440. Механізований батальйон (рота) може бути призначений у ТакПД.
Тактичний повітряний десант (ТакПД) – підрозділ механізованих військ із засобами підсилення, який десантується із вертольотів у глибину розташування бойового порядку противника з метою виконання бойових завдань у взаємодії з військами, що діють з фронту. ТакПД є елементом бойового порядку механізованої бригади.
441. Мета дій ТакПД досягається виконанням тактичних завдань, основними з яких можуть бути: захоплення та утримання до підходу своїх військ важливих рубежів (районів, об’єктів), вузлів доріг, перевалів, гірських проходів (долин), гідроспоруд, мостів, переправних засобів, ділянок, зручних для форсування та переправи підрозділів у тактичній глибині оборони противника, а також ділянок морського узбережжя; знищення (виведення з ладу) наземних елементів розвідувально-ударних комплексів (далі – РУК), ПУ та інших важливих об’єктів противника.
442. ТакПД, як правило, застосовується:
у наступі – на напрямку головного удару як під час наступу, так і з його початком; під час подолання смуги забезпечення або прориву основного району оборони; для дезорганізації системи управління військами та зброєю противника і роботи його тилу, розгрому або затримання резервів противника, переслідування противника, сприяння форсуванню водних перешкод основними силами своїх військ; для сприяння діям морського десанту; під час оволодіння підготовленими до зайняття проміжними оборонними рубежами противника та інших завдань;
в обороні – під час проведення контратаки по противнику, який вклинився, та ведення маневреної оборони; для дезорганізації системи управління військами та зброєю противника і роботи його тилу, розгрому або затримання резервів противника; для прикриття флангів і стиків своїх військ та інших завдань;
під час ведення рейдових дій – на напрямку дій основної частини рейдового загону; для знищення (виведення з ладу), захоплення або руйнування важливих об’єктів противника, завдання ураження резервам противника, які підходять, затримання організованого їх висування і розгортання.
443. Успішне виконання бойового завдання ТакПД досягається: збільшенням глибини впливу на противника раптовим, швидким маневром повітрям, використанням результатів ударів та вогню засобів вогневого ураження старшого начальника, повним використанням вогневих і маневрених можливостей загальновійськових, спеціальних підрозділів і підрозділів авіації Сухопутних військ та безперервної взаємодії між ними.
444. Механізований батальйон (рота) у ТакПД діє, як правило, без БМП, БТР, важкого озброєння і техніки. Механізований батальйон (рота) може бути підсилений підрозділом артилерії, протитанковим підрозділом, підрозділом ППО, інженерно-саперним взводом і відділенням РХБ розвідки.
445. ТакПД призначаються: вихідний район для десантування, смуга прольоту, основний і запасний райони десантування.
Вихідний район для десантування (далі – ВРД) призначається для підготовки ТакПД та військової частини (підрозділу) авіації Сухопутних військ до десантування і бойових дій. ВРД включає основні й запасні посадочні площадки, основні й запасні райони очікування та зосередження. ВРД призначається на відстані 15 – 30 км від лінії зіткнення сторін. Розмір ВРД залежить від складу повітряного десанту, характеру місцевості, наявності аеродромної мережі (посадочних площадок) придатних для прийому вертольотів, способів та умов десантування.
Посадочні площадки у ВРД призначаються для завершення підготовки до десантування військових частин, підрозділів авіації Сухопутних військ, завантаження у вертольоти озброєння, техніки і запасів матеріальних засобів, посадки особового складу десанту та зльоту на десантування. Посадочні площадки можуть призначатися безпосередньо у районі зосередження десанту або поблизу них. Розміри площадок (до 1,5 км завдовжки і 0,5 – 0,7 км завширшки) повинні дозволяти одночасне розміщення на кожній не менше ескадрильї вертольотів і їх зліт. Запасні посадочні площадки використовуються у разі виходу з ладу основних.
Райони зосередження (для батальйону – до 10 км², роти – до 3 км²) призначаються для прихованого розташування військових частин, підрозділів повітряного десанту та підготовки їх до десантування і виконання бойових завдань. Вони повинні забезпечувати: розосереджене та приховане розміщення особового складу, озброєння, техніки і матеріальних засобів; можливість швидкого збору підрозділів і висування їх у вказаному напрямку; сприятливі санітарно-епідемічні умови; достатню кількість джерел води, доріг і під’їзних шляхів для автотранспорту.
Райони очікування призначаються на відстані до 3 км від посадочних площадок для прихованого розташування підрозділів повітряного десанту, які десантуються вертольотами, та завершення їх підготовки до десантування і бойових дій. Вони повинні забезпечувати: приховане розміщення підрозділів десанту; зручність підготовки до десантування особового складу, озброєння, техніки та запасів матеріальних засобів; захист від ЗМУ та високоточної зброї; швидкий вихід.
Смуга прольоту призначається для прольоту військової частини (підрозділу) вертольотів від вихідного району для десантування до району десантування за маршрутом, де противник має найменшу кількість засобів ППО чи надійно придушений, а умови місцевості дозволяють здійснювати бойовий політ на малих та гранично малих висотах. Якщо є можливість, смугу прольоту доцільно призначати над місцевістю, яка не зайнята противником. Ширина смуги прольоту може становити 2 – 4 км.
Основний і запасний райони десантування призначаються на місцевості, яка придатна для одночасної посадки вертольотів та забезпечує вигідні умови для вступу в бій ТакПД. Розміри районів десантування визначаються замислом бою, завданням десанту, умовами місцевості й обстановки та можуть бути для батальйону до 5 км, для роти – до 2 км по фронту і вглибину.
Для висадки батальйону призначаються одна-дві площадки приземлення, для роти – одна в кожному районі десантування. Розмір площадки приземлення може становити до 1,5 км завдовжки та 0,5 – 0,7 км завширшки. В окремих випадках, коли місцевість не гарантує безпеки приземлення вертольотів, висадку особового складу можна проводити з режиму зависання, а у виняткових випадках – на ходу за мінімальної швидкості прольоту вертольотів.
446. Десантування ТакПД – перекидання повітрям підрозділів повітряного десанту в тил противника для виконання бойового завдання, яке включає зліт вертольотів з десантом на борту, побудову бойового порядку підрозділу вертольотів у повітрі, бойовий політ у район десантування, висадку десанту безпосередньо на площадках приземлення в районі десантування.
447. Десантування ТакПД характеризується глибиною, дальністю та тривалістю десантування, а також висотою польоту.
Глибина десантування – відстань від лінії зіткнення сторін на початок висадки десанту до району десантування (центр району десантування, де розташовані площадки приземлення). Залежить від отриманого завдання, бойових і маневрених можливостей військової частини (підрозділів) вертольотів, складу десанту, військових частин і підрозділів, які підтримують та забезпечують його дії, можливого часу самостійного ведення десантом бойових дій, темпу наступу військових частин з фронту і може становити для батальйону (роти) 20 – 40 (15 – 20) км від лінії зіткнення сторін.
Дальність десантування – відстань від дальньої границі вихідного району для десантування.
Тривалість десантування – це час, необхідний для зльоту авіації, побудови бойових порядків, перельоту в район десантування, висадки десанту в районі десантування.
Висота польоту – відстань за вертикаллю від поверхні землі до вертольота у повітрі. Політ вертольотів на своєю територією може здійснюватися на висоті 50 м та більше, над територією противника – на малих і гранично малих висотах 30 м і менше.
448. Висадка десанту проводиться за короткий час, як правило, до підходу резервів противника до об’єкта, який необхідно захопити чи знищити, або після його вогневого ураження та здійснюється безпосередньо на об’єкт, поблизу або на підступах до нього.
Висадка на об’єкт або поблизу нього здійснюється, коли наземна та ППО об’єкта надійно подавлена. Висадка на підступах до об’єкта здійснюється, якщо противник має сильну ППО, а місцевість чи система загороджень противника не дозволяє провести висадку з вертольотів на об’єкт або поблизу нього.
449. Бойове завдання ТакПД визначається на весь період бойових дій у тилу противника і, як правило, складається з найближчого та подальшого завдань. У разі потреби підрозділам батальйону (роті) може призначатися район (пункт) збору після десантування (вихідне положення для наступу) та район збору після виконання завдання.
Найближче завдання, зазвичай, полягає у завершенні знищення противника в районі десантування, знищенні (виведенні з ладу) визначеного об’єкта чи захопленні вказаного району (рубежу). Глибина найближчого завдання повинна відповідати глибині об’єкта, включаючи позиції військ, які обороняють його, або глибині району (рубежу), який захоплює десант.
Подальше завдання включає усі подальші дії десанту в тилу противника та може полягати в утриманні до підходу своїх військ захопленого району (рубежу), захопленні й знищенні (виведенні з ладу) об’єктів у новому районі, здійсненні рейдових дій підрозділами десанту та виконанні інших завдань.
Район (пункт) збору призначається для збору підрозділів батальйону (роти) після десантування на кожній площадці приземлення.
Район збору після виконання завдання призначається для збору підрозділів батальйону (роти) після виконання завдання, перевірки їх стану та підготовки до подальших дій. Перебування підрозділів у районі збору повинно бути короткочасним і прихованим.
450. Бойовий порядок батальйону (роти), призначеного для дій у повітряному десанті, складається з передової групи, підрозділів першого ешелону, резерву, підрозділів прикриття, підрозділів артилерії та інших вогневих засобів і підрозділів ППО.
Передова група під час десантування призначається для знищення противника на площадках (площадці) приземлення, їх захоплення та забезпечення висадження головних сил десанту. Передова група може складатися з двох-трьох (одного) механізованих взводів, посилених стрільцями-зенітниками, саперами та спеціалістами радіаційної, хімічної, біологічної розвідки. Разом із нею, як правило, десантуються розвідувальний або бойовий розвідувальний дозор і розвідники артилерійського підрозділу, який доданий або підтримує дії десанту. Від передової групи, як правило, виділяється група розвідки та позначення площадки приземлення, на особовий склад якої покладаються завдання уточнення обстановки в смузі прольоту й у районі десантування, висадки на площадках приземлення та їх позначення, забезпечення висадження передової групи.
Перший ешелон десанту призначений для розгрому противника в районі десантування, захоплення (виведення з ладу) об’єкта, виконання найближчого та подальшого завдань. Перший ешелон включає, як правило, головні сили десанту, може бути в складі до двох механізованих рот (взводів) із засобами підсилення. Залежно від специфіки виконання бойового завдання до складу першого ешелону можуть входити підрозділи розвідки (дорозвідки), захоплення, блокування, штурмові, знищення (виведення з ладу), забезпечення відходу.
Резерв призначений для вирішення завдань, які раптово виникають у ході ведення бойових дій десанту, розвитку успіху першого ешелону, заміни підрозділів першого ешелону в разі втрати їх боєздатності, дій на новому напрямку, відбиття контратак противника тощо. Може складатися з одного-двох механізованих взводів.
Підрозділ прикриття призначається для забезпечення дій головних сил десанту утриманням вигідних рубежів, недопущення підходу резервів противника і відбиттям їх ударів у фланг і тил десанту. До складу підрозділу прикриття може виділятися від роти до взводу.
Підрозділ артилерії (мінометна батарея (взвод) призначений для ураження живої сили, вогневих засобів, ПУ та інших об’єктів противника.
Гранатометний, протитанковий взвод призначені для ураження важливих цілей противника.
Підрозділ ППО (зенітний ракетний взвод) призначений для прикриття дій десанту від ударів засобів повітряного нападу противника.
Для захоплення і знищення важливих об’єктів противника бойовий порядок батальйону (роти) може складатися з груп: забезпечення; захоплення; руйнування та резерву.
451. Вогневе ураження противника при застосуванні ТакПД організується командиром, який застосовує десант, та може складатися з вогневої підготовки бойових дій десанту та вогневої підтримки бойових дій десанту.
Вогнева підготовка бойових дій десанту організується і проводиться для зниження втрат десанту під час десантування і повернення вертольотів у розташування своїх військ ураженням засобів ППО противника. Починається у визначений старшим командиром час і проводиться до початку висадження передової групи десанту у районі десантування та на усю глибину десантування при поверненні вертольотів у розташування своїх військ.
Вогнева підтримка бойових дій десанту починається з моменту висадження передової групи та проводиться силами і засобами командира, який застосовує десант, упродовж виконання бойового завдання десантом. Здійснюється вертольотами, силами і засобами вогневого ураження десанту та за викликом командира ТакПД артилерією бригади.
452. Підготовка до десантування та бойових дій ТакПД проводиться під час підготовки бригади (полку) до бою (бойових дій) і є сукупністю заходів, що включає: планування десантування і бойових дій; зосередження підрозділів у вихідному районі для десантування; марш у райони очікування (здійснюється у разі призначення районів очікування); підготовку до десантування озброєння, техніки і запасів матеріальних засобів; екіпірування та підготовку особового складу до десантування і виконання бойового завдання; організацію десантування і бойових дій у підрозділах і постановку завдань особовому складу; вихід підрозділів на аеродроми (посадочні площадки); завантаження озброєння, техніки і матеріальних засобів у вертольоти.
Терміни підготовки батальйону (роти) до десантування і бойових дій залежать від їх стану, обстановки, характеру поставленого бойового завдання і визначаються командиром (начальником), що застосовує десант.
453. Під час аналізу завдання командир батальйону (роти), крім загальних питань, повинен усвідомити: мету застосування та завдання десанту, його роль у бою; порядок завдання ударів по противнику в смузі прольоту та в районі десантування засобами старшого начальника; порядок і способи десантування; тривалість бойових дій; з яких посадочних площадок (аеродромів) і яким складом авіації здійснюється десантування; час готовності до десантування.
454. Оцінювання обстановки командир батальйону (роти) проводить за даними розвідки, отриманими з вищого штабу, військ, які діють попереду, та за матеріалами повітряного фотографування.
Під час оцінювання противника вивчаються: положення, склад, стан і бойові можливості противника в районі десантування; наявність і можливий характер дій його протидесантних та інших резервів, здатних протидіяти діям десанту й авіації Сухопутних військ; наявність і характеристика засобів ППО противника в смузі прольоту, на його межах та в районі десантування; сильні та слабкі сторони противника.
Оцінюючи бойові можливості повітряного десанту, командир визначає його здатність щодо ВУП, стан озброєння, техніки, наявність боєприпасів, інших матеріальних засобів, а також можливості сил і засобів, які підтримують десант та взаємодіють з ним.
Під час оцінювання району десантування вивчаються характер місцевості, наявність площадок приземлення та умови дій особового складу. Крім того, оцінюється стан погоди, пора року, час доби для визначення їх впливу на десантування та бойові дії десанту.
455. Під час постановки завдання командир батальйону (роти) у бойовому наказі вказує:
підрозділам першого ешелону — засоби посилення, бойове завдання, хто підтримує, кількість (номери) вертольотів, посадочні площадки і площадки приземлення, порядок подальших дій;
підрозділу другого ешелону склад, бойове завдання, хто придається і підтримує, номери вертольотів, посадочні площадки і площадки приземлення, порядок подальших дій;
резерву – склад, район зосередження, характер можливих дій після висадження, номери вертольотів, посадочні площадки і площадки приземлення, порядок подальших дій;
передовій групі – склад, бойове завдання, хто підтримує, номери вертольотів, посадочні площадки і площадки приземлення, час висадження;
підрозділам прикриття – порядок десантування, рубежі (напрямки) прикриття, терміни їх зайняття (захоплення) і утримання, характер подальших дій;
підрозділам артилерії й іншим вогневим засобам - завдання щодо підтримки бою повітряного десанту, номера вертольотів, посадочні площадки і площадки приземлення;
зенітному підрозділу порядок ведення вогню під час відбиття нальотів повітряного противника, номера вертольотів, посадочні площадки і площадки приземлення;
При значному віддаленні району десантування від рубежів (об'єктів) захоплення (знищення) командир батальйону (роти) може вказувати напрямок (маршрут) висування, рубежі розгортання і переходу в атаку, на які вони повинні вийти до встановленого часу.