Львівщина - регіон сталого розвитку, край гармонійного поєднання інноваційної високотехнологічної промисловості, екологічного сільського господарства, оздоровчого та історичного туризму. Регіон високої якості життя та безпечного довкілля.
Обрані на підставі аналізу стратегічні цілі - спосіб досягнення стратегічного Бачення. Їх визначення обумовлено, з одного боку, повноваженнями учасників підготовки і впровадження Стратегії, з іншого боку, - наявністю політичної волі та інструментів впливу (Додаток І).
Стратегічне Бачення досягатиметься через досягнення стратегічних цілей:
Стратегічна ціль 1: Прискорення економічного зростання
Стратегічна ціль 2: Розвиток сільських територій
Стратегічна ціль 3: Розвиток туристичного і рекреаційного потенціалу
Стратегічна ціль 4: Підвищення якості життя населення
Стратегічна ціль 5: Поглиблення євроінтеграційних процесів.
Обрані стратегічні цілі будуть реалізовані через систему операційних цілей, В умовах планування розвитку такого складного, багатовекторного утворення як область, передбачається визначення операційних цілей, завдань для окремих територій - районів, міст, селищ, сіл [61].
Стратегічні цілі 1-3 об’єднали спектри втручань, що стосуються окремих сфер діяльності та територій області. Натомість, стратегічна ціль 4 "Підвищення якості життя" є прямою соціальною інвестицією, яка забезпечує розвиток та збереження населення, демонструє цінність кожного мешканця області для створення спільного добробуту.
Реалізація Стратегії розвитку області має допомогти перетворити її економіку на більш модерну, що ґрунтується на оптимальному розміщенні економічних суб’єктів та ощадливому використанні природних ресурсів регіону, базовану на інноваціях, активності підприємців.
Стратегічна ціль 1: Прискорення економічного зростання
Серед стратегічних цілей стратегії розвитку Львівської області на період до 2020 року ціль "Прискорення економічного зростання" є базовою. У сфері економіки, зокрема, в її реальному секторі, створюється додана вартість, яка є основою соціально-економічного розвитку регіону. Економіка області перебуває у надзвичайно складному стані, що характеризується критичною зношеністю виробничої бази, створеної ще в середині минулого століття, технологічною відсталістю більшості великих промислових підприємств, особливо видобувної галузі, та, відповідно, низьким рівнем капіталізації, високим рівнем "тінізації", несприятливим інвестиційним кліматом в країні та регіоні тощо.
Економічне зростання в тих політичних і економічних умовах, які склалися в Україні та регіоні, являє собою складний процес, що повинен включати, зокрема, такі складники як:
- диверсифікація промислового виробництва конкурентоспроможної продукції і перепрофілювання експортоорієнтованого сировинного виробництва;
- стимулювання іноземних інвестицій у модернізацію та технічне переоснащення техніко-технологічної бази промислового виробництва та особливо у створення нових високотехнологічних підприємств;
- створення замкнутого виробничого циклу, побудова зовнішньоекономічних коопераційних зв’язків та впровадженні новітніх технологій розвитку паливно-енергетичного комплексу регіону;
- реформування внутрішньовиробничої структури промисловості регіону задля підвищення конкурентоспроможності підприємств, які забезпечують основну частку експорту готової продукції та формують економічну безпеку області;
- проведення економічної політики енергозбереження та раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів задля скорочення матеріаломісткості виробництва продукції і розширення конкурентних переваг з метою збільшення обсягів продажу і надходжень до обласного бюджету;
- сприяння розвиткові малого і середнього бізнесу, зокрема у високотехнологічних галузях, зміщення його в реальний сектор.
Виконання такого складного комплексу завдань вимагає тісної координації дій центральної, регіональної та місцевих влад, приватного та громадського сектору, науки [61].
В рамках Стратегії наголос поставлено на кількох ключових чинниках, які можуть підвищити економічну спроможність регіону:
- залучення значного інвестиційного ресурсу з метою модернізації діючих та формування нових виробничих високотехнологічних наукомістких підприємств;
- підвищення ролі малого і середнього бізнесу в процесах створення додаткової вартості регіону;
- підвищення ролі наукового середовища у формуванні та впровадженні інноваційних виробничих циклів та продуктів.
В межах Стратегічної цілі 1 передбачається досягнення таких результатів:
- Стійке зростання ВРП регіону.
- Збільшення кількості робочих місць.
- Зростання обсягів виробництва промислової продукції.
- Зростання вантажообороту.
- Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами.
- Зростання середньої заробітної плати.
Стратегічна ціль 2: Розвиток сільських територій
У сільській місцевості проживає 994,6 тис. осіб, що складає 39,1 % населення області. Сільське господарство області продовжує залишатись значним сегментом економіки, хоча його частка у валовій доданій вартості області постійно скорочується.
Одним з головних роботодавців для мешканців сіл є аграрний сектор. Структура сільськогосподарського виробництва за останні 20 років зазнала значних змін, що, відповідно, призвело до змін у якості життя мешканців сільських територій. Приватизація земель і новий підхід до ринкової економіки не дали очікуваних результатів. Ціни на сільськогосподарські товари і харчову продукцію для споживачів доходять до рівня розвинутих країн Європи, у той час, як заняття землеробством і тваринництвом не дає більшого прибутку працівникам і їх сім’ям у сільській місцевості. Сільськогосподарські підприємства та фермери, особливо невеликі, зіткнулися з проблемою впровадження прогресивних технологій виробництва через обмеженість у фінансових ресурсах.
Брак ефективних ринкових важелів управління в галузі тваринництва призвели до зменшення поголів'я худоби. Має місце виснаження ґрунтів через відсутність достатньої кількості органічних добрив. Обсяги переробки продукції власного сільськогосподарського виробництва не забезпечують потреб споживання населення області в окремих видах продуктів харчування. Сучасний аграрний сектор не в змозі забезпечити достатню зайнятість для сільського населення. Слабкі можливості для зайнятості та занепад соціальної інфраструктури в сільських і приміських місцевостях є ключовими причинами низького рівня життя і, як наслідок - відтоку сільського населення з сільських населених пунктів та загального старіння населення, що створює додатковий тиск на міста області і прискорює занепад традиційних сіл. Село у переважній більшості стало неперспективним для молоді і фактично вимирає - як правило, там живуть люди старшого віку. Село швидкими темпами втрачає культурну, соціальну та економічну інфраструктуру. Таке становище потребує всебічного підходу до розвитку села, головним чином, за допомогою ефективної політики держави і втручань органів влади (обласних і місцевих), доповнених діями, які можуть виконуватися разом з цією Стратегією [61].
Існує ряд можливостей, які варто задіяти для покращення становища сільських територій. Проаналізувавши порівняльні переваги, виклики та ризики області, а також врахувавши можливості впливу на вирішення існуючих проблем, члени робочої групи визначили, що у межах стратегічної цілі 2 "Розвиток сільських територій" першочергову увагу слід зосередити на:
- економічному втручанні, пов’язаному зі збільшенням виробництва агропродукції, формуванні додаткових доходів індивідуальних домогосподарств через підтримку малих та середніх виробників сільськогосподарської продукції (обслуговуючих кооперативів, комунальних підприємств, асоціацій виробників), сприянням диверсифікації сільської економіки;
- соціальному втручанні, спрямованому на розвиток інфраструктури сільських громад, у тому числі громад з гірських територій.
Важливими компонентами політики розвитку сільських територій є покращення стану соціальної інфраструктури, розвиток людського потенціалу, забезпечення екологічної безпеки. Діяльність у рамках цих компонентів буде забезпечена в Стратегічній цілі 4 "Підвищення якості життя". Можливості додаткових заробітків для мешканців сіл, а подекуди - створення нових робочих місць, - зможуть виникнути завдяки розвитку туристичного потенціалу, що передбачено в стратегічній цілі 3 "Розвиток туристичного та рекреаційного потенціалу" [61].
Очікується, що реалізація стратегічної цілі 2 у середньостроковій перспективі призведе до таких результатів:
- Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.
- Диверсифікація сільськогосподарського виробництва, в тому числі розвиток садівництва, рибальства, бджільництва. .
- Підвищення частки сільськогосподарської продукції регіональних виробників у структурі споживання населення області.
- Підвищення доходів індивідуальних домогосподарств.
- Створення нових робочих місць у сільських територіях.
- Зростання числа самозайнятого населення сільських територій.
- Зменшення динаміки старіння населення сільських територій.
Стратегічна ціль 3: Розвиток туристичного і рекреаційного потенціалу
Важливість цієї цілі для Стратегії визначається значним туристично-рекреаційним потенціалом Львівщини. Це не лише природні ресурси, такі як ліси Карпат чи мінеральні води, а й туристично-рекреаційні продукти цих ресурсів, - гірськолижні курорти Карпат, туристичні маршрути в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду Карпат, Розточчя, Поділля, відомі далеко за межами України бальнеологічні лікувальні курорти Моршина й Трускавця та багато інших. Стратегія розвитку Львівської області до 2020 року визначає розвиток туристично-рекреаційного комплексу як один з пріоритетних напрямків соціально-економічного та культурного розвитку регіону [61].
За час підготовки до "Євро-2012" та після його проведення дещо покращилася туристично-рекреаційна інфраструктура, якість доріг, зокрема прикордонні транспортні коридори, дещо збільшилася кількість спеціалістів у сфері туризму.
Однак, рівень розвитку туристичної галузі регіону не відповідає його потенційним можливостям. Передусім, це стосується лікувально-оздоровчих комплексів Трускавця, Моршина та ін. Туристичні потоки в регіон зростають дуже повільно, навіть проведення "Євро-2012" не активізувало цього процесу. Від 2005 року нішу туристичного бізнесу все більше займає приватний сектор, що демонструють показники кількості готельних закладів, що є у власності фізичних осіб, а також незначне зростання відрахувань до бюджету підприємцями на спрощеній системі оподаткування.
Стратегічна ціль "Розвиток туристичного та рекреаційного потенціалу" має на меті підвищення ефективності використання туристично-рекреаційного потенціалу регіону та прискорення розвитку повноцінної туристично-рекреаційної індустрії [61].
В рамках цієї Стратегічної цілі для подальшого підвищення конкурентоспроможності туристичної галузі регіону та утримання її стійких позицій на світовому ринку ставляться такі завдання:
- сформувати та просувати нові туристичні продукти на основі поєднання комплексів туристичних та лікувально-оздоровчих послуг бальнеологічних центрів області: Моршина, Трускавця, Немирова, Любіня Великого;
- забезпечити проведення масових культурних, спортивних та туристичних заходів світового та європейського рівня у Львівській області для забезпечення завантаженості готельних номерів у новозбудованих та існуючих об’єктах інфраструктури;
- сприяти розвитку екологічних та нетрадиційних видів туризму, зокрема "індустріального";
- приділити увагу підготовці професійних кадрів для туристичної галузі за більш широким ніж існуючий переліком спеціальностей;
- розширити мережу туристичних інформаційних центрів для забезпечення якісної та достовірної інформації, інтенсифікації інформаційно-рекламної діяльності;
- розробити та впровадити систему маркетингу туристичного потенціалу області;
- забезпечити збереження цінних заповідних територій та екосистем;
- забезпечити збереження та розвиток територій та об'єктів природно-заповідного фонду, природоохоронних територій, екосистем [61].
Очікується, що реалізація цілі у середньостроковій перспективі дозволить отримати такі результати: