для підрозділів і їх вогневих засобів передусім проводиться розчищення смуг обзору і обстрілу, а потім готуються шляхи маневру. Передбачаються також протипожежні заходи.
254. Під час бою у лісі широко застосовуються дії невеликих підрозділів у вогневих засідках і вогонь усіх засобів з близьких дистанцій.
Контратаки проводяться невеликими підрозділами за заздалегідь вивченими і підготовленими напрямками вздовж доріг і просік.
Особливості підготовки та ведення оборонного бою вночі
255. Основним завданням підрозділів під час оборони вночі є відбиття раптової атаки противника. Для цього командир батальйону (роти) зобов’язаний: посилити бойову охорону, спостереження за противником і за інженерними загородженнями перед переднім краєм оборони та організувати підслуховування, а також виставити безпосередню охорону в усіх підрозділах (спостерігачів, парні патрулі); тримати більшу частину підрозділів і вогневих засобів, які займають опорні пункти на першій позиції, в постійній готовності до відкриття вогню і відбиття атак противника; готувати за світлої частини доби всі вогневі засоби, резерв і бронегрупу до дій вночі; підготувати вогневі засоби, які розташовані в глибині опорних пунктів, до зайняття тимчасових вогневих позицій на передньому краю; указати, по яких ділянках місцевості перед переднім краєм, у проміжках між підрозділами і на флангах підготувати додатковий вогонь і передбачити інші заходи щодо забезпечення проміжків між опорними пунктами, стиків і флангів; установити порядок освітлення місцевості перед переднім краєм своєї оборони, а також противника в ході бою; забезпечити підрозділи, які обороняються, трасуючими снарядами, патронами з трасуючими кулями та засобами освітлення місцевості. Якщо в районі оборони (опорному пункті) проводяться інженерні роботи, командир батальйону (роти) організовує охорону підрозділів, які працюють, та встановлює для них пункти збору на випадок відбиття раптового наступу противника.