Материал: БССВ чІІ_затверджений

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Відпочинок особовому складу надається командиром роти залежно від обстановки і вказівок командира батальйону. Особовий склад, який відпочиває, розташовується в укриттях поблизу траншей і вогневих засобів у готовності до зайняття своїх місць за тривогою. З метою своєчасного зайняття ними позицій біля укриттів виставляються спостерігачі, які за встановленим сигналом оповіщають усіх тих, хто відпочиває.

183. Командир батальйону (роти) на основі особистого спостереження і даних розвідки повинен своєчасно встановити підготовку противника до наступу, початок його висування й розгортання, доповісти про це старшому командиру, уточнити завдання підпорядкованим підрозділам і доданій артилерії, привести їх у повну готовність для відбиття противника.

184. Дрібні групи і розвідувальні підрозділи противника знищуються раптовим вогнем бойової охорони та чергових бойових засобів. Командир батальйону управляє боєм бойової охорони, підтримує її вогнем мінометної батареї батальйону, приданої і підтримуючої артилерії з тимчасових вогневих позицій. Під час бою за утримання передової позиції (позиції бойової охорони) командир батальйону висуває свій командно-спостережний пункт вперед і розміщує його в одному з опорних пунктів рот першого ешелону.

Значні сили противника під час підходу до позиції бойової охорони уражаються не тільки вогнем штатних засобів призначеного взводу, але й виділеними з механізованих (танкових) рот, які діють на передньому краї оборони, вогневими засобами. Бойова охорона у взаємодії з призначеними вогневими засобами знищує, головним чином, танки та інші броньовані об’єкти противника перед його фронтом. Виділені в батальйоні танки, протитанкові засоби, міномети і підтримуюча артилерія, а також чергові вогневі засоби старшого командира знищують танки і піхоту противника, який намагається обминути бойову охорону і вийти їй у фланг і в тил. Коли противник розгорне перед фронтом оборони батальйону свої основні сили і засоби, командир батальйону з дозволу командира бригади (полку) віддає наказ командиру бойової охорони на вихід з бою і відхід, після чого переміщує командно-спостережний пункт. Відхід взводу прикривається вогнем артилерії, призначених вогневих засобів рот першого ешелону і здійснюється перекатами з використанням складок місцевості, інженерних загороджень і аерозолів (димів). Взвод бойової охорони, який відійшов, займає позиції в ротному опорному пункті або виводиться в резерв батальйону.

Розвідка боєм і атака передових підрозділів противника відбиваються вогнем призначених засобів і підрозділами, які обороняються на цих напрямках. Спостереження за противником посилюється.

Після відходу бойової охорони і відбиття атаки вогневі засоби, які себе виявили, за вказівкою командира батальйону (роти) приховано змінюють позиції. Проходи, які пророблені противником в інженерних загородженнях, негайно закриваються, а якщо це зробити неможливо, по них підготовлюється вогонь артилерії та інших вогневих засобів.

185. У ході вогневої підготовки атаки противника командир батальйону (роти) веде безперервне спостереження, уточнює завдання підрозділам, артилерії та іншим вогневим засобам щодо ураження виявлених засобів високоточної зброї, артилерії, танків, інших броньованих машин і піхоти противника, які висуваються або приготувалися до атаки. Одночасно він оцінює обстановку, вживає заходів щодо закриття проломів у бойовому порядку, відновлення управління, системи вогню і взаємодії, а також ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ.

Особовий склад рот, за винятком призначених чергових засобів та спостерігачів, у цей час укривається в щілинах, бліндажах, сховищах, БМП (танках), на дні окопів і траншей у готовності швидко зайняти свої місця на позиціях для відбиття атаки.

186. З переходом противника в атаку командир батальйону (роти) дає команду особовому складу на зайняття вогневих позицій і зосереджує вогонь усіх засобів по основних силах противника. Штатні вогневі засоби і додана артилерія зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях, рухомим і нерухомим загороджувальним вогнем завдають ураження засобам високоточної зброї, танкам та іншим броньованим машинам і, порушуючи бойові порядки підрозділів противника, створюють вигідні умови для знищення їх вогнем танків, БМП, протитанковими керованими ракетами і гранатометами, всі засоби ППО ведуть розвідку та знищують повітряного противника.

У період дій своєї авіації по противнику, який атакує, пости і пункти позначення за командами (сигналами) командирів підрозділів позначають положення своїх підрозділів.

187. З підходом противника до переднього краю оборони вогонь усіх засобів батальйону (роти) доводиться до найвищої напруги. Підрозділи всіма вогневими засобами знищують танки та інші броньовані бойові машини, відсікають піхоту від танків і знищують її вогнем, а піхоту, яка увірвалася на передній край опорних пунктів підрозділів, – вогнем упритул, гранатами і в рукопашному бою. Бій за кожну траншею ведеться за принципом “ні кроку назад”. Для недопущення просування противника по траншеях і ходах сполучення в них швидко встановлюються заздалегідь підготовлені їжаки, рогатки та інші переносні загородження. За необхідності танки і БМП (БТР), які входять до складу бронегрупи, під прикриттям аерозолів (димів) або використовуючи приховані шляхи можуть висунутися і зайняти позиції у своїх опорних пунктах.

Якщо противник вклинився в район оборони (опорний пункт), командир батальйону (роти) повинен вогнем усіх засобів і бронегрупою зупинити його просування по фронту та в глибину, закріпити свої фланги на ділянці вклинення і подавити противника вогнем, крім того, може висунути на вогневий рубіж до місця вклинення танки (БМП) другого ешелону (резерву), а протитанковий підрозділ – на рубіж розгортання, підготовлений на цьому напрямку.

Вогневі засади з підходом до них противника, який прорвався, за командою командира батальйону (роти) або самостійно раптово відкривають вогонь, знищують танки, інші броньовані машини і піхоту та змушують їх наступати в невигідному для нього напрямку або на підготовлені мінно-вибухові загородження.

Контратака другим ешелоном (резервом) організується особисто командиром батальйону і проводиться разом з другим ешелоном бригади (полку) під час вклинення незначних сил противника. Вона ведеться до повного знищення противника і відновлення оборони. На напрямку наступу сил противника, що переважають, батальйон контратаку не проводить, а обороняється за принципом “ні кроку назад”.

Після відбиття атаки командир батальйону (роти) вживає заходів для швидкого відновлення системи вогню, поповнення запасу ракет і боєприпасів, відновлення зруйнованих фортифікаційних споруд і інженерних загороджень, організовує відновлення озброєння та техніки, які вийшли з ладу, евакуацію поранених, а також військовослужбовців, які отримали важкі бойові психічні травми. Про результати бою він доповідає командиру бригади (полку).

Противник, який вклинився на стику з сусіднім батальйоном (ротою), знищується у взаємодії з сусідом вогнем усіх засобів, а за сприятливих умов обстановки і рішучою контратакою.

Якщо противник обійшов район оборони (опорний пункт, бойову позицію), батальйон (рота) організовує кругову оборону і продовжує утримувати позиції, які займає. Частина вогневих засобів переміщується на загрозливий напрямок.

188. Порядок підготовки батальйону (роти) другого ешелону до оборони такий самий, як і командирів підрозділів першого ешелону.

Командир батальйону (роти) другого ешелону повинен завжди знати обстановку на фронті оборони бригади, полку (батальйону) і мати постійний зв’язок з командирами батальйонів (рот) першого ешелону і з підтримуючою артилерією.

Батальйон (рота) другого ешелону бригади (батальйону) у разі прориву противника в глибину оборони вогнем усіх засобів із зайнятої позиції завдає йому рішучого ураження і зупиняє подальше просування противника. Танковий батальйон (рота) і механізований батальйон (рота) на БМП за потреби висуваються на підготовлений вогневий рубіж. На рубіж контратаки висуваються танковий батальйон (рота) і механізований батальйон (рота) на БМП та механізований батальйон (рота) на БТР.

Під час отримання наказу на участь у проведенні контратаки командир батальйону (роти) висилає розвідку, уточнює завдання підрозділам і вогневим засобам. Батальйон (рота) під прикриттям вогню артилерії, дотримуючись заходів щодо захисту від високоточної зброї, швидко висувається у вказаному напрямку, вогнем танків, БМП та інших вогневих засобів завдає ураження противнику, порушує його бойові порядки й у взаємодії з сусідніми підрозділами рішуче контратакує противника переважно у фланг або тил.

Батальйон (рота) сумісно з підрозділами першого ешелону знищує противника, який вклинився в оборону, і відновлює втрачене положення.

189. Під час вклинення незначних сил противника (до роти) в район оборони батальйону на глибину опорних пунктів взводів рот першого ешелону батальйон може проводити контратаку самостійно з метою знищення противника, який вклинився в оборону, і відновлення положення по передньому краю. При цьому найближчі резерви противника повинні бути зупинені ударами авіації, вогнем артилерії, засобами дистанційного мінування місцевості старшого начальника на період проведення контратаки, а противник, який вклинився в оборону, повинен бути зупинений і надійно подавлений вогнем усіх засобів батальйону.

190. Після проведення контратаки командир батальйону (роти) негайно вживає заходів для відновлення оборони по передньому краю і системи вогню.

Особливості підготовки та дій батальйону (роти) під час ведення бригадою маневреної оборони

191. У ході підготовки батальйону (роти) до дій у маневреній обороні командир батальйону (роти) повинен виконувати всі ті самі заходи, що і під час організації оборони в першому ешелоні бригади (полку), крім того він більш ретельно визначає: порядок ВУП з граничних відстаней і не допустити швидкого переходу в атаку його головних сил; можливі напрямки маневру підрозділами і вогнем з метою недопущення обходу району оборони батальйону (ротних опорних пунктів); порядок виходу з бою (склад підрозділів прикриття, район збору і послідовність виходу з нього підрозділів); порядок здійснення маневру на інший рубіж, місця вогневих засад і влаштування загороджень і руйнувань.

Під час постановки завдань командир батальйону (роти) у бойовому наказі додатково вказує підлеглим порядок виходу з бою, район збору батальйону (роти) і шляхи маневру на наступний рубіж.

Після знищення повітряного десанту противника батальйон (рота) висувається в призначений район у готовності до знищення нових десантів або до виконання інших завдань.

192. Бойовий порядок батальйону може бути в один або у два ешелони з виділенням резерву або бронегрупи. Більша частина штатних і доданих батальйону вогневих засобів додається ротам. Вогневі засоби розташовуються таким чином, щоб мати можливість вести вогонь перед фронтом більшістю вогневих засобів, починаючи з граничних відстаней, прострілювати проміжки з сусідніми опорними пунктами, прикривати відхід рот першого ешелону вогнем підрозділів прикриття і відведених у глибину підрозділів.

193. Перед переднім краєм оборони батальйону може виставлятися бойова охорона, висилатися розвідувальний орган, на ймовірних напрямках висування противника влаштовуються інженерні загородження і організовуються вогневі (розвідувальні) засідки.

194. У ході ведення оборонного бою у міру підходу противника батальйон діями вогневих засідок і бойової охорони, а потім вогнем усіх засобів, починаючи з граничних відстаней, завдає йому втрат, змушує противника розгорнути головні сили і наступати в невигідному для нього напрямку. Окремі спроби противника обійти район оборони (опорні пункти) не допускаються маневром резерву (бронегрупи) на ці напрямки для зайняття вогневого рубежу або проведення раптової короткої контратаки, а також маневром вогнем артилерії, яка залишилася в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону.

Бій за утримання кожної позиції, опорного пункту характеризується завзятістю та ведеться з метою тривалого стримування противника, який наступає, виснаження його сил і завдання йому великих втрат. Командир батальйону (роти) вправно використовує маневр вогнем і підрозділами, загородження і зруйнування, з метою недопущення захоплення противником з ходу опорних пунктів рот першого ешелону.

З отриманням наказу на відхід батальйон здійснює вихід з бою. Перед відходом або під час його здійснення батальйон може контратакувати противника резервом і підрозділами, щонайперше танковими, які зняті з позицій, що не атакуються, з метою зупинити його просування на найбільш загрозливих напрямках.

Для протидії охопленням, обходам і ударам противника, який прорвався, під час здійснення маневру на наступний рубіж від батальйону виділяється тильна, а за потреби і бокові похідні застави. Використовуючи заздалегідь створені на шляху маневру загородження, застосовуючи вогневі засади, похідні застави вогнем з місця і з ходу затримують просування противника до зазначеного командиром батальйону часу. Повітряний десант противника, який висадився на шляху маневру, знищується або після блокування обминається.

У ході маневру батальйон проходить через рубіж, який обороняється іншими підрозділами бригади (полку). Для забезпечення пропуску батальйону завчасно організовується взаємодія.

Вийшовши на наступний рубіж, батальйон негайно займає оборону і проводить заходи щодо відновлення боєздатності. Бій на новому рубежі батальйон веде так само, як і на попередньому.

Особливості підготовки та ведення оборонного бою

під час виходу з бою і відходу

195. Відхід батальйону (роти) проводиться тільки за наказом старшого командира з метою виведення підрозділів з-під ударів сил противника, що переважають, і зайняття більш вигідного положення. Він може бути вимушеним або навмисним.

Вимушений відхід застосовується за умов, коли немає можливості наявними силами і засобами утримати зайнятий район оборони (опорний пункт) і створюється реальна загроза оточення та знищення підрозділів, які обороняються.

Навмисний відхід організовується з метою створення сприятливих умов для подальших дій. Відхід повинен проводитися організовано і планомірно, щоб не перетворитися на втечу і не відкрити фланги сусідніх підрозділів, виведених з-під удару противника. Відхід повинен бути ретельно підготовлений і здійснений організовано і приховано, зі своєчасним виходом батальйону (роти) в боєздатному стані в установлений район або з зайняттям зазначеного району оборони (опорного пункту). Це потребує від командирів підрозділів передбачливості, самовладання і твердості в діях, а від особового складу – великої стійкості та організованості під час виконання поставлених завдань.

196. Батальйон (рота) здійснює відхід у складі бригади (полку) відразу на кінцевий рубіж (у визначений район) у похідному порядку або може бути призначений в ар’єргард із завданням затримати противника, який наступає, на час, необхідний для відходу головних сил бригади (полку). Для забезпечення виходу батальйону (роти) з бою виділяються підрозділи прикриття. У цьому випадку до складу бойової охорони можуть бути призначені танкова або механізована рота (взвод) із засобами підсилення.

197. Під час організації виходу з бою і відходу, командир батальйону (роти) крім звичайних питань визначає: кінцевий рубіж (район) відходу і час його зайняття; склад підрозділів прикриття, які забезпечують вихід з бою і бойову охорону; порядок виходу з бою головних сил; район збору; напрямок або маршрути відходу; порядок евакуації поранених і хворих, а також пошкодженого (несправного) озброєння і техніки.

198. Під час постановки завдань командир батальйону (роти) у бойовому наказі вказує:

підрозділам головних сил – мету відходу, завдання, порядок виходу з бою, напрямок або маршрути відходу, район збору батальйону і час виходу до нього, рубежі – вихідний і регулювання та час їх проходження, а також кінцевий рубіж (призначений район) відходу і до яких дій бути готовими;

підрозділам прикриття, які забезпечують вихід з бою, – склад, завдання, час, до якого вони повинні утримувати позиції, які займають, порядок їх подальших дій;

артилерійським, гранатометному підрозділам і підрозділам ППО, іншим вогневим засобам, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира, – завдання і порядок відходу;

підрозділам бойової охорони – склад і завдання.

Під час організації взаємодії командир указує порядок виходу з бою та відходу підрозділів, вивезення (винесення) поранених і хворих, евакуації несправного озброєння і техніки; узгоджує дії підрозділів прикриття і бойової охорони, порядок їх відходу, зруйнування важливих об’єктів, улаштування загороджень, а також порядок підтримки їх вогнем артилерії.

199. Відхід проводиться вночі або в інших умовах обмеженої видимості, але може здійснюватися і вдень. При цьому особлива увага повинна приділятися ППО та боротьбі з танками противника.

З початком виходу батальйону (роти) з бою підрозділи прикриття залишаються на позиціях, які займають, до вказаного їм часу або сигналу і ведуть такі самі дії, які передували виходу з бою. Управління цими підрозділами здійснюється одним з командирів рот (взводів), який підпорядкований безпосередньо командиру батальйону (роти) і підтримує з ним зв’язок.

Підрозділи прикриття відходять за наказом (сигналом) командира батальйону (роти) раптово і всі одночасно. Якщо противник виявить їх відхід і почне переслідування, підрозділи прикриття, стримуючи його просування, відходять перекатами послідовно з рубежу на рубіж, руйнують мости (переправи) і ділянки доріг, а також влаштовують мінно-вибухові та інші загородження на напрямках руху противника.

Під час виходу з бою в умовах активних дій противника батальйон (рота) вогнем усіх засобів завдає йому ураження, а за потреби може частиною сил або у повному складі раптово контратакувати з метою зупинити противника, а потім під прикриттям виділених підрозділів, вогню артилерії, гранатометів, загороджень і аерозолів (димів) швидко вийти з бою.

Источник: https://studfile.net/preview/15917885/