Грошова реформа 1947 року або «Сталінська» реформа - комплекс заходів, здійснених урядом СРСР у грошово-фінансовій сфері та спрямованих на ліквідацію відповідних економічних наслідків Другої світової війни 1941-1945.
В роки війни різко зросли військові витрати, тоді як виробництво споживчих товарів значно скоротилося, зменшився роздрібний товарообіг. Для покриття зростаючого дисбалансу емітувалась велика кількість грошей. Крім того на території, звільненій від німців, в обігу виявилося чимало фальшивих емітованих Третім Рейхом, та просто по злочинному залишених, через неготовність комуністів до війни в підвалах банків грошових знаків. Цих грошей було так багато, що порівняно з ними особисті збереження населення становили невелику суму. Все це збільшило надлишок грошей в обігу, що викликало незабезпеченість грошей товарною масою, як наслідок зниження їх купівельної спроможності.
грудня 1947 РМ СРСР та ЦК ВКП(б) прийняли постанову «Про проведення грошової реформи та про відміну карток на продовольчі та промислові товари». Завданням реформи було зміцнення курсу радянського карбованця шляхом вилучення значної маси грошей з обігу.
Грошова реформа полягала в обміні перебуваючих в обігу грошових знаків на нові у співвідношенні 10:1 і диференційованій переоцінці трудових грошових заощаджень населення: дрібні вклади в ощадних касах (до 3000 руб.), не підлягали переоцінці. По вкладах від 3 000 до 10 000 тис. руб. заощадження скорочувалися на третину, а понад 10 000. - на дві третини. Слід зазначити що накопичення населення були мізерними, так у 1940 р. вони дорівнювали лише 17,3 млн крб., тобто в середньому по 42 крб. на один вклад, або лише 27% середньомісячної зарплати. При таких збереженнях держава вигравала двояко з одного боку, можна було просто нехтувати офіційними особистими збереженнями і надати їм пільговий режим, а з іншого - населення мало зрозуміти, що ощадкаса - надійне сховище збереження готівкових грошей адже вони знецінились значно менше, а вклади до 3000 крб. взагалі не зазнали збитків.
Переоцінені були також і накопичення в облігаціях державної позики: облігації масової позики обмінювалися на облігації нової позики у співвідношенні 3:1, облігації 1938 року - у співвідношенні 5:1, облігації 1947 року переоцінці не підлягали.
Одночасно з Грошовою реформою на території СРСР ліквідовувалася введена в роки війни карткова система на продовольчі та промислові товари й запроваджувався перехід до продажу їх у відкритій торгівлі за єдиними державними роздрібними цінами. Грошова реформа привела об'єм грошової маси, що перебувала в обігу, у відповідність з потребами господарства і повністю позбавила можливості використовувати як фальшиві гроші, так і старі радянські, які були вивезені з СРСР. Пільговий обмін заощаджень сприяв швидкому зростанню вкладів населення. Вже в 1960 р. вони зросли в 3 рази, а середній вклад став у 3 рази більшим за середньомісячну зарплату.
Більше того, розпочалося періодичне зниження цін, І це благодійно впливало на настрої населення та зміцнення грошової й фінансової стабільності. Якщо ж глибше глянути на реформу 1947 р., то дії Сталіна були зумовлені суворою необхідністю. Адже з розширенням виробництва внаслідок відбудови народного господарства нагромаджувалася надлишкова кількість товарів, які не могло придбати населення, тому що не мало відповідної кількості готівкових грошей. Щоб цього в майбутньому не трапилося, економісти пропонували здійснити обмін грошей на нові купюри у відношенні 5:1. Сталін же в поданому проекті закреслив цифру "5" і написав "10". Внаслідок цього склалася невідповідність між товарною масою, яка з відбудовою народного господарства швидко зростала, та грошима, маса яких кожного разу ставала недостатньою; тому щорічно потрібно було усувати цей розрив черговим зниженням цін.
Однак реформа призвела до конфіскації грошей у тих, хто заощадив певні суми вдома, чи мав суму більшу за 3 000 крб. Особливо боляче реформа вдарила по селянству, яке знову було ошукане державою. В умовах повної відсутності установ Ощадбанку на селі, обмін готівкових грошей, що зберігалися у селян вдома, здійснювався за невигідним співвідношенням 1:10. В перший рік після реформи роздрібні ціни знизилися на 17%, найбільший зиск з цього отримали громадяни які тримали гроші в ощадкасі і вклад їх не перевищував 3000 крб. Найбільших збитків зазнали ті хто тримав гроші вдома, вони були вимушені обміняти їх на суму в 10 раз меншу, тому зниження цін на 17% було слабою втіхою. В умовах грошової реформи 1947 р. був використаний накопичений країною досвід проведення попередніх реформ. Грошова реформа 1947 року значно відрізнялася від реформ 1922-1924 років, що пояснюється відмінностями в організації військової економіки в 1941-1945 рр.. і в період «воєнного комунізму» в 1918-1920 рр..
Друга грошова реформа була проведена в дуже короткий термін, у той час як перша реформа тривала протягом двох років при великій протидії населення.
Грошова реформа в СРСР 1961 року - грошова реформа, що була проведена в СРСР в 1960-1961 роках у формі «чистої» деномінації. ЦК КПРС назвав цю реформу «найгуманнішою у світі».
У 1958 році в обстановці суворої таємності обговорювалися питання загального оздоровлення грошової системи СРСР, деномінації карбованця та випуску грошей нового зразка. 24 лютого 1958 року Рада міністрів СРСР прийняла постанову про карбування монет нового зразка.
Про майбутню реформу населення було повідомлено заздалегідь. 4 травня 1960 року в Кремлі було підписано постанову № 470 Ради міністрів СРСР «Про зміну масштабу цін і заміні нині обігових грошей новими грошима». На наступний день вона була опублікована, після чого різко збільшилися закупівлі товарів повсякденного попиту, посилився приплив вкладів населення в ощадкасу. У столичних ювелірних магазинах виручка 5-6 травня підскочила в три рази. У універмагах стрімко розпродувалося вовняні тканини, шуби, хутряні манто.
У жовтні-грудні 1960 року гроші нового зразка заповнили сховища Держбанку на місцях. У жовтні 1960 року розпочався перерахунок вкладів в ощадних касах. При перерахунку вкладникові не треба було бути в ощадкасі, всі внески перераховуються за єдиною методикою - 10:1. З 1 січня 1961 року почали випускатися банкноти нового зразка номіналом 1, 3, 5, 10, 25, 50 і 100 карбованців. Монети нового зразка чеканилися номіналами 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 50 копійок та 1 карбованець. Грошові банкноти зразка 1947 року і срібні, нікелеві, мідні і бронзові монети, випущені в СРСР починаючи з 1921 року, вилучаються з обігу і змінювалися на нові у співвідношенні 10:1. Обіг старих грошей з однієї десятої їх номінальній вартості тривав без обмежень до 1 квітня 1961 року. Тим не менше у деяких обласних центрах вже через два тижні після початку обміну продавці відмовлялися приймати від покупців гроші старого зразка. Стара розмінна монета номіналом 1, 2 і 3 копійки (до 1957 року випуску) зберігалася в обігу. З 2 січня були відкриті 28,5 тисяч обмінних пунктів. У районах з невеликою щільністю населення, працювали передвижні обмінні пункти. У найбільш напружені періоди обміну касири переводилися на півтора і двозмінну роботу. Інтенсивний обмін грошей здійснювався в основному до середини січня 1961 року, після чого п'ята частина обмінних пунктів була достроково закрита. Через обмінні пункти пройшло трохи більше третини загальної суми старих грошей. До лютого понад 90 % старих грошей було вилучено з обігу. Населення обмінювало гроші спокійно і в зручний час. Близько 4,5 % старих грошей населенням до обміну не було надано. Дрібна частина копійки, півкопійки і більше, збільшувалася при перерахунку цін і тарифів до цілої копійки, і тільки у вигляді винятку (для хліба, молочнокислих продуктів і товарів дитячого асортименту) округлення цін, що закінчуються на 0,5 копійки, проводилося в бік зниження.
Нові радянські гроші мали золоте забезпечення. На балансі Держбанку СРСР значилося 497,1 тонн золота. Курс карбованця з 1961 року визначався 90 копійок за 1 долар США. Покупна ціна на золото встановлювалася 1 карбованець за грам. Вміст золота в карбованцях підвищувалося не в 10 разів, а в 4,4 рази (до 0,987412 г). Зміна масштабу цін і заміна грошей старого зразка новими обтяжувалась низкою обставин - зокрема, браком товарних фондів. Їх дефіцит становив у 1961 році приблизно 1,2 млрд карбованців. Особливо гостро в торгівлі відчувався брак м'яса, риби, тваринного масла і рослинної олії, круп та борошна, трикотажних виробів, меблів, будматеріалів, товарів культурного і господарського вжитку. Спостерігається зростання цін на колгоспних ринках. Перерахунки заробітної плати та платежів нерідко проводилися з помилками - оклади в новому масштабі цін завищували, державні пенсії та допомоги занижували, в магазинах частіше зустрічалося завищення цін, ніж заниження.
У лютому 1961 року в країні було відзначено ходіння фальшивих грошей, виконаних за новими зразками. Найпоширенішими способами підробки паперових грошей були друк грошових білетів з фотонегативів і кліше, виготовлених граверним або фотомеханічим способом, а також одноразове копіювання за допомогою розм'якшення хімічним способом фарб на справжніх купюрах, малювання олівцями і фарбами. Монети виготовлялися шляхом лиття в гіпсових, алебастрових або металевих формах, штампування (карбування) і гальванопластики. З монет найчастіше підробляли 50 копійок і карбованці, але зустрічалися і п'ятаки, зроблені з м'яких металів.
Підготовлений для введення в обіг новий випуск монет з датою
1958 року мав змінений зовнішній вигляд. Монетний двір викарбував мільйонними
тиражами монети наступної вартості: 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 50 копійок і 1, 2,
3, 5 карбованців. Тисячі мішків з новою розмінною монетою були відправлені в
різні регіони країни, і керівництво місцевих відділень Ощадбанків чекало лише
вказівок зверху про випуск монет в обіг. Проте вказівка поступила здати всі
монети 1958 року на переплавлення і чекати на монети 1961 року випуску для
реформи. Проте після реформи монети 1958 року зустрічались в Азербайджані,
Вірменії і Грузії, де були випадки підміни або розриву мішків. Таким чином
монети 1958 року є на сьогодні нумізматичною цінністю, оскільки вони так і не
були випущені в обіг.
грошовий реформа економічний оздоровлення
Як показали проведені дослідження, грошова реформа - це цілеспрямовані перетворення, за допомогою яких здійснюються рішучі комплексні дії, спрямовані на оздоровлення економіки, фінансів, грошового обігу тощо. Серед комплексу заходів щодо оздоровлення та впорядкування грошового обігу особливе місце займають грошові реформи. Вони представляють собою повну чи часткову перебудову грошової системи, яку проводить держава, з метою оздоровлення чи поліпшення механізму регулювання грошового обігу відповідно до нових соціально-економічних умов.
Грошові реформи класифікуються за наступними ознаками :
За способом проведення грошові реформи поділяються на три типи;
За повнотою здійснюваних змін у грошовій системі;
В залежності від часового періоду формувань;
За глибиною перетворень і вдосконалень механізму регулювання грошового обороту.
Світовий досвід знає два основних методи проведення грошових реформ:
метод блокування банківських рахунків на заздалегідь визначений строк або навіть на невизначений термін і метод списання готівки та коштів населення на банківських рахунках з одночасною заміною їх на нову грошову одиницю за єдиним чи диференційованим співвідношенням.
метод списання готівки і коштів населення на банківських рахунках за одночасної їх заміни на нову грошову одиницю за єдиним або диференційованим співвідношенням. Цей метод переважно використовується в процесі проведення одномоментних грошових реформ.
Основною метою грошової реформи є стабілізація національної валюти. Тому важливе значення для успіху реформи має правильний вибір методу стабілізації національної валюти. У процесі грошових реформ можуть застосовуватися наступні методи стабілізації валюти - дефляція, рефляція, нуліфікація, ревальвація (реставрація), девальвація, деномінація, дезінфляція.
В Україні грошова реформа проводилась у декілька етапів:
перший етап (січень - листопад 1992 p.), на якому в обіг було випущено купоно-карбованець і забезпечено його функціонування.
другий етап (листопад 1992 - серпень 1996 p.), на якому український карбованець остаточно закріпився в обороті як єдина національна, хоч і тимчасова, валюта, а також були створені економічні та фінансові передумови для її стабільного функціонування, насамперед як засобу обігу та засобу платежу;
третій етап (вересень 1996 p.), яким успішно завершилася грошова реформа введенням в оборот постійної грошової одиниці гривні.
Також було розглянуто, що основною передумовою проведення грошової реформи в Україні був високий рівень інфляції. Це спричиняло підвищення цін на товарних ринках. Тривалий інфляційний процес в економіці є свідченням неспроможності існуючого виробничого потенціалу функціонувати в умовах ринку на засадах самофінансування. Останнє зумовлено застосуванням застарілого основного капіталу та втратою внаслідок гіперінфляції обігового капіталу.
Також було розглянуто три основні реформи СРСР, які також вплинули на економіку України.
За період першої грошової реформи 1922-1923 рр. була створена єдина грошова система, яка включала однакових за платіжною силою банківські квитки (червонці), казначейські квитки (рублі) та розмінні монети. Грошовий обіг став регулювати Держбанк. Введення в країні твердої конвертованої грошової одиниці (червонця) дозволило зупинити інфляційний процес, забезпечити відбудову народного господарства. Стабілізація курсу валюти сприяла розвитку кредитування. У 1921-1924 рр.. була створена радянська кредитно-банківська система. Друга реформа 1947 р. привела об'єм грошової маси, що перебувала в обігу, у відповідність з потребами господарства і повністю позбавила можливості використовувати як фальшиві гроші, так і старі радянські, які були вивезені з СРСР. Пільговий обмін заощаджень сприяв швидкому зростанню вкладів населення
Якщо ж глибше глянути на реформу 1947 р., то дії Сталіна були зумовлені суворою необхідністю. Адже з розширенням виробництва внаслідок відбудови народного господарства нагромаджувалася надлишкова кількість товарів, які не могло придбати населення, тому що не мало відповідної кількості готівкових грошей. Однак реформа призвела до конфіскації грошей у тих, хто заощадив певні суми вдома, чи мав суму більшу за 3 000 крб.
Грошова реформа в СРСР 1961 року, ЦК КПРС назвав цю реформу «найгуманнішою у світі».
На наступний день, після публікації постанови №470, різко збільшилися закупівлі товарів повсякденного попиту, посилився приплив вкладів населення в ощадкасу. У столичних ювелірних магазинах виручка 5-6 травня підскочила в три рази. У універмагах стрімко розпродувалося вовняні тканини, шуби, хутряні манто.
Нові радянські гроші мали золоте забезпечення. На балансі Держбанку СРСР значилося 497,1 тонн золота. Курс карбованця з 1961 року визначався 90 копійок за 1 долар США.
Покупна ціна на золото встановлювалася 1 карбованець за грам. Зміна масштабу цін і заміна грошей старого зразка новими обтяжувалась низкою обставин - зокрема, браком товарних фондів.
Спостерігається зростання цін на колгоспних ринках. Перерахунки заробітної плати та платежів нерідко проводилися з помилками - оклади в новому масштабі цін завищували, державні пенсії та допомоги занижували, в магазинах частіше зустрічалося завищення цін, ніж заниження.
На сучасному етапі, Україна вирішує питання, що до вступу до
ЄС. Дивлячись на основні положення євроінтеграції, якщо це відбудеться наша
країна має перейти на нову валюту - Євро. Що призведе до грошової реформи.
1. Указ Президента України;Про реформу грошової системи України»
. Пиріг О. НЕП: більшовицька політика імпровізації. К., 2001.
. Артус М. Гроші та кредит : Навчальний посібник/ Мирослав Артус, Європейський ун-т. -К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2005. -166 с.
. Афанасьєв А.О Гроші та кредит: Конспект лекцій - Харків 2006. - 179 с.
. Гроші, банки та кредит: Навч. Посібник/ За ред. Луціва Б.Л.-2-ге видання, перероб. - Тернопіль: Карт-бланш, 2000. - 598.
. Гроші в Україні: факти і документи. К., 1998;
. Гроші та кредит : Підручник/ За заг. ред. М.І. Савлука, М-во освіти України. Київський нац. економ. ун-т. -К.: КНЕУ, 2006
. Денисенко М.П. Гроші та кредит у банківській справі: Навч. посібник.-К. Алерта, 2004.-478с.
. Гроші, банки та кредит у схемах і коментарях/ за ред. Б.Л Луціва - Тернопіль 2000. - 225 с.
. Колесніченко В.Ф Гроші та кредит: Навчальний посібник у схемах та таблицях - Харків 2008 - 160 с.
. Колесніченко В.Ф. Гроші та кредит: Конспект лекцій / Харківський національний економічний ун- т. - Х. : Видавництво ХНЕУ, 2007. - 208с.
. Колодізєв О.М. Гроші та кредит: Начальний посібник - Харків 2006. - 156 с.
. Бубенко С Інфляція та експортна політика в Україні//Банківська справа.-2000.- №2. -С. 45-47.