39.Жодна вільна людина не буде оштрафована, або заточена у в’язницю, або позбавлена володіння, або якимось іншим чином обездолена, і ми не підемо на нього і не пошлемо на нього, тільки як за законним рішенням рівних йому (його перів) і за законом країни.
40.Нікому не будемо продавати права і справедливості, нікому не будемо відмовляти у них або затримувати їх.
41.Усі купці повинні мати право вільно і безпечно виїздити з Англії і в’їздити в Англію, і перебувати, і їздити по Англії як на суші, так і на воді, для того, щоб купувати і продавати без усяких протизаконних мит, сплачуючи лише старовинні і справедливі, звичаєм встановлені мита, за винятком військового часу і якщо вони будуть із землі, що воює проти нас; і коли такі з’являться на нашій землі на початку війни, вони мають бути затримані без шкоди для їх тіла і майна, доки ми або великий юстиціарій (глава королівської адміністрації) наш не дізнаємось, як поводяться з купцями нашої землі, що перебувають у землі, що воює проти нас; і якщо наші там у безпеці, то і ті інші мають бути у безпеці на нашій землі.
45.Ми будемо призначати суддів, констеблів, шерифів і бейлифів (посадських осіб на місцях) тільки із тих, які знають закон королівства і мають бажання його добросовісно виконувати.
Документ № 2
«ЗОЛОТА БУЛА» 1356 р. (витяги)
Глава II
Про обрання римського короля
3. Нарешті, після принесення князями-виборцями або (їх) послами присяги..., нехай розпочнуть вони вибори і ні в якому випадку названого міста Франкфурта не залишають, перш ніж більша частина їх не обере тимчасового главу миру або християнського народу, тобто римського короля, який має стати імператором. Якщо ж вони не встигнуть це зробити протягом 30 днів, починаючи з дня прийняття згаданої присяги, то після цього, коли пройде 30 днів, нехай вони харчуються лише хлібом і водою і ні в якому випадку не залишають вищевказане місто до того часу, поки ними або більшою частиною їх не буде обрано правителя або тимчасового главу віруючих, як про це сказано вище.
5. Ми постановляємо, врешті, що у випадку, якщо три князі-виборці, що присутні (на виборах), або за (їх) відсутності, оберуть у римські королі четвертого з них або з їх середовища, тобто князя-виборця, присутнього або відсутнього, то голос цього обраного, якщо він буде присутнім, або його послів, у випадку його відсутності, повинен мати повну силу, збільшуючи кількість виборців і створюючи більшість разом з (голосами) решти князів-виборців. (Князів-виборців було сім, і чотири з них складали більшість —
Л. Б., С. Б.).
Глава VII
Про успадкування князів-виборців
...Ми з божою допомогою, бажаючи не допустити майбутню небезпеку, встановлюємо і імператорською владою постановляємо цим законом, який повинен мати чинність на вічні часи, щоб після того, як хтось із цих світських князів-виборців помре, право, голос і влада у цих виборах перейшли без перешкод до його законного першорідного сина недуховного звання...
207
Глава Х
Про монети
Окрім того, ми постановляємо, щоб кожному майбутньому королю Богемії, нашому наступнику, (надано було) таке право, яке, як відомо, надавалось з давнього часу нашим попередникам, достославним королям Богемії, і яке вони мирно і постійно мали, а саме: (право) чеканити і дозволяти чеканку золотих і срібних монет у всіх місцях і частинах свого королівства, підкорених йому земель і належних (йому володінь), де король накаже і де йому забажається, — будь-яким способом і у всякій формі, які до цього часу існували у самому королівстві Богемії і у цих (його землях)...
Також ми бажаємо, щоб ця постанова і пожалування, цим нашим імператорським законом повністю поширювалась на всіх князів-виборців, як духовних, так і світських, на їх наступників і законних спадкоємців в усіх тих видах і на усіх тих умовах, як говорилося вище.
Глава XI
Про імунітет князів-виборців
Ми постановляємо також, що ніякі графи, барони, сеньйори, ленники, васали, володільці фортець, лицарі, слуги, міщани... І ніякі (взагалі) особи, піддані церков кьольнської, майнцської і трірської, якого б становища, стану і сану вони не були, (як) і колись не могли бути викликані, (так) і віднині на вічні часи не повинні і не можуть бути притягнуті і викликані на вимогу якого б то не було позивача поза територією і поза межами цих церков і володінь, що належать їм, у який би то не був суд, окрім як до суду архієпископа майнцського, трірського і кьольнського і їх суддів, як цього дотримувались, наскільки нам відомо, у минулі часи...
Ми бажаємо, щоб ця ж постанова в силу цього нашого імператорського закону повністю була поширена на всіх: пфальцграфа рейнського, герцога саксонського і маркграфа бранденбурзького, князів-виборців світських, або недуховних, на їх спадкоємців, наступників і підданих — у тих видах і на усіх тих умовах, як сказано вище...
Про зібрання князів-виборців
...Ми, провівши переговори з цими князями-виборцями і за їх порадою, знайшли за необхідне разом з названими князями-виборцями, як духовними, так і світськими, для загальної користі і блага встановити, що ці князі-виборці мають надалі особисто збиратися щорічно один раз
Документ № 3
ВЕЛИКИЙ БЕРЕЗНЕВИЙ ОРДОНАНС 1357 р. (витяги)
Указ, виданий після зборів трьох станів королівства Франції…, містивший багато постанов з різних питань. Три стани правильно вирішили, що такі великі упущення, від яких страждає держава, можуть бути цілком виправлені і знищені…тільки за умови, якщо ті особи, що так дурно керували державою, будуть зовсім усунуті від керування…а замість них будуть поставлені нами (дофіном Карлом. — Л. Б., С. Б.) на чолі уряду гарні, чесні люди…Крім того, три стани вирішили, що коли всі ці дурні порядки будуть зовсім знищені і замість них установляться інші — праведні, справедливі і розумні, вони зроблять велику підмогу…для ведення війни й опору злим задумам ворогів, за умови певних поступокпо чотирьох вимогахїх, на якіми погодилися і дарувалиїм…
208
1... Ми бажаємо безумовно, щоб те, що депутатами і нами буде зроблено за порадою трьох станів щодо підмоги, … реформ, …монети, і з інших питань, …цілком і назавжди ввійшло в силу і не піддавалося ніяким змінам, ні скасуванню.
2. І щоб ці підмоги, субсидії, податки були використані винятково на військові потреби, … і щоб їх стягували і розподіляли не люди сеньйора короля..., а розумні, чесні і самостійні люди, що одержали повноваження, обрані й призначені для цього трьома станами...
5.Тому що підмога вотована нам тільки на один рік, а тягар війни дуже великий і обтяжливий, …ми велимо, за згодою трьох станів, що без усяких грамот і письмових наказів з боку сеньйора чи короля від наших посадових осіб три стани можуть збиратися в Парижі, інших місцях, два чи більше разів, якщо виявиться необхідним..., щоб обміркувати і вжити необхідних заходів для ведення війни, здійснення ордонансу про підмогу й устрій кращого управління державою.
7.Ми строго наказуємо всім суддям держави відтепер і на усі часи…терміново і добре відправляти правосуддя в усіх інстанціях,...поводитися з ними (підсудними) чемно і дружелюбно, також і з бідними людьми, що будуть мати до них справу.
8.Ми…велімо, щоб посади прево, сільських нотаріусів, віконтів, секретарів і ін., що мають відношення до судочинства, надалі не продавалися і не віддавалися на відкуп, а заміщалися особами на платню і за згодою місцевих штатів і навколишнього населення
іщоб бальї, сенешали, і віконти не були суддями в тих областях, відкіля вони родом і в якій вони мають постійне місце проживання..
18.Надалі назавжди припиняються захоплення для короля...і ні король батько, ні ми, ні хто-небудь інший не будемо брати з жителів... чого-небудь (інакше як) за справедливою ціною...
Примітка:
Документи № 1—2 використані з: Шевченко О. О. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія для студентів юридичних вузів та факультетів.—К.: Вентурі, 1995. — С. 63—66, 51—53. Документ № 3 використаний з: Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран: для вузовпоспец. «Правоведение» / Подред. испредисл. З. М. Черниловского. — М., 1984. — С. 112—114.
1.Барг М. А. Исследования по истории английского феодализма в XI—XIІІ вв. — М., 1962.
2.Батыр К. И. История феодального государства Франции. — М., 1975.
3.Блок М. Феодальне суспільство. — К., 2002.
4.Галанза П. Н. Феодальное государство и право. — М., 1963.
5.Гутнова Е. В. Возникновение английского парламента: Из истории английского общества
игосударства ХІІІ века. — М.: Изд-во МГУ, 1960.
6.Історія держави і права зарубіжних країн (Середні віки та ранній новий час): Навч. посібник / Б. Й. Тищик (ред.) — Л.: Світ, 2006.
7.Образование раннефеодального государства в Европе. — М., 1963.
8.Лисневский Э. В. История феодального государства и права Англии. — Ростов — н/Д,
1981.
9.Колесницкий Н. Ф. Феодальное государство. — М., 1967.
10.Кучма В. В. Создание и деятельность органов общественной полиции во Франции в период абсолютизма // Античная древность и Средние Века: Сб. 15. — М., 1978.
11.Прокопьев В. П. История германской государственности X—XVIII вв. — Калининград,
1984.
209