Звичайно, можна запропонувати даний варіант екологічного зв'язку в готовому виді. Але такі знання будуть носити поверхневий характер, що мало сприяє вихованню емоційних відносин дитини. Але якщо школяр крок за кроком досліджує проблему «Чи можуть білка і кріт помінятися квартирами?», «Дупла - квартири лісових мешканців» і зроблять відповідний висновок - результат буде іншим. Діти напевно засвоять у процесі уроку, що брати живі організми з їх середовища мешкання, а тим більше руйнувати це середовище - не можна, тому що це грозить загибеллю даним організмам.
Велика роль на уроках природознавства належить ігровим моментам, що виконують пізнавальні функції, відповідно віку й особливостям учнів молодшого шкільного віку. Молодший школяр відчуває потребу в грі. Особливу цінність у цьому плані набувають навчальні завдання типу дидактичних ігор, кросвордів, відгадування загадок, спрямованих на формування потреб у нових знаннях.
Частина уроків проводиться у виді заочних подорожей. Діти виступають у ролі мандрівників, лікарів, геологів. Клас поділяється на групи-команди: «Берізка», «Джерельце», «Скворушка». Під час подорожей проводяться ігри: «Що? Де? Коли?», «Щасливий випадок», «Поле чудес», «Вустами дитини», «Чомучка».
На підсумкових уроках діти пишуть твори про своє ставлення до уроку екології і до прочитаних розповідей. На допомогу дітям пропонуються незакінчені пропозиції типу:
На уроках екології ми читали розповіді про...
Екологія - це...
Більше всього мені сподобалися розповіді про...
У них говориться...
У природі все пов'язане і, якщо...
Я вважаю, що коли я виросту...
Дуже цікаві і показові ці маленькі листи-твори. От приклади декількох з них: «Ми читали розповіді про природу. Мені більше за все сподобалися розповіді про воду і повітря. їх забруднюють нафта, відходи, кислотні дощі. Людині приносить користь природа. Я вважаю, що коли виросту, то буду охороняти природу» (Юля С). «Екологія - це наука про зв'язок живих істот із середовищем мешкання. Ми читали розповіді про повітря. Отрута з неба падає тому, що дим фабрик і заводів забруднює повітря. Я вважаю, що для того, щоб повітря було чистим, треба придумати спеціальні фільтри» (Сергійко К.).
Таким чином, молодший школяр висловлює і своє ставлення до екологічних змін у навколишньому середовищі, описуваних у розповідях і таких, що спостерігаються в житті.
Вивчення природознавства сприяє формуванню в молодших школярів переконання в необхідності в охороні природи як у своєму краї, так і в країні, на всій планеті. Учні набувають також визначені уміння, що дозволяють їм брати участь у практичній діяльності з охорони природи.
2.3 Особливості організації еколого-патріотичного виховання в курсі природознавства
Реалізація задач еколого-патріотичного стану вимагає перегляду форм і методів навчання. Більшістю вчителів, що працюють у початкових класах віддається перевага таким методам, формам і методичним прийомам навчання:
стимулювання учнів до постійного поповнення знань про навколишнє середовище, для чого використовуються на уроках сюжетно-рольові ігри, бесіди, доповіді учнів, вікторини;
розвиток творчого мислення, уміння передбачати можливі наслідки природоутворюючої діяльності людини, для чого залучаються методи, що забезпечують формування інтелектуальних умінь: аналіз, синтез, порівняння, установлення причинно-наслідкових зв'язків, експеримент, лабораторна робота, бесіда, спостереження - традиційні методи;
формування дослідницьких навичок, умінь, здібностей приймати еколого-патріотично доцільні рішення і самостійно набувати нові знання - проблемний підхід до процесу навчання;
залучення учнів у практичну діяльність за рішенням проблем навколишнього середовища місцевого значення (виявлення рідких і зникаючих видів, організація екологічної стежки, захист природи - відновлення лісу, пропаганда еколого-патріотичних знань: лекції, бесіди, плакати).
Викладання основ екології в молодших класах володіє низкою специфічних особливостей і самою значною з них є те, що в загальному досить «сухе» наукове знання, що складає ядро екології, повинне бути покладене на непідготовлений ґрунт. Проблема в тому, що зараз існує необхідність формувати правильне еколого-патріотичне мислення і поведінку в більш ранньому віці, а еколого-патріотичні знання базуються на системі відомостей з біології, хімії, фізики, геології і багатьох інших наук, з якими молодші школярі мало знайомі. Тому для ефективного викладання екології в молодших класах необхідно перебороти цей дисонанс між відносною непідготовленістю учнів до сприйняття матеріалу і потенційною складністю самого матеріалу.
Провідні методи викладання - спостереження, експеримент, моделювання. Названі методи визначають форми організації навчальної діяльності учнів, специфічні для даного навчального предмета: екскурсії, уроки з роздавальним матеріалом, практичні і лабораторні роботи в класі, у куточку живої природи, у природі, самостійні спостереження дітей.
Еколого-патріотичне виховання учнів здійснюється у визначеній і позаурочній діяльності. Позаурочна робота більш цікава для учнів своєю вільною формою, а класна - несе більше інформації. Для того, щоб зацікавити учнів, уроки повинні бути різноманітними, цікавими, захоплюючими. У своїй педагогічній практиці слід використовувати різні форми і методи проведення уроків. Необхідно, щоб діти були не тільки слухачами, але і самі брали активну участь у проведенні уроку.
Робота передбачає формування в молодших школярів уявлення про екологію як науку про взаємозв'язки всього живого в природі в доступній для учнів цього віку формі. Основні еколого-патріотичні поняття засвоюються в ході уроків природознавства. Нижче приводяться розробки уроків по темах: «Що таке екологія?», «Ліс і людина» (урок-подорож).
ВИСНОВКИ
На підставі вище викладеного матеріалу та проведеного аналізу можна зробити наступні висновки.
Формування еколого-патріотичних понять у молодших школярів у курсі природознавства ґрунтується на розширенні вже наявних еколого-патріотичних уявлень і їх конкретизації на знайомих місцевих предметах і явищах. Вивчення природознавства в різних класах припускає поетапне знайомство з екологічними проблемами найближчого оточення, міста, регіону, країни і всієї планети. Через конкретні об'єкти і явища діти складають загальні уявлення про регіональну і глобальну екологічну проблему.
Формування еколого-патріотичних понять у молодших школярів здійснюється за допомогою завдань, що мають екологічну спрямованість, і відбивають взаємодію організмів у природному середовищі і взаємодію людини з навколишньою природою. Системні завдання дозволяють молодшому школяру скласти загальне уявлення про екосистеми і роль різних факторів у формуванні екологічного стану даних систем.
Конкретність мислення молодших школярів визначає важливість ігрових моментів у засвоєнні основних еколого-патріотичних уявлень. У зв'язку з цим велика увага в роботі приділяється методичним розробкам уроків, екскурсій, позакласних заходів, інтегрованих уроків. Це лише невелика частина тих методичних розробок, які повинні бути застосовані вчителем у повсякденній роботі з молодшими школярами.
У курсовій роботі представлені методичні розробки: 1. Урок на тему «Що таке екологія?», на якому формуються в молодших школярів поняття навколишнього середовища й екології як науки на доступних прикладах. 2. Урок-подорож «Ліс і людина» сприяє формуванню поняття про різноманіття лісів, живих істот у природному співтоваристві «ліс».
Більш ефективним методом еколого-патріотичного виховання і виховання молодших школярів є використання міжпредметних зв'язків. Еколого-патріотична спрямованість курсу природознавства дозволяє застосовувати багатопредметні або міжпредметні моделі, в яких кожен навчальний предмет (природознавство, українська мова, математика, читання, праця, музика й інші) розкриває проблему взаємодії людини з навколишнім середовищем.
Курс природознавства сам по собі вже є інтегрованим, тому що в ньому об'єднані початкові уявлення таких наук як географія, фізика, хімія, біологія й інших. Але цілі еколого-патріотичного виховання будуть досягатися ефективніше при вивченні еколого-патріотичних знань на міжпредметному рівні.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учеб пособ. - М.: Академический проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2000. - 624 с.
. Авраменко В.М. Формування у молодших школярів естетичних почуттів у контексті морально-духовного виховання // Гуманістично-спрямований виховний процес і становлення особистості: Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: 36. наук, праць. - К.: Інститут проблем виховання, 2001. - Вип.1. - С. 246-250.
. Білозір С.О. Організація художньо-творчої діяльності молодших школярів на уроках трудового навчання // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблема: 36. наук, праць. - Вип.2.- 4.1 / Редкол. І.А. Зязюн (голова) та ін. - Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2002. - С. 290-295.
. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі: Навч. посіб. - 2-гевид., переробл. і допов. - К.: Вища шк., 2002. - 407 с.
. Божович Л. Проблемні формирования личности. - М.: Педагогика, 1995. -264 с.
. Бондарчук Е.М., Бовдарчук Л.И. Основи психологии и педагогики: Курс лекций. -К.: МАУП, 1999. - 168 с.
. Вахнік В.М. Мистецтво як джерело формування естетичних вражень дошкільників // Науково-дослідна діяльність молодих вчених: особливості підготовки майбутнього вчителя: Матеріали звітної науково-практичної конференції 19-20 травня 2003 р. / Укл.: П.В. Дмитренко, Л.Л. Макаренко, І.О. Нікуліна. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. - С. 205-211.
. Возрастньїе возможности усвоения знаний / Под ред. Д.Б. Зльконина и В.В. Давидова. - М.: Просвещение, 1966. - 442 с.
. Воїнственний М.А. Стойко С.М. Охорона довкілля: Посібник для вчителів. -К.: Радянська школа, 1977. - 142 с.
. Воспитание и развитие детей в процессе обучения природоведению: Пособие для учителей. -М.: Просвещение, 1981. - 152 с.
. Виготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В. Давидова. -М.: Педагогика, 1991. - 479 с.
. Гречко М.М. Художнє пізнання довкілля як механізм розвитку естетичних почуттів молодших школярів // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. - Вінниця, 2000. - Серія: Педагогіка і психологія. - Вип.2. - С. 73-76.
. Деребо С.Д., Ясвин В.А. Зкологичеекая педагогика и психология. Ростов-на-Дону: Издательство «Феникс», 1996. - 480 с.
. Дьяченко В. К. Сотрудничество в обучении: О коллективном способе учеби: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1991. - 192 с.
. Екологічна освіта і виховання: досвід та перспективи. - Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Київ: Центр екологічної освіти та інформації, 2001. - 248 с.
. Заброцький М.М. Основи вікової психологи. Навчальний посібник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2001. - 112 с.
. Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості. - К.: Веселка, 1989. - 606 с.
. Самійленко С.М. Деякі питання емоційно-естетичного розвитку молодших школярів // Формування професійної культури майбутнього вчителя початкових класів: Збірник матеріалів республіканської науково-практичної конференції. - Вінниця: ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, 1999. - С. 343-349.
ДОДАТОК (А)
ТЕМА УРОКУ: «Що таке екологія?» (З клас).
МЕТА УРОКУ: Узагальнити знання про взаємозв'язки живих істот з навколишнім середовищем. Виховувати любов до природи і дбайливе ставлення до неї.
УСТАТКУВАННЯ: Малюнки учнів, книги, плакати, репродукції картин природи.
ХІД УРОКУ.
Перевірка домашнього завдання.
Робота зі схем (знайомство з новим матеріалом на основі раніше вивченого).
Формування поняття «навколишнє середовище» за допомогою схеми в підручнику.
Узагальнення знань - поняття екології як науки.
Домашнє завдання.
ХІД УРОКУ
Урок починається з перевірки домашнього завдання: «Як історія з комарами і кішками вплинула на природу острова Калімантан?». Діти можуть розповісти про неї за малюнком підручника, провести повторну побудову моделі на магнітній дошці.
Цих лих, напевно, можна було б уникнути, якби люди, що застосовували на острові отрутохімікати, порадилися з ученими-екологами. Що ж це за наука - екологія? З'ясувати це - задача сьогоднішнього уроку. На острові не врахували, що різні живі істоти тісно пов'язані між собою. Ці і подібні їм зв'язки вивчають екологи.
Потім проводиться систематизація вивчених учнями екологічних зв'язків по схемах: зв'язки між живою і неживою природою, зв'язки усередині живої природи (між рослинами і тваринами), зв'язки між природою і людиною. Учні приводять конкретні приклади, «зашифровані» у кожній схемі. Важливо звернути увагу на взаємний характер зв'язків, що показано на схемах двома стрілками різного напрямку.
Питання учням: «У чому складається значення неживої природи для живої?», «Як жива природа впливає на неживу?». У випадку яких-небудь утруднень учнів учитель допомагає їм: нагадує про раніше вивчене або повідомляє факти, поки невідомі дітям. Далі переходять до з'ясування значення самого слова «екологія». Слово екологія відбулося від грецьких слів «екос» - будинок і «логос» - наука, тобто це наука про будинок, про «природний будинок». Екологія - наука, що досліджує живих істот і пов'язане з ними все те, що їх оточує. Потім уводиться поняття «навколишнє середовище».
Після цього учні самостійно спробують сформулювати визначення екології, а потім прочитають визначення з підручника:
Екологія - це наука про зв'язки між живими істотами і навколишнім середовищем, між людиною і природою.
На закінчення вчитель пропонує учнем подумати над питаннями: «Чи згодний ти з тим, що екологія - захоплююча наука? Поясни. Доведи, що екологія дуже важлива наука». Як домашнє завдання учнем пропонується продовжити міркування над цими питаннями.
ДОДАТОК (Б)
ТЕМА УРОКУ: «Ліс і людина» (4 клас).
МЕТА УРОКУ: Створити в дітей яскраве уявлення про дивне різноманіття і вражаючу красу лісів наший Батьківщини; дати уявлення про Червону книгу, про раціональне використання природи; виховувати дбайливе ставлення до природи.
УСТАТКУВАННЯ: Карта природних зон України, Червона книга, виставка книг про ліс, умовні знаки охорони природи, виставка дитячих малюнків «Планета занедужала», запис «Голосу птахів», динамічна модель «Ліс і людина».
ХІД УРОКУ
. Підготовка до подорожі.
Сьогодні ми маємо зробити чудову подорож у природну зону нашої України - лісову. Під час прогулянки по лісі поговоримо про нашого зеленого друга, його мешканцях, про нас з вами. Немає на землі людини, чиє життя так чи інакше не було б пов'язане з лісом (вчитель показує на карті природних зон лісову зону).