Для ведення розвідки перед фронтом і на флангах командир батальйону (роти) організує спостереження і висилає розвідувальний дозор (дозорні відділення). В умовах обмеженої видимості організується радіолокаційне спостереження, призначаються чергові вогневі засоби для ведення вогню за даними радіолокаційної розвідки.
Система вогню організується з урахуванням ведення кругової оборони. Артилерійський підрозділ розташовується в глибині оборони батальйону (роти) на танконебезпечному напрямку і підготовлює кілька рубежів ведення нерухомого і рухомого загороджувального вогню та вогню прямим наведенням. Додані механізованому підрозділу танки можуть використовуватися для дій з вогневих засідок і як кочуючі вогневі засоби.
86. Командир батальйону (роти), призначеного в сторожову охорону, одержавши завдання, усвідомлює його, оцінює обстановку, по карті приймає рішення, доводить завдання до підлеглих, приховано виводить батальйон (роту) у район поблизу зазначеного рубежу, організує спостереження й охорону, проводить рекогносцировку, уточнює рішення, віддає бойовий наказ і організує зайняття вказаного рубежу.
У замислі командир батальйону (роти) визначає: напрямок зосередження основних зусиль і райони місцевості, від утримання яких залежить стійкість оборони; способи знищення розвідувальних підрозділів противника, тактичних повітряних десантів, диверсійно-розвідувальних груп і збройних формувань з визначенням порядку їх вогневого ураження та дій сторожових застав (постів); заходи щодо введення противника в оману, бойовий порядок і систему опорних пунктів підрозділів охорони і вогневих засобів.
Під час постановки бойових завдань командир батальйону (роти) у четвертому пункті бойового наказу вказує:
сторожовим заставам (постам) – склад, засоби підсилення, смугу охорони, позиції та ступінь їх інженерного обладнання, рубіж, до якого вести розвідку і порядок дій при відбитті нападу противника, порядок ведення вогню по повітряних цілях. Крім того, сторожовим заставам може вказуватися де виставити сторожові пости, патрульних, секрети і організувати засідки;
резерву – район розташування, до яких дій бути готовим;
мінометному (артилерійському) підрозділу – вогневі позиції і завдання щодо підтримки бою сторожових застав (постів);
зенітному підрозділу – стартові (вогневі) позиції, завдання, час і ступені готовності.
У шостому пункті бойового наказу, крім часу готовності до виконання завдання, командир батальйону (роти) вказує час зайняття позицій, готовності системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання позицій.
Після віддання бойового наказу командир батальйону (роти) організує взаємодію, дає вказівки щодо всебічного забезпечення бою і захисту від високоточної зброї, визначає порядок підтримання зв’язку з підрозділами, а командирам сторожових застав (постів), старшим патрулів, секретів і підрозділів, призначених для ведення розвідки, повідомляє пропуск і відгук.
Завдання сторожовим заставам (постам), доданим засобам підсилення, а також місця спостережних постів (спостерігачів), постів (пунктів) позначення уточнюються безпосередньо на місцевості під час рекогносцировки.
87. Під час підготовки дій у сторожовій охороні штаб батальйону, крім звичайних питань, організує та контролює несення служби на сторожових заставах (постах) і розробляє: рішення на дію в сторожовій охороні з розрахунком сил і засобів, виділених для виконання завдань сторожової охорони; схему зв’язку з таблицею позивних посадових осіб; таблицю сигналів бойового управління; графік несення служби і розпорядок дня.
На кожній сторожовій заставі для несення служби призначається добовий наряд, а на позиції кожного відділення призначаються спостерігачі.
Особовий склад, призначений в охорону, повинен бути в постійній бойовій готовності, дотримуватися встановленого порядку бойового чергування, черговості і порядку відпочинку, заходів маскування, виявляти високу пильність, рішучість і стійкість.
Для обмеження руху особового складу встановлюється пропуск і відгук, які міняються кожної доби.
Під час організації несення служби на постах особовий склад розміщується приховано, нічим себе не виявляючи.
88. З отриманням даних про появу противника або застосування ним високоточної зброї, систем дистанційного мінування та саморобних вибухових пристроїв командир сторожового загону (застави) доповідає про це командиру, який вислав охорону, та інформує сусідів.
Дрібні групи противника, які намагаються проникнути до підрозділів, що охороняються, сторожовий загін (застава) захоплює в полон або знищує. Під час наступу сил противника, що переважають, батальйон (рота) стійко утримує зайнятий рубіж і забезпечує розгортання та вступ у бій підрозділів, які охороняє.
У разі висадки в смузі охорони повітряного десанту (диверсійно-розвідувальних груп) противника командир батальйону (роти) доповідає командиру, який вислав охорону, та вживає заходів для знищення десанту (диверсійно-розвідувальних груп) або блокування району висадки.
89. Батальйон (рота) може здійснювати пересування своїм ходом (маршем) або перевозитися різними видами транспорту.
Перевезення може здійснюватися залізничним, повітряним або морським транспортом. Пересування може здійснюватися комбінованим способом: перевезенням із використанням зазначених видів транспорту та маршем.
Батальйон (рота) завжди повинен бути готовим до пересування в умовах загрози застосування противником ЗМУ, високоточної зброї, систем дистанційного мінування, авіації, повітряних десантів, аеромобільних і диверсійно-розвідувальних груп, дій іррегулярних збройних формувань, радіоактивного, хімічного і біологічного зараження, руйнування доріг і переправ, а також протидії руху колон з боку мирного населення. Незалежно від способу та умов пересування батальйон (рота) повинні здійснювати його організовано, з дотриманням заходів прихованості, високими темпами та за короткий термін.
90. Марш – організоване пересування військ у колонах дорогами і колонними шляхами з метою виходу в призначений район або на визначений рубіж у встановлений час у повному складі та в готовності до виконання бойового завдання. Він є основним способом пересування батальйону (роти). При здійсненні маршу танки, самохідна артилерія й інша гусенична техніка, а також озброєння і техніка з малим запасом ходу і низькими швидкостями руху можуть перевозитися колісними тягачами на трайлерах. Марш може здійснюватися в передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником. Він може здійснюватися до фронту, вздовж фронту або від фронту в тил. У всіх випадках марш здійснюється приховано, вночі або за інших умов обмеженої видимості, а в бойовій обстановці і в глибокому тилу своїх військ – і вдень.
91. Під час здійснення маршу в складі головних сил бригади (полку, батальйоні) розрахунки для здійснення маршу проводяться в бригаді (полку, батальйоні) і доводяться до командира батальйону (роти), при здійсненні маршу в складі інших елементів похідного порядку бригади (полку, батальйону) або самостійно – командиром батальйону (роти).
Середня швидкість руху батальйону (роти) на марші визначається відношенням довжини маршруту (відстані добового переходу) до загального часу руху, крім часу на привали з урахуванням дорожніх умов і технічного стану машин.
Середня швидкість руху батальйону (роти) на марші може бути: для змішаних і танкових колон – 20 – 25 км/год, автомобільних колон – 25 – 30 км/год. Під час пересування в гірській місцевості, пустельних районах, по лісисто-болотистій місцевості та за інших несприятливих умов швидкість руху залежно від стану доріг, характеру місцевості та впливу противника може зменшуватися до 10 км/год.
Швидкість висування колони з району до вихідного пункту (рубежу) становить 10 – 15 км/год.
Добовий перехід може бути: для змішаних і танкових колон – до 250 км; автомобільних колон – до 300 км, в особливих умовах – до 200 км.
У всіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою за даних умов швидкістю.
92. Батальйон (рота) здійснює марш однією колоною. Дистанції між підрозділами і машинами в колоні батальйону (роти) можуть бути 25 – 50 м.
Під час руху на відкритій місцевості в складних умовах та за обмеженої видимості, а також з підвищеною швидкістю, дистанції між машинами збільшуються до 100 – 150 м.
93. Батальйон на марші може виділятися в передовий загін, авангард або діяти в складі головних сил бригади (полку), рота – у головну, бічну, тильну похідні застави, бічну нерухому заставу або діяти в складі колони головних сил батальйону.
Батальйону, призначеному в передовий загін, указуються напрямок дій, вихідний пункт і час його проходження; батальйону, який діє в авангарді або в складі колони головних сил бригади (полку), а також роті, яка виділена в похідну заставу або діє в складі головних сил батальйону, – маршрут руху, вихідний пункт, пункти регулювання і час їх проходження, місця і час привалів, денного (нічного) відпочинку.
94. Для своєчасного й організованого початку і здійснення маршу призначається вихідний рубіж (пункт) і рубежі (пункти) регулювання з визначенням часу їх проходження головами колон. Відстань вихідного рубежу (пункту) повинна забезпечувати витягування колон підсиленого механізованого батальйону з району розташування і становить 5 – 10 км. Рубежі (пункти) регулювання призначаються через 3 – 4 години руху.
Привали та денний (нічний) відпочинок призначаються для перевірки стану ОВТ, їх технічного обслуговування й усунення несправностей, харчування та відпочинку особового складу. Привали призначаються через 3 – 4 години руху тривалістю до 1 години, а в другій половині добового переходу – один привал тривалістю до 2 годин. У кінці кожного добового переходу призначається денний (нічний) відпочинок.
96. Похідний порядок батальйону (роти) будується: в передбаченні вступу в бій – виходячи із замислу майбутнього бою та умов обстановки; поза загрозою зіткнення з противником – з урахуванням зручності руху, досягнення високої швидкості, найменшої напруги сил особового складу і збереження бойової техніки, а також захисту від ЗМУ, високоточної зброї та маскування від технічних засобів розвідки противника.
97. Похідний порядок батальйону, призначеного в передовий загін (авангард), включає: похідну охорону, колону головних сил, підрозділи МТЗ. Похідний порядок роти, призначеної в похідну заставу, включає похідну охорону і колону головних сил.
Похідний порядок батальйону (роти) у складі головних сил бригади (батальйону) включає колону головних сил, підрозділи МТЗ.
98. Похідна охорона батальйону (роти) повинна забезпечити безперешкодний рух головних сил, унеможливити несподіваний напад на них наземного противника, забезпечити їм вигідні умови для вступу в бій, а також не допустити проникнення наземної розвідки противника до колони, яка охороняється. На підрозділи охорони на марші покладається також завдання з ведення розвідки.
Для охорони колони батальйону, яка прямує в передовому загоні або авангарді, у напрямку руху на відстань 5 – 10 км висилаються головна похідна застава в складі посилених взводу або роти; на фланги й у тил, за необхідності, – дозорні відділення (танки). Головна похідна застава силою до роти висилає головний дозор у складі взводу на відстань 3 – 5 км, головна похідна застава силою до взводу (головний дозор) – дозорне відділення (танк) на відстань, яка забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем.
Взводи управління мінометної та доданої артилерійської батареї здійснюють марш у голові колони поряд з командиром батальйону (командирами рот). Вогневі взводи мінометної та доданої артилерійської батареї здійснюють марш у середині колони головних сил у готовності підтримати вогнем дії головної похідної застави (головного дозору).
Засоби ППО рівномірно розподіляються в колонах механізованих (танкових) підрозділів і ведуть безперервну розвідку та оповіщення про дії повітряного противника. Для ведення візуальної розвідки повітряного противника в кожному підрозділі призначаються спостерігачі. Чергові засоби ППО під час маршу можуть вести і радіолокаційну розвідку повітряного противника.
У разі загрози нападу наземного противника, залежно від характеру місцевості, від батальйонів, які здійснюють марш у складі головних сил бригади (полку) як безпосередня охорона, висилаються головні дозори, а від замикаючого батальйону – і тильний дозор або дозорне відділення (танк) на відстань, що забезпечує спостереження за ними і підтримку його вогнем.
Колона головних сил батальйону (роти) залежно від умов обстановки може мати різне шикування. Доданий механізованому батальйону (роті) танковий підрозділ прямує в голові колони, а доданий танковому батальйону (роті) механізований підрозділ розподіляється поміж танковими ротами (взводами) і прямує в їх похідних порядках за танками або призначається в похідну охорону. Штатна і додана артилерія, залежно від умов обстановки, може здійснювати марш у голові колони головних сил батальйону, за командно-спостережним пунктом, або прямувати за бойовими підрозділами батальйону. Гранатометний взвод прямує за головною ротою головних сил батальйону, а протитанкове відділення роти – у голові колони роти. Протитанковий підрозділ батальйону прямує за головною похідною заставою або за головною ротою головних сил батальйону. Більша частина засобів підрозділу ППО, що здійснює марш у колоні батальйону, прямує ближче до голови колони головних сил, а частина з них – з головною похідною заставою.
У передбаченні вступу в бій від батальйону, що діє в передовому загоні, в авангарді або в голові колони головних сил бригади (полку), може висилатися розвідувальний дозор. Якщо розвідувальний дозор не висилається, то розвідувальний взвод або підрозділ, призначений для дій у розвідувальному дозорі, здійснює марш у голові колони головних сил батальйону за командно-спостережним пунктом.
Підрозділи МТЗ ідуть за колоною головних сил батальйону. Залежно від умов обстановки і місцевості вони можуть здійснювати марш за окремим маршрутом руху. За рішенням командира бригади (полку) вони можуть включатися до складу колони підрозділів МТЗ бригади (полку) і приєднуватися до батальйону на привалах (у районах відпочинку). Медичний пункт батальйону прямує з підрозділами МТЗ, а в передбаченні вступу в бій – за підрозділами, призначеними для дій у першому ешелоні.
У батальйоні організується замикання колони, до складу якого виділяються евакуаційні і ремонтні засоби, сили і засоби медичної служби, машини з пальним і військово-технічним майном.
99. Командир батальйону, як правило, прямує в голові колони батальйону, командир роти – завжди в голові колони роти. Звіряючи по карті маршрут руху, командир батальйону (роти) керує діями висланого розвідувального дозору, похідної охорони і підтримує встановлений порядок маршу.
Заступник командира батальйону з МТЗ керує пересуванням підрозділів МТЗ. Він разом із заступниками командирів рот з озброєння звичайно керує замиканням батальйону. Заступник командира батальйону може прямувати з підрозділами, призначеними для дій у другому ешелоні, або з головною похідною заставою.
Зв’язок на марші здійснюється рухомими засобами, а в підрозділах, крім того, встановленими сигналами. Радіозасоби працюють тільки на прийом. У разі зустрічі з противником з початком бою радіозв’язок використовується без обмежень. У ході маршу контроль за рухом колони здійснюється по радіомережі комендантської служби й отриманням повідомлень на комендантських постах (пунктах). Командир батальйону через комендантські пости і диспетчерські пункти повідомляє номер своєї колони, інформацію про стан пройденої ділянки дороги і про обстановку на ній, техніку свого підрозділу (та інших підрозділів, військових частин), яка відстала і вийшла з ладу, а від старшого комендантського поста (чергового диспетчера) одержує розпорядження і накази, що надійшли для нього, інформацію про стан наступної ділянки руху і про об’їзди.
Заступник командира батальйону з МТЗ (заступник командира роти з озброєння) доповідає командиру батальйону (роти) про озброєння і військову техніку, яка зупинилася або вийшла з ладу.
100. Вогневе ураження противника в ході маршу організується з метою знищення (подавлення) диверсійно-розвідувальних груп, засідок противника, підтримки бою органів похідної охорони і розвідки батальйону (роти). При його організації командир батальйону (роти) визначає: порядок застосування озброєння і техніки підрозділів, розгортання і відкриття вогню штатної і доданої артилерії з маршу, доводить сигнали управління, цілевказання і взаємодії під час вогневого ураження.
Розгортання штатної і приданої артилерії по можливості повинно проводитися до вступу в бій підрозділів батальйону; при подоланні бар’єрних рубежів може проводитися завчасно, при цьому підрозділи артилерії можуть залишатися на вогневих позиціях до подолання підрозділами батальйону бар’єрного рубежу.
З виявленням засобів повітряного противника підрозділи ППО знищують його вогнем з коротких зупинок або із вогневих позицій поблизу маршруту пересування.
101. З метою захисту підрозділів від високоточної зброї, ЗМУ та ударів авіації противника виконуються такі заходи: збільшення дистанцій між машинами (щонайперше між танками й іншими броньованими машинами); запобігання скупченню підрозділів, озброєння і техніки перед вихідним пунктом, пунктами регулювання й особливо під час подолання бар’єрних рубежів; розосередження військових частин (підрозділів) у районах відпочинку і привалів; уміле використання захисних властивостей місцевості, табельного та допоміжного інженерного майна, місцевих матеріалів, а також засобів індивідуального захисту; інженерне обладнання районів відпочинку; застосування аерозолів, теплових пасток і виконання інших заходів щодо маскування.