Курсовая работа (т): Фізична підготовка та виховання допризовної молоді

Таблиця 5

Рівень фізичної підготовленості допризовників, які проживають в різних екологічних умовах

Рівень фізичної підготовленості допризовної молоді у відповідності до Державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України, невисокий і має значну розбіжність. Найвищий бал (чотири) отримали юнаки 16 років за результати бігу на 100 м. На три бали оцінені результати бігу на 100 м школярами 17 років і стрибки в довжину з місця юнаками 16 років. Показники підтягування (молодь 16 років) і стрибків у довжину (молодь 17 років) оцінені на 2 бали. Човниковий біг 4×10 м, нахил вперед з положення сидячи, біг на 2000 м (молодь 17 років) і підтягування (молодь 17 років) виконані на 1 бал. І, нарешті, в середньому жодного бала не набрали юнаки 16 років за результатами бігу на 2000 м. Такий стан вказує на низьку фізичну підготовленість юнаків, які проживають в Маневицькому районі і певну невідповідність Державних тестів їх фізичним можливостям.

Низьку фізичну підготовку цих юнаків підтверджують також результати медичних оглядів (табл. 6).

Таблиця 6

Кількість придатних і не придатних юнаків до військової служби

Аналіз результатів медичних оглядів районного військкомату Маневицького району щодо придатності до військової служби юнаків показує, що в період з 2006 року по 2011 рік постійно зменшується кількість придатних до військової служби юнаків (на 29,16%) і значно збільшується кількість непридатних (на 350%).

Ці дані опосередковано свідчать про демографічну кризу в країні. Так з 2006 по 2011 роки кількість допризовників тільки по одному районі зменшилася на 135 чоловіків (21,49%). Поряд із зменшенням загальної кількості допризовників збільшується відсоток непридатних до військової служби: 2006 - 1,31%, 2007 - 1,47%, 2008 - 2,8%, 2009 - 3,34%, 2010 - 5,52% і 2011 - 7,16%. Подібне спостерігається в області в цілому (табл. 7).

Таблиця 7

Як показують статистичні дані з 2005 по 2011 роки, кількість хвороб суттєво збільшилась. Зокрема, хвороби ендокринних залоз зросли на 84,0%, ревматизм в активній фазі - на 130,2%, бронхіальна астма - на 26,35%, виразка шлунку та 12-палої кишки - на 24,54%, гастрит, дуоденіт, розлад шлунку - на 250,3%, розлади печінки, жовчного міхура і підшлункової залози - на 213,48%. Кількість неврозів, психопатій та інших психічних розладів і хронічних ревматичних хвороб серця зменшилась, відповідно, на 88,96 і 86,99%.

Таким чином, стан здоров’я допризовників, які проживають на території Маневицького району, досить низький. За період з 2006 року кількість захворювань постійно збільшується. Найвищий зріст захворювань спостерігався в період з 2007 року по 2009 рік.

Як показало опитування, досить великий контингент допризовників Маневицького району (48,3%) не бажають служити в армії. Дещо менша частина (41,4%) тих, хто відповів, що хоче служити в армії, а для 10,3% опитаних було все рівно - служити чи не служити. Все це вказує на низьку мотивацію для підготовки до служби в армії у більш ніж половини опитаних (57,8%) - Маневицького району і (57,3%) - Луцького району.

Успішність спрямованої підготовки допризовника до служби в армії в певній мірі залежить від засвоєння вимог і задач, що ставляться до нього. На питання: «Чи знаєте Ви вимоги, які ставляться до фізичної підготовки призовника?», тільки 25,6% опитаних Маневицького району і 24,8% Луцького району відповіли позитивно. Потрібно зауважити, що знання про вказані вимоги, за словами респондентів, в більшій мірі отримані від вчителя фізичної культури (8,3%) і (8,7%), викладача допризовної підготовки (7,8%) і (8,1%), батьків (0,9%) і (1,7%) і старших друзів (9,3%) і (9,8%).

Цілеспрямованою підготовкою до служби в армії самостійно займаються 12,4% і 14,7% опитаних. Про допомогу спорту в підготовці допризовників до служби в армії вказали 48,4% і 52,8% юнаків. 88% і 69% опитаних юнаків вважають, що на підготовку до служби в армії одних тільки уроків фізичної культури і допризовної підготовки недостатньо, 17,4% і 28,2% переконані, що досить; 38% і 42% вважають, що вони готові служити в армії; 32,3% і 39,8% - що не готові.

Таким чином, педагогічний експеримент показав досить високу ефективність запропонованої нами корекції фізичної підготовки допризовників, що є основою для широкого її впровадження у навчальний процес навчально-виховних закладів освіти.

Дотримання методичних вимог дасть можливість, в свою чергу, оволодіти контрольними якісними показниками рівня фізичної культури допризовника:

. Знання теоретичних основ фізичного тренування та уміння застосовувати їх в практиці самостійної і колективної фізичної підготовки.

. Знання медико-біологічних основ фізичного тренування та уміння застосовувати їх при реалізації фізичної активності і при діагностиці свого стану.

. Знання основних положень біомеханіки рухів людини та уміння аналізувати техніку фізичних, в тому числі спортивних вправ.

. Переконання в особистій і загальносрціальній необхідності систематичної фізичної активності.

. Володіння руховими уміннями і навичками в межах вікових нормативів.

. Досягнення рівня фізичної підготовленості, передбаченого віковими нормативами.

. Знання не менше 300 фізичних вправ загальнорозвиваючого характеру, не менше 200 вправ (спрямованих на розвиток силових якостей), не менше 200 - для розвитку гнучкості та профілактики порушень постави і захворювань хребта, не менше 50 засобів тренування витривалості, володіння техніко-тактичними прийомами 5 видів спортивних ігор і 10 інших видів спорту (включаючи легку атлетику). [15]

. Уміння користуватись тренажерами і організовувати з їх допомогою самостійне фізичне тренування.

. Систематично здійснювати фізичне тренування (не менше 3-х разів на тиждень) і заняття іншими формами оздоровчої і загальнозмінюючої фізичної активності.

. Не палити і не вживати алкоголю.

Висновки

Фізична культура - частина загальної культури особистості, одна з сфер соціальної діяльності, спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних здібностей молодої людини. Фізичне виховання молоді сприймається як невід’ємна, найважливіша частина загального виховання допризовної молоді України. Очевидною є величезна роль, яку відіграє фізкультура, спорт і фізичне виховання у людському житті, житті суспільства і цілої країни. [17]

Підготовка до служби в Збройних Силах - це дуже складна і цілеспрямована діяльність. В ній тісно взаємопов’язані процеси навчання і виховання. Готовність до військової служби, в кінцевому варіанті, є результати їх впливу на особистість юнака. Аналіз науково-методичної літератури показує, що фізична підготовка є важливою складовою частиною підготовки молоді до служби в Збройних Силах України.

Служба в Збройних Силах вимагає розвитку сили, витривалості, швидкості і спритності, саме тих якостей, за якими юнаки, які проживають на території Маневицького району мають найбільше відставання. Зрозуміло, що цій категорії юнаків потрібно буде служити в армії і вимоги до них не будуть нижчі ніж до інших. Та й не потрібно, на нашу думку, з допризовників, які проживають на території Маневицького району робити другосортних солдатів, а в майбутньому і можливо людей. Значно кращий і перспективніший є інший підхід: розробити оптимальні засоби, методи і прийоми підвищення їх фізичного стану.

Рівень фізичного стану допризовників невисокий і вимагає спеціального комплексного впливу, а саме цілеспрямованого використання фізичних вправ, які підвищують силу, витривалість і спритність, ефективне використання їх на заняттях з фізичної культури, допризовної підготовки, а також в режимі дня учня: шкільних та позашкільних заходах і особливо в період літніх табірних зборів.

Фізичне виховання допризовників, які проживають на території Волинської області необхідно проводити поетапно. На першому етапі (підготовчий період) підбір засобів і методів фізичного виховання спрямовувався на вирішення оздоровчих завдань. На другому етапі (основний період) вирішувались завдання прикладної фізичної підготовки, в основі якої лежав розвиток фізичних якостей, підвищення захисних сил і опірності до зовнішнього середовища. Оздоровчий ефект досягається за допомогою застосування середніх і великих фізичних навантажень.

Корекція методики фізичного виховання юнаків вірогідно підвищує їх фізичний розвиток, фізичну підготовленість та загальну успішність, що свідчить про її ефективність і можливість використання у практиці допризовної підготовки.

Список використаних джерел

1. Богданов, Г.П. Физические загрузки для развития выносливости и быстроты в беге / Г.П. Богданов // Физ. культура в школе. - 1977. - № 8. - С. 15

. Волков Л.В. Методика виховання фізичних здібностей учнів. - К.: Рад. школа, 1989. - 102 с.

. Глушко Г., Іванов В. Організація та методика розвитку рухових якостей учнів допризовного віку // Фізичне виховання в школі. - 2000 - № 3.

. За матеріалами зведених звітів про результати державного тестування фізичної підготовленості населення м. Луцька у 2006-2011 роках

. Волков Л.В. Теория и методика детского и юношеского спорта. - К.: Олимпийская литература, 2002. - 210 с.

. Гужаловский А.А. Темпы роста физических способностей как критерий отбора юных спортсменов // Теория и практика физической культуры, № 9, 1979. - с. 32-33.

. Єрьоменко О.Н. Специфіка початкового етапу спортивної підготовки юних легкоатлетів 10-11 років, які проживають у зоні посиленного радіоекологічного контролю. Автореф.... канд. наук з фізичного виховання і спорту. К., 1999. - 18 с.

. Железняков А.Г. Развитие выносливости к марш-броску у юношей 15-17 лет на уроках физической культуры: автореф. дис. канд. пед. наук / А.Г. Железняков. М., 1980. - 23с.

. Новосельский В.Ф. Методика урока физической культуры в старших классах: учебно-методическое пособие - К.: Радянська школа, 1989. - 128 с.

. Стакионене В.П. Педагогические основы физического совершенствования школьников. Автореф.... док. пед. наук, Вильнюс,1969. 46 с.

. Силла Р.П. Оптимальна доза рухової активності для молоді. Гігієнічні основи фізичного виховання підлітків. - Таллінн, 1975. - с.143-151.

. Сембрат С.В., Волков Л.В. Фізична підготовка щколярів: особливості розвитку фізичних здібностей дітей старшого шкільного віку. -К.: Знання України, 2003. - 31с.

. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів. - Львів: ЛОНМІО. 1996. - 232 с.

. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів / Богдан Михайлович Шиян. - Частина 2. - Т.: Навчальна книга - Богдан, 2002. - 248 с.

. Антропова М.В. Фізіолого-гігієнічні аспекти навчального навантаження старшокласників // Збірник наукових праць. -М.: Педагогіка, 1986. - С.187.

. Бака М.М. Готовий до захисту Батьківщини // Фізична підготовка допризовника. -М.: Фізкультура і спорт, 1987. - С.221.

. Лебедєва Т.М., Глезіров В. І. Шляхи оптимізації рухової активності підлітків // Теорія і практика фізичної культури, 1986. -№1. - С.27-30.

. Платонов В.М. Теорія і методика спортивного тренування. -К.: Вища школа, 1984. - С.352

. Сухарєв А.Г. Теоретичні основи гігієнічного нормування рухової активності підлітків // Гігієнічні основи фізичного виховання підлітків. - Таллін, 1985. - С.160-164.

. Теория и методика физического воспитания. Учебник для институтов физ. культуры \ Под общ. ред. Л. П. Матвеева и А. Д. Новикова. Изд. 2- е, Т. П- М.: Физкультура и спорт, 1996, - С. 139 - 194.