47.Європейські конституції 50—80-х рр. ХХ ст. визначають як:
1) новітні;
2) конституції перехідного періоду;
3) «компромісні» конституції.
48.Першою некодифікованою конституцією вважають:
1)конституцію Швеції;
2)конституцію Фінляндії;
3)конституцію Австрії.
49. У процесі історичного розвитку сформувалися такі основні системи конституційної юстиції:
1)американська, австро-німецька, французька;
2)кастильська, австрійська, салічна;
3)мажоритарна, пропорційна.
50.Конституції «першої хвилі» (ХVІІІ ст. — 1919 рр.) основну увагу приділяли:
1) питанням організації влади в державі;
2) захисту прав та свобод людини та громадянина;
3) гарантіям соціального захисту людини.
51.Конституції «другої хвилі» (1919—1939 рр.) порівняно з конституціями «першої хвилі» відрізнялися:
1) більш високою юридичною технікою;
2) більшим демократизмом;
3) більшим захистом передусім політичних прав і свобод.
52.«Четверта хвиля» прийняття конституцій була викликана:
1)закінченням другої світової війни та її політичними наслідками;
2)падінням системи колоніалізму;
3)падінням останніх фашистських режимів у Європі.
53.«П’ята хвиля» прийняття конституцій була викликана:
1) закінченням другої світової війни та її політичними наслідками; 2) падінням системи колоніалізму; 3) падінням останніх фашистських режимів у Європі.
54.«Шоста хвиля» прийняття конституцій була викликана:
1) крахом соціалістичного табору й розпадом СРСР;
2) падінням системи колоніалізму;
3) падінням останніх фашистських режимів у Європі.
55.В англійському буржуазному праві цивільне право розглядається як:
1) систематизований виклад норм, що регулюють майнові відносини; 2) сукупність традиційних правових інститутів, які регулюють відносини, пов’язані з правом
власності, договорів, деліктів; 3) самостійнугалузьправа, нормиякоїрегулюютьмайновііпов’язанізниминемайновівідносини.
56. В епоху нового часу в Англії основним джерелом англійського цивільного права виступили:
1)звичай і закон;
2)закон і прецедент;
3)звичай і прецедент.
57. Некодифіковане в цілому англійське буржуазне право, починаючи з другої половини ХІХ—ХХ ст.:
1)зазнає спроб його кодифікації;
2)зазнає спроб його систематизації;
3)залишається без змін.