Материал: Фінансова грамотність
275
§
28.
СТРАХУВАННЯ
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
ГРОМАДЯН
подолання
можливого
голоду
,
створювали
таким
чином
,
щоб
окремі
господарства
давали
для
цього
лише
дещицю
своїх
статків
.
Оскільки
господарств
було
багато
,
це
дозволяло
централізовано
накопичувати
значні
запаси
їжі
та
коштів
,
які
могли
бути
спрямовані
в
місцевості
,
вражені
неврожаєм
,
війною
,
епідемією
тощо
,
для
забезпечення
їх
харчами
.
Ще
у
другому
тисячолітті
до
н
.
е
.
китайські
та
вавилонські
торгівці
почали
зменшувати
ризик
втрати
свого
товару
,
розподіляючи
його
поміж
різними
суднами
.
Пізніше
,
в
епоху
Відродження
,
європейські
купці
,
споряджаючи
далекі
морські
експедиції
,
не
мали
жодних
гарантій
,
що
їхні
кораблі
повернуться
з
бажаними
товарами
.
Якщо
кораблі
не
поверталися
,
купці
які
їх
споряджали
за
власні
кошти
,
як
правило
,
ставали
банкрутами
.
Тому
вони
почали
об
’
єднуватись
у
спілки
,
вносячи
до
кас
цих
спілок
за
-
вчасно
обумовлені
суми
коштів
(
значно
менші
,
ніж
їм
коштувало
спо
-
рядження
експедиції
).
У
разі
,
якщо
корабель
одного
з
купців
не
повертався
з
експедиції
,
він
мав
змогу
отримати
певну
компенсацію
з
каси
спілки
,
що
дозволяло
йому
уникати
банкрутства
та
продовжувати
свою
діяльність
.
Страхування
,
у
теперішньому
його
варіанті
,
з
’
явилося
після
Великої
лондонської
пожежі
1666
року
,
коли
за
чотири
дні
згоріло
близько
13,5
тис
.
будівель
і
близько
70
тис
.
людей
залишилися
без
домівок
.
Умовою
існування
страхування
як
виду
підприємницької
діяльності
є
усвідомлення
можливості
настання
несприятливих
подій
великою
кількістю
осіб
,
яким
така
подія
може
загрожувати
,
однак
ці
особи
повинні
також
розуміти
й
те
,
що
очікувана
несприятлива
подія
для
них
може
і
не
настати
,
тобто
кошти
,
сплачені
страховикові
,
не
будуть
їм
повернуті
.
?
Які
ознаки
властиві
страхуванню
Головною
ознакою
страхування
є
солідарна
(
групова
)
розкладка
збитку
,
тобто
втрати
одного
або
кількох
постраждалих
компенсуються
за
рахунок
створених
усіма
учасниками
ресурсів
.
Що
більше
учасників
бере
участь
у
страхуванні
,
то
меншу
частку
ресурсів
(
нині
це
найчастіше
гроші
)
вони
повинні
виділити
для
компенсації
шкоди
,
завданої
постраждалим
.
?
Як
виявляється
зацікавленість
у
страхуванні
Сенс
страхування
як
явища
полягає
в
мінімізації
майнових
чи
інших
збитків
при
настанні
випадкових
або
закономірних
несприятливих
подій
,
однак
не
всіх
,
а
лише
тих
,
обов
’
язковою
ознакою
яких
є
невизначеність
,
пов
’
язана
з
їх
настанням
.
276
Розділ
14.
СТРАХУВАННЯ
Пояснимо
поняття
невизначеності
на
прикладах
.
Так
,
іноді
певний
будинок
може
згоріти
від
пожежі
(
однак
цього
може
ніколи
і
не
статися
–
випадкова
подія
).
Будь
-
яка
людина
хворіє
(
це
від
-
бувається
коли
-
небудь
із
кожною
людиною
–
закономірна
подія
).
Однак
у
першому
випадку
не
відомо
який
конкретно
будинок
згорить
,
а
в
другому
–
яка
саме
людина
захворіє
на
ту
чи
іншу
хворобу
.
Крім
того
,
в
обох
випадках
невідомим
залишається
час
настання
несприятливої
події
.
Саме
невідомий
час
настання
стра
-
хової
події
є
основою
для
страхування
життя
.
Страхування
життя
–
дещо
відмінний
вид
страхування
від
ризикового
,
адже
страхо
-
вим
випадком
у
такому
виді
страхування
є
дожиття
або
недожит
-
тя
до
певного
віку
,
а
це
обов
’
язково
колись
станеться
.
У
першому
випадку
кошти
отримує
сама
людина
,
у
другому
–
її
сім
’
я
.
Важливими
особливостями
страхування
є
й
те
,
що
страхуванню
підлягають
лише
ті
невизначеності
,
на
частоту
і
силу
негативного
прояву
яких
людина
не
має
можливості
впливати
(
наприклад
,
стихійні
лиха
)
і
щодо
запобігання
чиїм
негативним
проявам
було
здійснено
все
можливе
(
наприклад
,
поміркуймо
,
чи
розумно
було
б
страхувати
будівлі
від
вогню
,
якщо
б
у
них
не
виконувалися
вимоги
пожежної
безпеки
,
а
за
навмисний
підпал
не
передбачалася
кримінальна
відповідальність
).
Отже
,
страхування
–
це
система
захисту
майнових
інтересів
громадян
та
юридичних
осіб
за
рахунок
грошових
фондів
,
сформованих
шляхом
сплати
громадянами
та
юридичними
особами
страхових
платежів
(
страхової
премії
)
на
випадок
настання
визначених
договором
страхування
або
чинним
законодавством
подій
(
страхових
випадків
).
?
Учасники
страхових
відносин
:
хто
вони
Основними
учасниками
страхових
відносин
є
:
страховик
–
юридична
особа
(
страхова
компанія
),
яка
бере
на
себе
чужі
ризики
і
виплачує
відшкодування
,
і
страхувальник
,
фізична
чи
юридична
особа
,
яка
має
зацікавленість
у
страхуванні
.
Додатковими
учасниками
страхових
відносин
можуть
бути
:
застрахований
і
вигодонабувач
(
особа
,
яка
отримує
страхову
виплату
,
якщо
із
застрахованим
відбувається
страховий
випадок
,
наприклад
,
йому
здійсню
-
ється
виплата
в
разі
загибелі
застрахованого
).
Згідно
із
законодавством
України
страховик
повинен
отримати
ліцензію
на
здійснення
діяльності
в
галузі
страхування
від
Державної
комісії
з
регулювання
ринків
фінансових
послуг
України
(
далі
–
Держфінпослуг
України
).
!
277
§
28.
СТРАХУВАННЯ
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
ГРОМАДЯН
?
Страхові
посередники
:
чи
потрібні
вони
на
страховому
ринку
Крім
того
,
що
страхова
компанія
може
самостійно
реалізовувати
на
ринку
страхові
продукти
власної
розробки
,
вона
для
організації
ефективної
взаємодії
зі
страхувальниками
може
користуватися
послугами
посередників
,
а
саме
:
страхових
агентів
і
страхових
брокерів
.
Страхові
агенти
є
представниками
конкретних
страхових
компаній
і
діють
від
їхнього
імені
і
за
їхнім
дорученням
,
а
страхові
брокери
є
незалежними
від
страхових
компаній
фізичними
або
юридичними
особами
,
що
можуть
реалізовувати
на
свій
страх
і
ризик
страхові
продукти
як
однієї
,
так
і
багатьох
страхових
компаній
.
Страхування
може
бути
добровільним
або
обов
’
язковим
.
Першим
історично
виникло
добровільне
страхування
.
У
разі
добровільного
страхування
відносини
між
сторонами
регулюються
добровільно
укладеними
договорами
страхування
.
Починаючи
з
XX
століття
,
у
багатьох
державах
для
вирішення
соціально
-
економічних
завдань
були
запроваджені
певні
види
обов
’
язкового
страхування
(
наприклад
,
медичне
страхування
,
особисте
страхування
від
нещасних
випадків
на
транспорті
,
страхування
цивільної
відповідальності
власників
транспортних
засобів
тощо
).
Обов
’
язкове
страхування
впроваджується
і
здійснюється
на
підставі
вимог
законодавства
і
передбачає
пряме
регуляторне
втручання
держави
у
страхові
взаємовідносини
.
Договір
страхування
застосовується
переважно
у
сфері
добровільного
страхування
.
Він
являє
собою
письмову
угоду
між
страхувальником
і
страхо
-
виком
,
згідно
з
якою
страховик
бере
на
себе
зобов
’
язання
в
разі
настання
страхового
випадку
здійснити
страхову
виплату
страхувальникові
або
іншій
особі
,
визначеній
у
договорі
страхування
страхувальником
,
на
користь
якої
укладено
договір
страхування
,
а
страхувальник
зобов
’
язується
сплачувати
страхові
платежі
у
визначені
строки
та
виконувати
інші
умови
договору
.
Договори
страхування
укладають
відповідно
до
правил
страхування
,
які
розробляє
страховик
для
кожного
виду
страхування
окремо
.
Факт
укладення
страхової
угоди
може
посвідчуватися
страховим
свідоцтвом
(
полісом
,
сертифікатом
).
?
За
яких
випадків
дія
договору
страхування
припиняється
і
втрачає
свою
чинність
Дія
договору
страхування
може
припинятися
і
втрачати
чинність
у
таких
випадках
:
•
за
згодою
сторін
,
тобто
в
тому
разі
,
коли
страховик
і
страхувальник
доходять
згоди
щодо
припинення
дії
договору
страхування
;
278
Розділ
14.
СТРАХУВАННЯ
•
закінчення
строку
дії
договору
страхування
;
•
виконання
страховиком
зобов
’
язань
перед
страхувальником
у
повному
обсязі
,
тобто
повної
виплати
страхової
суми
за
наслідками
настання
страхового
випадку
;
•
несплати
страхувальником
страхових
платежів
у
встановлені
договором
строки
;
•
смерті
страхувальника
-
громадянина
чи
втрати
ним
дієздатності
;
•
ліквідації
страховика
в
порядку
,
встановленому
законодавством
України
;
•
в
інших
випадках
,
передбачених
законодавством
України
.
?
Коли
договір
страхування
є
недійсним
Договір
страхування
може
бути
визнаним
недійсним
виключно
в
судовому
порядку
в
разі
:
•
якщо
його
укладено
після
страхового
випадку
;
•
якщо
об
’
єктом
договору
страхування
є
майно
,
яке
підлягає
конфіскації
на
підставі
судового
вироку
або
рішення
,
що
набуло
законної
сили
;
•
в
інших
випадках
.
Пам
’
ятайте
,
що
здійснення
страхових
виплат
і
виплата
страхового
відшкодування
проводиться
страховиком
згідно
з
договором
страхування
або
згідно
із
законодавством
не
«
автоматично
»,
а
на
підставі
заяви
страхувальника
(
його
правонаступника
або
третіх
осіб
,
визначених
умовами
страхування
)
і
страхового
акта
(
аварійного
сертифіката
),
який
складають
страховик
або
уповноважена
ним
особа
(
аварійний
комісар
)
у
формі
,
яку
визначає
страховик
.
Страховик
має
право
відмовитися
здійснювати
страхові
виплати
або
страхове
відшкодування
,
якщо
виявлено
таке
:
•
навмисні
дії
страхувальника
або
особи
,
на
користь
якої
укладено
договір
страхування
,
спрямовані
на
настання
страхового
випадку
;
•
вчинення
страхувальником
-
громадянином
або
іншою
особою
,
на
користь
якої
укладено
договір
страхування
,
умисного
злочину
,
що
призвів
до
страхового
випадку
;
•
подання
страхувальником
свідомо
неправдивих
відомостей
про
об
’
єкт
страхування
або
факт
настання
страхового
випадку
;
•
отримання
страхувальником
повного
відшкодування
збитків
за
майновим
страхуванням
від
особи
,
винної
в
їхньому
заподіянні
;
!
279
§
28.
СТРАХУВАННЯ
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
ГРОМАДЯН
•
несвоєчасне
повідомлення
страхувальником
про
настання
страхового
випадку
без
поважних
на
це
причин
або
створення
страховикові
перешкод
у
визначенні
обставин
,
характеру
та
розміру
збитків
.
Крім
вказаних
вище
підстав
,
страхові
компанії
відповідно
до
власного
досвіду
,
як
правило
,
у
договорі
страхування
можуть
передбачати
ще
й
інші
підстави
для
відмови
у
виплаті
страхового
відшкодування
.
Тому
необхідно
уважно
вивчати
всі
пункти
страхового
договору
,
навіть
написані
дрібним
шрифтом
.
На
жаль
,
в
Україні
частими
є
випадки
,
коли
страхової
компанії
затягують
виплати
страхового
відшкодування
.
Одним
із
можливих
шляхів
подолання
такої
ситуації
є
звернення
зі
скаргою
до
Держфінпослуг
України
,
яка
як
уповноважений
орган
згідно
зі
статтею
35
Закону
«
Про
страхування
»
здійснює
державний
нагляд
за
страховою
діяльністю
.
Держфінпослуг
України
має
вагомі
засоби
впливу
на
недобросовісного
страховика
,
яких
цілком
достатньо
для
того
,
щоб
переконати
страховика
виконати
вимоги
законодавства
.
Іншим
шляхом
захисту
громадянином
власних
інтересів
може
бути
гарантоване
Конституцією
України
звернення
з
позовною
заявою
до
суду
.
?
Який
порядок
дій
при
настанні
страхового
випадку
У
разі
настання
страхової
події
слід
дотримуватися
порядку
вчинення
дій
,
визначених
договором
страхування
,
а
саме
:
•
письмово
повідомити
страховика
про
випадок
,
що
стався
в
порядку
і
строки
,
передбачені
договором
страхування
.
•
виконати
інші
умови
договору
страхування
в
частині
повідомлення
про
страховий
випадок
уповноважених
структур
.
Це
,
зокрема
,
залежно
від
характеру
страхового
випадку
можуть
бути
МВС
,
МНС
тощо
.
•
за
наявності
в
договорі
страхування
зобов
’
язання
щодо
пові
-
домлення
асистуючої
компанії
(
компанія
,
яка
працює
за
дорученням
страховика
та
сприяє
розслідуванню
страхового
випадку
),
необхідно
повідомити
її
про
випадок
і
виконати
всі
надані
рекомендації
(
як
правило
,
така
умова
міститься
в
договорах
автотранспортного
страхування
,
договорах
страхування
подо
-
рожників
).
•
надати
повний
перелік
документів
,
передбачених
договором
страхування
або
законом
.
Такими
документами
можуть
бути
рішення
компетентних
органів
,
довідки
,
банківська
документація
,
!