474. Десантування повітряних десантів у горах проводиться з урахуванням впливу фізико-географічних умов гірської місцевості. Різко пересічена місцевість, наявність перешкод, які важко подолати, обмежена кількість площадок приземлення та їх висота над рівнем моря, а також постійна загроза гірських обвалів, каменепадів, різкі зміни погоди протягом доби ускладнюють висадку десанту.
475. У горах ТакПД, як правило, може застосовуватися для оволодіння важливими гірськими перевалами, а інколи і проходами, вузлами доріг, переправами через річки, проходами через каньйони, а також для захоплення аеродромів, ПУ, знищення наземних елементів РУК, дезорганізації роботи тилу противника.
476. У зв’язку з труднощами вибору посадочних площадок для вертольотів із взаємною відстанню 5 – 10 км, підготовка ТакПД може здійснюватися у вихідному районі для десантування із значно більшими розмірами, ніж у звичайних умовах.
477. ТакПД, який застосовується у горах, за своїм складом може бути різноманітним. На визначення складу десанту особливо впливає вантажність вертольотів, яка знижується більше ніж на 10% на кожні 1000 м збільшення висоти польоту. Склад ТакПД, який застосовується у гірській місцевості з посадочними площадками на висоті 1500 м над рівнем моря, повинен бути, щонайменше, на одну третину меншим порівняно з десантом, який застосовується у звичайних умовах. У горах частіше, ніж у звичайних умовах, можуть застосовуватися ТакПД у складі підсиленої механізованої роти.
478. Політ вертольотів з десантом у район десантування доречно виконувати на висоті 50 – 60 м, яка значно більша, ніж за звичайних умов. Це необхідно для запобігання аваріям вертольотів через різні коливання потоків повітря, які піднімаються вгору та спадають униз, сильно впливаючи на дотримання заданої висоти польоту.
Смуга прольоту ТакПД, як і у звичайних умовах, вибирається над незайнятими або зайнятими незначними підрозділами противника районами (ділянками) місцевості. У горах такими районами можуть бути лісні масиви, гірські хребти, ущелини. При виборі смуги прольоту необхідно запобігати подоланню гірських хребтів з різкими змінами висоти польоту, унаслідок чого можуть змінюватися можливості вертольотів щодо навантаження залежно від висоти польоту над рівнем моря.
Вертольоти можуть проводити посадку на обмежену кількість площадок приземлення – одна на дві ескадрильї. У цих випадках посадка вертольотів здійснюватиметься послідовно. Даний спосіб використовується і за умов, коли є можливість вибирати для кожної ескадрильї посадочну площадку, але за своїми розмірами площадки будуть меншими нормативних. Площадки приземлення вибираються якомога ближче до об’єктів (рубежів), які необхідно захопити, і призначаються на гірських плато, у долинах річок, а якщо є схили, інколи безпосередньо на перевалах. Крутість схилів повинна бути не більше 15 градусів, виключати перекидання техніки та забезпечувати її вільний вихід з площадок. Узимку, а в умовах високогір’я і влітку, для висадки десанту можуть використовуватися замерзлі гірські озера.
Глибина десантування ТакПД у горах може бути меншою, ніж за звичайних умов, унаслідок зменшення можливого темпу наступу військ у горах.
479. При висадці десанту в тил противника мінометні та артилерійські підрозділи займають вогневі позиції поблизу площадок приземлення або безпосередньо на них.
480. Для захоплення гірського проходу (долини) ТакПД висаджується, як правило, біля входу в нього, потім оволодіває прилеглими до нього панівними висотами, з яких прострілюється прохід (долина), блокує і знищує противника.
481. При десантуванні взимку глибокий сніговий покрив ускладнює вибір площадок у безпосередній близькості від об’єкта. Це необхідно враховувати при виборі району десантування, щоб звести до мінімуму труднощі, пов’язані з висуванням підрозділів десанту від площадок приземлення до об’єкта атаки.
Узимку площадки приземлення широко використовуються замерзлі озера, річки, болота, покриті снігом. Крім того, під час організації десантування необхідно ураховувати особливості погодних умов. Якщо є великий сніговий покрив, посадочні площадки у вихідному районі для десантування підготовляються для посадки вертольотів очищенням їх від снігу або утрамбуванням його. Висадка підрозділів десанту в районі десантування за наявності великого снігового покриву може здійснюватися з положення зависання вертольотів.
Для полегшення пересування мінометів, зенітних засобів та іншого озброєння поза дорогами в умовах глибокого снігового покриву підготовляються та закидаються разом з матеріальною частиною нарти, волокуші та санно-лижні установки. Особовий склад повинен забезпечуватися лижами.
482. Десантування і ведення бою вночі є найбільш поширеним способом дій десанту. Ніч сприяє раптовій появі десанту в тилу противника та введення його в оману відносно дійсного району десантування та сил десанту, а також виконанню завдання з меншими втратами.
Якщо висадка десанту проводиться безпосередньо на об’єкт атаки, то командири рот і взводів відразу після висадки збирають особовий склад, озброєння і бойову техніку, приводять її у бойовий стан, самостійно і швидко висувають підрозділи до призначеного рубежу або об’єкта, не чекаючи висадки усього десанту. Збір особового складу продовжується під час руху. Бойові завдання уточнюються на ходу. Коли противник на підступах до об’єкта (району) чинить стійкий опір, десант, прикриваючись незначними силами з фронту, здійснює маневр для обходу або охоплення противника та рішучою атакою у фланг і тил знищує його.
483. Для забезпечення дій морського десанту ТакПД після висадки захоплює і стійкою обороною утримує ділянку прибережної смуги, на якій ймовірна висадка морського десанту, перешкоджає підхід до нього резервів противника. Частиною сил десанту (вогневих засобів) або десантом у повному складі знищуються батареї берегової артилерії та інші вогневі засоби, які перешкоджають висадці морського десанту, а також ПУ та інші об’єкти. Висадка ТакПД здійснюється безпосередньо перед підходом десантних кораблів з підрозділами морського десанту до берегу. Дії десанту підтримуються вогнем кораблів вогневої підтримки та ударами авіації.
(ПОЛКУ) У МІЖНАРОДНИХ МИРОТВОРЧИХ ОПЕРАЦІЯХ
484. Участь України в міжнародних миротворчих операціях (далі – ММО) здійснюється шляхом надання миротворчого контингенту, миротворчого персоналу, а також матеріально-технічних ресурсів і послуг у розпорядження відповідних органів, які визначаються рішенням про проведення такої операції.
485. Миротворчий контингент – військові частини і підрозділи, оснащені відповідними ОВТ, засобами підтримки і зв’язку, що направляються Україною для участі в ММО, у тому числі військові підрозділи ЗС України та інші військові формування.
Окремий батальйон (рота) може призначатися для участі в ММО у складі об’єднаних військових підрозділів, що створюються спільно з іншими державами. Вони можуть направлятися до інших держав та перебувати на їх території на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.
486. За характером, порядком проведення, метою та завданнями, які вирішуються, ММО поділяються на операції з встановлення (сприяння) миру; з підтримання миру; з примушення до миру; з відбудови миру.
Крім того, у рамках миротворчої діяльності можуть проводитися пошуково-рятувальні, гуманітарні та електоральні операції.
Операції з встановлення (сприяння) миру проводяться за обов’язкової згоди сторін конфлікту для мирного врегулювання конфлікту або превентивного розгортання військ, встановлення контролю за умовами перемир’я та виконання угоди про припинення вогню, забезпечення дотримання прав людини, надання гуманітарної допомоги населенню.
Операції з підтримання миру проводяться зазвичай після досягнення домовленостей між сторонами конфлікту для недопущення відновлення конфлікту та надання допомоги в розвитку процесу мирного врегулювання, роз’єднання збройних формувань, задіяних у конфлікті, припинення та запобігання ескалації воєнних дій, відновлення законності та правопорядку, забезпечення нормального функціонування державних і громадських установ та організацій.
Операції з примушення до миру проводяться у разі відсутності згоди сторін конфлікту введенням міжнародних санкцій і застосуванням військової сили для припинення збройного конфлікту та примушення сторін, що ворогують, до встановлення перемир’я.
Операції з відбудови миру проводяться у постконфліктний період для відновлення життєдіяльності важливих елементів інфраструктури та цивільних інститутів країни, демілітаризації району конфлікту встановленням контролю над ОВТ сторін, які перебували в конфлікті, забезпеченням проведення інституційних реформ.
Пошуково-рятувальні операції проводяться для пошуку і порятунку населення, яке потерпає від стихійного лиха та природних катаклізмів, з використанням літальних апаратів, надводних кораблів і підводних човнів, наземних транспортних засобів, спеціальних команд та обладнання на суші й морі.
Гуманітарні операції проводяться для надання допомоги та захисту жертв конфлікту або стихійного лиха, полегшення тягот населення, особливо в умовах, коли місцева влада не бажає або неспроможна налагодити нормальну життєдіяльність населення.
Електоральні операції проводяться для створення умов та надання допомоги в проведенні демократичних виборів до органів влади. Можуть бути як самостійними операціями, так і складовою більш масштабних операцій з постконфліктного урегулювання.
487. Принципи участі батальйону (роти) у ММО: неухильне дотримання міжнародного права щодо недопущення жертв серед мирного населення; узгодження більшості дій з урядом країни, на території якої проводиться ММО, а в разі проведення операції з примушення до миру – загальне інформування про певні дії; оперативність і гнучкість управління під час виконання військових завдань та дій відповідно до подій, які відбуваються; дотримання законних, чітких і зрозумілих правил застосування військової сили з урахуванням ситуації у районі конфлікту, завдань операції та можливостей адаптації до обстановки в разі її зміни.
488. Спеціальними завданнями батальйону (роти) у ММО є: спостереження за виконанням умов перемир’я та угоди про припинення вогню; проведення розслідування за встановленими фактами порушення домовленостей з припинення вогню та перемир’я; збір і перевірка військової інформації про сили сторін; роз’єднання протиборчих сторін створенням демілітаризованих зон, гуманітарних коридорів; охорона життєво важливих об’єктів; встановлення та підтримання постійного зв’язку зі штабами збройних сил сторін, задіяних у конфлікті; забезпечення безпечного транзиту всіх видів транспорту та функціонування комунікацій; контроль за місцевістю та діями населення у зоні відповідальності, протидія масовим заворушенням; сприяння налагодженню контактів між населенням сторін, які перебувають у конфлікті, та наданню гуманітарної допомоги цивільному населенню; проведення розмінування місцевості.
489. Розгортання батальйону (роти) у складі миротворчих сил буде залежати від завдання і району операції. Під час розгортання оцінюються такі чинники: топографічні умови; соціологічні аспекти (релігійні, етнічні); цивільна адміністрація в межах району (районна, міська і сільська влада); місцеві військові частини, підрозділи в межах району; комунікації; адміністративні ресурси в межах району (розміщення, обслуговування, лікарні); ставлення місцевого населення до миротворчих сил. Розгортання може виконуватися на лінії перемир’я, у буферній зоні, у районі.
490. Основними тактичними показниками для батальйону є: смуга по фронту для роз’єднання протиборчих сторін, яке здійснюється шляхом створення між ними нейтральної смуги завширшки 10 – 15 км, завглибшки до 6 км.
Основою оборони на напрямках, які перекриваються, є ротні опорні пункти по фронту до 2 км, глибиною до 1,5 км. Дороги перекриваються блокпостами або контрольно-пропускними пунктами в складі до взводу. Бойовий порядок підрозділів, зазвичай, будується в один ешелон з виділенням резерву: у батальйоні – взвод або рота.
491. Батальйон (рота) у складі об’єднаних військових підрозділів, що залучаються до вирішення завдань у ММО, розташовуються в операційній зоні – частині території держави, де проводиться міжнародна миротворча операція.
В операційних зонах миротворчим контингентам визначають сектори (райони) відповідальності та базові табори – ділянки спеціально виділеної території з розташованими на ній будівлями (спорудами), наметовими містечками, місцями розташування озброєння і бойової техніки, складами, де розташовуються одна або декілька військових частин (підрозділів), які залучаються до вирішення завдань ММО.
Розташування базового табору обирається, як правило, поза межами населених пунктів, обладнується в інженерному відношенні і повинно забезпечувати сприятливі умови життєдіяльності військ та охорони й оборони від наземного і повітряного противника. Для організації охорони й оборони та підтримання порядку призначається комендант базового табору.
492. Формами дій виконання завдань батальйоном (ротами) у ММО є: патрулювання, спостереження, звітування, здійснення супровідних дій (проведення конвоїв та супроводження високопосадових осіб), контроль, розслідування скарг, переговори і посередництво, гуманітарна допомога тощо.
Патрулювання. Проводиться з метою збирання інформації, розслідування проблем, наглядання за умовами виконання договору та демонстрації присутності миротворчої сили. Види патрулювання: піші, на автомобілях (БТР, БМП), на борту човнів, літаків або вертольотів. Патрулювання повинно бути явне, миротворці повинні чітко виділятися.
Спостереження. Проводиться з метою збиранняу інформації про будь-яку ситуацію або інциденти, що можуть статися. Завдання спостереження звичайно охоплюють стан військових споруд і військову діяльність у межах оперативного району, порушення міжнародних домовленостей, нагляд над лініями перемир’я і демаркації, за виконанням домовленостей, які були схвалені причетними до конфлікту сторонами. Спостереження проводиться за допомогою патрулів, пунктів спостереження, контрольно-пропускних пунктів, електронного підслуховування та інспекцій. Пункти спостереження можуть бути стаціонарними або тимчасовими.
Звітування. Особовий склад миротворчої частини, підрозділу (звичайно через пункти спостереження і патрулі) спостерігають, підтверджують і звітують про: рух військової сили сторін, що ворогують; стрільбу, ворожі дії, погрози проти миротворчої сили, цивільних або сторін, що ворогують; поліпшення оборонних позицій сторін,що ворогують; перельоти військово-повітряної або цивільної авіації тоді, коли повітряний рух у районі операцій був обмежений. Усі події записуються у журнали оперативного чергового з’єднання, частини та повинні негайно передаватися до штаб-квартири.
Здійснення супровідних дій (проведення конвоїв та супроводження високопосадових осіб). Проводиться з метою забезпечення неушкодженого переміщення миротворчого контингенту, матеріально-технічних засобів, гуманітарних вантажів, цивільного населення та супроводження високопосадових осіб. Завдання супровідних дій здійснюються проведенням конвоїв та супроводженням високопосадових осіб.
Контроль. Здійснюється для контролю за виконанням домовленостей про припинення вогню або лінію перемир’я, контроль озброєння, обмеження, виведення, вихід з бою, обмін сторін, що воюють, рух біженців або користування спільними ресурсами.
Розслідування скарг. Миротворці повинні проводити об’єктивне розслідування скарг (з вислуховуванням усіх сторін) і давати справедливу оцінку, щоб не допустити посилення напруженості та збільшити ефективність дій миротворчих сил.
Переговори і посередництво. Під час миротворчої операції можуть виникати ситуації, які вимагатимуть від миротворчого персоналу вести переговори, бути посередником і, можливо, ухвалювати третейське рішення. Справи можуть включати незначні суперечки між сторонами, які ворогують, або суперечки про щоденну діяльність миротворчої сили.
Гуманітарна допомога населенню належить до спеціальних завдань миротворчого контингенту. Дії цивільно-гуманітарної допомоги можуть бути такими: виділення військових спостерігачів і супровідників для місцевих фермерів; допомога під час жнив і збирання урожаю в зоні операції; припинення суперечок щодо землі, свободи руху людей і тварин (права випасу); допомога в проведенні громадських послуг у зоні операції; медична допомога місцевому населенню (медичний персонал миротворчих сил може лікувати цивільних у своїх медичних закладах або їздити до місцевих лікарень, а також доставляти медичні продукти і допомагати під час евакуації пацієнтів); посередництво між противниками в справах продажу і розподілу промислових продуктів; допомога в переговорах у справах розселення переміщених осіб; допомога під час ремонту будинків громадського вжитку (церкви, школи тощо).
Способи виконання окремих завдань на всіх етапах проведення ММО зумовлюються їх змістом. Кожне окреме завдання вимагає індивідуального планування, ретельної підготовки особового складу (військовослужбовців усіх категорій), окремого МТЗ відповідно до специфіки обстановки.
493. Організація управління здійснюється на підставі рішення командира бригади та полягає у створенні й розгортанні системи управління, підтриманні її у високому ступені готовності, розвитку і нарощуванні її під час проведення ММО, а також у плануванні і реалізації заходів щодо забезпечення її стійкого та безперервного функціонування.