Курсовая работа (т): Динаміка і структура собівартості виробництва пшениці, рівень виробничих витрат на підприємстві

Аналізуючи вихідні дані таблиці для визначення спеціалізації підприємства можна сказати, що ПП «Агрос» отримує найбільшу виручку від реалізації озимої пшениці,яка збільшилась у 2011р. порівняно з 2009р. на 2988,6 тис. грн.(66,34%). Виручка від реалізації соняшника значно зменшилась на 438,9 тис. грн.(33,89%). Збільшилась виручка рогатої худоби(в 7,91 р.), а свиней навпаки зменшились(на 93,14%).

Що стосується виручки від реалізації сільськогосподарської продукції, то вона збільшилась на 5405,6 тис. грн.(57,04%) , у тому числі за рахунок продукції рослинництва і продукції тваринництва.

Можна сказати, що підприємство ПП «Агрос» спеціалізується на пшениці і соняшнику, так як отримують від них найбільшу виручку.

Спеціалізація  це процес відособлення та створення підприємств або галузей для виробництва однорідної продукції. Зазвичай, у більшості аграрних підприємств організація виробництва передбачає розвиток однієї або двох галузей рослинництва й однієї або двох галузей тваринництва в раціональному поєднанні з додатковими та підсобними галузями. Вони формують товарну продукцію і визначають виробничий напрям підприємства.

Рівень спеціалізації найповніше характеризується питомою часткою окремих галузей в структурі товарної продукції підприємства. Він дає змогу виявити ті види продукції, з якими підприємство вступає в суспільний поділ праці. Спеціалізацію певною мірою характеризує структура валової продукції, структура виробничих і трудових затрат, структура виробничих

Спеціалізація  динамічний процес, який постійно розвивається й удосконалюється, але підхід до нього повинен бути виваженим, з детальним урахуванням особливостей виробництва.

Вихідні дані для визначення спеціалізації ПП «Агрос» наведені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Вихідні дані для визначення спеціалізації підприємства

Для кількісної оцінки рівня спеціалізації розраховують коефіцієнт спеціалізація. Його визначають за питомою вагою всіх товарних галузей.

, (2.1)

де 100  сума питомої ваги товарної продукції окремих галузей;

р  питома вага продукції кожної галузі в структурі товарної продукції, %;  порядковий номер виду товарної продукції за питомою вагою, яку вона займає, починаючи із найвищої.

Ксп=100/527,77=0,19

Господарство ПП «Агрос» має низький рівень спеціалізації, так як має коефіцієнт 0.19, більший напрям спеціалізації на пшеницю та соняшник.

Валова продукція сільського господарства - це первісний результат взаємодії факторів виробництва, матеріальна і вартісна основа інших кінцевих результатів, що в натуральній формі представлений всіма виробленими протягом року первинними продуктами рослинництва і тваринництва , а у вартісній - оцінений за порівнянними цінами відповідного року.

У вартісній формі валову продукцію сільського господарства розраховують у порівнянних цінах з метою визначення:

обсягу її виробництва в цілому по підприємствах, окремих регіонах і на державному рівні;

низки вартісних економічних показників, що характеризують рівень річної, денної і годинної продуктивності праці, фондовіддачі основних і оборотних фондів, фондомісткості виробництва, його капіталомісткості та ін.;

темпів зростання валового виробництва продукції, продуктивності праці та інших якісних показників у цілому по сільському господарству, його комплексних галузях (рослинництву і тваринництву), по окремих підприємствах і для досягнення порівнюваності цих показників у часі і просторі.

Вихідні дані для визначення вартість валової продукції в співставних цінах 2010 року наведені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Вартість валової продукції в співставних цінах 2010 року

Аналізуючи таблицю «Вартість валової продукції в зіставних цінах 2010 року» показав, що обсяги вартості продукції сільського господарства ПП«Агрос», то у 2011 вона році зросла на 4118,91 тис. грн. (33,93%), в основному за рахунок збільшення вартості валової продукції рослинництва та зменшення вартості валової продукції тваринництва.

Розмір сільськогосподарського підприємства характеризують багато показників: вихід продукції (валової і товарної); наявність землі, основних виробничих фондів, техніки, поголів'я; площа багаторічних насаджень, число зайнятих працівників.

Розміри підприємства ПСП «Агрос» відображені у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Розміри підприємства

Аналізуючи дану таблицю, видно, що обсяги продажу продукції у 2011 році зросли на 5063 тис. грн, в основному за рахунок збільшення обсягу продажу продукції рослинництва. Також у звітному році зросли такі показники, як: вартість власного капіталу на 18,8% та авансованого капіталу на 63,4% порівняно із 2009 роком. Що стосується кількості працюючих, то вона зменшилась у 2011 році на 67 чоловік (34%), площа сільськогосподарських угідь зменшилась порівняно з 2009 роком на 176 га(3,4%).

Основні фонди - матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності <#"821065.files/image002.gif"> 

2009р

2010р

24,6

20,69

51,8

93,94

61,36

85,32

235,37

178,35

33,88

1037,49

589,90

2010р

2011р

20,7

31,98

93,94

54,14

85,32

96,86

178,35

1366,19

1544,53

482,31

823,46

238,76

2009р

2011р

24,6

31,98

51,8

54,14

61,36

96,86

235,37

1366,19

1130,82

314,42

57,61

874,01

З таблиці 2.18 видно, що прибуток пшениці порівняно 2009 рік з 2010 роком зменшився на 413,72, за рахунок збільшення урожайності на 33,88, зменшення собівартості на 1037,49 та збільшення ціни на 589,9. Порівняння 2010 року з 2011 показало,що прибуток збільшився на 1544,53, в тому числі за рахунок збільшення урожайності на 482,31,собівартості на 823,46, ціни на 883,88. У порівнянні 2009 року з 2011 видно, що прибуток збільшився на2491,27, в тому числі за рахунок збільшення показників урожайності на 1269,09,ціни на 105,09 та собівартості на 1142,84.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ЗНИЖЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ І СОБІВРТОСТІ ПШЕНИЦІ НА ПП «АГРОС»

.1 Зниження трудомісткості пшениці і підвищення продуктивності праці

Одним із шляхів зниження собівартості пшениці в ПП«Агрос» є підвищення продуктивності праці на основі випровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва, широкого використання прогресивних форм організації і оплати праці. Збільшення продуктивності праці повинно бути більшим збільшення заробітної плати, забезпечення тим самим зменшення собівартості. Важливим резервом зниження собівартості є інтенсивне використання машинотракторного парку, сільськогосподарських машин, знарядь і механізмів, транспортних та інших засобів праці. За цих умов зменшуються витрати з розрахунку на одиницю виконаних робіт, що сприяє зменшенню собівартості пшениці.

З підвищенням рівня механізації скорочуються затрати праці на одиницю продукції, що сприяє зменшенню витрат на її оплату і зниженню собівартості пшениці. Оскільки оплата праці є однією з основних статей витрат у собівартості продукції, підвищення продуктивності праці має важливе значення для її зниження. При цьому собівартість продукції зменшується лише тоді, коли економія коштів на оплату праці перевищує зростання амортизаційних відрахувань і витрат на поточний ремонт засобів механізації, які впроваджуються у виробництво.

Успіх боротьби за зменшення собівартості вирішує перш за все збільшення продуктивності праці робочих, яке забезпечує в окремих умовах економію на заробітній платі. Розглянемо, в яких умовах при збільшенні продуктивності праці на підприємствах зменшуються витрати на заробітну платню робітників. Збільшення виробітку продукції на одного працівника може бути досягнуто за рахунок здійснення організаційнотехнічних заходів, завдяки чому змінюються, як правило, норми виробітку і відповідно ним розцінки за виконання робіт та послуг. Збільшення виробітку може здійснитися за рахунок перевиконання встановлених норм виробітку без проведення організаційнотехнічних заходів. Норми виробітку і розцінки за цих умов, як правило не змінюються.

У першому випадку, коли змінюються норми виробітку і розцінки, підприємство економить на заробітній платі робочих. Пояснюється це тим, що у зв’язку зі зниженням розцінок доля заробітної плати у собівартості одиниці продукції зменшується. Але це не призводить до зменшення середньої заробітної плати робочих, так як ці організаційнотехнічні заходи дають можливість робочим з тими ж затратами труда виробити більше продукції. Таким чином, проведені організаційнотехнічні заходи з відповідним переглядом норм виробітки дозволяє зменшувати собівартість пшениці за рахунок зменшення долі заробітної плати в одиниці продукції одночасно зі збільшенням середньої заробітної плати робітників.

У другому випадку, коли встановлені норми виробітки і розцінки не змінюються, величина витрат на заробітну плату робітників у собівартості одиниці пшениці не зменшується. Але зі збільшенням продуктивності праці збільшується об’єм виробництва, що призводить до економії по іншим статтям видатків, наприклад, зменшення видатків по обслуговуванню виробництва і управлінню. Відбувається це тому, що в цехових видатках значна частина витрат (а в загальногосподарських майже повністю) - умовнопостійні витрати (амортизація обладнання, утримання будівель і інші витрати), не залежні від ступеню виконання плану виробництва. Це означає, що їх загальна сума не змінюється або майже не змінюється в залежності від виконання плану виробництва. Звідси витікає, що чим більший випуск пшениці, тим менша доля цехових і загальногосподарських витрат в її собівартості.

Через збільшення об’єму випуску пшениці прибуток сільськогосподарського підприємства збільшується не тільки за рахунок зниження собівартості, але і за рахунок збільшення кількості випускаємої продукції. Таким чином, чим більші об’єми виробництва, тим більше сума прибутку.

.2 Впровадження нових сортів при виробництві пшениці

Останнім часом за умови розширення посівних площ пшениці його урожайність різко зменшилась. Низький рівень урожайності зумовлений екстенсивним типом господарювання. Замість більш ефективного використання землі, збагачення її добривами, поліпшення агротехніки господарства йдуть на дальше розширення площі посіву. Такий споживацький підхід не враховує негативних наслідків використання родючості ґрунту і надалі зумовлює зниження врожайності. В господарствах з високим рівнем агротехніки та агрохімії при використанні для посіву якісного насіння сортів і гібридів пшениці з різним вегетаційним періодом загалом було отримано врожайність, вищу за середню. Високої врожайності було досягнуто на ділянках з демонстраційним посівами гібридів провідних селекційних центрів світу. Причини цього полягають в використанні високоякісного посівного матеріалу; дотриманні оптимальних строків посіву; високому рівню агротехніки; своєчасному повноцінному підживленні; використанні новітніх засобів захисту рослин.

Ступінь реалізації генетичного потенціалу гібридів пшениці визначається багатьма чинниками. Але найважливішими є погодні умови (співвідношення тепла і вологи ) та культура землеробства.

Підприємству «Агрос» пропонується замінити вже існуючі сорти пшениці (Вавілова , Трізо) на більш ефективні гібриди, а саме на такі як Маха, Ціцина, Спельта. Ці сорти мають більшу урожайність (25,230,4 ц/га), а отже при їх впровадженні в запланованому році можна отримати більший валовий збір пшениці. Аналіз генетично - господарська характеристика гібридів пшениці.

Розрахуємо, який валовий збір пшениця можна отримати за рахунок впровадження нових сортів культури у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Валовий збір за рахунок впровадження нових сортів культури

У виробництві пшениця в ПП «Агрос» при впровадженні нових високоврожайних сортів культури в плановому році можна збільшити валовий збір пшениці. Наприклад, при вирощуванні сорту «Маха» з урожайністю 45,74 ц/га валовий збір пшениці становитиме 27445,9 ц, сорту «Ціцина» з урожайністю 44,84 ц/га - 27443,5 ц, сорту «Спельта» з урожайністю 30,3 ц/га - 19270,8 ц. А при впровадженні всіх нових сортів пшениці з середньою урожайністю 40,13 ц/га валовий збір культури становитиме 74160,2 ц.

Вартість насіння та посівних матеріалів пшениці нових сортів розраховуємо в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Витрати на насіння та посівні матеріали пшениці нових сортів

З таблиці 3.2 видно, що площа посіву нових сортів пшениці дорівнює 1848 га, вартість 1 т насіння та посівних матеріалів - 969,79 грн., а вартість насіння та посівних матеріалів всього дорівнює 85,82 тис.грн.

Для того, щоб точно відповісти на питання. Чи доцільно вирощувати впроваджені сорти пшениці, необхідно також визначити затрати на їх виробництво. Для цього розглянемо слідуючу таблицю.

Таблиця 3.3

Витрати на вирощування пшениці

Розрахувавши таблицю 3.3 бачимо, що, ввівши нові сорти пшениці, прямі матеріальні витрати зменшаться на 351,11 тис. грн., за рахунок зменшення витрат на насіння та посадковий матеріал, що вплинуло на виробничу собівартість, яка зменшиться на 351,11 тис. грн..