30. Визначити сутність валюти та охарактеризувати види валюти.

Валюта - гроші, що використовуються в міжнародних розрахунках. Валюта обслуговує зовнішню торгівлю товарами і послугами, міжнародний рух капіталу, переведення прибутків з країни в країну, зовнішні позички та субсидії, міжнародний туризм, державні і приватні грошові перекази тощо.

Види валюти: Євро - безготівкова регіональна грошова одиниця, що застосовується в Європейському Союзі.

Валюти країн світу можуть поділятися на групи в залежності від тих чи інших ознак. Найбільш часто розрізняють: резервну валюту, валюту, що вільно використовується, і тверду валюту. Резервна валюта - це валюта (або валюти), в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються для покриття негативного сальдо платіжного балансу. Валюта, що вільно використовується - такими валютами в наш час є долар США, японська ієна, французький франк, англійський фунт стерлінгів, швейцарський франк і німецька марка. Тверда валюта - це валюта, що характеризується стабільним валютним курсом. Валютний курс - це ціна однієї валюти, виражена в валютах інших країн.

31. Визначити сутність валютного курсу та охарактеризувати види валютних курсів.

Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.

Здійснення зовнішньоекономічних операцій та пов'язаного з цим обміну однієї національної валюти на іншу потребує встановлення співвідношення обміну між валютами - валютного курсу.

Види валютних курсів: 1. Фіксований (передбачає наявність певного зареєстрованого (офіційного) паритету, що підтримується державними органами); 2. Плаваючий (гнучкий) (самостійно формується під впливом попиту та пропозиції на іноземну валюту на валютному ринку. Плаваючі валютні курси послабляють стабільність цін і можуть посилювати інфляційні процеси в економіці); 3. Змішаний (Це керований валютний курс, що дозволяє перебороти абсолютизацію жорсткого фіксування чи вільного плавання. Режим керованого плавання означає, що уряд у разі необхідності виходить на ринки іноземної валюти, щоб вплинути на валютний курс національної валюти). Україна належить до групи країн з плаваючим (гнучким) валютним курсом. Але цей режим вільного ринкового плавання може бути скоригований державою з урахуванням конкретної економічної ситуації.

32. Визначити сутність валютного курсу та дати характеристику факторів, що на нього впливають.

Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.

Фактори: 1. Платіжний баланс країни. У випадку, коли торговельне сальдо країни є активне, курс національної валюти має тенденцію зростати. 2. Дефіцит державного бюджету є безпосередньою причиною збільшення грошової маси в обігу й призводить до зниження курсу національної валюти у довгостроковому періоді. 3. ВВП- основний індикатор. 4. Темпи інфляції. Чим вищі темпи інфляції у країні, тим нижчий курс її валюти, якщо не протидіють інші фактори. 5. Ступінь використання певної валюти на євроринку і в міжнародних розрахунках.

33. Визначити сутність валютного ринку, вказати його об’єкти і суб’єкти та дати характеристику функціям.

Валютне регулювання — це діяльність держави в особі уповноважених нею органів, що передбачає проведення законодавчих, економічних та організаційних заходів, котрі визначають порядок здійснення операцій з валютними цінностями на території країни. Основними завданнями валютного регулювання є: захист національної валюти, що передбачає мінімізацію зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на її купівельну спроможність; установлення оптимального режиму обмінного курсу національної валюти; регламентація порядку використання іноземної валюти; захист прав власності на валютні цінності; визначення статусу національної валюти.

Суб'єктами валютного ринку є: 1. Центральні банки 2. Комерційні банки. 3. Фірми. 4. Приватні (фізичні) особи.

5. Брокерські контори. 6. Підприємці. 7. Інвестори.

Об'єктом валютного ринку виступає валюта (обслуговує такий широкомасштабний сектор економіки, як зовнішньоекономічні відносини. Валюта обслуговує функціонування світової економіки та інтеграцію до неї національних економік окремих країн).

34. Визначити сутність валютного регулювання, назвати його завдання і охарактеризувати види.

Валютне регулювання — це діяльність держави в особі уповноважених нею органів, що передбачає проведення законодавчих, економічних та організаційних заходів, котрі визначають порядок здійснення операцій з валютними цінностями на території країни. Основними завданнями валютного регулювання є: захист національної валюти, що передбачає мінімізацію зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на її купівельну спроможність; установлення оптимального режиму обмінного курсу національної валюти; регламентація порядку використання іноземної валюти; захист прав власності на валютні цінності; визначення статусу національної валюти.

Види: Пряме валютне регулювання являє собою сукупність законодавчих та нормативно-правових актів, а також адміністративних дій органів державної влади, що визначають порядок проведення операцій з валютними цінностями. Опосередковане валютне регулювання передбачає використання економічних важелів впливу на поведінку суб’єктів валютного ринку шляхом створення у них економічної зацікавленості у проведенні тих чи інших валютних операцій.

35. Визначити сутність валютної системи, охарактеризувати види валютних систем.

Валютний контроль — це сукупність заходів, спрямованих на забезпечення виконання встановлених державою законів, норм і правил проведення валютних операцій. Згідно з чинним законодавством України всі валютні операції за участі резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю.

Основні завдання валютного контролю такі: 1. визначення відповідності здійснюваних валютних операцій чинному законодавству та наявності необхідних для цього ліцензій; 2. перевірка виконання резидентами зобов’язань в іноземній валюті перед державою, а також зобов’язань щодо продажу валюти на внутрішньому валютному ринку; 3. перевірка обґрунтованості здійснюваних платежів в іноземній валюті.

Види валютних систем: 1. Національна валютна система (складова грошових відносин окремої країни, яка охоплює державно-правові форми організації валютних відносин однієї держави. Регулюється національним законодавством з урахуванням норм міжнародного права);

2. Міжнародна (регіональна) валютну систему (регулюються шляхом поєднання інтересів різних держав і їх угруповань, а також у результаті досягнення компромісів між ними);

36. Визначити сутність та необхідність валютного контролю, назвати органи, які здійснюють валютний контроль.

Валютний контроль — це сукупність заходів, спрямованих на забезпечення виконання встановлених державою законів, норм і правил проведення валютних операцій. Згідно з чинним законодавством України всі валютні операції за участі резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю.

Основні завдання валютного контролю такі: 1. визначення відповідності здійснюваних валютних операцій чинному законодавству та наявності необхідних для цього ліцензій; 2. перевірка виконання резидентами зобов’язань в іноземній валюті перед державою, а також зобов’язань щодо продажу валюти на внутрішньому валютному ринку; 3. перевірка обґрунтованості здійснюваних платежів в іноземній валюті.

Органи контролю: 1) Національний банк України; 2) Кабінет Міністрів України; 3) Державна податкова адміністрація України; 4) Державний комітет зв’язку та інформатизації України; 5) Державна митна служба України.

40.Визначити сутність кредиту та охарактеризувати види банківського кредиту.

Кредит - це цінність, що передається одним суб’єктом іншому в позику; це відносини між фізичними або юридичними особами під час надання один одному певних цінностей (грошей, майна) на певний термін за певну плату і за умови повернення.

Банківський кредит – надання банком у тимчасове користування частини власного або залученого капіталу - здійснюється у формі видачі позик, обліку векселів та ін.

41. Визначити сутність кредиту та дати характеристику його функціям.

Кредит - це цінність, що передається одним суб’єктом іншому в позику; це відносини між фізичними або юридичними особами під час надання один одному певних цінностей (грошей, майна) на певний термін за певну плату і за умови повернення.

Оскільки із суті кредиту випливає, що за його допомогою відбувається перерозподіл вартості на умовах повернення, то можна сказати, що кредит виконує функцію перерозподілу вартості у процесі відтворення. Перерозподіл дає можливість прискорити залучення матеріальних ресурсів у виробниче і особисте споживання. Емісійну функцію виконує тільки банківський кредит. Методом розширення та звуження кредиту регулюється кількість грошей в обігу, причому вилучення грошей з обігу за допомогою кредиту досягається значно важче, ніж їх випуск в обіг.

Контрольна функція кредиту полягає в тому, що в процесі кредитного перерозподілу забезпечується банківський контроль за діяльністю позичальника. Тісний зв’язок між усіма функціями кредиту дає змогу дати певну характеристику і його суті.

42.Визначити сутність кредитної системи, охарактеризувати її структуру.

Кредитна система – це сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини. Кредитні відносини виникають з приводу мобілізації тимчасово вільних грошових коштів підприємств, організацій, держави і населення та використання цих коштів на умовах повернення і платності для задоволення економічних і соціальних потреб суспільства. Структуру кредитної системи складають організації (інститути), що виконують хоча б одну з наступних функцій:

• мобілізацію вільних грошових коштів і перетворення їх в капітал;

• відшкодування тимчасової нестачі коштів, що виникає у фізичних та юридичних осіб;

• розрахунково-касове обслуговування.

Основу структури кредитної системи становлять банківські установи (банки). Інші, небанківські кредитні установи (організації) залежно від виконуваних функцій можна розділити на три групи. Організації першої групи мобілізують і розміщують на фінансовому ринку тимчасово вільні грошові кошти(інвестиційні фонди, страхові компанії). Кредитні організації другої групи відшкодовують тимчасовий недолік коштів, що виникає у фізичних та юридичних осіб (ломбарди, лізингові та факторингові компанії). Організації третьої групи проводять розрахункове обслуговування. До них відносяться пошта і телеграф. 43. Дати характеристику принципам кредитування Принципами кредитування є: поворотність, терміновість, платність, забезпеченість, цільове використання коштів. Зворотність кредиту виражає необхідність своєчасного повернення отриманих від кредитора фінансових ресурсів після завершення їх використання позичальником. Терміновість кредитування - кредит повинен бути не просто повернений, а повернений в суворо певний термін. Платність кредиту виражає необхідність не тільки прямого повернення позичальником отриманих від банку кредитних ресурсів, але і оплати права на їх використання. Забезпеченість кредиту свідчить, що наявні в позичальника майно, цінності, нерухомість або солідний гарант дозволяють кредитору бути впевненим в тому, що повернення позичених коштів буде забезпечено у строк. Цільовий характер кредиту - поширюється на більшість видів кредитних операцій, виражаючи необхідність цільового використання коштів, отриманих від кредитора. Порушення даного зобов'язання може стати підставою для дострокового відкликання кредиту або введення підвищеного позичкового відсотка. 44.Визначити сутність позичкового відсотка та вказати фактори його диференціації.Позичковий відсоток означає плату позичальника у кредитних відносинах за надані в позику гроші чи матеріальні цінності. Величина норми відсотка відображає економічні відносини між власником позичкового капіталу і підприємцем, який прибутково використовує у своєму обороті чужу власність, і становить собою ціну капіталу, що взятий у кредит. До основних макроекономічних факторів, що впливають на диференціацію позичкового відсотка належать: є облікова ставка НБУ, рівень інфляції, а також від фази розвитку економіки в країні. Вплив цих факторів на рівень процентної плати за користу­вання банківськими позичками є взаємозв'язаними, тому важко визначити кількісне значення кожного з них, але враховувати їх у сукупності доцільно. 45. Визначити сутність поняття «фінансовий посередник» та дати характеристику класифікації фінансових посередників. Фінансовий посередник — це господарюючий суб'єкт, який перерозподіляє фінансові ресурси шляхом проведення операцій з грошима або цінними паперами. До таких суб'єктів належать: банки, інвестиційні компанії, страхові пенсійні фонди, довірчі товариства. Залежно від обслуговування учасників ринку фінансових посередників поділяють на спеціалізованих і універсальних. Спеціалізовані – фінансові посередники, що займаються на ринку одним видом діяльності (страхові компанії, брокерські фірми, пенсійні фонди…). До універсальних відносять фінансових посередників, що надають своїм клієнтам широкий спектр фінансових послуг і діють на розвинених фінансових ринках. Це банки. Залежно від укладання і виконання угод з фінансовими посередниками поділяють на дві групи. Перша група – це безпосередні фінансові посередники: комерційні банки, інвестиційні фонди; друга – фінансові посередники, які забезпечують функціонування фінансового ринку,. Це, фондові біржі, торгово-інформаційні системи, зберігачі, реєстратори та інші саморегулівні організації. Обидві групи фінансових посередників стосуються професійних учасників фінансового ринку, які здійснюють підприємницьку діяльність з перерозподілу фінансових активів та їх обслуговування щодо випуску та обігу, а також надання консультацій організаційного, технічного та іншого плану. 46. Визначити сутність поняття «фінансовий посередник» та вказати функції фінансових посередників. Фінансовий посередник — це господарюючий суб'єкт, який перерозподіляє фінансові ресурси шляхом проведення операцій з грошима або цінними паперами. До таких суб'єктів належать: банки, інвестиційні компанії, страхові пенсійні фонди, довірчі товариства. Основні функції:

37. Визначити сутність кредиту і кредитних відносин, назвати об’єкти і суб’єкти.

Кредит - це цінність, що передається одним суб’єктом іншому в позику; це відносини між фізичними або юридичними особами під час надання один одному певних цінностей (грошей, майна) на пев­ний термін за певну плату і за умови повернення.

Суб'єкти кредитування - позичальники (одержувачі кредиту), фізичні та юридичні особи, дієздатні та наділені гарантіями на здійснення кредитних операцій. Суб'єктами кредитування бувають:

- державні підприємства та організації; - кооперативи; - орендатори; - банки; - спільні підприємства; - міжнародні організації та об'єднання; - органи влади.

Об'єкт кредитування - предмет, під який видається позичка:

готова продукція, матеріали, тара, паливо тощо. У торгівлі - товари, що перебувають у товарообороті.

38. Визначити сутність кредиту, дати характеристику формам кредиту

Кредит - це цінність, що передається одним суб’єктом іншому в позику; це відносини між фізичними або юридичними особами під час надання один одному певних цінностей (грошей, майна) на пев­ний термін за певну плату і за умови повернення.

Товарна форма кредиту (завдяки товарній формі кредиту суб'єкти кредитних відносин можуть самостійно розпоряджатися тимчасово вільними ресурсами).

Грошова форма кредиту (найтиповіша, переважаюче використання грошової форми кредиту зумовлюється тим, що гроші є загальним еквівалентом при обміні товарних вартостей, універсальним засобом обігу).

39. Визначити сутність кредиту дати характеристику видам кредиту.

Кредит - це цінність, що передається одним суб’єктом іншому в позику; це відносини між фізичними або юридичними особами під час надання один одному певних цінностей (грошей, майна) на пев­ний термін за певну плату і за умови повернення. Види кредитів :

1. Міжнародний кредит - форма руху позикового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, де кредиторами і позичальниками виступають суб'єкти різних країн. 2. Банківський кредит - наданнябанкому тимчасове користування частини власного або залученогокапіталу - здійснюється у формі видачіпозик, облікувекселівта ін. 4. Комерційний кредит - це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами господарської діяльності. 5. Товарний кредит - товари, що передаються у власність юридичнимчи фізичним особамна умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під відсоток. Завдяки товарній суб'єкти кредитних відносин можуть самостійно розпоряджатися тимчасово вільними ресурсами 6. Іпотечний кредит - застава землі, нерухомого майна, при якій земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця або третьої особи. Кредит, отриманий під заставу нерухомого майна 7. Споживчий кредит - кошти, що надаються кредитором (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. 8. Державний кредит - грошові відносини, що виникають між державою та юридичними й фізичними особами у зв'язку з мобілізацією тимчасово вільних коштів у розпорядження органів державної влади та їхнім використанням на фінансування державних витрат. 9. Міжбанківський кредит - кредит одного банку іншому банку