. Стійкий мусонний клімат і рівний розподіл кількості опадів зробили можливим вирощування сільськогосподарських культур майже по всій території Індонезії. Однак, землі для посівів займають тільки одну десяту частину суші. На Яві більшість обробленої землі займають тераси для вирощування рису, здебільшого вздовж північних береговий та центральних рівнин. В сухішій східній частині Яви вирощують кукурудзу, маніоку, солодку картоплю, земляний горіх (арахіс), сою, тютюн та каву.
. Найбільшою галуззю промисловості, що переробляє імпортовані сировинні матеріали, є текстильна промисловість. Прядильні фабрики в більшості належать державі чи знаходяться в руках іноземних фірм, тоді як ткацькі та апретурні підприємства, які сконцентровані в Бандунзі, переважно невеликі та належать місцевим підприємцям.
. У країні сформувався складний та досить розвинений комерційний сектор, який спирається на маркетинг та експорт сільськогосподарської продукції, постачання споживчих товарів та надання послуг для внутрішнього ринку. Тут панує китайська громада, хоча на нижчих рівнях зросла й участь корінного населення та неофіційна діяльність армії.
. Індонезія - острівна країна, тому морський транспорт відіграє тут важливу роль в доставці сировинних матеріалів та сільськогосподарських продуктів з місця їх видобутку на ринок. Фізична природа країни сприяє розвитку морських з'єднань для перевозки вантажів і повітряних для пасажирів. На багатьох диких районах Індонезії прокладання транспортних шляхів спричинює великі труднощі, що дуже перешкоджає розвитку економіки.
. Обсяг зовнішньої торгівлі Індонезії в 2014 році склав 285,3 млрд дол. США при позитивному сальдо у розмірі 31,1 млрд дол. Об'єм експорту - 158,2 млрд дол., імпорту - 127,1 млрд дол. (за обома показниками - 30-е місце в світі).
. Основними споживачами індонезійського експорту станом на 2014 рік є Японія (15,9 % від загального об'єму), Китай (9,9 %), США (9,3 %), Сінгапур (8,8 %), Республіка Корея (7 %), Індія (6,4 %), Малайзія (5,8 %). Більша частина імпорту поступає з Сінгапуру (16,1 %), Китаю (14,5 %), Японії (10,2 %), США (7,3 %) Малайзії (5,8 %), Республіки Кореї (4,9 %), Таїланду (4,8 %).
Отже, Індонезія є однією з провідних економік Східно-Азійського регіону та лідером АСЕАН, при цьому перспективи розвитку країни дозволяє говорити про вихід її на міжнародну арену та вже в близькому майбутньому може посісти належне місце в міжнародних організаціях.
1. Амиров В. Страны АСЕАН: разные пути выхода и кризиса// Мировая экономика и международные отношения. - 2013. - № 5.
2. Вольский В.В. Социально-экономическая география зарубежного мира. М.: Дрофа, 2015. - 558 с.
. Гладкий Ю.Н., Сухоруков В.Д. Экономическая и социальная география зарубежных стран. - М.; НОРМА. - 2012. - 464 с.
. Другов А.Ю. Доктрина национальной целостности Индонезии - испытание прогрессом// Восток: Афро-азиатские острова. - 2009. - № 1.
. Йечке А. Начало конца. Индонезия после Восточного Тимора//Internationale Politik. - 2011. - № 1.
. Кузнецова Н.П. Экономический рост в Индонезии: исторический контекст//Вестник Санкт-Петербуржского университета. Серия 5 - Экономика. - 2012. - № 13.
. Международная экономика: под ред. Киреева А.П М. - 2015. - 488с с.
. Международная экономика: под ред. Колесова В.П., Кулакова М.В. - М.:Норма. - 2015. - 474 с.
. Международные экономические отношения: под ред. Жукова Е.Ф. - М.: ЭКСМО. - 2014. - 485 с.
. Михайлушкин А.И., Шимко П.Д. Международная экономика. - М.: Феникс. - 2015. - 336 с.
. Носова Н.С., Роньшина Н.И. Международные экономические отношения. - М.: Инфра. - 2015. - 160 с.
. Нуген Зуи Куй. Региональное сотрудничество стран АСЕАН//Азия и Африка сегодня. - 2013. - № 3-4.
. Современное состояние экономики стран АСЕАН//Экономика и управление в зарубежных странах. - 2014. - № 10.
. Экономическая и социальная география мира: под ред. Максаковский В.П. - М. - 2013. - 397 с.
. Gloom over Indonesia. - The Economist. - 2000.
. Indonesia awakes, South - East Asia starts to wonder // The Economist. - № 7. - 2015.
. Indonesia trades promises for money // The Economist. - № 5. - 2014.
. Indonesia's second chance // The Economist. - № 8. - 2014.
. Liddle, William. Political Participation in Modern Indonesia - New Haven, 2003. - 206 p.
. USGS:
Mineral Yearbook 2013-2014. - 675 р.
Економічна карта Індонезії